ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
16 січня 2025 року м. Ужгород№ 260/5910/24 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Плеханова З.Б.
при секретарі Ковач Н.М.
за участю:
позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Планета-М Карпати" - представник адвокат Пукіш О.В.
відповідача: Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області - представник Білова О.В
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Планета-М Карпати" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Закарпатській областіпро визнання протиправною та скасування постанови, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Планета-М Карпати» звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Закарпатській області , яким просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 043922 від 15.08.2024 року відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета-М Карпати" у розмірі 17000,00 грн.
Позовні вимоги мотивує тим, що 15 серпня 2024 року в.о. начальником відділу державного нагляду (контролю) в Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті було винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПІІІ 043922 відносно підприємства в розмірі 17000 грн.
Підставою для складання постанови був Акт №AP 072100 від 23.07.2024 року, складений на а/д М-06 Київ - Чон 774 км., у зв`язку із відсутністю документів передбачених ст.48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме: відсутність тахографа та індивідуальної контрольної картки водія.
Позивач вважає, що дана постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки на вказаному вище відрізку дороги інспектори УТБ зупинили транспортний засіб марки MERSEDES BENZ НОМЕР_1 , який належить засновнику Товариство з обмеженою відповідальністю "Планета-М Карпати" на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 .
Керував транспортним засобом водій ОСОБА_1 .
Також позивач вказує, що відповідно пункту 6.1 Положення Про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (Наказ Міністерства транспорту та зв`язку України 07.06.2010 №340 - автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
А транспортний засіб марки MERSEDES BENZ НОМЕР_1 , не підпадає під зазначений вище пункт 6.1 Положення, бо має повну масу 3.5 тон, а у водія була наявна індивідуальна контрольна картка.
12 вересня 2024 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито загальне позовне провадження у адміністративній справі та зобов`язано відповідача в строк сім днів з дня отримання даної ухвали надати суду: всю справу щодо застосування штрафу відносно позивача.
07 жовтня 2024 року від Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області на виконання вимог ухвали від 12 вересня 2024 року надійшли витребовувані документи.
17 жовтня 2024 року від Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області надійшов відзив на позов, відповідно до якого зазначено, що посадові особи Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області здійснювали перевірку вимог дотримання перевізниками законодавства про автомобільний транспорт за направленням НР№001777 від 22.07.2024 року відповідно до щотижневого графіку рейдових перевірок від 22.07.2024 року.
23.07.2024 року на а/д М06 Київ Чоп був зупинений транспортний засіб MERSEDES BENZ НОМЕР_1 (свідоцтво НОМЕР_2 , належний ОСОБА_2 ) під керуванням водія ОСОБА_1 (посвідчення НОМЕР_3 ). При перевірці документів водія ОСОБА_1 було встановлено, що водій здійснює внутрішні вантажні перевезення згідно товарно-транспортної накладної №63 від 23.07.2024 року.
Перелік документів водія був встановлений, однак, інспектору не вдалося встановити дотримання водієм режиму праці та відпочинку, оскільки у останнього не було жодного з можливих документів перелічених у Наказі МТЗУ №385 «Інструкція з використання пристроїв (тахографів)» від 24.06.2010 та Наказі Мінтрансу від 07.06.2010 №340 «Про затвердження Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів», в яких визначений порядок використання та необхідність встановлення пристроїв контролю тахографів для вантажних автомобілів повною масою більше 3,5 т.
Проте, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу позивача повна маса складає 3500 кг, тому припис п. 6.1. Положення №340 передбачає, що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тон повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Щодо посилання позивача на ведення індивідуальної контрольної книжки водія, яку позивач надав до суду разом із позовною заявою, відповідач зазначає, що така не може вважатися належним доказом, оскільки була подана за межами процесуальної процедури відповідача, повноваження якого визначені та затверджені нормативно-правовими актами.
В судовому засіданні представник позивач підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача заперечив проти позову з підстав наведених у Відзиві.
Заслухавши представників сторін , вивчивши матеріали справи суд дійшов до наступних висновків.
Обставини встановлені судом.
23.07.2024 року на а/д М06 Київ Чоп посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області на підставі направлення на рейдову перевірку від 22.07.2024 р. №НР001777 був зупинений транспортний засіб MERSEDES BENZ НОМЕР_1 (свідоцтво НОМЕР_2 ).
За кермом транспортного засобу знаходився водій ОСОБА_1 (посвідчення НОМЕР_3 ).
При перевірці документів водія ОСОБА_1 було встановлено, що водій здійснює внутрішні вантажні перевезення згідно товарно-транспортної накладної №63 від 23.07.2024 року.
За товарно-транспортної накладної ТТН №63 від 23.07.2024 року:
-перевізник ТОВ Планета-М Карпати»;
-замовник ПП ОСОБА_3 ;
-вантажовідправник ТОВ «Планета-М Карпати»;
-вантажоодержувач ПП ОСОБА_3 ;
Пункт навантаження м. Свалява, Закарпатська область.;
Пункт розвантаження - м. Ужгород.
За результатами рейдової перевірки складено Акт №АР 07210 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 23.07.2024 р., яким було виявлено порушення ст. 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» під час здійснення перевезень вантажів перевізник не забезпечив водія протоколом перевірки та томографом до транспортного засобу, передбаченого пунктом 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів» затвердженого наказом МТЗУ №385 «Інструкція з використання пристроїв (тахографів)» від 24.06.2010, та передбаченою вимогами ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а також відсутня індивідуальна контрольна картка водія.
23 липня 2024 року в.о. начальником відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті було направлено повідомлення зареєстроване за №62576/27/24-24 на адресу позивача про дату та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення на 15 серпня 2024 року о 09 год. 30 хв.
За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на підставі Акту №007835 від 18.09.2023р.,відповідно до абзацу 11 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», відділом державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті винесено постанову від 15.08.2024 року, № ПШ 043922 про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «Планета М Карпати» адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000,00 грн.
16 серпня.2024 року вищевказана постанова були направлені позивачу.
Мотиви та норми права застосовані судом
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України «Про автомобільний транспорт» №2344-III від 05.04.2001 (далі - Закон №2344-III, у редакції, чинній на час спірних правовідносин), яким регулюються основні засади організації та діяльності автомобільного транспорту, в тому числі щодо діяльності автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів, та його відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт регулюються нормами .
Приписами ст.6 цього Закону передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (ч.14).
Відповідно до абз.4 п.1 постанови КМ України №442 від 10.09.2014 року «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті.
Постановою КМ України № 103 від 11.02.2015 року затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті.
Згідно з п.1 цього Положення Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується КМ України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Пунктом 4 вказаного Положення передбачено, що основними завданнями Укртрансбезпеки, зокрема, є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному та залізничному транспорті.
Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначає Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567).
Згідно з пунктом 2 Порядку №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України .
Згідно з пунктом 12 Порядку №1567 рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка .
Відповідно до пункту 14 Порядку №1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту .
Рейдова перевірка проводиться у строк, зазначений у направленні на перевірку (пункт 19).
В силу вимог п.15 наведеного Порядку під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно:
- наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;
- додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону;
- додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;
-оснащення таксі справним таксометром;
-відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу;
-додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;
-наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення;
-додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів;
-виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, винесених за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, які можливо перевірити під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі);
-виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Судом вище встановлено, що в ході проведеної перевірки інспектору не вдалося встановити дотримання водієм, який керував транспортним засобом, режиму праці та відпочинку, оскільки у водія не було жодного з можливих документів перелічених у Наказі МТЗУ №385 «Інструкція з використання пристроїв (тахографів)» від 24.06.2010 та Наказі Мінтрансу від 07.06.2010 №340 «Про затвердження Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів», в яких визначений порядок використання та необхідність встановлення пристроїв контролю тахографів для вантажних автомобілів повною масою більше 3,5 тонн.
В ч. 4 Наказу Мінтрансу від 07.06.2010 №340 зазначено , що цей наказ набирає чинності з перевезення вантажів колісними транспортними засобами з повною масою від 3,5 тонн до 12 тонн - з 01.06.2015.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , повна маса автомобіля складає 3500 кг, тому припис п.6.1. Положення №340 передбачає, що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тон повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Втім, законодавець передбачив альтернативу за умов неможливості встановити тахограф на транспортний засіб, використовувати індивідуальну контрольну книжку водія або повинен мати копію графіка змінності водіїв.
За змістом цих нормативних актів стає очевидним, що контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України проводить уповноважений орган (тобто Укртрансбезпека), а обов`язок щодо забезпечення водіїв усіма необхідними документами для здійснення вантажних перевезень -покладається на перевізника.
В силу положень статті 18 Закону України «Про автомобільний транспорт» з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобовґязані:
-організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України;
-здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; -забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці;
-здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.
Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обовґязків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.
Таким чином, при здійсненні перевірки у водія не було відомостей щодо режиму, графіку роботи, відсутній протокол перевірки та адаптації тахографу, що по суті унеможливлює фіксувати початок/кінець/перерви в роботі водія і не дає можливості перевірити дотримання позивачем норм пункту 4.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів», після керування протягом 4 годин 30 хвилин водій повинен зробити перерву для відпочинку та харчування тривалістю не менше 45 хвилин, якщо не настає період щоденного (міжзмінного) відпочинку.
Суд також наголошує, що відповідно до пункту 1.4 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів», це Положення не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються:
фізичними особами за власний рахунок для власних потреб без використання праці найманих водіїв;
під час стихійного лиха, аварій та інших надзвичайних ситуацій;
транспортними засобами Міністерства внутрішніх справ України (у тому числі Національної гвардії України), Міністерства оборони України, Офісу Генерального прокурора, Служби безпеки України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Національної поліції України та Державної прикордонної служби України або транспортними засобами, орендованими ними без водія, коли такі перевезення здійснюються з метою виконання завдань, покладених на ці державні органи, та під їх контролем;
сільськогосподарськими підприємствами або підприємствами лісового господарства, якщо ці перевезення виконуються тракторами або іншою технікою, призначеною для місцевих сільськогосподарських робіт чи робіт у галузі лісового господарства, та слугують виключно для цілей експлуатації цих підприємств;
закладами охорони здоров`я незалежно від форми власності;
транспортними засобами спеціального та спеціалізованого призначення суб`єктів господарювання незалежно від форм власності, що здійснюють експлуатаційне утримання, будівництво та поточний ремонт автомобільних доріг загального користування, вулиць у населених пунктах, а також інших об`єктів транспортної інфраструктури в радіусі не більше 150 км від об`єкта будівництва (ремонту), які обладнані спеціальними світловими сигнальними пристроями відповідно до пункту 3.6 розділу 3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, за умови наявності у водія відповідного транспортного засобу первинного документа, що фіксує маршрут руху такого транспортного засобу, а також у разі забезпечення експлуатації дорожніх об`єктів у надзвичайних ситуаціях, за несприятливих погодно-кліматичних умов, у разі деформації та пошкодження елементів дорожніх об`єктів і виникнення інших перешкод у дорожньому русі.
Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 затверджені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні., які визначають права, обов`язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників.
Відповідно до цих Правил:
- товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.
-товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.
Основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.
Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.
Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках.Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її примірники. У разі використання товарно-транспортної накладної у паперовій формі перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - водій (експедитор) передає вантажоодержувачу, третій примірник, засвідчений підписом вантажоодержувача, передається Перевізнику.
Як встановлено судом, керував транспортним засобом Романяк Юрій Васильович, який відповідно до Товарно-транспортної накладної від 23 липня 2024 року №63, зазначений як водій/експедитор, що свідчить проте, що Романяк Юрій Васильович є найманим працівником, а тому посилання представника позивача , що перевезення вантажу здійснювало для власних потреб не відповідає фактичним обставинам справи.
Відповідно до пункту 21 Порядку №1567, у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Пунктом 22 Порядку №1567 передбачено, що у разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акту перевірки суб`єкта господарювання або акту перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.
Згідно з пунктами 26, 27 Порядку №1567, справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.
Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).
У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.
За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Посилання позивача на ведення індивідуальної контрольної книжки водія, яку відповідач надав до суду разом із позовною заявою, суд сприймає критично та не може вважати таку доказом , оскільки була подана за межами процесуальної процедури відповідача, повноваження якого визначені та затверджені нормативно-правовими актами.
Позиція відповідача щодо критичної оцінки нових доказів, поданих перевізником до суду досліджується та підтверджена позицією Верховного Суду України по справі 640/27759/21, в якій зазначено, що основну інформацію для притягнення особи до відповідальності несуть саме ті документи, які особа подає контролюючому органу в момент виявлення порушення та/або під час безпосереднього розгляду питання про притягнення до адміністративної відповідальності.
Саме процедура розгляду справи, яка затвердження Порядком №1567, передбачає виклик особи щодо якої складені матеріали акту.
Такий виклик був направлений на адресу позивача листом №62576/27/24-24 від 23.07.2024 року із визначення дати розгляду 15.08.2024 року.
У визначену дату та час, місце, позивач не з`явився, клопотань чи заяв не направляв.
Порядком №1567, п. 32 також передбачена можливість подання скарги на постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів до голови Укртрансбезпеки. Втім, такою можливістю позивач не скористався.
Згідно з абзацом 6 частини першої статті 60 Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за:
- виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Водночас абзацом 11 частини першої статті 60 Закону №2344-III передбачено застосування до автомобільних перевізників адміністративно-господарського штрафу за управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень:
- без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами)
- або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Аналіз викладених положень норм законодавства свідчить про те, що статтею 53 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначений вичерпний перелік документів, які повинен мати при виконанні міжнародних перевезень вантажів резидент України: дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення (Абзац третій частини третьої статті 53 виключено на підставі Закону № 222-VIII від 02.03.2015); 2) дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень чи документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових (габаритних) обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків; 3) свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; 4) сертифікат відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; 5) документи на вантаж.
Положення Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385 (далі за змістом - Інструкція 385) розроблено відповідно до вимог ЄУТР щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух».
Пунктом 1.2 Інструкції №385 визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах(крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.
Згідно пункту 1.3 Інструкції її вимоги поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).
Умовами п.3.3. Інструкції №385 визначено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:
-забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;
-своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;
-використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;
-має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР ( 994_016 ), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;
-у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);
-у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Статтями 12-34 Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення від 01.07.1970 року передбачено, що водій, який керує транспортним засобом, оснащеним контрольним пристроєм згідно додатку 1, повинен бути в змозі пред`явити щоразу, коли цього вимагатиме інспектуючи особа, реєстраційні листки за поточний день та попередні 28 календарних днів.
Таким чином, у разі виявлення порушення водієм зазначеного вище обов`язку уповноважена особа має право накладати штраф за кожен випадок такого порушення.
Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наслідком розгляду справи суд приходить до переконливого висновку про те, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення в повній мірі дотримано вимоги ч. 2 ст. 2 КАС України, оскаржувана постанова відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті № ПШ 043922, від 15.08.2024 року, про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а саме порушення ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт» товариством з обмеженою відповідальністю «Планета-М Карпати» прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Звідси, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для задоволення позову.
У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.
Керуючись статтями 14 частиною 1, 242-246 КАС України, суд
ВИРІШИВ :
1. У задоволенні позову Товариство з обмеженою відповідальністю "Планета-М Карпати" до Відділу державного нагляду (контролю) в Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адмінсуду.
Повний текст виготовлено та підписано 17 січня 2025 року
СуддяЗ.Б.Плеханова
Суд | Закарпатський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.01.2025 |
Оприлюднено | 20.01.2025 |
Номер документу | 124497148 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них транспорту та перевезення пасажирів |
Адміністративне
Закарпатський окружний адміністративний суд
Плеханова З.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні