Рішення

від 16.01.2025 по справі 280/8161/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 січня 2025 року Справа № 280/8161/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Пенітенціарної академії України до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Міністерство юстиції України про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладіВ

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Пенітенціарної академії України (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Міністерство юстиції України (далі - третя особа), в якому позивач просить суд:

залучити до участі у справі у якості третьої особи на стороні позивача Міністерство юстиції України;

стягнути з відповідача на користь позивача витрати, пов`язані з утриманням її в Академії Державної пенітенціарної служби в сумі 107689,40 грн (сто сім тисяч шістсот вісімдесят дев`ять гривень 40 копійок);

стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати в сумі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що підставою для звернення до суду з даним позовом послугували обставини того, що з 25.08.2020 по 16.06.2023 відповідач за рахунок коштів державного бюджету перебувала у період навчання на грошовому, продовольчому, речовому, медичному забезпеченні, була забезпечена житлом із наданням відповідних комунальних послуг. Після здобуття вищої освіти, відповідно до умов контракту, відповідач була направлена для подальшого проходження служби до Державної установи «Райківецька виправна колонія (№78)». Згодом, відповідач проходила службу в Державній установі «Вільнянська установа виконання покарань (№11)», звідки її було звільнено відповідно до п.7 ч.1 ст. 77 закону України «Про Національну поліцію» за власним бажанням. Академію про звільнення відповідача повідомлено 02.07.2024 керівництвом Державної установи «Вільнянська установа виконання покарань (№11)» письмово листом №4.2-1705 від 21.06.2024. 20.06.2024 відповідача під час звільнення зі служби було ознайомлено із довідкою-розрахунком №5/1810 від 16.06.2023 та надано повідомлення про необхідність відшкодування витрат на навчання протягом 30 днів з моменту отримання повідомлення, що підтверджено особистим підписом відповідача на повідомленні. Однак до теперешнього часу витрати на навчання відповідач не відшкодувала. Зазначено, що відповідача було звільнено за власним бажанням, чим вона порушила умови укладеного Контракту та повинна в повному обсязі відшкодувати витрати, пов`язані з її утриманням в Академії Державної пенітенціарної служби, загальна сума яких склала 107 689,40 грн. Вказані обставини, враховуючи, що відповідачем не було самостійно відшкодовано витрати, пов`язані із її утриманням у вищому навчальному закладі, на думку позивача, відповідно до умов укладеного контракту є підставою для стягнення таких витрат в судовому порядку. Просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 16 вересня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Міністерство юстиції України.

Відповідач у поданому до суду письмовому відзиві проти задоволення позовних вимог заперечила. В обґрунтування заперечень посилається на те, що для відшкодування витрат необхідно, щоб ці витрати навчальним закладом були фактично понесені, а не просто віртуально нараховані та відображені в довідці. Жодних доказом понесення фактичних витрат позивачем до позовної заяви не додано, а зазначені у довідці №5/1810 від 16 червня 2023 року не можна брати до уваги, так як вони не відповідають дійсності. Так у вказаній довідці зазначено, що в ній визначена сума до відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням ОСОБА_1 з 25 серпня 2020 року по 16 червня 2023 року. Звертає увагу суду, що в даній Довідці відображені витрати, які нібито здійснював позивач на утримання відповідача у період повномасштабного вторгнення російської федерації, а це з лютого 2022 року по червень 2023 року. Місто Чернігів з перших днів війни перебувало фактично у оточенні і всіх курсантів було відправлено додому і навчання закінчувалося вже дистанційно. Отже, три навчальні семестри (тобто половина всього трирічного навчання, яке складалося з шести семестрів) відповідач не перебувала у навчальному закладі фізично. В зв`язку з цим виникає просте запитання які фактичні витрати ніс на утримання позивач з продовольчого забезпечення, з речового забезпечення, з медичного забезпечення, з оплати комунальних послуг за той період коли відповідача фізично не було у навчальному закладі, а навчання здійснювалося дистанційно? Таким чином, всі ці витрати як мінімум необхідно зменшувати вдвічі. Також згідно виписки по надходженням по картці/рахунку і додатковим рахункам договору за період 01.09.2020 01.06.2023 за період навчання відповідачу надійшло грошове забезпечення (Зарплата, ПАУ. Коментар до платежу: Hroshove zabezpechennia) на загальну суму 23 658,41 грн. Як видно з банківської виписки, фактичні виплати навіть з нарахуваннями (23 658,41 грн + 18% ПДФО + 1,5% військового збору) * 22% ЄСВ = 35 854,98 грн складають далеко не 68 366,73 грн, що зазначені в довідці №5/1810 від 16 червня 2023 року. Вказане є додатковим свідченням довільного відображення «витрат» позивачем в довідці. Надана довідка №5/1810 від 16 червня 2023 року, враховуючи період за який вона складена, а також банківську виписку про надходження грошових коштів від позивача, таким об`єктивним та достовірним доказом щодо понесених витрат не являється. Просить суд відмовити в задоволені позовних вимог.

До суду від третьої особи надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що перебуваючи на посаді, що відноситься до публічної служби, відповідач звільнилась за власним бажанням, не відпрацювавши три роки, як це було визначено умовами Контракту, та спір щодо відшкодування витрат пов`язаних з її утриманням в Академії Державної пенітенціарної служби підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Ухвалою суду від 02 грудня 2024 року витребувано від Пенітенціарної академії України докази по справі, а саме: додаткові пояснення стосовно проведеного розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, в сумі 107689,40 грн стосовно ОСОБА_1 за період 25.08.2020 по 16.06.2023; щорічні розрахунки витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, складені відповідно до п. 2.2 Порядку розрахунку витрат, пов`язаних із утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України 16.07.2007 №419/831/240/605/537/219/534,стосовно ОСОБА_1 (детальні розрахунки кожної цифри загального розрахунку (грошового забезпечення (розрахунок складових грошового забезпечення та докази виплати сум, зазначених у розрахунку); продовольчого забезпечення; речового забезпечення; медичного забезпечення; оплати комунальних послуг та за спожиті енергоносії) з посиланням на докази та з додаванням доказів, на яких ґрунтується вказаний загальний розрахунок, та з посиланням на застосовані нормативно-правові акти).

До суду надійшли додаткові пояснення на виконання ухвали суду, в яких зазначено, що згідно довідки-розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 №5/1810 від 16.06.2023, яка була складена на підставі «Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських», затвердженого Постановою КМУ від 12.04.2017 №261, загальна сума визначених до відшкодування витрат становить 107689,40грн, в т.ч.: грошове забезпечення з нарахуваннями 68366,73грн; продовольче забезпечення 20830,15грн; речове забезпечення 10973,41грн; медичне забезпечення 1811,83грн; оплата комунальних послуг та за спожиті енергоносії 5707,28грн. Звертає увагу, що після закінчення навчання 16.06.2023 відповідача особисто було ознайомлено із зазначеною довідкою-розрахунком №5/1810 від 16.06.2023, про що свідчить підпис відповідача на довідці від 16.06.2023, жодних зауважень щодо нарахувань відповідачем не було зазначено.

Крім того зазначено, що згідно з розрахунком витрат грошового забезпечення відповідача за період навчання в Академії з 25.08.2020 по 16.06.2023 нараховано грошове забезпечення в розмірі 24746,60грн, які були перераховані на картковий рахунок відповідача. Окрім того, Академією з грошового забезпечення, отриманого відповідачем, було сплачено єдиний соціальний внесок в розмірі 43620,13грн. Відтак загальна сума витрат Академії Державної пенітенціарної служби на грошове забезпечення з нарахуванням єдиного соціального внеску курсанта ОСОБА_1 за період її навчання з 25.08.2020 по 16.06.2023 становить 68366,73 грн.

Згідно з розрахунком вартості отриманого речового майна в Академії Державної пенітенціарної служби курсанта ОСОБА_1 вартість речового майна отриманого на 1-му курсі 2020 року набору становить 4267,21грн, вартість отриманого речового майна виданого випускникам Академії 16.06.2023 склала 6707,20грн. Відтак загальна сума витрат Академії по забезпеченню курсанта ОСОБА_1 речовим майном за період її навчання з 25.08.2020 по 16.06.2023 складає 10973,41грн.

Відповідно до розрахунку витрат на енергоносії, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 , що навчалася в Академії за період з 25.08.2020 по 16.06.2023 було витрачено на енергоносії (тепло і гаряча вода, вода і водовідведення, електроенергія, прання білизни) в сумі 5707,28грн, а саме: 2020 рік нарахування проведено за 112 днів проживання в розмірі 3091,38грн; 2021 рік нарахування проведено за 85 днів проживання в розмірі 2615,90грн; 2022 рік нарахування не проводилося; 2023 рік нарахування не проводилося. Отже, якщо особа фактично не проживає та не перебуває на території Академії, нарахування вартості енергоносіїв їй не проводиться.

Відповідно до розрахунку щорічних витрат продовольчого забезпечення курсанта ОСОБА_1 за спірний період, а саме за 2022 рік було нараховано 1825,34грн, а саме: лютий 2022 року 8 днів (обід, вечеря) 223,38грн; жовтень 2022 року 29 днів (сніданок, обід, вечеря) 992,46грн; листопад 2022 року 25 днів (обід) 679,50грн; за 2023 рік було нараховано 3013,05грн, а саме: березень 2023 року 23 дні на суму 626,37грн; квітень 2023 року 30 днів (обід) на суму 821,30грн; травень 2023 року 31 день (обід) на суму 1054,93грн; червень 2023 року 15 днів (обід) на суму 510,45грн. Відтак загальна сума витрат Академії на харчування (продовольче забезпечення) курсанта ОСОБА_1 за період її навчання з 25.08.2020 по 16.06.2023 складає 20830,15грн. Отже, в період повномасштабного вторгнення російської федерації у 2022 та 2023 роки курсант, або слухач, який навчається в Академії, навіть якщо не проживає на території Академії, забезпечується належним харчуванням (обіди є обов`язкові). При цьому якщо навчання проводилося онлайн нарахування продовольчого забезпечення взагалі не проводилося. Крім того, якщо курсант проживає за межами Академії, при цьому сніданки та вечері не є обов`язковими, витрати на енергоносії також не нараховуються.

На підтвердження витрат, понесених Академією, та спростування доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну щачву, а також на виконання ухвали суду, позивачем надано розрахунки про відповідні витрати Академії на утримання курсанта ОСОБА_1 в розрізі та сум нарахування: розрахунок вартості отриманого речового майна; розрахунок витрат на енергоносії, пов`язаних з утриманням курсанта; розрахунок щорічних витрат продовольчого забезпечення; щорічний розрахунок витрат медикаментів та лікарських засобів; розрахунок витрат грошового забезпечення.

До суду надійшли додаткові письмові пояснення від відповідача, в яких зазначено, що позивачем не виконано вимоги ухвали суду, оскільки крім самих розрахунків (які складені самим же позивачем) до додаткових пояснень не надано жодного доказу, який би об`єктивно та достовірно підтверджував надані позивачем розрахунки. Як видно з банківської виписки, фактичні виплати навіть з нарахуваннями (23 658,41 грн + 18% ПДФО + 1,5% військового збору) * 22% ЄСВ = 35 854,98 грн складають далеко не 68 366,73 грн, що зазначені в довідці №5/1810 від 16 червня 2023 року. Тобто, розрахунок вже було зроблено із врахуванням нарахування ЄСВ на нараховане грошове забезпечення. Позивач же у своїй довідці зазначає, нарахування грошового забезпечення складає 24 746,60 грн, а ЄСВ 43 620,13 грн. Тобто, внесок, який відповідно до законодавства складає менше чверті від нарахованого забезпечення в довідці чомусь майже в два рази більший за нарахування. Фактично ЄСВ позивачем нараховано не 22%, а 176%. Окремо слід зазначити, що наданий позивачем розрахунок витрат на енергоносії додатково підтверджує, що у період повномасштабного вторгнення російської федерації (з лютого 2022 року по червень 2023 року) що відповідача фізично не було у навчальному закладі, а навчання здійснювалося дистанційно. Вказане свідчить, що всі нарахування (крім грошового забезпечення) за цей період здійснені позивачем безпідставно.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом установлені наступні обставини.

Наказом ректора Академії Державної пенітенціарної служби № 269/ОД від 19.08.2020 ОСОБА_1 з 25.08.2020 була зарахована курсантом першого курсу денної форми навчання.

22.03.2021 між Академією (Виконавець) в особі керівника полковника внутрішньої служи з однієї сторони та Південно-східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (Замовник) в особі начальника полковника внутрішньої служби з другої сторони та рядовим внутрішньої служби ОСОБА_1 з третьої сторони укладено контракт №804 про здобуття освіти у закладах вищої освіти, які здійснюють підготовку фахівців для потреб Міністерства юстиції України (надалі - Контракт).

Згідно з абзацом 5 пункту 3 розділу II Контракту №804 від 22.03.2021, відповідач зобов`язувався у разі дострокового розірвання контракту, а також звільнення зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати Міністерству юстиції України витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до частини четвертої статті 74 Закону України «Про національну поліцію» в повному обсязі за весь період її фактичного навчання.

Відповідно до наказу Академії № 280/ОС від 15.06.2023 ОСОБА_1 присвоєно ступінь вищої освіти «бакалавр» та видано диплом про освіту.

Відповідно до Довідки-розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 №5/1810 від 16.03.2023, загальна сума визначених до відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням ОСОБА_1 становить 107689,40 грн, в т.ч.: грошове забезпечення з нарахуваннями 68366,73грн, продовольче забезпечення 20830,15грн, речове забезпечення 10973,41грн, медичне забезпечення 1811,83грн, оплата комунальних послуг та за спожиті енергоносії- 5707,28грн.

16 червня 2023 року ОСОБА_1 ознайомилась з Довідкою-розрахунком витрат, пов`язаних з утриманням курсанта №5/1810 від 16.03.2023, про що свідчить її особистий підпис.

Згідно з розрахунком вартості отриманого речового майна в Академії Державної пенітенціарної служби курсанта ОСОБА_1 за період навчання з 25.08.2020 по 16.06.2023, вартість речового майна отриманого на 1-му курсі 2020 року набору становить 4267,21грн, вартість отриманого речового майна виданого випускникам Академії 16.06.2023 склала 6707,20грн. Загальна сума витрат Академії по забезпеченню курсанта ОСОБА_1 речовим майном за період її навчання з 25.08.2020 по 16.06.2023 складає 10973,41грн.

Відповідно до розрахунку витрат на енергоносії, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 , що навчалася в Академії за період з 25.08.2020 по 16.06.2023 було витрачено на енергоносії (тепло і гаряча вода, вода і водовідведення, електроенергія, прання білизни) в сумі 5707,28грн, а саме: 2020 рік нарахування проведено за 112 днів проживання в розмірі 3091,38грн; 2021 рік нарахування проведено за 85 днів проживання в розмірі 2615,90грн; 2022 рік нарахування не проводилося; 2023 рік нарахування не проводилося.

Відповідно до розрахунку щорічних витрат продовольчого забезпечення курсанта ОСОБА_1 за період навчання в Академії з 25.08.2020 по 16.06.2023: за 2020 рік нараховано 6353,40грн; за 2021 рік нараховано 9638,36грн; за 2022 рік нараховано 1825,34грн; за 2023 рік нараховано 3013,05грн. Загальна сума витрат Академії на харчування (продовольче забезпечення) курсанта ОСОБА_1 за період її навчання з 25.08.2020 по 16.06.2023 складає 20830,15грн.

Згідно з щорічним розрахунком витрат медикаментів та лікарських засобів за період навчання в Академії з 25.08.2020 по 16.06.2023 ОСОБА_1 зверталась до амбулаторії та для її лікування було використано наступні медикаменти та лікарські засоби у 2020 році на суму 100,26грн; у 2021 році на суму 1250,30грн; у 2022 році на суму 227,51грн; у 2023 році га суму 233,76грн. Всього 1811,83грн.

Відповідно до розрахунку витрат грошового забезпечення курсанта ОСОБА_1 за період навчання в Академії з 25.08.2020 по 16.06.2023 нараховано грошове забезпечення в розмірі 24746,60грн, які були перераховані на картковий рахунок ОСОБА_1 . Академією з грошового забезпечення, отриманого ОСОБА_1 , було сплачено єдиний соціальний внесок в розмірі 43620,13грн. Загальна сума витрат Академії Державної пенітенціарної служби на грошове забезпечення з нарахуванням єдиного соціального внеску курсанта ОСОБА_1 за період її навчання з 25.08.2020 по 16.06.2023 становить 68366,73 грн.

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України №3548/5 від 06.10.2023 Академію Державної пенітенціарної служби (код ЄДРПОУ 08571788) перейменовано на Пенітенціарну академію України (код ЄДРПОУ 08571788).

Після здобуття вищої освіти, відповідно до умов контракту, відповідач направлена для подальшого проходження служби до Державної установи «Райківецька виправна колонія (№78)». В подальшому, ОСОБА_1 проходила службу в Державній установі «Вільнянська установа виконання покарань (№11)».

Відповідно до наказу начальника Державної установи «Вільнянська установа виконання покарань (№11)» №121 о/с, лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_1 призначено старшим інспектором групи контрольно-аналітичної роботи державної установи «Вільнянська установа виконання покарань (№11)» з 01 вересня 2023 року.

Відповідно до наказу начальника Державної установи «Вільнянська установа виконання покарань (№11)» №125 о/с від 20.06.2024, у відповідності з Законом України «Про Національну поліцію» звільнено за ст.77 п.1 п.п.7 (за власним бажанням): лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_1 , старшого інспектора групи контрольно-аналітичної роботи державної установи «Вільнянська установа виконання покарань (№11)», 20 червня 2024 року.

Державна установа «Вільнянська установа виконання покарань (№11)» листом вих.№4.2-1705 від 21.06.2024 повідомила Академію про звільнення відповідача.

20 червня 2024 року ОСОБА_1 ознайомилась з повідомленням про необхідність відшкодування витрат на навчання протягом 30 днів, про що свідчить її особистий підпис

У зв`язку із достроковим розірванням контракту за ініціативою відповідача та невідшкодуванням витрат, пов`язаних з утриманням особи під час проходження навчання у вищому військовому навчальному закладі, позивач звернувся до суду з даним позовом на виконання наданих повноважень.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України від 23.06.2005 № 2713-IV "Про державну кримінально-виконавчу службу України" (даліЗакон № № 2713-IV), на Державну кримінально-виконавчу службу України покладається завдання щодо здійснення державної політики у сфері виконання кримінальних покарань.

Згідно із частиною 1 статті 6 Закону № № 2713-IV, державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров`я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.

Відповідно до пункту 1 частини 8 статті 14 Закону № № 2713-IV, трудові відносини працівників кримінально-виконавчої служби регулюються законодавством про працю, державну службу та укладеними трудовими договорами (контрактами).

На спеціалістів Державної кримінально-виконавчої служби України, які не мають спеціальних звань, поширюється дія Закону України "Про державну службу". Віднесення посад цих спеціалістів до відповідних категорій посад державних службовців проводиться Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 5 статті 23 Закону № № 2713-IV, на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

Регулювання трудових правовідносин у процесі проходження служби, порядок застосування дисциплінарних стягнень та процедура звільнення працівників кримінально-виконавчої служби регулюється спеціальним Законом України "Про Національну поліцію".

Відповідно до частини 2статті 74 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію"(даліЗакон № 580-VIII) передбачено, що підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.

Особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (частина4 статті 74 Закону № 580-VIII).

Порядок відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 №261 (надаліПорядок №261).

Пунктом 1 Порядку №261 встановлено, що цей Порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі:

дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (далі - контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції (далі - поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;

звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

Згідно пунктів 3-5 Порядку №261 відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія).

Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю.

Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі.

Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році.

На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.

Витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання.

Після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів.

Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи.

У разі звільнення особи до відпрацювання нею трьох років після закінчення вищого навчального закладу орган поліції, в якому особа проходила службу, невідкладно повідомляє про це вищому навчальному закладу, в якому особа навчалася.

Пунктом 8 Порядку №261 закріплено, що у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Згідно із пунктом 2.1 Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 №419/831/240/605/537/219/534 (далі - Порядок розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах), відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищому навчальному закладі, а саме витрат, окрім іншого, на грошове забезпечення, продовольче забезпечення, медичне забезпечення та оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.

Відповідно до пункту 2.1.1 Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання, яке визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.

Витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов`язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування (пункту 2.1.2 Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах).

Витратами на речове забезпечення є витрати, пов`язані із забезпеченням курсанта речовим майном згідно з нормами забезпечення та лазне-пральними послугами (2.1.3 Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах).

Згідно із пунктом 2.1.4. Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, витратами на медичне забезпечення є витрати, пов`язані з наданням медичної допомоги, у тому числі стоматологічної, безпосередньо у ВНЗ, та вартість лікування у військових госпіталях.

Відповідно до пункту 2.1.6 Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах визначено, що до спожитих курсантом ВНЗ комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія.

Згідно пунктів 2.3. Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, у разі дострокового розірвання контракту відповідні служби (підрозділи) забезпечення навчального процесу здійснюють остаточний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення, складають довідки-розрахунки та подають їх до кадрового підрозділу ВНЗ.

Період навчання,заякий здійснюється відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням,визначається з дня зарахуванняподень виключення курсанта зі списків особового складу ВНЗ.

Судом установлено, що згідно контракту відповідач зобов`язувався у разі дострокового розірвання контракту, а також звільнення зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати Міністерству юстиції України витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до частини четвертої статті 74 Закону України «Про національну поліцію» в повному обсязі за весь період її фактичного навчання.

Утримання відповідача в Пенітенціарній Академії України здійснювалось шляхом грошового, речового, продовольчого, медичного забезпечення, забезпечення комунальними послугами та енергоносіями.

Отже особи, які навчаються в Пенітенціарній Академії України, перебувають на повному державному забезпеченні. Кошти, які витрачаються на їх навчання, є державними (бюджетними).

Під час розгляду справи судом установлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що після закінчення навчання в Академії Державної пенітенціарної служби ОСОБА_1 не відпрацювалавстановленого у контракті на здобуття освіти 3-річного строку в Державній кримінально-виконавчій службіУкраїни,оскільки до закінчення цього строку звільнилась за власним бажанням зіслужбив Державній установі «Вільнянська установа виконання покарань (№11)».

Відтак, відповідно до умов укладеного нею контракту на здобуття освіти №804 від 22.03.2021 у неї, як у особи, яка звільнилась зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України протягом трьох років після закінчення навчання, виник обов`язок відшкодувати витрати, пов`язані з її утриманням у вказаному вищому навчальному закладі.

Згідно довідки-розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 №5/1810 від 16.03.2023, загальна сума таких витрат становить 107689,40 грн.

З вказаним розрахунком ОСОБА_1 була ознайомлена особисто та повідомлена про необхідність відшкодування витрат в 30-денний строк з моменту ознайомлення, що підтверджено матеріалами справи.

Проти здійсненого Академією Державної пенітенціарної служби розрахунку витрат ОСОБА_1 не заперечувала.

Доказів оскарження зазначеного розрахунку відповідачемненадано та матеріали справинемістять.

У свою чергу, доводи відповідача щодонепідтвердженнявитратна утримання та навчання належними та допустимими доказами суд вважає необґрунтованими, оскільки фактичні витрати на забезпечення відповідача підтверджуються позивачем відповідними довідками-розрахунками, складенимизурахуванням вимог чинного законодавства України.

Крім того, питання правомірності визначення суми заборгованостінеохоплюється предметом даного позову, оскільки розрахунки фактичних видатків державного бюджету, які підлягають відшкодуванню відповідачем, згіднозяким відповідні зобов`язання визначено,неє предметом позову у справі, а отже суднемає процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.

Наведене є однією із гарантій дотримання принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права.

Станом на момент прийняття судом рішення у даній справі витрати в сумі 107689,40 грн відповідачем у добровільному порядку не відшкодовані.

Таким чином, будучи обізнаною під час підписання контракту про необхідність відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту, відповідач зазначену вище суму коштів станом на час звернення позивача із позовом та на час розгляду справи не відшкодувалп, а тому суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із частинами 1, 2статті 2 Кодексу адміністративного судочинства Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 1 статті 9Кодексу адміністративного судочинства Українивстановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, позовні вимогиПенітенціарної академії Україниє обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення сплачених позивачем судових витрат з відповідача.

Керуючись ст. ст.77,241-246,255,295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Пенітенціарної академії України (14000, Чернігівська область, м.Чернігів, вул.Гонча, буд.34, код ЄДРПОУ 08571788) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Міністерство юстиції України (01001, м.Київ, вул.Архітектора Городецького, буд.13, код ЄДРПОУ 00015622) про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Пенітенціарної академії України витрати, пов`язані з її утриманням в Академії Державної пенітенціарної служби в розмірі 107689,40 грн (сто сім тисяч шістсот вісімдесят дев`ять гривень 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.М. Чернова