Рішення

від 17.01.2025 по справі 280/10518/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 січня 2025 року (09:30)Справа № 280/10518/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді КалашникЮ.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІСПРОМЗБУТ» (69005, м.Запоріжжя, вул. Шкільна, буд.4, код ЄДРПОУ 38461245) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 44118663) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

12.11.2024 через підсистему «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІСПРОМЗБУТ» (далі позивач, або ТОВ «СЕРВІСПРОМЗБУТ») до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач, або ГУ ДПС у Запорізькій області), в якій позивач просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00097070709 від 29.05.2024.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.04.2024 на АЗС позивача, що знаходиться за адресою с. Веселе, вул Погранотряда 95 буд 38 проведена фактична перевірка, за наслідками якої складено Акт № 1008/04-36-09-03/38461245, яким встановлені порушення, а саме: проведення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій, без роздрукування та видачі відповідного розрахункового документа на загальну суму 1130,74 грн. Позивач з такими висновками не погоджується та зазначає, що під час перевірки відповідач ніяких закупівель газу скрапленого не здійснював. В акті фактичної перевірки зазначено, що начебто було встановлено факт реалізації газу скрапленого 42,75 л по ціні 26,45 грн. Зауважує, що до акту перевірки не долучено жодного фото чи відео доказу придбання палива у позивача, також, відсутні будь-які акти про повернення грошових коштів за начебто придбані товари, або ж які-небудь документи, що свідчать про отримання грошових коштів представниками відповідача для здійснення контрольної закупки. контролюючий орган наділений повноваженнями проводити контрольні розрахункові операції перед початком фактичної перевірки. Так, порядок проведення контрольної розрахункової операції має свої особливості та має відбуватися у порядку та у спосіб, визначені законодавством. Ініціюючи та проводячи контрольну розрахункову операцію певна посадова особа ДПС діє від імені держави в особі державного органу, що у свою чергу зумовлює використання для проведення такої операції державних коштів. Зазначає, що відповідачем не надано доказів здійснення контрольної розрахункової операції, зокрема: складення акту за результатами проведення контрольної розрахункової операції під час проведення фактичної перевірки діяльності позивача; відомості про посадову особу фіскального органу, яка здійснила контрольну розрахункову операцію, у кого та коли; складення акту про повернення товару позивачу, за результатами такої контрольної розрахункової закупки; акту отримання та повернення грошових коштів для здійснення контрольної розрахункової операції у позивача. Відсутність доказів, які б вказували на видачу посадовим особам, що в межах проведення фактичної перевірки позивача здійснили контрольну розрахункову операцію у даній справі, грошових коштів (готівки) з каси бюджетних асигнувань контролюючого органу, свідчить, що вказані грошові кошти фактично мають інше джерело походження ніж кошти, передбачені на здійснення відповідної діяльності органів ДФС. Беручи до уваги вищезазначене, у відповідача не було правових підстав для застосування до позивача штрафних санкцій за порушення пункту 1,2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». З урахуванням вищезазначеного просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 18.11.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

03.12.2024 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№55605), в якому зазначає, що перевіркою господарської одиниці, що розташована за адресою: Синельниківський район, с. Веселе, вул. Погранотрядна 95, буд. 38 суб`єкта господарської діяльності ТОВ «СЕРВІСПРОМЗБУТ», встановлено порушення: п.п. 1, 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1955 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». За результатами проведеної фактичної перевірки складено та зареєстровано акт про результати фактичної перевірки від 15.04.2024 року за № 1008/04-36-09-03/38461245 від підписання кого представник товариства відмовився. У зв`язку з відмовою позивача від отримання, ознайомлення та підписання акту, складено акт відмови від підписання матеріалів перевірки від 12.04.2024. Зазначає, що в ході проведення фактичної перевірки здійснено опис та перерахунок готівкових коштів, що знаходяться на місці проведення розрахунків, в якому зафіксовано залишок в сумі 4867,22грн., при цьому згідно даних X-звіту денного залишок готівкових коштів складав 3017,22грн. Тобто, встановлено проведення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій, без роздрукування та видачі відповідного розрахункового документа на загальну суму 1850,00 грн., що є порушенням п.п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Таким чином, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, прийнявши оскаржуване податкове повідомлення-рішення, вважає, що діяв відповідно до вимог чинного законодавства та у межах наданих органам ДПС України прав, а тому просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Згідно зі ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

На підставі наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області №1325-п від 04.04.2024 та направлень від 04.04.2024 № 2522, № 2524 фахівцями ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведено фактичну перевірку господарської одиниці АЗС, що розташована за адресою: Синельниківський район, с. Веселе, вул Погранотряда 95, буд 38, суб`єкта господарської діяльності ТОВ «СЕРВІСПРОМЗБУТ», за результатами якої складено та зареєстровано акт фактичної перевірки від 15.04.2024 №1008/04/36/09/03/38461245 (а.с.30-31).

За змістом вказаного акту, проведеною фактичною перевіркою встановлено порушення п. 1, 2, ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

В акті перевірки зазначено, що перевіркою встановлено факт реалізації газу скрапленого 42,75 л по ціні 26,45 грн., вартість якого становить 1130,74 грн.

Проведеною перевіркою встановлено проведення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій, без роздрукування та видачі відповідного розрахункового документа на загальну суму 1850,00 грн.

На підставі акту перевірки від 15.04.2024 №1008/04/36/09/03/38461245, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «С» № 00097070709 від 29.05.2024, яким за порушення п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до позивача застосовано сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 2775,00грн. (а.с.34-35)

Вважаючи прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом про його скасування.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265/95-ВР), дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до визначень, наведених у статті 2 Закону №265/95-ВР:

розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;

розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР (порушення, за які позивача притягнуто до відповідальності спірним податковим повідомленням-рішенням) суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;

2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Згідно з пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР, за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах, зокрема, у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що пункт 1 статті 17 Закону №265/95-ВР встановлює відповідальність за невиконання суб`єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов`язків: 1) непроведення розрахункової операції через РРО; 2) проведення розрахункової операції через РРО, однак, на неповну суму покупки; 3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа. Перші два обов`язки суб`єкта господарювання випливають зі змісту пункту 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР, а третій - з пункту 2 статті 3 Закону №265. Відповідно, наявність будь-якої з таких обставин (у сукупності або окремо) й утворює склад правопорушення.

Вищенаведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 02.02.2023 №500/6845/21.

У цій постанові Верховний Суд вказав, що у випадку притягнення суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов`язку, встановленого пунктом 1 статті 3 Закону №265/95-ВР, перевірці підлягають обставини безпосереднього здійснення розрахункової операції, однак, її непроведення через РРО, та/або здійснення розрахункової операції на більшу суму, ніж проведено через РРО. У випадку притягнення суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону №265/95-ВР перевірці підлягають як обставини видачі/невидачі розрахункового документа, так і обставини відповідності такого вимогам щодо форми і змісту.

За обставинами даної справи, під час фактичної перевірки контролюючим органом встановлено невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків даним денного звіту РРО, що свідчить про проведення розрахункових операцій без використання РРО на суму виявленої різниці, що підтверджено належними та допустимими доказами, долученими до матеріалів справи, та не спростовано позивачем.

Так, в ході проведення фактичної перевірки здійснено опис та перерахунок готівкових коштів, що знаходяться на місці проведення розрахунків, в якому зафіксовано залишок в сумі 4867,22 грн. (а.с.33), при цьому згідно даних X-звіту денного залишок готівкових коштів складав 3017,22 грн. (а.с.32). Зазначена обставина свідчить про непроведення розрахункових операцій через РРО на суму такої розбіжності, що становить 1850,00 грн.

Під час розгляду справи позивачем не надано жодного доказу, що спростовує висновки акту перевірки про порушення позивачем пунктів 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР.

Більш того, у позовній заяві позивач взагалі не обґрунтовує, в чому саме полягає його незгода із виявленими порушеннями в частині встановлення проведення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій, без роздрукування та видачі відповідного розрахункового документа на загальну суму 1850,00 грн.

Суд зауважує, що позивач не надає жодних пояснень, обґрунтувань та заперечень з приводу цього порушення, не спростовує жодним належним та допустимим доказом доводи контролюючого органу з цього приводу.

Наведене підтверджує висновки акту перевірки про порушення позивачем пунктів 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР, оскільки в місці проведення розрахунків знаходились готівкові кошти, сума яких не відповідає обліковим даним відповідних звітів РРО.

За вказане порушення до позивача застосовано фінансову санкцію на підставі пункту 1 статті 17 Закону №265/95-ВР в розмірі 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Безпосередній зміст обов`язку платника податку, який визначений в пункті 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР, полягає у тому, щоб усі розрахункові операції відбувалися саме із застосуванням РРО і на повну суму покупки.

Отже, під час перевірки контролюючим органом було встановлено факт проведення позивачем розрахункових операцій без використання РРО, що є порушенням пунктів 1, 2 статті 3 Закону України №265/95-ВР.

Посилання позивача на те, що під час проведення фактичної перевірки, контролюючим органом не проведено контрольну розрахункову операцію для встановлення проведення позивачем розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій, без роздрукування та видачі відповідного розрахункового документа, суд вважає безпідставним оскільки, в даному випадку порушення виявлено шляхом співставлення наявної готівки на місці проведення розрахунків, яка зафіксована у відповідному описі (а.с.33) та суми денного Х-звіту за 05.04.2024 (а.с.32), які містять розбіжності на загальну суму 1850,00 грн.

Наведене у сукупності дозволяє дійти висновку, що відповідачем доведено правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №00097070709 від 29.05.2024, тоді як позивачем не спростовано недотримання вимог чинного законодавства при здійсненні розрахункових операцій.

Додатково суд зауважує, що наданий представником позивача до позовної заяви примірник акту перевірки (а.с.7-8) стосується перевірки позивача за іншою адресою, оскільки на сторінці 2 акту (а.с.7, зворотній бік) вказано адресу фактичної перевірки Криничанський район, с.Світлогірське, вул. Сонячна, 31Г, тоді як спірна перевірка проводилась за адресою: Синельниківський район, с. Веселе, вул Погранотряда 95, буд 38.

З цих підстав, при розгляді справи судом досліджувався акт, наданий представником відповідача разом із відзивом на позовну заяву (а.с.30-31).

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).и повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» №33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» №48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).

Інші аргументи сторін не є визначальними для вирішення даної справи та не спростовують висновок суду про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги не знайшли свого підтвердження матеріалами справи, є не обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

В силу положень статті 139 КАС України, судові витрати стягуються на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень виключно у разі задоволення позовних вимог. Ураховуючи ту обставину, що судом відмовлено у задоволенні позову, то й відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 139, 143, 243-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІСПРОМЗБУТ» (69005, м.Запоріжжя, вул. Шкільна, буд.4, код ЄДРПОУ 38461245) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 44118663) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, - відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 17.01.2025.

Суддя Ю.В. Калашник