Рішення

від 17.01.2025 по справі 280/11594/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 січня 2025 року Справа № 280/11594/24 м.ЗапоріжжяЗапорізькийокружний адміністративнийсуду складі головуючогосудді Чернової Ж.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Запорізького апеляційного суду, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Запорізького апеляційного суду (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - третя особа), в якому позивач просить суд:

визнати протиправними дії Запорізького апеляційного суду (лист від 04.12.2024 №08-37/2683/24) про відмову у видачі позивачу та надісланні до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2021 - 2024 років у відповідності до вимог ч.2 ст.130 Конституції України та ст.135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", обчисливши розмір суддівської винагороди, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці: з 01 січня 2021 року виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270 гривень; з 01 січня 2022 року виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481 гривень, з 01 січня 2023 року виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684 гривень, з 01 січня 2024 року - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 гривень;

зобов`язати Запорізький апеляційний суд направити позивачу та надіслати до ГУ ПФУ в Запорізькій області довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на: - 01 січня 2021 року виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного на підставі ч.2 ст. 130 Конституції України, ч.3 ст.135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та абз. 4 ст.7 Закону України "Про державний бюджет України на 2021 рік", з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270 гривень; - 01 січня 2022 року виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного на підставі ч.2 ст. 130 Конституції України, ч.3 ст.135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та абз. 4 ст.7 Закону України "Про державний бюджет України на 2022 рік", з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481 гривень; - 01 січня 2023 року виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного на підставі ч.2 ст. 130 Конституції України, ч.3 ст.135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та абз. 4 ст.7 Закону України "Про державний бюджет України на 2023 рік", з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684 гривень, - 01 січня 2024 року - виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного на підставі ч.2 ст. 130 Конституції України, ч.3 ст.135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та абз. 4 ст.7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік», з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України вЗапорізькій областіта отримує щомісячне довічне грошовеутриманняу відсотковому розмірігрошового утримання судді,який працює на відповідній посаді, розраховане з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2020 року, визначеного абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" - 2102 грн. Позивач звернувсядовідповідача із заявою про отримання довідок з обчисленим розміром суддівської винагородисудді,який працює на відповідній посаді: з 01.01.2021 - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270 гривень; з 01 січня 2022 року - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481 гривень, з 01 січня 2023 року - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684 гривень, з 01 січня 2024 року - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 гривень, однак відповідачем було відмовлено. Просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 17 грудня 2024 року відкрито провадження у справі, призначено справудосудового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідач у поданому до суду письмовому відзиві проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень посилається на те, що позивачу відмовлено у наданні запитуваних довідок, оскільки розмір посадового окладу працюючогосудді,з урахуванням норм Законів України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15 грудня 2020 року № 1082-IX (далі Закон №1082-ІХ), «По Державний бюджет України на 2022 рік» від 2 грудня 2021 року №1928-IX (далі Закон № 1928-IX), «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 3 листопада 2022 року № 2710-IX (далі Закону № 2710-IX) та «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 9 листопада 2023 року № 3460-IX (далі Закон № 3460-IX) у 2021, 2022, 2023, 2024 роках залишився незмінним. Нормативним доповненнямдозазначеної статті є відповідні законодавчі положення Законів про Державний бюджет України на відповідний рік, статтею 7 яких визначено у 2021, 2022, 2023, 2024 роках прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладусуддіз 1 січня - 2102 гривні. Отже, з 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024 років розмір прожиткового мінімуму працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладусудді,становить 2102 грн. З огляду на зазначене, доводи позивача, про те, щоЗапорізький апеляційний судпротиправно відмовив йому у видачі довідок просуддівську винагородудляобчислення щомісячного довічного грошового утримання суддіувідставці станомна 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 та 01.01.2024 є безпідставними, аЗапорізький апеляційний суду спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства. Також посилається на актуальність питання щодо збалансованості державного бюджету в період воєнного стану. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

До суду від третьої особи надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що законодавством визначено прожитковий мінімум працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, як окремому розмірі, який не співпадає з прожитковий мінімум працездатних осіб. Положення ст.7 Закону №3460-IX є чинними, неконституційними не визнані, а тому підлягають до застосування всіма юридичними та фізичними особами. Наголошує, що саме Законом про Державний бюджет України встановляються прожиткові мінімуми для різних категорій громадян. Окрім того, аналізуючи питання правомірності встановлення таких обмежень, необхідно зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово висловлював позицію щодо можливості встановлення обмежень розміру соціальних виплат. Встановлення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді не поставило їх у невигідне становище, оскільки їх право на соціальне забезпечення було за ними збережене, вони не були позбавлені своїх засобів для існування і не були піддані ризикові недостатності таких засобів для життя. Таким чином, розмір суддівської винагороди, яка враховується при обчисленні щомісячного довічного грошове утримання судді у відставці позивачу розраховано згідно до вимог чинного законодавства.

Відповіднодоч. 5 ст. 262 КАС Українисудрозглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповіднодоположень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином,судвизнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом установлені наступні обставини.

Позивач є суддею увідставціта отримує щомісячне довічне грошовеутримання суддіувідставці,призначене відповіднодоЗакону №1402-VIII, перебуває на обліку вГУ ПФУвЗапорізькій області.

Щомісячне довічне грошовеутримання суддіувідставці ОСОБА_1 обчислено на підставідовідкипросуддівську винагородудляобчислення щомісячного довічного грошового утримання суддіувідставцівід 26.03.2020 № 07-36/109, виданої Запорізьким апеляційним судом.

За змістом даноїдовідкипосадовий оклад обчислений в розмірі 126120,00 грн.

Сторони не заперечують, що при обрахунку розміру суддівської винагороди дляобчислення щомісячного довічного грошового утриманняза вказаною довідкою, відповідачем взято за основу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2020 року, визначений статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14 листопада 2019 року № 294-IX 2102 гривні.

У листопаді 2024 року позивач звернувсядовідповідача із заявою, в якій просив видати йому та надіслатидо ГУ ПФУвЗапорізькій області довідкипросуддівську винагородудляобчислення щомісячного довічного грошового утримання суддіувідставціу відповідностідовимог частини другої статті 130 Конституції України, статті 135 Закону №1402-VIII, обчисливши розмір суддівської винагородисудді,який працює на відповідній посаді: з 01 січня 2021 року - виходячи прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270 гривень; з 01 січня 2022 року - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481 гривень, з 01 січня 2023 року - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684 гривень, та з 01 січня 2024 року - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 гривень.

Листом від 04.12.2024 №08-37/2683/24Запорізький апеляційний судповідомив, що Законами України про Державний бюджет України на 2021 2023 роки установлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладусудді,складає 2102 гривні. Згідно з положеннями вищезазначених Законів, суддівська винагорода суддів Запорізького апеляційного суду у 2021 2023 роках обчислювалась, виходячи з прожиткового мінімуму в розмірі 2102 гривні, посадовий окладсуддіапеляційного суду у цей період складав 126120 гривень. Також у листі зазначено про відсутність підстав надання довідок, виходячи з іншого базового розміру посадового окладу, ніж він був і є усуддіЗапорізького апеляційного суду.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у видачі довідок просуддівську винагородудляобчислення щомісячного довічного грошового утримання суддіувідставціу зв`язку зі зміною розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2021 2024 роках, позивач звернувся з даним позовомдосуду.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам,судвиходить з наступного.

Відповіднодостатті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповіднодоєвропейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливийсудвизначає Закон № 1402-VIII.

Згідно з частиною 3 статті 142 Закону №1402-VI, щомісячне довічне грошовеутриманнявиплачуєтьсясуддіувідставців розмірі 50 відсотків суддівської винагородисудді,який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посадісуддіпонад 20 років розмірщомісячного довічного грошового утриманнязбільшується на 2%грошового утримання судді.

Відповіднодочастин 4, 5 статті 142 Закону № 1402-VI, у разі зміни розміру складових суддівської винагородисудді,який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеногощомісячного довічного грошового утримання.Пенсія або щомісячне довічне грошовеутримання суддівиплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошовеутриманнясуддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Отже, розмірщомісячного довічного грошового утримання суддіувідставцізалежить від розміру суддівської винагородисудді,який працює на відповідній посаді. У разі зміни розміру складових суддівської винагородисудді,який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеногощомісячного довічного грошового утримання.

На підставі статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії. Зверненнядосуду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповіднодостатті 126 Конституції України незалежність і недоторканністьсуддігарантуються Конституцією і законами України.

Гарантії незалежності суддів зумовлені конституційно визначеною виключною функцією судів здійснювати правосуддя, що закріплена в частині 1 статті 124 Конституції України.

Конституційний принцип незалежності суддів означає також конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя. Окреслену правову позицію стосовно гарантій незалежності суддів було висловлено у низці рішень Конституційного Суду України, зокрема рішеннях від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 01 грудня 2004 року № 19-рп/2004, від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005, від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, від 03 червня 2013 року № 3-рп/2013, а також від 04 грудня 2018 року № 11 -р/2018.

Згідно зі статтею 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки наутриманнясудів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагородисуддівстановлюється законом про судоустрій.

Статтею 4 Закону №1402-VIII визначено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом. Змінидоцього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення зміндоЗакону України «Про судоустрій і статус суддів».

Частиною 1 статті 135 Закону №1402-VIII передбачено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що розмір суддівської винагороди визначається лише на підставі норм Закону №1402-VIII.

Відповіднодочастини 2 статті 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода виплачуєтьсясуддіз дня зарахування йогодоштату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4)роботу, що передбачає доступдодержавної таємниці.

Згідно з частиною 3 статті 135 Закону №1402-VIII базовий розмір посадового окладусуддіапеляційного суду становить 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Частиною 4 статті 135 Закону №1402-VIII передбачено, щодобазового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти:

1) 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб;

2) 1,2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п`ятсот тисяч осіб;

3) 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб.

У випадку, якщосудрозміщується в декількох населених пунктах, застосовується регіональний коефіцієнт за місцезнаходженням органу, який провів державну реєстрацію такого суду.

Суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу (частин 5 цієї статті).

Отже, розмір посадового окладусудді,який є складовим елементом суддівської винагороди, залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян урегульовано Законом України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 року № 966-XIV (далі - Закон № 966-XIV), відповіднодостатті 1 якого прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситьсядоосновних соціальних і демографічних груп населення: дітей вікомдо6 років; дітей віком від 6до18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.Допрацездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.

У змісті наведеної норми Закону № 966-XIV закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум.

Судді досоціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо, не віднесені.

Водночас, статтею 7 Закону №1082-ІХ установлено, що у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2189 гривень, з 1 липня 2294 гривні, з 1 грудня 2393 гривні, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей вікомдо6 років: з 1 січня 1921 гривня, з 1 липня 2013 гривень, з 1 грудня 2100 гривень; дітей віком від 6до18 років: з 1 січня 2395 гривень, з 1 липня 2510 гривень, з 1 грудня 2618 гривень; працездатних осіб: з 1 січня 2270 гривень, з 1 липня 2379 гривень, з 1 грудня 2481 гривня; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладусудді:з 1 січня 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами: з 1 січня 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури: з 1 січня 1600 гривень; осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 1769 гривень, з 1 липня 1854 гривні, з 1 грудня 1934 гривні.

Крім того, статтею 7 Закону № 1928-IX установлено у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 2393 гривні, з 1 липня - 2508 гривень, з 1 грудня - 2589 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей вікомдо6 років: з 1 січня - 2100 гривень, з 1 липня - 2201 гривня, з 1 грудня - 2272 гривні; дітей віком від 6до18 років: з 1 січня - 2618 гривень, з 1 липня - 2744 гривні, з 1 грудня - 2833 гривні; працездатних осіб: з 1 січня - 2481 гривня, з 1 липня - 2600 гривень, з 1 грудня - 2684 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладусудді:з 1 січня - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів: з 1 січня - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури: з 1 січня - 1600 гривень; осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 1934 гривні, з 1 липня - 2027 гривень, з 1 грудня - 2093 гривні.

Також, статтею 7 Закону № 2710-IX установлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2589 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей вікомдо6 років - 2272 гривні; дітей віком від 6до18 років - 2833 гривні; працездатних осіб - 2684 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладусудді,- 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - 1600 гривень; осіб, які втратили працездатність, - 2093 гривні.

Статтею 7 Закону 3460-IX установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей вікомдо6 років - 2563 гривні; дітей віком від 6до18 років - 3196 гривень; працездатних осіб - 3028 гривень; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладусудді,- 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - 1600 гривень; осіб, які втратили працездатність, - 2361 гривня.

ВерховнийСуду постановах від 10 листопада 2021 року у справі № 400/2031/21, від 30 листопада 2021 року у справі № 360/503/21 сформував правовий висновок у правовідносинах щодо застосування положень статті 135 Закону № 1402-VIII та статті 7 Закону № 1082-IX при обчисленні суддівської винагороди, які у подальшому були підтримані Верховним Судом у постановах від 02 червня 2023 року у справі № 400/4904/21, від 13 липня 2023 року у справі № 280/1233/22, від 24 липня 2023 року у справі № 280/9563/21, від 25 липня 2023 року у справі № 120/2006/22-а, від 26 липня 2023 року у справі № 240/2978/22, від 27 липня 2023 року у справі № 240/3795/22 тощо.

Згідно із позицією Верховного Суду у цій категорії спорів, Законом № 1402-VIII закріплено, що для визначення розміру суддівської винагородидоуваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Оскільки указана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних зміндозакону про судоустрій, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом № 1402-VIII. Таким чином, заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2021 року (2270,00 грн) на іншу розрахункову величину, яка Законом № 1402-VIII не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладусудді- 2102,00 грн), на підставі абзацу 5 статті 7 Закону № 1082-IX та Закону № 1982-IX, є неправомірною (постанови від 10 листопада 2021 року у справі № 400/2031/21, від 30 листопада 2021 року у справі № 360/503/21, від 02 червня 2023 року у справі № 400/4904/21, від 13 липня 2023 року у справі № 280/1233/22, від 24 липня 2023 року у справі №280/9563/21, від 25 липня 2023 року у справі № 120/2006/22-а, від 26 липня 2023 року у справі № 240/2978/22, від 27 липня 2023 року у справі № 240/3795/22, від 20 листопада 2023 року у справі №120/709/22-а).

Практика Верховного Суду щодо застосування вказаних норм права у подібних правовідносинах є сталою та послідовною, а висновки, наведені у вищевказаних справах, є релевантнимидоподібних правовідносин у період 2021 2024 роки з огляду на те, що Законами №1082-ІХ, № 1928-IX, № 2710-IX та №3460-IX запроваджено тотожне правове регулювання щодо встановлення такої величини як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладусудді,у розмірі 2102 гривні.

Враховуючи вищезазначене,суддоходитьдовисновку, що відповіднодостатті 130 Конституції України, статей 135, 142 Закону № 1402-VIII позивач має право на перерахунокщомісячного довічного грошового утримання суддіувідставціз урахуванням розміру базового посадового окладусуддіапеляційного суду, розрахованого із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого на 01 січня 2021 року складає 2270,00 грн, на 01 січня 2022 року - 2481,00 грн, на 01 січня 2023 року - 2684,00 грн, на 01 січня 2024 року 3028,00 грн, а тому відповідач протиправно відмовив позивачу у видачі відповідних довідок просуддівську винагородуза відповідною посадою для перерахунку призначеного позивачущомісячногодовідчногогрошового утримання суддіувідставці.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року № 3-1 «Про затвердження Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплатищомісячного довічного грошового утриманнясуддям увідставцітериторіальними органами Пенсійного фонду України», зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 р. за № 200/14891, з урахуванням змін, внесених постановою правління Пенсійного фонду України 09 лютого 2023 року № 7-2, затверджено Порядок подання документів для призначення (перерахунку) і виплатищомісячного довічного грошового утримання суддіувідставці, суддіКонституційного Суду України територіальними органами Пенсійного фонду України (Порядок №3-1).

Відповіднодопунктів 1 6 розділу IV Порядку №3-1, перерахунокщомісячного довічного грошового утриманняпроводиться відповіднодочастини четвертої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини другої статті 27 Закону України «Про КонституційнийСудУкраїни» органами, що призначають щомісячне довічне грошовеутримання.

Про наявність підстав для перерахункущомісячного довічного грошового утримання(зміну розміру складових суддівської винагороди працюючогосудді,винагороди працюючогосуддіКонституційного Суду України) Пенсійний фонд України повідомляється Конституційним Судом України, Верховним Судом, Вищим судом з питань інтелектуальної власності, Вищим антикорупційним судом - щодо суддів цих судів, Державною судовою адміністрацією України - щодо суддів місцевих та апеляційних судів, судів, що перебувають в процесі ліквідації, у місячний строк з дня виникнення таких підстав.

Пенсійний фонд України протягом трьох робочих днів після отримання повідомлення інформує органи, що призначають щомісячне довічне грошовеутримання,про підстави для перерахункущомісячного довічного грошового утриманнята про необхідність підготовки списків одержувачівщомісячного довічного грошового утримання(далі - список).

Органи, що призначають щомісячне довічне грошовеутримання,протягом 5 робочих днів з дня надходження інформації Пенсійного фонду України складають списки за формою згідно з додатком 5доцього Порядку та подають їх відповідним судам, ліквідаційним комісіям, що здійснюють заходи із ліквідації відповідних судів, або територіальним органам Державної судової адміністрації України (далі - відповідні органи).

На підставі списків відповідні органи видаютьдовідкипросуддівську винагородупрацюючогосудді/довідкипровинагородупрацюючогосуддіКонституційного Суду України за відповідною посадоюстаномна дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди / винагородисуддіКонституційного Суду України, що враховується для перерахункущомісячного довічного грошового утримання,для кожногосудді,зазначеного в списку.

Відповідні органи можуть звертатисьдоорганів, що призначають щомісячне довічне грошовеутримання,із запитами щодо отримання додаткових відомостей, необхідних їм для видачідовідкипросуддівську винагороду/довідкипровинагороду суддіКонституційного Суду України.

Довідкипросуддівську винагороду/довідкипровинагороду суддіКонституційного Суду України надсилаються відповідними органами органу, що призначає щомісячне довічне грошовеутримання,який надав список, тасуддіувідставці (суддіКонституційного Суду України), щодо якого видана довідка, у місячний строк з дня надходження списку.

Перерахунокщомісячного довічного грошового утриманняпроводиться органом, що призначає щомісячне довічне грошовеутримання,на підставідовідкипросуддівську винагороду/довідкипровинагороду суддіКонституційного Суду України, надісланої відповідним органом (без зверненнясуддіувідставці, суддіКонституційного Суду України), або за зверненнямсуддіувідставці, суддіКонституційного Суду України.

Зверненнясуддіза перерахункомщомісячного довічного грошового утриманняздійснюється шляхом поданнядооргану, що призначає щомісячне довічне грошовеутримання,заяви про перерахунокщомісячного довічного грошового утриманнятадовідкипросуддівську винагороду суддіувідставці/довідкипровинагороду суддіКонституційного Суду України, в тому числі через вебпортал або засобами Порталу Дія з використанням суддею електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), або надсилання поштою.

Заява про перерахунокщомісячного довічного грошового утриманняприймається органом, що призначає щомісячне довічне грошовеутримання,за наявності всуддівсіх необхідних документів та оформляється відповіднодовимог розділу III цього Порядку.

Пунктом 9 розділу IV Порядку №3-1 передбачено, що перерахунокщомісячного довічного грошового утриманняпроводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок.

Аналіз наведених положень дозволяє дійти висновку, що перерахунокщомісячного довічного грошового утримання суддіувідставціздійснюється за наявності підстав, передбачених статтею 142 № 1402-VI, у разі зміни розміру складових суддівської винагородисудді,який працює на відповідній посаді, що може бути реалізовано двома шляхами:

(1) через централізований механізм повідомлень та інформувань Пенсійного фонду України відповідними органами (судами або Державною судовою адміністрацією України) у місячний строк з дня виникнення підстав для перерахунку;

(2) за зверненнямсуддіувідставці.

При цьому, наведені вище положення Порядку №3-1 чітко визначають, що довідка просуддівську винагородуза відповідною посадою надсилається відповідними органами органу, що призначає щомісячне довічне грошовеутримання,тасуддіувідставці,щодо якого видана довідка.

Отже, вимога позивача про зобов`язання відповідача направити позивачеві та надіслатидо ГУ ПФУвЗапорізькій області довідкипросуддівську винагородудляобчислення щомісячного довічного грошового утримання суддіувідставці станом:на 01 січня 2021 року виходячи з базового посадового окладусуддіапеляційного суду, з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270 гривень; на 01 січня 2022 року виходячи з базового посадового окладусуддіапеляційного суду, з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481 гривня; на 01 січня 2023 року виходячи з базового посадового окладусуддіапеляційного суду, з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684 гривні; на 01 січня 2024 року - виходячи з базового посадового окладусуддіапеляційного суду, з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 гривень, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Судвраховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра,доякоїсудмає виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).и повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).

Інші аргументи сторін не є визначальними для вирішення даної справи з огляду на вищезазначену сталу правову позицію Верховного Суду.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповіднодоположень статті 90 КАС України,судоцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.Судоцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вищесудвважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання даного адміністративного позову сплачено судовий збір в сумі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією від 12.12.2024.

Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 3028 грн.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 3 статті 4 Закону №3674-VI ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, який подано фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн).

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт0,8 для пониженнявідповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки позовну заяву подано за допомогою системи «Електронний суд», позивачу за звернення до суду з вищевказаною позовної заявою належало сплатити судовий збір в розмірі 968,96 грн.

Таким чином, позивачем сплачено судовий збір в більшому розмірі.

Відтак, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений ним при зверненні до суду із цим позовом судовий збір в розмірі 968,96 грн.

При цьому, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 262 КАС України,суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Запорізького апеляційного суду (69005, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.162, код ЄДРПОУ 42263611), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Запорізького апеляційного суду (лист від 04.12.2024 №08-37/2683/24) щодо відмови у видачі ОСОБА_1 та надісланнідоГоловного управління Пенсійного фонду України вЗапорізькій областідовідок просуддівську винагородудляобчислення щомісячного довічного грошового утримання суддіувідставці станомна 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року, на 01 січня 2023 року та на 01 січня 2024 року у відповідностідовимог частини другої статті 130 Конституції України та статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", обчисливши розмір суддівської винагороди, яка враховується при перерахункущомісячного довічного грошового утриманнясуддям увідставці:з 01 січня 2021 року - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270 гривень; з 01 січня 2022 року - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481 гривня, з 01 січня 2023 року - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684 гривні, та з 01 січня 2024 року виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі - 3028 гривень.

Зобов`язатиЗапорізький апеляційний суднаправити ОСОБА_1 та надіслатидоГоловного управління Пенсійного фонду України вЗапорізькій області довідкипросуддівську винагородудляобчислення щомісячного довічного грошового утримання суддіувідставці станом на:

- 01 січня 2021 року - виходячи з базового посадового окладусудді апеляційного суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та абзацу 4 статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2021 рік", з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270 гривень;

- 01 січня 2022 року - виходячи з базового посадового окладусудді апеляційного суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та абзацу 4 статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2022 рік", з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481 гривень;

- 01 січня 2023 року - виходячи з базового посадового окладусудді апеляційного суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та абзацу 4 статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2023 рік", з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684 гривень;

- 01 січня 2024 року - виходячи з базового посадового окладусудді апеляційного суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та абзацу 4 статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік», з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі - 3028 гривень.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Запорізького апеляційного суду судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.М. Чернова