Рішення

від 17.01.2025 по справі 280/11035/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2025 року Справа № 280/11035/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садового І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Військова частина НОМЕР_4 ( АДРЕСА_4 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_5 )

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

28.11.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Військової частини НОМЕР_2 (далі відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Військова частина НОМЕР_4 (далі - третя особа), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не врахування при виданні наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 20.08.2024 № 228 періодів безпосередньої участі позивача у бойових діях з 01.02.2023, 02.03.2023, 07.03.2023, 12.03.2023, з 14.03.2023 по 16.03.2023, 19.03.2023, 23.03.2023, 25.03.2023, 26.03.2023, 29.03.2023, з 01.04.2023 по 02.04.2023, з 06.06.2023 по 14.06.2023, при обчисленні вислуги років на пільгових умовах;

- зобов`язати відповідача перерахувати вислугу років на пільгових умовах за час безпосередньої участі позивачу у бойових діях з 01.02.2023, 02.03.2023, 07.03.2023, 12.03.2023, з 14.03.2023 по 16.03.2023, 19.03.2023, 23.03.2023, 25.03.2023, 26.03.2023, 29.03.2023, з 01.04.2023 по 02.04.2023, з 06.06.2023 по 14.06.2023 та внести зміни в наказ командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 20.08.2024 №228 в частині зазначення пільгової вислуги років військовослужбовця;

- стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Ухвалою суду від 02.12.2024 позовну заяву було залишено без руху на підставі ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), позивачу було надано 10-денний строк з дня отримання вказаної ухвали для усунення недоліків позовної заяви. Позивачем усунено недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 09.12.2024 відкрито провадження у справі №280/11035/24, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в порядку письмового провадження). Крім того, зазначеною ухвалою задоволено заяву представника позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду із даною позовною заявою та поновлено позивачу строк звернення до адміністративного суду.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 08.01.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи №280/11035/24 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У зв`язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог частини 4 статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Обґрунтування позовних вимог викладено в позовній заяві (вх.№54508 від 28.11.2024). Зокрема зазначено, що в період з 01.09.2022 по 09.10.2023 позивач проходив військову службу в військовій частині НОМЕР_6 , під час якої в періоди з 01.02.2023 по 09.02.2023, 02.03.2023, 07.03.2023, 12.03.2023, з 14.03.2023 по 16.03.2023, 19.03.2023, 23.03.2023, 25.03.2023, 26.03.2023, 29.03.2023, з 01.04.2023 по 02.04.2023, з 06.06.2023 по 14.06.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в районі населеного пункту Соледар, населеного пункту Бахмут, Бахмутського району, Донецької області. Водночас вказано, що наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) за № 228 від 20.08.2024 позивача звільнено з військової служби у запас за підпунктом «б» (за станом здоров`я - за наявності інвалідності) відповідно до пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу». Відповідно до вказаного наказу вислуга років позивача у Збройних Силах України станом на 20.08.2024 становить: календарна - 03 роки 04 місяці 14 днів, пільгова - 00 років 00 місяців 00 днів, загальна - 03 роки 04 місяці 14 днів. Не погоджуючись із бездіяльністю відповідача щодо неврахування до пільгової вислуги років позивача періодів його участі в бойових діях, представник позивача 28.10.2024 звернувся до відповідача із адвокатським запитом та заявою, в якій позивач просив зарахувати до пільгової вислуги років у Збройних Силах його участь в бойових діях протягом 31 дня, однак жодної відповіді не отримав. На переконання позивача, вказана бездіяльність відповідача порушує його право на належне соціальне забезпечення, у зв`язку із чим представник позивача просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Заперечення відповідача проти задоволення позовних вимог викладено у відзиві на позовну заяву (вх.№493 від 06.01.2025). Зокрема зазначено, що особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини. Водночас вказано, що згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 20.08.2024 №228 позивача звільнено з військової служби у запас за підпунктом «б» (за станом здоров`я), пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу», та виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 з 20.08.2024. Як свідчать матеріали справи позивач не оскаржував наказ командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 20.08.2024 №228, яким з ним було проведено розрахунок при звільненні. Отже, позивач погодив проведення з ним усіх необхідних розрахунків та відповідно не оскаржував своє звільнення та/або наказ про виключення зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення. Крім того вказано, що відповідач не отримував адвокатські запити від представника позивача для здійснення заходів спрямованих на досудове врегулювання спору, а саме про зарахування позивачу до пільгової служби у Збройних Силах України участі в бойових діях протягом 31 дня та внесення змін до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 20.08.2024 №228, вказавши пільгову вислугу років позивача 00 років 03 місяців 01 день. З огляду на вищезазначене у відповідача відсутні будь які підтверджуючі документи, інформація, довідки щодо підтвердження періодів безпосередньої участі позивача у бойових діях та зарахування до вислуги років на пільгових умовах, відповідно відсутні законні підстави для врахування таких при виданні наказу. Додатково відзначено, що заявлений позивачем до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу є необґрунтованим та неспівмірним зі складністю даної адміністративної справи. На підставі вищевикладеного представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Третя особа правом на подання пояснень щодо позову не скористалася, матеріали справи містять докази того, що 09.12.2024 Ухвала про відкриття спрощеного провадження в електронному вигляді за допомогою підсистеми «Електронний суд» доставлена до електронного кабінету Військової частини НОМЕР_4 (а.с.41).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 у період з 27.06.2024 по 20.08.2024 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується наданою до матеріалів справи копією військового квитка НОМЕР_7 від 05.06.1996 (а.с.11-12).

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_8 від 01.07.2023 позивач має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій (а.с.6).

Відповідно до виданої Військовою частиною НОМЕР_6 Міністерства оборони України довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України №1624 від 13.03.2024 ОСОБА_1 в період з 01.02.2023 по 09.02.2023, 02.03.2023, 07.03.2023, 12.03.2023, з 14.03.2023 по 16.03.2023, 19.03.2023, 23.03.2023, 25.03.2023, 26.03.2023, 29.03.2023, з 01.04.2023 по 02.04.2023, з 06.06.2023 по 14.06.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в районі н.п. Соледар, н.п. Бахмут, Бахмутського р-ну, Донецької області (а.с.13).

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) за № 228 від 20.08.2024 сержанта ОСОБА_1 , командира 4 зенітного кулеметного відділення 2 зенітного кулеметного взводу 2 зенітної кулеметної роти військової частини НОМЕР_2 , звільнено з військової служби у запас за підпунктом «б» (за станом здоров`я - за наявності інвалідності) відповідно до пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

З 20.08.2024 позивача виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та з усіх видів забезпечення.

Вислуга років у Збройних Силах України станом на 20 серпня 2024 року становить: календарна - 03 роки 04 місяці 14 днів, пільгова - 00 років 00 місяців 00 днів, загальна - 03 роки 04 місяці 14 днів.

В графі підстави вищезазначеного наказу вказано: витяг із наказу Командира військової частини НОМЕР_4 (по особовому складу) від 14 серпня 2024 року № 301-РС (вхідний номер 521 від 16 серпня 2024 року) (а.с.14).

Не погоджуючись із не зарахуванням до пільгової вислуги років позивача періодів його участі в бойових діях, представник позивача 28.10.2024 звернувся до відповідача із адвокатським запитом та заявою, в якій позивач просив зарахувати до пільгової вислуги років у Збройних Силах його участь в бойових діях протягом 31 дня відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992 та внести зміни до Наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №228 від 20.08.2024, вказавши пільгову вислугу років 00 рік 03 місяці 01 день (а.с.35-36).

Станом на момент звернення до суду жодної відповіді від відповідача не надходило перерахунок пільгової вислуги років відповідачем проведено не було.

Позивач вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не врахування при виданні наказу від 20.08.2024 № 228 періодів безпосередньої участі позивача у бойових діях з 01.02.2023, 02.03.2023, 07.03.2023, 12.03.2023, з 14.03.2023 по 16.03.2023, 19.03.2023, 23.03.2023, 25.03.2023, 26.03.2023, 29.03.2023, з 01.04.2023 по 02.04.2023, з 06.06.2023 по 14.06.2023, при обчисленні вислуги років на пільгових умовах звернувся із даним адміністративним позовом до суду.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини 2 статті 2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно зістаттею 55 Конституції Україниправа і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 65 Конституції Українивизначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України від 25.03.1992 №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі Закон №2232-XII), частиною першою статті 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Частиною третьою статті 1 Закону № 2232-ХІІ передбачено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

За приписами частини сьомої статті 1 Закону № 2232-ХІІ виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі Закон №2011-ХІІ), соціальний захист військовослужбовців-діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з абзацом 2 частини 1 статті 8 Закону №2011-ХІІ час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей (далі - Постанова №393).

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 Постанови № 393 для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» і «з» статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються, зокрема військова служба в Збройних Силах.

Підпунктом 1 п. 3 Постанови № 393 встановлено, що до вислуги років для визначення розміру пенсії, призначеної відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, зараховується на пільгових умовах, зокрема, особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, - один місяць служби за три місяці часу проходження служби, протягом якого особа брала безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів під час дії воєнного стану.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що час проходження військової служби, протягом якого особа брала участь у бойових діях у воєнний час, в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.

При цьому, загальний період мобілізації підлягає зарахуванню до пільгового стажу без пільгового обчислення у кратному розмірі.

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду 02.04.2020 у справі №185/4140/17 (92-а/185/282/17).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022 від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/2023, від 05.02.2024 №49/2024, від 06.05.2024 № 271/2024, від 23.07.2024 №469/2024. Указом Президента України від 28.10.2024 №740/2024 строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб, тобто, останній діє на момент розгляду цієї справи.

З наданої до матеріалів справи довідки Військової частини НОМЕР_6 Міністерства оборони України про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України №1624 від 13.03.2034, зокрема, встановлено, що ОСОБА_1 в період з 01.02.2023 по 09.02.2023, 02.03.2023, 07.03.2023, 12.03.2023, з 14.03.2023 по 16.03.2023, 19.03.2023, 23.03.2023, 25.03.2023, 26.03.2023, 29.03.2023, з 01.04.2023 по 02.04.2023, з 06.06.2023 по 14.06.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в районі н.п. Соледар, н.п. Бахмут, Бахмутського р-ну, Донецької області.

При цьому, відповідачем не заперечується участь ОСОБА_1 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України у зазначені періоди та жодних доказів на спростування вказаних обставин до матеріалів справи не надано.

Так само, матеріали справи не містять доказів врахування відповідачем періодів безпосередньої участі позивача у бойових діях з 01.02.2023 по 09.02.2023, 02.03.2023, 07.03.2023, 12.03.2023, з 14.03.2023 по 16.03.2023, 19.03.2023, 23.03.2023, 25.03.2023, 26.03.2023, 29.03.2023, з 01.04.2023 по 02.04.2023, з 06.06.2023 по 14.06.2023 при обчисленні вислуги років на пільгових умовах, оскільки відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) за № 228 від 20.08.2024 вислуга років позивача у Збройних Силах України станом на 20.08.2024 становить: календарна - 03 роки 04 місяці 14 днів, пільгова - 00 років 00 місяців 00 днів, загальна - 03 роки 04 місяці 14 днів.

Таким чином, не зарахування відповідачем до вислуги років ОСОБА_1 на пільгових умовах періодів з 01.02.2023 по 09.02.2023, 02.03.2023, 07.03.2023, 12.03.2023, з 14.03.2023 по 16.03.2023, 19.03.2023, 23.03.2023, 25.03.2023, 26.03.2023, 29.03.2023, з 01.04.2023 по 02.04.2023, з 06.06.2023 по 14.06.2023, протягом яких позивач брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, є протиправним.

При цьому суд звертає увагу, що в прохальній частині позовної заяви позивачем не вірно вказано періоди його безпосередньої участі у бойових діях, а саме не зазначено період з 01.02.2023 по 09.02.2023, який підтверджується довідкою Військової частини НОМЕР_6 Міністерства оборони України про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України №1624 від 13.03.2034.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тому, задля ефективного захисту прав і свобод позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та задовольнити позовні вимоги позивача шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не врахування при виданні наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 20.08.2024 № 228 періодів безпосередньої участі позивача у бойових діях з 01.02.2023 по 09.02.2023, 02.03.2023, 07.03.2023, 12.03.2023, з 14.03.2023 по 16.03.2023, 19.03.2023, 23.03.2023, 25.03.2023, 26.03.2023, 29.03.2023, з 01.04.2023 по 02.04.2023, з 06.06.2023 по 14.06.2023, при обчисленні вислуги років на пільгових умовах та зобов`язання відповідача перерахувати вислугу років на пільгових умовах за час безпосередньої участі позивача у бойових діях з 01.02.2023 по 09.02.2023, 02.03.2023, 07.03.2023, 12.03.2023, з 14.03.2023 по 16.03.2023, 19.03.2023, 23.03.2023, 25.03.2023, 26.03.2023, 29.03.2023, з 01.04.2023 по 02.04.2023, з 06.06.2023 по 14.06.2023 та внести зміни в наказ командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 20.08.2024 №228 в частині зазначення пільгової вислуги років ОСОБА_1 .

Щодо інших посилань учасників справи, суд зазначає, що вони не впливають на правильність вирішення спору по суті.

У рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно із пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 КАС України).

Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Розглядаючи вимогу позивача про стягнення витрат на правову допомогу, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 1, пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України.

Згідно зі статтею 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою отримання правової допомоги, позивачем було укладено договір про надання правової допомоги №245/П від 25.10.2024 з адвокатом Плужником Максимом Валерійовичем (а.с.15).

Сторонами обумовлено, що вартість наданих послуг, виконаної адвокатом роботи становить 5000,00грн, що підтверджується розрахунком витрат на правову допомогу №1 від 26.11.2024 (а.с.17).

Відповідно до акту надання послуг №1, складеного та підписаного сторонами 26.11.2024, адвокатом надано наступні послуги (а.с.18):

- надання консультації (вартість 500грн);

- ознайомлення з документами (вартість 500грн);

- підготовка позовної заяви до військової частини НОМЕР_2 (вартість 3500,00грн);

- підготовка адвокатського запиту (вартість 500грн).

На підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу суду надано квитанцію до прибуткового касового ордера №245/П-1 від 26.11.2024 на загальну суму 5000,00грн (а.с.19).

Частиною 9 статті 139 КАС України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині 5 статті 134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Відповідно до статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Так, при вирішенні питання стосовно розподілу витрат, пов`язаних із правничою допомогою адвоката, суд насамперед звертає увагу на те, що справа даної категорії відповідно до предмету спору є справою незначної складності. Також, судом враховано відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень, за даними якого має місце оприлюднення численних судових рішень судів різних інстанцій з подібного предмету спору, що спрощувало роботу адвоката при підготовці даного адміністративного позову.

Відтак, враховуючи заперечення відповідача та з огляду на характер та обсяг виконаної адвокатом роботи, виходячи з критерію розумності, пропорційності та співмірності розподілу витрат на правничу допомогу суд дійшов висновку, що заявлені представником позивача витрати на правничу допомогу є неспівмірними (завищеними) зі складністю адміністративної справи та часом витраченим на надання правничої допомоги, у зв`язку з чим підлягають зменшенню до 2000,00грн.

За таких обставин витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_2 , як суб`єкта владних повноважень, яким порушено права позивача.

Оскільки позивачем, в силу положень Закону України «Про судовий збір», судовий збір не сплачувався, то відповідно розподіл судових витрат в частині судового збору не проводиться.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 14, 90, 143, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Військова частина НОМЕР_4 ( АДРЕСА_4 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) щодо не врахування при виданні наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 20.08.2024 № 228 періодів безпосередньої участі ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у бойових діях з 01.02.2023 по 09.02.2023, 02.03.2023, 07.03.2023, 12.03.2023, з 14.03.2023 по 16.03.2023, 19.03.2023, 23.03.2023, 25.03.2023, 26.03.2023, 29.03.2023, з 01.04.2023 по 02.04.2023, з 06.06.2023 по 14.06.2023, при обчисленні вислуги років на пільгових умовах.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) перерахувати вислугу років на пільгових умовах за час безпосередньої участі ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у бойових діях з 01.02.2023 по 09.02.2023, 02.03.2023, 07.03.2023, 12.03.2023, з 14.03.2023 по 16.03.2023, 19.03.2023, 23.03.2023, 25.03.2023, 26.03.2023, 29.03.2023, з 01.04.2023 по 02.04.2023, з 06.06.2023 по 14.06.2023 та внести зміни в наказ командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 20.08.2024 №228 в частині зазначення пільгової вислуги років позивача.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00грн (дві тисячі гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 17.01.2025.

Суддя І.В.Садовий