Рішення

від 17.01.2025 по справі 300/868/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2025 р. справа № 300/868/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Біньковської Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпаття-Авто» про стягнення заборгованості в сумі 17124,25 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області звернулося до суду з адміністративним позовом до ТОВ «Прикарпаття-Авто» про стягнення заборгованості в сумі 17124,25 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у відповідача заборгованості по сплаті орендної плати з юридичних осіб (плата за землю), яка виникла внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов`язання згідно самостійно поданої податкової декларації за 2017 рік на суму 16901,72 грн. (нарахування за серпень-грудень 2017 року), а також фінансових (штрафних) санкцій згідно податкового повідомлення-рішення №0063575512 від 22.09.2018 в розмірі 222,53 грн. Загальна сума податкового боргу, яка підлягає стягненню становить 17124,25 грн.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду в адміністративній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач отримав копію ухвали суду про відкриття провадження в цій адміністративній справі, правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Заяв про розгляд справи з викликом сторін суду не надходило. У відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в справі матеріалами.

ТОВ «Прикарпаття-Авто» зареєстроване як юридична особа, перебуває на обліку в контролюючому органі як платник податків.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

ТОВ «Прикарпаття-Авто» є платником орендної плати (земельна плата) з юридичних осіб, та у відповідності до вимог пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України (надалі також ПК України, в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) несе обов`язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах встановлених цим Кодексом.

Положеннями статті 36 Податкового кодексу України визначено суть податкового обов`язку, згідно положень якої податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1). Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором (пункт 36.2). Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (пункт 36.3).

Приписами пункту 49.1. статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно пункту 49.2. статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

За змістом підпункту 14.1.136. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Статтею 285 Кодексу передбачено, що Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

У відповідності до пункту 287.3. статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Судом встановлено, що 16.02.2017 відповідачем подано позивачу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік, де самостійно визначено до сплати по кожному окремому місяцю суми орендної плати (щомісячний платіж за з січень по листопад 2017 року 3380,35 грн., за грудень 2017 року 3380.32 грн., річна сума 40564,17 грн. (а.с.5).

Відповідно до пункту 56.11. статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків. Отже, самостійно визначене відповідачем в податковій декларації податкове зобов`язання із земельного податку з юридичних осіб є узгодженим з дня подання такої декларації.

Як зазначає позивач стягненню підлягає 16901,72 грн. (нарахування за серпень-грудень 2017 року).

Камеральною перевіркою про порушення правил сплати (перерахування) податків (зборів), результати якої наведено в акті від 22.09.2018 №15270/5512/33644716, встановлено порушення платником податків термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання по орендній платі юридичних осіб (а.с.8).

Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 22.09.2018 за №0063575512, яким відповідачу нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 222,53 грн. (а.с.7).

Вказане податкове повідомлення-рішення направлялося відповідачу, однак було повернуто на адресу позивача, що підтверджується поштовим конвертом, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.9). Направлене відповідачу зазначене вище податкове повідомлення-рішення є врученим на підставі статті 42 Податкового кодексу України.

Оскільки, відповідачем у відповідності до статті 56 Податкового кодексу України не порушена процедура адміністративного оскарження податкового зобов`язання, визначеного вказаним податковим повідомленням-рішенням, наведена у ньому сума нарахованих штрафних (фінансових) санкцій є узгодженою.

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

У зв`язку з несплатою грошового зобов`язання, відповідачу надіслано податкову вимогу форми "Ю" від 29.11.2023 за №008769-1302-0919. Відповідно до норм статті 42 Податкового кодексу України вимога вважається врученою відповідачу (а.с.-10-11). Податкова вимога є неоскаржена та невідкликана.

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов`язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що сума узгоджених податкових зобов`язань з орендної плати за землю з юридичних осіб в загальній сумі 17124,25 грн. є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено, а тому підлягає стягненню у судовому порядку.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості відповідачем суду не надано.

Податковий борг підтверджується податковою вимогою (а.с.10), довідкою про борг (а.с.4), податковою декларацією (а.с.5), розрахунком суми податкового боргу до податкової вимоги (а.с.10 зворот), податковим повідомленням-рішенням (а.с.7), зворотнім боком облікових карток платника податків (а.с.12).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпаття-Авто» в дохід бюджету податковий борг в сумі 17124,25 грн. (сімнадцять тисяч сто двадцять чотири гривні 25 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач - Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ ВП 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018),

відповідач товариство з обмеженою відповідальністю «Прикарпаття-Авто» (код ЄДРПОУ 33644716, Бульвар Північний, 1, кв. 60, м. Івано-Франківськ, 76018).

Суддя/підпис/ Біньковська Н.В.