Рішення

від 17.01.2025 по справі 300/7223/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2025 р. справа № 300/7223/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Григорука О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області про визнання протиправними дій, стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Територіального управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області про

визнання протиправними дій відповідача щодо невірного розрахунку суми середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні позивача;

стягнення з відповідача на користь позивача середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 30.11.2022 по 31.05.2023 терміном 183 дні в сумі 174 356, 91 гривень, з підстав протиправності дій.

Позовні вимоги мотивовано тим, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2023 року у справі №300/4107/23, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2024, зобов`язано Територіальне управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за шість місяців затримки розрахунку при звільненні, виходячи з середньоденного грошового забезпечення на день звільнення 09.08.2022 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" від 08.02.1995 №100.

У мотивувальній частині рішення від 01.11.2023 суд дійшов висновку, що оскільки остаточний розрахунок із позивачкою у зв`язку із звільненням проведено виплатою відповідачем 31.05.2023 грошової компенсації на виконання постанови суду від 17.05.2023, то позивач має право на середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні не більш як за шість місяців за затримку терміном 183 календарних дні (з 30.11.2022 по 31.05.2023 остаточний день розрахунку). Позивач вважає, що відповідач не виконав рішення суду в справі №300/4107/23, водночас скориставшись тим, що суд не визначив конкретний розмір компенсації, яка підлягає стягненню, на власний розсуд розрахував розмір середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні та визначив його в сумі 118 339, 60 грн. Зазначила, що відповідно до довідки про доходи, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи №300/4107/23, протягом 2 місяців, що передували місяцю звільнення зі служби, Позивачу нараховано та виплачено за червень-липень 2022 року 58 119, 07 грн. Сукупна кількість календарних днів за цей період складає 61 день. Однак Відповідач посилається на те, що Позивачем при розрахунку середньоденної заробітної плати безпідставно включено до суми середньоденного заробітку суму матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі 18886, 94 грн., індексацію в розмірі 712,05 грн. та грошову допомогу учаснику бойових дій в розмірі 1491 грн., оскільки на думку Відповідача дані виплати є одноразовими. Вважає, що суми матеріальної допомоги на оздоровлення, індексації, та грошової допомоги учаснику бойових дій безпідставно не включені відповідачем до розрахунку середньої заробітної плати за два місяці, що передують звільненню, що призвело до нарахування середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні в меншому розмірі.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (а.с. 12,13).

Відповідач правом подати відзив на адміністративний позов скористався. Згідно відзиву представник відповідача позовні вимоги не визнав та зазначив, що дійсно при визначенні суми середньоденного та середньо місячного розміру грошового забезпечення не враховувалися одноразові додаткові виплати матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі 18886, 94 грн., грошова допомога учаснику бойових дій в розмірі 1491 грн. В той же час суми індексації в розмірі 712,05 грн. за червень 2022 року та 746,20 грн. за липень 2022 року були враховані. Зазначив, що згідно Порядку виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, який затверджений наказом Державної судової адміністрації України від 26.08.2020 року №384 грошове забезпечення включає: 1) щомісячні основні види грошового забезпечення; 2) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 3) одноразові додаткові види грошового забезпечення. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: 1) винагороди; 2) допомоги. Згідно вказаного Порядку співробітникам один раз на рік у межах асигнувань на виплату грошового забезпечення виплачується допомога на оздоровлення в розмірі їх місячного грошового забезпечення. Таким чином вказана допомога носить разовий характер та не підлягає включенню при розрахунку середньо місячного розміру грошового забезпечення. Щодо врахування сум грошової допомоги учаснику бойових дій в розмірі 1491 грн зазначив, що позивач помилково відносить до грошового утримання оскільки платником допомоги є не відповідач, а Департамент соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, а відповідач лише перенаправляє дану виплату і при цьому оплата проходить не з рахунків для оплати грошового забезпечення, а з позабюджетного рахунку. В задоволенні позовних вимог просить відмовити (а.с. 17-19).

Позивач правом подати відповідь на відзив не скористалась.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, з`ясувавши обставини справи, встановив наступне.

Згідно рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.11.2023 у справі №300/4107/23 позов ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області щодо непроведення з ОСОБА_1 своєчасного розрахунку при звільненні. Зобов`язано Територіальне управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за шість місяців затримки розрахунку при звільненні, виходячи з середньоденного грошового забезпечення на день звільнення 09.08.2022 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" від 08.02.1995 №100. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2024 апеляційну скаргу Територіального управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області залишено без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2023 року у справі №300/4107/23 - без змін.

Судом встановлено, що на виконання судового рішення позивачу нараховано середній заробіток за шість місяців затримки розрахунку при звільненні, виходячи з середньоденного грошового забезпечення на день звільнення 09.08.2022 в сумі 118339,60 грн. (без утримання податків), що не заперечуються сторонами та підтверджується листом №40.07-316 від 12.07.2024 (а.с. 7).

Позивач вважає таке нарахування невірним, оскільки на думку позивача відповідачем при розрахунку суми середньоденного та середньомісячного розміру грошового забезпечення безпідставно не враховувалися одноразові додаткові виплати матеріальної допомоги на оздоровлення, грошова допомога учаснику бойових дій та індексація.

Згідно розрахунку наданого позивачем у позовній заяві сума середнього заробітку, яка має бути їй нарахована складає 174356,91 грн. (середньоденне грошове забезпечення 952,77*183 календарні дні.)

Вважаючи дії відповідача з невірного розрахунку суми середнього грошового забезпечення за несвоєчасний рахунок при звільненні протиправними позивач звернулась до суду із даним позовом.

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.

Середній заробіток працівника відповідно до статті 27 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР «Про оплату праці» визначається за правилами, передбаченими Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 8 лютого 1995 р. № 100

Відповідно до пункту 2 Порядку №100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Згідно з абзацом першим пункту 3 Порядку №100 при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо.

Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі (абзац третій пункту 3 Порядку №100).

Відповідно до підпункту «б» пункту 4 Порядку №100 при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством, не враховуються одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо).

При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов`язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю (пункт 4 Порядку №100).

У пункті 5 Порядку №100 закріплено, що нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з пунктом 8 Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Судом встановлено, що згідно довідки наданої відповідачем розмір середньоденного та середньомісячного грошового забезпечення ОСОБА_1 розрахований за останні два календарні місяці роботи, що передували звільненню, визначений відповідачем в розмірі 643,15 грн. середньоденне грошове забезпечення та 19616,07 грн. середньомісячне грошове забезпечення (а.с. 23). Зокрема, відповідачем включено до нарахованого та сплаченого грошового забезпечення за червень та липень 2022 року посадовий оклад, оклад за спец звання, надбавка за стаж, надбавка за особливості проходження служби, премія та індексація.

При цьому до розрахунку не включено суми матеріальної допомоги на оздоровлення.

Верховний Суд неодноразово зазначав у своїх постановах, зокрема, від 24 квітня 2020 року в справі №815/5976/14, від 15 жовтня 2020 року в справі №826/5842/15 та інших, про те, що, як випливає з аналізу Порядку №100, при обчисленні середньої заробітної плати до її розрахунку не включаються виплати, які мають одноразовий та несистематичний характер.

При цьому матеріальна допомога на оздоровлення одержана позивачем у червні 2022 року має несистематичний характер та є матеріальною допомогою в розумінні підпункту «б» пункту 4 Порядку №100.

Враховуючи наведене, розраховуючи позивачеві середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні відповідач правильно виходив із того, що матеріальна допомога на оздоровлення не враховується при розрахунку середньомісячного грошового забезпечення за останні два календарні місяці роботи, що передували звільненню позивача.

Щодо доводів позивача про необхідність врахування при розрахунку середньомісячного грошового забезпечення за останні два календарні місяці роботи, що передували звільненню позивача допомоги учаснику бойових дій в розмірі 1491 грн., суд зазначає, що вказана допомога виплачувалась відповідно постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань"" від 07 травня 2022 року №540 (далі - Постанова №540) Департаментом соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та не входить до складу грошового забезпечення позивача. Враховуючи наведене, відповідачем правомірно не включено вказану допомогу при розрахунку середньомісячного грошового забезпечення за останні два календарні місяці роботи, що передували звільненню позивача.

Також необґрунтованими є доводи позивача щодо неврахування індексації при розрахунку середньомісячного грошового забезпечення за останні два календарні місяці роботи, що передували звільненню позивача, оскільки відповідно до довідки про розмір середньоденного та середньомісячного грошового забезпечення ОСОБА_1 наданої відповідачем індексація входить до нарахованого та виплаченого грошового забезпечення за розрахунковий період (а.с. 23).

Враховуючи наведене судом не встановлено протиправності дій відповідача щодо здійсненого розрахунку сум середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні позивача, а позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають. Оскільки судом не встановлено підстав для задоволення основної вимоги позивача, не підлягає задоволенню і похідна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні в розмірі зазначеному позивачем.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Територіального управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43213960, вул. Національної Гвардії, 14А, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76014) про визнання дій протиправними, стягнення коштів - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Григорук О.Б.