КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А
про забезпечення позову
17 січня 2025 року № 320/60815/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Адамант - Комунікації"
до Головного управління ДПС у м. Києві
про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В:
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Адамант - Комунікації" із позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 25.10.2024 №683/26-15-04-16-12 про виключення Товариства з обмеженою відповідальністю "Адамант - Комунікації" з Реєстру платників єдиного податку з 01.10.2024;
- зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві поновити Товариство з обмеженою відповідальністю "Адамант - Комунікації" в Реєстрі платників єдиного податку.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.12.2024 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, з наступними вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 25.10.2024 №683/26-15-04-16-12 про виключення Товариства з обмеженою відповідальністю "Адамант - Комунікації" з Реєстру платників єдиного податку з 01.10.2024;
- зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві поновити Товариство з обмеженою відповідальністю "Адамант - Комунікації" в Реєстрі платників єдиного податку.
14 січня 2025 року через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову, шляхом зупинення виконання рішення Головного управління Державної податкової служби України у м. Києві від 25 жовтня 2024 року №683/26-15-04-16-12 про виключення Товариства з обмеженою відповідальністю «Адамант-Комунікації» з Реєстру платників єдиного податку з 01 жовтня 2024 року.
Зазначена заява була зареєстрована в системі "Діловодство спеціалізованого суду" 15.01.2025 та фактично передана для подальшого розгляду судді Колесніковій І.С. - 15.01.2025 о 17 год. 10 хв.
Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, заявник зазначив, що у випадку не вжиття судом тимчасових обмежувальних заходів - забезпечення позову, буде здійснюватися реалізація оспорюваного рішення, відтак позивач буде зобов`язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування.
Так, представник позивача зазначає, що оскільки обсяг доходу товариства з обмеженою відповідальністю "Адамант - Комунікації" за останніх 12 календарних місяців з врахуванням поданої декларації станом на дату подачі цієї заяви вже перевищує 1 млн. гривень, то у зв`язку з анулюванням реєстрації платника єдиного податку та переходом на загальну систему оподаткування у товариства виникає обов`язок реєстрації платником ПДВ.
В той же час, оскільки спірне рішення винесено 25.10.2024, а отримано заявником тільки 07.11.2024, то відповідно така ситуація свідчить, що товариство з обмеженою відповідальністю "Адамант - Комунікації" вже пропустило строк реєстрації платником ПДВ, у зв`язку з чим наступає відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника з операцій, здійснених позивачем від дати порушення.
Відтак, для товариства з обмеженою відповідальністю "Адамант - Комунікації" наступає передбачена пунктом 123.1 статті 123 ПК України відповідальність у вигляді штрафних санкцій в розмірі 10% від суми визначеного контролюючим органом ПДВ зобов`язання, штрафу за несвоєчасну подачу звітності у розмірі передбаченому ПК України.
Таким чином, на думку представника позивача, невжиття заходів забезпечення позову у цьому випадку може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам товариства, настання негативних наслідків, для виправлення яких підприємству буде необхідно докласти значних зусиль.
Заява про забезпечення позову та матеріали, які надійшли разом із такою заявою, відповідають вимогам статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
З урахуванням наведеного вирішується питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд виходить з такого.
Частиною першою статті 154 КАС України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову (частина друга статті 154 КАС України).
У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк (частина третя статті 154 КАС України).
Суд, ознайомившись з заявою позивача про забезпечення позову та доданими до неї документами, дійшов висновку, що її розгляд не потребує отримання додаткових пояснень від заявника (позивача) та додаткових доказів.
У зв`язку з відсутністю необхідності заслухати пояснення заявника та отримати від нього додаткові докази для вирішення питання щодо забезпечення позову, із врахуванням достатності доказів для розгляду заяви про забезпечення позову, вказана заява розглянута судом без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Відповідно до частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відтак, законодавцем визначено чіткі підстави, за наявності яких допустимо вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
Суд зазначає, що забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними, навести підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.
Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Розглядаючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суди повинні також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.
Наведені правові висновки щодо застосування положень КАС України є сталими та послідовними й підтверджуються, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12.10.2023 у справі №300/5005/22 та від 21.09.2023 у справі №600/1531/23-а.
Вирішуючи питання щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, суд враховує те, що діяльність підприємства можлива лише за наявності можливості складання та подання відповідної податкової звітності та сплати обов`язкових податків.
Судом встановлено, що предметом позову є оскарження рішення від 25.10.2024 №683/26-15-04-16-12 про виключення Товариства з обмеженою відповідальністю "Адамант - Комунікації" з Реєстру платників єдиного податку з 01.10.2024
Правові засади, на підставі яких здійснене відповідне анулювання реєстрації платником єдиного податку третьої групи, визначаються положеннями ПК України.
Відповідно до пункту 299.11 статті 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
За змістом пункту 3 пункту 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу, зокрема, у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Отже, анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи відбувається за чітко визначених та передбачених ПК України підстав, й може бути реалізоване шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.
Для забезпечення позову суд повинен на підставі доказів та з огляду на обставини справи, поведінку учасників переконатися, що загроза ускладнення виконання рішення суду чи ефективного захисту такого права дійсно існує. Загроза повинна бути прямо пов`язана з об`єктом спору та мають бути обґрунтовані підстави вважати, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову настануть обставини, встановлені в пункті 1 частини другої статті 150 КАС України.
Проаналізувавши доводи заявника в обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову, суд зауважує, що у випадку не вжиття судом тимчасових обмежувальних заходів, у разі реалізації відповідачем рішення про анулювання та пред`явлення його до виконання, позивач буде зобов`язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, крім того, у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку третьої групи, та штрафні (фінансові) санкції.
Суд зауважує, що прийняття рішення про виключення позивача з реєстру платників єдиного податку третьої групи за ставкою 5% має наслідком зміни системи оподаткування, формату розрахункового документа, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача у вигляді зупинення господарської діяльності позивача, у зв`язку із застосуванням штрафних санкцій, до ухвалення рішення суду у даній справі.
Відтак, невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскарженого рішення істотно ускладнює ефективний захист прав та інтересів позивача від порушень з боку суб`єкта владних повноважень у сфері господарської діяльності, а саме: право здійснювати самостійно без обмежень господарську діяльність, оскільки анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи за ставкою 5% призводить до негативних наслідків для позивача, зокрема, до неможливості здійснення господарської діяльності, можливого розірвання ділових відносин з контрагентами, вивільнення працівників, покладення додаткового обов`язку на позивача щодо подання документів та погіршення ділової репутації, утруднення або неможливість відновлення господарської діяльності та у зв`язку з чим, для відновлення прав та інтересів позивача, необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а забезпечення позову на час судового розгляду справи відновить право позивача на здійснення господарської діяльності, дасть можливість останньому до остаточного вирішення даного спору реалізовувати своє право на здійснення господарської діяльності.
Як вбачається з долучених до заяви доказів, станом на 01.10.2024 доходи Товариства з обмеженою відповідальністю "Адамант - Комунікації" перевищували 1 млн. грн., що відповідно до норм Податкового кодексу України зобов`язувало позивача подати заяву про реєстрацію платником ПДВ не пізніше 10.10.2024.
Відповідно до пункту 90 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України штраф за порушення платником податку граничних строків реєстрації ПН/РК у ЄРПН, передбачених пунктом 89 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, встановлюється у таких розмірах: від 2 до 15 % такої суми ПДВ в залежності від кількості днів порушення граничних строків реєстрації.
Тобто, у разі не вжиття заходів до забезпечення позову, за жовтень та листопад до позивача вже може бути застосований штраф у розмірі від 5% до 15% відповідно.
Проаналізувавши доводи представника позивача в обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову, суд зауважує, що у випадку не вжиття судом тимчасових обмежувальних заходів, у разі реалізації відповідачем рішення про виключення з реєстру платника єдиного податку та пред`явлення його до виконання, позивач буде зобов`язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, крім того, у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку третьої групи, та штрафні (фінансові) санкції.
Відтак, суд погоджується з доводами представника позивача, що невжиття заходу забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення приведе до того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Адамант - Комунікації" буде зобов`язано вести податковий облік та сплачувати податок на прибуток та ПДВ, а не єдиний податок, що істотно ускладнює чи унеможливлює у подальшому виконання рішення суду у разі його задоволення.
Таким чином, представник позивача в обґрунтування заяви про забезпечення позову навів достатні аргументи, які підтверджують, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких він звернувся, обраний спосіб забезпечення позову є співмірним, відповідає критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності.
Європейський суд з прав людини у рішенні "Пантелеєнко проти України" від 29.06.2006 зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні "Дорани проти Ірландії" від 31.07.2003 Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При цьому, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
Суд зауважує, що вжиття такого заходу забезпечення позову, як зупинення дії рішення від 25.10.2024 №683/26-15-04-16-12 про виключення Товариства з обмеженою відповідальністю "Адамант - Комунікації" з Реєстру платників єдиного податку з 01.10.2024 на період до набрання законної сили рішенням у справі не зумовлює фактичного вирішення спору по суті. Публічний інтерес щодо сплати податків та зборів у встановлених законом розмірах та строки не постраждає від застосування заходів забезпечення позову. Тому, обраний спосіб забезпечення адміністративного позову відповідає його предмету та, вжиття таких заходів спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог та є тимчасовим заходом, спрямованим на забезпечення виконання судового рішення.
Відтак, приймаючи рішення про забезпечення позову, суд виходить з того, що в разі невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскарженого рішення заподіяна позивачу шкода внаслідок зупинення господарської діяльності товариства буде значно більшою, оскільки відновлення ділових зав`язків та нормалізація ведення господарської діяльності з урахуванням введення на усій території України правового режиму воєнного стану, що зумовило погіршення умов ведення бізнесу, призведе до значних зусиль та витрат.
З огляду на викладене, задля збереження існуючого стану, та зважаючи на об`єктивну наявність обставин, що можуть завдати матеріальних та інших збитків позивачу, суд вважає за доцільне задовольнити заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Головного управління ДПС у м.Києві від 25.10.2024 №683/26-15-04-16-12 про виключення Товариства з обмеженою відповідальністю "Адамант - Комунікації" з Реєстру платників єдиного податку з 01.10.2024для запобігання заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.
Керуючись статтями 150 - 154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Адамант - Комунікації" - задовольнити повністю.
Зупинити дію рішення Головного управління ДПС у м.Києві від 25.10.2024 №683/26-15-04-16-12 про виключення Товариства з обмеженою відповідальністю "Адамант - Комунікації" з Реєстру платників єдиного податку з 01.10.2024 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №320/60815/24.
Оригінал та копію даної ухвали видати (направити) позивачу, копію ухвали видати (направити) відповідачу.
Роз`яснити, що відповідно до частин першої та третьої статті 156 КАС України, ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Строк пред`явлення ухвали до виконання - 17.01.2028.
Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Адамант - Комунікації" - (місцезнаходження: 02096, м. Київ, Харківське шосе, 51 А, код ЄДРПОУ 37116311).
Боржник: Головне управління ДПС у м.Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011).
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Колеснікова І.С.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.01.2025 |
Оприлюднено | 20.01.2025 |
Номер документу | 124497662 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Вівдиченко Тетяна Романівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Вівдиченко Тетяна Романівна
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Колеснікова І.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні