Київський окружний адміністративний суд
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
РеєстраціяКИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 січня 2025 року м. Київ справа №640/2805/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Український державний центр транспортного сервісу "Ліски" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в:
Державне підприємство «Український державний центр транспортного сервісу «Ліски» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків Державної податкової служби, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.09.2019 № 0011964405 винесене Офісом великих платників податків Державної податкової служби України; зобов`язати Офіс великих платників податків Державної податкової служби України після набрання рішенням законної сили внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування за червень 2019 згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість від 22.07.2019 року №9159006707.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на відсутність порушення ним вимог податкового законодавства та наявність права на бюджетне відшкодування, оскільки ДП "УДЦТС "Ліски" у встановленому порядку подано податкову декларацію з ПДВ за червень 2019 року, в якій правомірно задекларовано від`ємне значення в розмірі 859 558 грн, яке виникло ще в грудні 2015 року. Разом з тим, вказує, що в акті перевірки не міститься жодних доказів щодо спірності податкового кредиту, сформованого за операціями, що стали причиною виникнення зазначеного від`ємного значення. Тому, на думку позивача, рішення податкового органу є незаконним, оскільки при його прийнятті відповідачем невірно встановлено факти та застосовано норми закону.
Відповідач проти задоволення позову заперечив, у відзиві на позовну заяву зазначив про відсутність у ДП "УДЦТС "Ліски" права на бюджетне відшкодування за червень 2019 року в розмірі 859 558 грн., оскільки сума від`ємного значення виникла лише на підставі арифметичного обрахунку. Водночас вказує, що позивачем не було здійснено фактичної сплати товарів/послуг, що свідчить про протиправність дій позивача. На підставі викладених висновків відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення, оскільки вважає його правомірним, у зв`язку з чим просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивач, не погоджуючись з позицією відповідача, викладеною у відзиві на позовну заяву, надіслав відповідь на відзив, у якому навів обґрунтування аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.02.2020 вказану позовну заяву прийнято до провадження та відкрито провадження у справі.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю, та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена судді Лисенко В.І.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.12.2023 відкрито провадження в адміністративній справі та визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Стосовно заміни відповідача в порядку процесуального правонаступництва суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
Постановою Кабінету Міністрів України №893 від 30.09.2020 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» ліквідовано, як юридичні особи публічного права, територіальні органи Державної податкової служби згідно визначеного Кабінетом Міністрів переліку.
До переліку ліквідованих територіальних органів Державної податкової служби входить і Офіс великих платників податків ДПС.
У той же час, на базі ліквідованого Офісу великих платників податків ДПС та його територіальних управлінь утворено нові управління по роботі з великими платниками податків, зокрема й Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, яке створено 30.09.2020, про що міститься відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №1000741030008085321.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до п.7 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року №227, ДПС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи. ДПС та її територіальні органи є контролюючими органами (податковими органами, органами стягнення).
Відповідно до п.1 Положення про Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 12.11.2020 року №643, Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - Міжрегіональне управління, МУ ДПС) є територіальним органом, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.
Міжрегіональне управління забезпечує реалізацію повноважень ДПС у взаємовідносинах з великими та іншими платниками, які перебувають на обліку в цьому управлінні, і здійснює їх податкове супроводження.
Міжрегіональне управління є правонаступником майна, прав та обов`язків Офісу великих платників податків ДПС (код ЄДРПОУ 43141471) у відповідних сферах діяльності.
Таким чином, Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків почало діяльність, як орган виконавчої влади, та є правонаступником Офісу великих платників податків ДПС.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для заміни відповідача Офіс великих платників податків (код ЄДРПОУ 43141471) на правонаступника Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ВП ЄДРПОУ 44082145).
Встановивши правові позиції сторін по справі та їх обґрунтування, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані до матеріалів справи, судом встановлено наступне.
Офісом великих платників податків Державної податкової служби України проведено камеральну перевірку з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку ДП "УДЦТС "Ліски" відповідно до відомостей декларації з податку на додану вартість за червень 2019 року від 22.07.2019 року N69159006707, від?ємне значення виникло у грудні 2015 року.
За результатами перевірки складено акт перевірки від 21.08.2019 № 2488/28-10-44-05-1069755, яким встановлено порушення позивачем вимог п. «б» п. 200.4 ст. 200 ПК України, внаслідок чого відмовлено у бюджетному відшкодуванні ПДВ на суму 859 558 гривень.
На підставі висновків акта перевірки відповідачем прийнято ППР від 20.09.2019 № 0011964405 на суму відмовленого бюджетного відшкодування ПДВ на 859 558 гривень.
Перевіркою встановлено, що причиною виникнення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту стало проведення коригування податкових зобов?язань «на мінус», що відображено в податковій декларації за грудень 2015р. від 20.01.2016 № 9273961077.
Причиною проведення коригування податкових зобов`язань було коригування за підсумками звітних періодів податкових зобов?язань, що частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні (відповідно до п. 199.1 ст. 199 ПКУ). Коригування виписані на умовний ІПН « 400000000000».
Відображені в Додатку 1 до декларації за грудень 2015р. від 20.01.2016 № 9273961077 розрахунки коригування, в яких відображено коригування операцій в графі «індивідуальний податковий номер продавця» зазначено індивідуальний податковий номер ДП «УДЦТС «Ліски», у графі «індивідуальний податковий номер покупця» зазначено умовний індивідуальний податковий номер « 400000000000».
На основі вищевикладеного перевіркою встановлено позивачем вимог п. «б» п. 200.4 ст. 200 ПК України, внаслідок чого відмовлено у бюджетному відшкодуванні ПДВ на суму 859 558 гривень.
Не погоджуючись з вищевказаними висновками контролюючого органу, на підставі яких було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України, тут і далі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи (п. 75.1). Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах (абзац 2 п.п. 75.1.1 п. 75.1).
Статтею 76 ПК України встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова (п. 76.1). Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 цього Кодексу (п. 76.2). Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу (п. 76.3).
Згідно приписів п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль з сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Відповідно до п.п. 16.1.3 та 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно абзацу 1 п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.
Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
За приписами п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з акта перевірки, перевіркою встановлено порушення позивачем п. 200.4 ст. 200 ПК України, а саме в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за червень 2019 року, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 859 558,00 грн.
Статтею 200 ПК України визначено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.
Частиною 200.1 ст. 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до 200.2 ст. 200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.
Згідно п. 200.4 ст. 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.10 ст. 200 ПК України визначено, що у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання). Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.
Як вбачається з акта перевірки, перевіркою встановлено порушення позивачем п. 200.4 ст. 200 ПК України, а саме в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за червень 2019 року, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 859 558,00 грн.
При цьому, судом встановлено, що Офісом великих платників податків ДФС України, у зв`язку з припиненням господарської діяльності ДП «УДЦТС «Ліски» було проведено позапланову виїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства ДП «УДЦТС «Ліски» за період з 01.01.2014 по 16.02.2018.
За результатами вказаної перевірки складено акт перевірки, за висновками якої прийнято податкові повідомлення-рішення від 25.04.2018 року № 0005981401, № 0005961401, №0005971401.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.02.2019 по справі № 826/12359/18 вказані податкові повідомлення-рішення визнані протиправними та скасовані.
Отже, судом встановлено проведення відповідачем документальної перевірки, зокрема, за спірний період (грудень 2015 року), податкові повідомлення-рішення за результатами якої скасовані рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.02.2019 по справі № 826/12359/18. Вказане свідчить про відсутність порушень норм податкового законодавства, зокрема, за спірний період (грудень 2015 року).
Крім того, відповідач визнає відсутність податкового боргу у позивача станом на 23.08.2019 р., що вбачається з пункту 3.9 акту перевірки. Крім того, в пункті 3.8 акту перевірки вказується, що станом на дату подання податкової декларації за червень 2019 року за даними системи електронного адміністрування сума ліміту становить 2 445 535 гривень.
Більше того, пунктом 3.10 акту перевірки визначено, що при відображенні ДП УДЦТС Ліски у декларації за червень 2019 року від`ємного значення між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту у сумі 859 558 грн. (рядок 19 декларації), сума від`ємного значення попередніх та поточного звітного (податкового) періоду, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200.1.3 ст. 200.1 Кодексу на момент подання податкової декларації у сумі 0 грн. (рядок 19.1 декларації) суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 0 грн. (рядок 21 декларації) та у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету у сумі 0 грн. (рядок 20.2.2) - арифметичних та методологічних порушень не встановлено.
Відображені в Додатку 1 до податкової декларації з ПДВ за грудень 2015р. від 20.01.2016 № 9273961077 розрахунки коригування до зведених податкових накладних, які були зроблені відповідно до роз`яснень ДФС України лист від 07.08.2015 № 29168/7/99-99-19-03-02-17 про окремі особливості проведення перерахунку частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях з липня 2015 року, коригування податкових зобов`язань нарахованих протягом другого півріччя (липень-грудень) 2015 року.
Від?ємне значення виникло за рахунок коригування податкових зобов?язань за підсумками звітних періодів та на операції, що частково використовуються в оподатковуваній діяльності, а частково ні.
ДП «УДЦТС «Ліски» протягом другого півріччя 2015 року (липень-грудень 2015 року) до складу податкового кредиту включались усі суми податку, нарахованого (сплаченого) під час придбання товарів/послуг, а на ту частину суми податку, яка відповідала частці товарів/послуг, що використовувались в неоподатковуваних операціях, здійснювали нарахування податкових зобов?язань за правилами, встановленими пунктом 199.1 статті 199 розділу V Кодексу, та складали щомісяця зведені податкові накладні, які реєструвались в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зареєстровані зведені податкові накладні в ЄРПН включалися до податкової декларації з податку на додану вартість, відповідно до поданих декларацій з податку на додану вартість (липень-листопад 2015 року) різницю між сумою податкового зобов?язання та сумою податкового кредиту ДП «УДЦТС «Ліски» сплатили до Державного бюджету України: за липень 2015 року сплатили платіжним дорученням № 2887 від 20.08.2015 року; за серпень 2015 року сплатили платіжним дорученням № 3302 від 18.09.2015 року; за вересень 2015 року сплатили платіжним дорученням № 3835 від 20.10.2015 року; за жовтень 2015 року сплатили платіжним дорученням № 4436 від 25.11.2015 року; за листопад 2015 року сплатили платіжним дорученням № 4677 від 22.12.2015 року.
Крім того, податковий кредит включений протягом другого півріччя (липень грудень) 2015 року до податкової декларації з податку на додану вартість фактично сплачений у попередніх періодах постачальникам таких товарів/послуг. Належних та допустимих доказів протилежного відповідачем не заявлено.
Суд враховує, що з урахуванням всіх змін та рекомендацій ДФС, ДП «УДЦТС «Ліски» за результатами другого півріччя здійснювали перерахунок не податкового кредиту, а сум податкових зобов?язань, нарахованих протягом другого півріччя (липень - грудень) 2015 року на підставі пункту 199.1 статті 199 розділу V ПК України, та визначали суму податкових зобов?язань, на яку слід збільшити або зменшити податкові зобов?язання, сформовані протягом цього періоду (зведені податкові накладні). Доказів неналежного або протиправного здійснення вказаного перерахунку відповідачем не надано.
На підставі встановлених обставин суд дійшов висновку, що твердження податкового органу про порушення позивачем норм ПК України є необґрунтованим та таким, що не відповідає чинному законодавству, а прийняте податкове повідомлення-рішення від 20.09.2019 №0011964405 - неправомірним, оскільки відповідачем не доведено порушення позивачем вимог пп. «б» п. 200.4 ст. 200 ПК України в частині нарахувань бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок за червень 2019 року в розмірі 859 558 грн.
Враховуючи викладене, керуючись нормами права, що підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, з урахуванням доказів, наявних в матеріалах справи, враховуючи, зокрема, але не виключно, декларацію з податку на додану вартість за червень 2019 року, яким підтверджується наявність у позивача невідшкодованої суми від`ємного значення з ПДВ у розмірі 859 558 грн. та період його виникнення, суд констатує, що висновки акта перевірки про відсутність у позивача права бюджетного відшкодування у розмірі 859 558 грн. є необґрунтованими та не відповідають фактичним обставинам справи.
Стосовно позовної заяви щодо зобов`язання внести позивача до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування слід зазначити наступне.
Згідно з пп. 200.7.1 п.200.7 ст. 200 ПК України формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Внесення даних до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування посадовими особами відповідних органів здійснюється з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг та «Про електронні довірчі послуги».
Згідно з підпунктом 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 ПК України формування Реєстра заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до підпункту 200.7.2 цієї правової норми заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.
Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Порядок узгодження зазначеної у заяві суми бюджетного відшкодування закріплений в пункті 200.12 статті 200 ПК України.
Так, зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат:
а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки;
б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);
в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки;
г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення;
ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.
У випадках, передбачених підпунктами «б» і «в» цього пункта, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
У випадках, передбачених підпунктами «а», «г» і «ґ» цього пункта, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.
На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів (пункт 200.13 статті 200 Податкового кодексу України).
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року №26 затверджений Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі Порядок №26), який набрав чинності з 01 квітня 2017 року.
Відповідно до пункту 4 цього Порядку орган державної податкової служби вносить до Реєстру, зокрема, такі дані:
- дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - заява) на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі - податкова декларація) або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (далі - уточнюючий розрахунок) (в разі їх подання);
- суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов`язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
- дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);
- дату та номер податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням уточнюючого розрахунку (у разі їх подання), не узгоджену органом ДПС;
- дату початку оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, що оскаржується;
- дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, узгоджену за результатами оскарження;
- суму узгодженого органом ДПС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.
Згідно з пунктом 6 Порядку № 26 повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до Реєстру.
Інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДПС на наступний робочий день після виникнення такого випадку (пункту 7 Порядку).
Пунктом 12 Порядку передбачено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 ПК України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
При цьому органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню.
Таким чином, Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість передбачає його інформаційне наповнення контролюючими органами та внесення до нього інформації у строки та порядку, визначеному наведеним вище положеннями Податкового кодексу України та Порядка № 26.
Як встановлено судом у ході розгляду справи, до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані про заяву позивача не внесені.
Отже, відповідачем не виконано покладеного на нього обов`язку щодо відображення у Реєстрі інформації про заяву позивача, яка була подана разом із податковою декларацією з податку на додану вартість за червень 2019 року.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 21.07.2021 у справі №320/5697/20.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Статтею 132 КАС України визначено, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема також витрат на професійну правничу допомогу.
Позивачем сплачено судовий збір за подання позову до суду у розмірі 14 995,38 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 30.01.2020 № 3.
Враховуючи, що позивачем сплачено судовий збір у сумі 14 995,38 грн, а позовні вимоги задоволено, наявні підстави для стягнення витрат зі сплати судового збору у сумі 14 995,38 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
Керуючись статтями 2, 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
в и р і ш и в:
Адміністративний позов Державного підприємства "Український державний центр транспортного сервісу "Ліски" задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.09.2019 № 0011964405.
Зобов`язати Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (02068, м. Київ, вул. Кошиця, буд. 3, код ЄДРПОУ 44082145) внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо податкової декларації з ПДВ за червень 2019 року від 22.07.2019 за № 9159006707 , подані Державним підприємством "Український державний центр транспортного сервісу "Ліски".
Стягнути сплачений судовий збір у розмірі 14 995,38 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот дев`яноста п`ять) грн. 38 коп. на користь Державного підприємства "Український державний центр транспортного сервісу "Ліски" за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лисенко В.І.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.01.2025 |
Оприлюднено | 20.01.2025 |
Номер документу | 124497674 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них бюджетного відшкодування з податку на додану вартість |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Лисенко В.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні