Рішення

від 14.01.2025 по справі 340/7427/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/7427/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою дочірнього підприємства ЗАВОД ЕКОЕНЕРГІЯ товариства з обмеженою відповідальністю ПОЛВАКС-УКРАЇНА до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100000/2024/000139/2 від 24.09.2024;

- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100320/2024/000947, оформлену Київською митницею.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та безпідставним, оскільки під час митного оформлення позивачем надано всі документи на підтвердження вартості товарів і обраного методу її визначення, тому як наслідок, з урахуванням того, позовна вимога про визнання противоправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є похідною від зазначеного відповідного рішення, то остання також підлягає скасуванню.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача у поданому до суду відзиві на адміністративний позов, вказав про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог. За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, на підтвердження митної вартості товарів, встановлено, що подані до митного оформлення документи не містили всіх відомостей, що підтверджували числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари, тому декларанту повідомлено про необхідність подання документів на підтвердження заявленої митної вартості товарів. Також, представником відповідача вказано, що підставою для запиту у підприємства додаткових документів відповідно до ч.3 ст. 53 Митного кодексу України стали обґрунтовані підстави митного органу вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів у відповідності до ст.54 Митного кодексу України. При цьому, вказано, що оскільки декларантом не було подано витребуваних документів, митницею правомірно винесено оскаржувані у даній справі рішення про збільшення митної вартості товарів та відмову в оформленні поданої платником МД через заниження показника митної вартості товарів (а.с.66-73).

Представником позивача подана відповідь на відзив, згідно якої розбіжність у поданих позивачем документах відсутня та позивачем додані докази сплати повної вартості товарів (а.с. 75-78).

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, пояснення, викладені у заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 18.07.2024 між дочірнім підприємством «ЗАВОД ЕКОЕНЕРПЯ» товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛВАКС-УКРАЇНА» (далі -Позивач, Покупець) та фірмою "JB TRADE Bogusz Jagodzinski" (Варшава, Польща) (далі -Продавець) був укладений контракт поставки № 180724 (далі - Контракт) (а.с. 17-19).

Згідно розділу І «Предмет контракту»:

п. 1.1. Контракту поставка Товару - комплектуючих, здійснюється за умовами цього Контракту згідно специфікацій, що є його невід`ємною частиною.

п. 1.2. Контракту відповідно до цього Контракту Продавець зобов`язується продати, а Покупець сплатити та прийняти комплектуючі (надалі - Товар), відповідно до специфікацій (Додатків), що є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 2.1. Контракту найменування, асортимент, ціна, кількість Товару, що поставляється, вказуються в специфікаціях (Додатках) до цього Контракту на Товар, яка з моменту підписання уповноваженими представниками сторін є невід`ємною частиною цього Контракту.

Згідно з п. 2.3. Контракту з кожною партією Товару Продавець надає наступні товаросупровідні документи: рахунок-фактури (інвойс) - 3 оригінали; міжнародну транспортну накладну (CMR); технічну документацію; пакувальний лист - 3 примірники.

Згідно з п. 3.1. Контракту ціна за проданий за цим Контрактом Товар встановлюється в Євро і визначається в специфікаціях (Додатках) на Товар. Вартість Контракту визначається в специфікаціях (Додатках) на Товар і складає 37 097,00 Євро

Відповідно до п. 7.1. Контракту платежі за відвантажений Товар повинні здійснюватися покупцем в Євро банківським переказом на рахунок Продавця шляхом 100% передоплати протягом 5 календарних днів після дати виставлення рахунка-фактури проформи, якщо інші умови оплати не передбачені в специфікаціях (додатках) до даного Контракту (а.с. 17-19).

Відповідно до специфікації № 1 від 18.07.2024 до Контракту найменування товару:

1)генератор синхронний Leroy Somer LS 52 3L9-4p S/N 609642/1, ціна 19 475,00 Євро, кількість 1 шт.;

2) генератор синхронний Marelli Generators MJHR 710 LA6 ВЗ S/N MW 17871, ціна 17622,00 Євро, кількість 1 шт.

Умови поставки: (Інкотермс-2020)

1- FCA D-23843 Bad Oldesloe

2- FCA 1-34018 San Dorlingo della Valle.

Термін поставки Товару до 15.08.2024.

Виробник та країна походження Товару: 1 - Leroy Somer (France); 2 - Marelli Generators S.r.l. (Italy).

Вантажоотримувач: ДП «ЗАВОД ЕКОЕНЕРГШ» «ПОЛВАКС-України» с. Павлівка, Олександрійський район, Кіровоградська область, 27519 (а.с. 20).

Також до контракту додана Технічна специфікація із детальними технічними характеристиками обох генераторів (а.с. 21).

22.07.2024 Продавцем був виданий Позивачу рахунок-фактура проформа FP 24/07/04 на суму 37 097,00 Євро (а.с. 22).

26.07.2024 Позивач оплатив Продавцю 37 097,00 Євро згідно платіжної інструкції № 9. У призначенні платежу вказано «Prepayment contract 180724 of 18.07.24 Spec 1 of 18.07.24 Faktura FS 24/07/04 of 22.07.24 for the generators» (а.с. 23), що перекладається як «Передплата контракту 180724 від 18.07.24 Специфікація 1 від 18.07.24 Фактура FS 24/07/04 від 22.07.24 за генератори».

Додатковою угодою № 1 від 02.08.2024 Позивач та Продавець дійшли згоди п. 3.1. Контракту викласти в наступній редакції:

« 3.1. Вартість Контракту визначається в специфікаціях (Додатках) на Товар і складає 38 997,00 Євро» (а.с. 24-25).

Також зміни були внесені у специфікацію № 1 від 18.07.2024, відповідно до якої:

« 1) генератор синхронний Leroy Somer LS 52 3L9-4p S/N 609642/1, ціна 21375,00 Євро, кількість 1 шт.;

2) генератор синхронний Marelli Generators MJHR 710 LA6 ВЗ S/N MW 17871, ціна 17622,00 Євро, кількість 1 шт.

1.Умови поставки: DAP - м. Світловодськ, Україна (Інкотермс-2020).

2. Термін поставки Товару: до 15.08.2024.

3.Виробник та країна походження Товару: 1 - Leroy Somer (France); 2 - Marelli Generators S.r.l. (Italy).

4.Вантажоодержувач: ТОВ «ВАТ «Олімп», вул. Заводська, 4Д, м. Світловодськ, Кіровоградська обл., Україна, 27507» (а.с. 24-25).

Першою поставкою Продавець поставив Позивачу генератор синхронний Leroy Somer (№ 1 в специфікації). Відповідачем була зареєстрована і прийнята митна декларація 24UA100320426895U3 від 12.08.2024.

14.09.2024 Позивач та Продавець підписали Додаткову угоду № 2, якою п. 3.1 виклали у наступній редакції:

« 3.1. Вартість Контракту визначається в специфікаціях (Додатках) на Товар і складає 43 162,00 Євро».

Також зміни були внесені у специфікацію № 1 від 18.07.2024, відповідно до якої:

« 1) генератор синхронний Leroy Somer LS 52 3L9-4p S/N 609642/1, ціна 21375,00 Євро, кількість 1 шт.;

2) генератор синхронний Marelli Generators MJHR 710 LA6 ВЗ S/N MW 17871, ціна 21787,00 Євро, кількість 1 шт.

1.Умови поставки: DAP - м. Світловодськ, Україна (Інкотермс-2020).

2. Термін поставки Товару: до 30.09.2024.

3.Виробник та країна походження Товару: 1 - Leroy Somer (France); 2 - Marelli Generators S.r.l. (Italy).

4.Вантажоодержувач: ТОВ «ВАТ «Олімп», вул. Заводська, 4Д, м. Світловодськ, Кіровоградська обл., Україна, 27507» (а.с. 33-34).

Продавець виставив покупцю рахунок-фактуру FS 24/09/53. У вказаному рахунку-фактурі зазначено, що оплата здійснюється за генератор синхронний Marelli Generators S/N MW 17871. При цьому, зазначено, що сплачено 17622,00 Євро (як зазначалося вище на підставі платіжної інструкції від 26.07.2024 № 9) і буде сплачено 4 165,00 Євро (тобто сума збільшення за додатковою угодою № 2 від 14.09.2024).

Також Продавцем були надані передбачені Контрактом документи, а саме міжнародна транспортна накладна, пакувальний лист та технічна документація.

18.09.2024 була подана відповідачу митна декларація 24UA100320431223U3.

При цьому, на розгляд відповідачу були надані наступні документи: пакувальний лист від 13.09.2024; рахунок-фактура від FS 24/09/53 від 13.09.2024; автотранспортна накладна № 0156209 від 13.09.2024; декларація про походження товару FS 24/09/53 від 13.09.2024; Контракт; додаткова угода № 2 до Контракту; договір про надання послуг митного брокера № 1276/БР від 03.12.2021; заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають державному експортному контролю; перепустка від 18.09.2024; фото від 18.09.2024 (а.с. 38-46).

В подальшому, відповідач зазначив, що проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Митна вартість імпортованих товарів, заявлених за митною декларацією від 18.09.2024 № 24UA100320431223U3 не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) в зв`язку з тим, що документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару відповідно до статті 53 Кодексу (разом з митною декларацією до митного оформлення та додатково за запитом митного органу), містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо складових митної вартості та відомостей щодо ціни яка сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема: 1) наявні розбіжності в умовах поставки у наданих до митного оформлення інвойсі від 13.09.2024 № FS 24/09/53, пакувальному листі від 13.09.2024 №б/н, CMR від 13.09.2024 №0156209, інших документах, поданих до митного оформлення та додатково наданим декларантом проформа - інвойсом від 22.07.2024 №FP 24/07/04; 2) до митного оформлення надано платіжні документи, які неможливо ідентифікувати з товаром, що заявлено до митного оформлення, а саме в графі призначення платежу у платіжному дорученні від 26.07.2024 №9 зазначено інвойс з іншими реквізитами, ніж надано декларантом до митного оформлення, а саме інвойс від 22.07.2024 №FS 24/07/04; 3) наявні розбіжності у відомостях стосовно експедитора та/або перевізника у інвойсі від 13.09.2024 № FS 24/09/53, пакувальному листі від 13.09.2024 №б/н та CMR від 13.09.2024 №0156209; 4) до митного оформлення не надано в повному обсязі документи стосовно оплати товару, хоча інвойсом від 13.09.2024 № FS 24/09/53 передбачено 100% оплату вартості товару на дату подачі документів до митного оформлення; 5) наявні розбіжності у описі товару у наданих до митного оформлення митній декларації, інвойсі від 13.09.2024 № FS 24/09/53, пакувальному листі від 13.09.2024 №б/н, CMR від 13.09.2024 №0156209, митній декларації країни відправлення та додатково наданих декларантом інвойсах з третіми особами, у яких зазначено, що товар був у використанні; 6) наявні розбіжності у відомостях стосовно країни відправлення, а саме у графі 13 митної декларації зазначена Польща, а відповідно до CMR від 13.09.2024 №0156209 країною відправлення є Італія, тощо).

Вказане викликає сумніви у достовірності відомостей зазначених у поданих до митного оформлення документах, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 52 Кодексу.

Відповідач оформив картку відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100320/2024/000947 (а.с. 48-49).

Згідно вказаної картки повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів з таких причин: «Відповідно до положень ч. 1 ст. 256 Митного кодексу України митним органом відмовлено у митному оформленні через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У митному оформленні відмовлено з обґрунтованих підстав: стаття 54, ч. 6, ст. 55 пункт 1 Митного кодексу України, Постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 450, наказ Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, Прийнято рішення про визначення митної вартості від 24.09.2024 № UA100000/2024/000139/2 (митну вартість скориговано)».

У подальшому, відповідачем було прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA100000/2024/000139/2 від 24.09.2024, у якому вартість Товару була визначена за резервним методом у сумі 98 395,79 Євро (а.с. 46-47).

Позивач сплатив 705 000,00 грн. у якості передплати за митне оформлення товару відповідно до платіжної інструкції № 394 від 24.09.2024, на підставі чого товар був випущений у вільний обіг (а.с. 50).

Не погодившись з такими рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VІ від 13.03.2012 року (надалі - МК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

За приписами ч.1 ст.246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно ч.1 ст.248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію..

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи. (ч.1 ст. 257 МК України).

Відповідно до ч.6 ст.257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частинами 1, 2 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За змістом ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч.1 ст.53 МК України).

Згідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами 5, 6 статті 53 МК України передбачено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

З аналізу частин 1 та 2 статті 53 МК України слідує, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Відповідно до положень статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Отже, митний орган має повноваження на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість. Водночас цим повноваженням митниці на витребування додаткових документів кореспондує обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Крім цього, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Однак, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом в постанові від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-а, від 23.10.2021 у справі №815/4821/16, від 13.09.2023 у справі №826/9931/16.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Крім цього, не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді. (ч.ч.5, 6 ст.55 МК України).

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, та порядок їх застосування регламентовані главою 9 МК України.

Згідно ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини 2 коментованої статті основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною 3 статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч.4 ст.57 МК України).

Згідно частини 5 вказаної статті МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч.6 ст.57 МК України).

Частинами 7, 8 статті 57 МК України передбачено, що методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

За приписами ч.1 ст.58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно частин 2, 3 статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу.

Частиною 4 статті 58 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (ч.5 ст.58 МК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 59 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Згідно з частинами 3, 4 статті 59 МК України незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті.

Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

За правилами частин 5, 6, 7 статті 59 МК України у разі відсутності такого продажу використовується вартість операції з ідентичними товарами, що продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5 7 частини десятої статті 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці в таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними ідентичними товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.

У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо ідентичних товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.

Статтею 61 МК України передбачено, що товари не вважаються ідентичними або подібними (аналогічними) оцінюваним, якщо вони не вироблені в тій же країні, що і товари, які оцінюються. Товари, виготовлені не виробником оцінюваних товарів, а іншою особою, беруться до уваги лише у разі, якщо немає ні ідентичних, ні подібних (аналогічних) товарів, виготовлених особою - виробником товарів, що оцінюються. Товари не вважаються ідентичними чи подібними (аналогічними) оцінюваним, якщо їх проектування, дослідно-конструкторські роботи, художнє оформлення, дизайн, ескізи, креслення, а також інші аналогічні роботи виконані в Україні.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 року за №883/21195, у Графі 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" у графі зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Отже чинним законодавством чітко врегульовано, що застосування другорядних методів, до яких віднесено і резервний, здійснюється лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, та виключно після процедури консультацій між митним органом та декларантом, в ході яких декларант обґрунтовує неможливість застосування основного та наступних методів.

Так, відповідач за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару не визнала митну вартість, заявлену декларантом за основним методом - за ціною договору (контракту), та прийняла спірне рішення № UA100000/2024/000139/2 від 24.09.2024 про її коригування, визначивши митну вартість відповідно до статті 59 МК України за другорядним (резервним) методом визначення митної вартості.

Зі змісту рішення про коригування митної вартості товарів № UA100000/2024/000139/2 від 24.09.2024 вбачається, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (зокрема: 1) наявні розбіжності в умовах поставки у наданих до митного оформлення інвойсі від 13.09.2024 № FS 24/09/53, пакувальному листі від 13.09.2024 №б/н, CMR від 13.09.2024 №0156209, інших документах, поданих до митного оформлення та додатково наданим декларантом проформа - інвойсом від 22.07.2024 №FP 24/07/04; 2) до митного оформлення надано платіжні документи, які неможливо ідентифікувати з товаром, що заявлено до митного оформлення, а саме в графі призначення платежу у платіжному дорученні від 26.07.2024 №9 зазначено інвойс з іншими реквізитами, ніж надано декларантом до митного оформлення, а саме інвойс від 22.07.2024 №FS 24/07/04; 3) наявні розбіжності у відомостях стосовно експедитора та/або перевізника у інвойсі від 13.09.2024 № FS 24/09/53, пакувальному листі від 13.09.2024 №б/н та CMR від 13.09.2024 №0156209; 4) до митного оформлення не надано в повному обсязі документи стосовно оплати товару, хоча інвойсом від 13.09.2024 № FS 24/09/53 передбачено 100% оплату вартості товару на дату подачі документів до митного оформлення; 5) наявні розбіжності у описі товару у наданих до митного оформлення митній декларації, інвойсі від 13.09.2024 № FS 24/09/53, пакувальному листі від 13.09.2024 №б/н, CMR від 13.09.2024 №0156209, митній декларації країни відправлення та додатково наданих декларантом інвойсах з третіми особами, у яких зазначено, що товар був у використанні; 6) наявні розбіжності у відомостях стосовно країни відправлення, а саме у графі 13 митної декларації зазначена Польща, а відповідно до CMR від 13.09.2024 №0156209 країною відправлення є Італія, тощо), а також в зв`язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів (відмовою в наданні), передбачених п.3 ст.53 МКУ; 2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари; 3) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на подібні товари; 4) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація:- щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; -відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України;- відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування; 5) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару:- на матеріал та витрат, понесених виробником в зв`язку з виробництвом товарів; - витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України;- прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну. Джерелом інформації для даного Рішення є наявна в митному органі цінова інформація про митні оформлення товарів, митне оформлення яких вже здійснено у максимально наближений термін,, з урахуванням посередницьких контрактів, ваги та опису товару, за фактами митних оформлень, що наявні у ЄАІС та АСМО Інспектор: МД від 08.06.2023 №UA305130/2023/15625. При прийнятті даного Рішення застосовані Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом ДМС України від 01.07.2021 № 476. Коригування митної вартості здійснено за другорядним (резервним) методом у відповідності до статті 64 МК України. Розрахунок митної вартості складає: товар 1) 98395,7938 Євро/шт.

Суд зазначає, що генератори, які придбав позивач були вживаними, що підтверджується доданими до позову інвойсами, натомість відповідач жодним чином не надав доказів, щодо порівняння із цінами саме на вживані генератори.

Стосовно позиції відповідача, щодо наявних розбіжностей в умовних поставки у наданих до митного оформлення інвойсі від 13.09.2024 № FS 24/09/53, пакувальному листі від 13.09.2024 №б/н, CMR від 13.09.2024 № 0156209, інших документах, поданих до митного оформлення, де умовою поставки зазначено DAP - Світловодськ, та додатково наданим декларантом проформою - інвойсом від 22.07.2024 № FP 24/07/04 де зазначено іншу умову FCA - Trieste, FCA - Bad Oldesloe», то суд зазначає наступне.

Згідно первинної редакції специфікації № 1 до Контракту № 180724 від 18.07.2024 (далі також Контракт) умови поставки були визначені: (Інкотермс-2020)

1- FCA D-23843 Bad Oldesloe

2- FCA 1-34018 San Dorlingo della Valle

Згідно цієї специфікації був складений рахунок-фактура проформа FP 24/07/04 від 22.07.2024.

У подальшому додатковою угодою № 1 від 02.08.2024 та додатковою угодою № 2 від 14.09.2024 сторони внесли зміни до Контракту та специфікації № 1 і умови поставки були визначені: DAP - м. Світловодськ, Україна (Інкотермс-2020).

Після внесення змін до Контракту були складені нові рахунки, у яких вже вказано умови поставки DAP-Світловодськ, також була скоригована вартість Контракту, оскільки додана ціна за поставку товару.

Так, згідно первинної редакції специфікації № 1 до Контракту вартість генератора Marelii Generators S.r.l становить 17622,00 Євро

Після внесення змін до специфікації вартість вказаного генератора становить 21 787,00 Євро. Згідно рахунку-фактури FS 24/09/53 від 13.09.2024 оплачено 17 622,00 Євро і вказано що, буде сплачено 4 165,00 Євро.

Сума 4 165,00 Євро була доплачена позивачем 26.09.2024 згідно платіжного доручення № 11, яке надано до суду (а.с. 79).

У зв`язку з викладеним, дійсно, у проформі - інвойс від 22.07.2024 №FP 24/07/04 зазначено умову поставки - FCA - Trieste, FCA - Bad Oldesloe, а після внесення змін до Контракту - DAP - м. Світловодськ, а тому з огляду на викладене відсутні будь-які розбіжності у поданих позивачем відповідачу документах.

Стосовно позиції відповідача, що до митного оформлення надано платіжні документи, які неможливо ідентифікувати з товаром, що заявлено до митного оформлення, адже в графі призначення платежу у платіжному дорученні від 26.07.2024 № 9 зазначено інвойс з іншими реквізитами, ніж надано декларантом до митного оформлення, а саме інвойс від 22.07.2024 № FS 24/07/04, що стало підставою витребування додаткових документів, то суд зазначає, що так, у графі призначення платежу платіжного доручення від 26.07.2024 № 9 вказано наступне: «Prepayment contract 180724 of 18.07.24 Spec 1 of 18.07.24 Faktura FS 24/07/04 of 22.07.24 for the generators».

Тобто міститься посилання на рахунок-фактура проформа FP 24/07/04 від 22.07.2024. Як зазначалось вище, саме цей рахунок-фактура був складений після підписання Контракту на загальну суму 37 097,00 Євро і платіжним дорученням № 9 від 26.07.2024 сплачена вказана сума із посиланням на рахунок-фактуру.

У подальшому, після змін умов поставки, був складений рахунок-фактуру FS 24/09/53 від 13.09.2024 і позивач сплатив додатково 4 165,00 Євро згідно платіжного доручення № 11 від 26.09.2024.

У графі «Призначення платежу» платіжного доручення № 11 від 26.09.2024 міститься посилання на новий рахунок-фактуру FS 24/09/53 від 13.09.2024

Суд зазначає, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати та довести законність свого рішення. Таке рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару.

У ході судового розгляду справи відповідач не довів суду наявність застережень, передбачених частинами 1, 2 статті 58 МК України, щодо неможливості визначення митної вартості за основним методом, зокрема непідтвердження позивачем документально відомостей про митну вартість товару, а також не довів, що заявлені позивачем відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними.

Верховний Суд у постанові від 04.09.2018 року в адміністративній справі №818/1186/17 вказав, що у рішенні про коригування митної вартості товарів, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Крім того, суд зазначає, що спрацювання системи управління ризиками АСАУР може бути лише приводом більш ретельно проаналізувати всі документи та умови операції та не може бути беззаперечною підставою для відмови в оформленні товарів.

Відтак, враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем не надано до суду належних та достатніх доказів правомірності винесеного рішення про коригування митної вартості.

Суд звертає увагу на те, що за сталою та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 14.07.2020 року у справі №809/1734/16, від 10.06.2021 року у справі №815/6854/17, від 21.10.2021 року №420/4820/19) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Зважаючи на те, що позивачем доведено факт подання достатніх відомостей для застосування основного методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно обрано другорядний метод, а тому позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на задоволення позову, на користь позивача слід стягнути витрати на сплату судового збору у сумі 6056 грн (а.с.14) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.132, 139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов дочірнього підприємства ЗАВОД ЕКОЕНЕРГІЯ товариства з обмеженою відповідальністю ПОЛВАКС-УКРАЇНА (с. Павлівка, Олександрійський район, Кіровоградська область, 27519, ЄДРПОУ 32992036) до Київської митниці (бульвар Гавела Вацлава, буд. 8-А, м. Київ, 03124, ЄДРПОУ 43997555) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100000/2024/000139/2 від 24.09.2024.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100320/2024/000947, оформлену Київською митницею.

Стягнути з Київської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь дочірнього підприємства ЗАВОД ЕКОЕНЕРГІЯ товариства з обмеженою відповідальністю ПОЛВАКС-УКРАЇНА судовий збір у розмірі 6056 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. САГУН