Ухвала

від 17.01.2025 по справі 360/1672/24

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

17 січня 2025 року м. ДніпроСправа № 360/1672/24

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Секірської А.Г.,

за участю

секретаря судового засідання: Занічковської П.Є.,

представників сторін: не прибули,

розглянувши у підготовчому засіданні питання про прийняття до провадження заяви ОСОБА_1 про збільшення розміру позовних вимог у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, Державної судової адміністрації України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

30.12.2024 до Луганського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшов позов ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області (далі відповідач І, ТУ ДСА України в Луганській області), Державної судової адміністрації України (далі відповідач ІІ, ДСА України), в якому позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо незабезпечення Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області в повному обсязі бюджетними асигнуваннями для проведення видатків для ОСОБА_1 суддівської винагороди з жовтня по грудень 2024 року, виходячи із встановленого на 01 січня 2024 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3 028 гривень;

зобов`язати Державну судову адміністрацію України забезпечити Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області бюджетними асигнуваннями для здійснення видатків для виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди з жовтня по грудень 2024 року, виходячи із встановленого на 01 січня 2024 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3 028 гривень;

визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди з жовтня по грудень 2024 року, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, в розмірі 2 102 гривні;

зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області нарахувати та виплатити, із урахуванням виплачених сум та із проведенням відрахування загальнообов`язкових платежів, ОСОБА_1 суддівську винагороду з жовтня по грудень 2024 року виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01 січня 2024 року складає 3 028 гривень, з урахуванням щомісячних доплат за вислугу років у розмірі 30% посадового окладу;

зобов`язати Державну судову адміністрацію України та Територіальне управління Державної судової адміністрації України подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення суду в порядку частини п`ятої статті 382 КАС України;

допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення суддівської винагороди за один місяць та в цій частині зобов`язати Державну судову адміністрацію України та Територіальне управління Державної судової адміністрації України подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення суду в порядку частини шостої статті 382 КАС України.

17 січня 2025 року через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему до Луганського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, з такими вимогами:

- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганської області щодо ненарахування та виплатити судді Рубіжанського міського суду Луганської області ОСОБА_1 компенсації за невикористані 18 календарних днів щорічної відпустки за період роботи з 05 жовтня 2023 року по 04 жовтня 2024 року та невикористаної додаткової оплачуваної відпустки (суддям, які мають стаж роботи більше 10 років) за 2024 рік 15 календарних днів відповідно до наказу в.о. голови Рубіжанського міського суду Луганської області 18 грудня 2024 року № 22-ПД (зі змінами відповідно до наказу в.о. голови Рубіжанського міського суду Луганської області від 01 січня 2025 року № 1-ПД);

- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганської області нарахувати та виплатити судді Рубіжанського міського суду Луганської області ОСОБА_1 компенсацію за невикористані 18 календарних днів щорічної відпустки за період роботи з 05 жовтня 2023 року по 04 жовтня 2024 року та невикористаної додаткової оплачуваної відпустки (суддям, які мають стаж роботи більше 10 років) за 2024 рік 15 календарних днів відповідно до наказу в.о. голови Рубіжанського міського суду Луганської області 18 грудня 2024 року № 22-ПД (зі змінами відповідно до наказу в.о. голови Рубіжанського міського суду Луганської області від 01 січня 2025 року № 1- ПД);

- зобов`язати Державну судову адміністрацію України виділити Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Луганській області грошові кошти для виплати Рубіжанського міського суду Луганської області ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані 18 календарних днів щорічної відпустки за період роботи з 05 жовтня 2023 року по 04 жовтня 2024 року та невикористаної додаткової оплачуваної відпустки (суддям, які мають стаж роботи більше 10 років) за 2024 рік 15 календарних днів відповідно до наказу в.о. голови Рубіжанського міського суду Луганської області 18 грудня 2024 року № 22-ПД (зі змінами відповідно до наказу в.о. голови Рубіжанського міського суду Луганської області від 01 січня 2025 року № 1-ПД).

Розглянувши питання про прийняття до провадження заяви про збільшення розміру позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

Статтями 44, 47 КАС України визначені права та обов`язки учасників справи.

Відповідно до частини першої статті 47 КАС України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Суд зауважує, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповіднозбільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.

Вимог майнового характеру позивачем не заявлено ні в первісному позові, ні в заяві про збільшення позовних вимог.

При цьому, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів.

Підстави позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Правові підстави позову це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи:

1) заміна одних позовних вимог іншими;

2) доповнення позовних вимог новими;

3) вилучення деяких із позовних вимог;

4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Так, суд зауважує, що предметом позову є правомірність нарахування суддівської винагороди з жовтня по грудень 2024 року, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, в розмірі 2 102 гривні.

Разом з тим, в заяві про збільшення позовних вимог позивач викладає вимоги про оскарження дій відповідачів щодо ненарахування компенсації за невикористані 18 календарних днів щорічної відпустки за період роботи з 05 жовтня 2023 року по 04 жовтня 2024 року та невикористаної додаткової оплачуваної відпустки (суддям, які мають стаж роботи більше 10 років) за 2024 рік 15 календарних днів.

Тобто, викладені в заяві про збільшення позовних вимог вимоги щодо оскарження дій відповідачів про ненарахування компенсації за невикористані відпустки за період з 05.10.2023 до 04.10.2024 стосуються іншого предмета спору, і предметом первісного позову такі вимоги не охоплюються.

У постанові від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17 Верховний Суд вказав, що вже неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об`єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.

Змішування в одному провадженні різних предметів спору може ускладнити розгляд справи та вплинути на повноту та своєчасність захисту прав позивача.

Початкові позовні вимоги спрямовані на встановлення відповідності дій відповідача нормам законодавства, що регулюють порядок визначення базового розміру суддівської винагороди.

В той час як позовні вимоги, викладені в заяві про збільшення позовних вимог стосуються компенсації, що виникає через невиконання іншого обов`язку роботодавця надання або компенсації невикористаних відпусток, що передбачено статтею 83 Кодексу законів про працю України.

Таким чином, можна зробити висновок, що заява про збільшення позовних вимог фактично є заявою про зміну як предмета, так і підстав позову.

Суд наголошує, що згідно з вимогами частини першої статті 47 КАС України одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у такому разі фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Заяву позивача про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави), які не були визначені позивачем первісною підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

Зазначений правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 31.01.2024 по справі № 201/4160/19, від 01.07.2024 по справі № 908/1884/23.

Верховний Суд у постанові від 06.11.2024 у справі № 640/11489/22 дійшов такого висновку:

«…Згідно з частиною першою статті 47 КАС України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви. Наслідком неприйняття цієї заяви до розгляду судом повернення її заявнику.

Згідно з частиною шостою статті 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Частиною шостою статті 169 КАС України передбачено, що про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.

Відповідно до частини сьомої статті 169 КАС України ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено.

Отже, колегія суддів КАС ВС уважає за можливе застосувати до вказаних правовідносин за аналогією закону положення статті 169 КАС, які вказують на загальний порядок повернення позовної заяви, яка, у свою чергу, може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до вимог статті 294 КАС України…».

Крім того, Верховний Суд в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 01 листопада 2021 року по справі №405/3360/17, аналізуючи відповідні положення статей 49, 185, 352, 353, ЦПК, які є аналогічними відповідним положенням статей 47, 169, 293, 294 КАС України, дійшов висновку, що зважаючи на те, що процесуальним наслідком відмови у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог є повернення такої заяви, яка, у свою чергу, може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до вимог статті 353 ЦПК України, на ухвалу суду про відмову у прийняті заяви про збільшення позовних вимог може бути подана апеляційна скарга окремо від рішення суду.

Ураховуючи те, що подана позивачем заява фактично є не заявою про збільшення позовних вимог, а є заявою про зміну одночасно і предмету, і підстав позову, що є неприпустимим у відповідності до положень частини першої статті 47 КАС України, та з врахуванням вищезазначених правових висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку відсутність підстав для прийняття заяви про збільшення позовних вимог, що має наслідком її повернення позивачеві.

Керуючись статтями 44, 47, 241, 243, 248, 256, 293, 294, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог позивачеві.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

СуддяА.Г. Секірська