Рішення

від 17.01.2025 по справі 380/21824/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2025 рокусправа № 380/21824/24Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гулкевич І.З., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ельпласт-Львів до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

встановив :

Товариство з обмеженою відповідальністю Ельпласт-Львів звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області. Позивач просить суд:

визнати протиправними та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 09.10.2024 №ПШ107786.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що чинним законодавством України передбачено обов`язок облаштування транспортного засобу тахографом лише для осіб, які надають послуги з перевезення вантажів та пасажирів. Разом з тим, позивач послуги з перевезення вантажу не надавав, оскільки здійснював доставку власного товару покупцеві. Позивач зазначив, що законодавець хоч і передбачив наявність відповідного обов`язку, проте не визначив процедури його дотримання для окремої категорії осіб, до якої відноситься і товариство, оскільки воно не надає послуг з перевезення. Наведене виключає можливість притягнення позивача до відповідальності за порушення статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт.

Ухвалою суду від 29.10.2024 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.

Відповідачем подано до суду відзив на позов, в якому останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначає, що за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт винесена оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарських штрафів у розмірі 17000,00 грн за допущення порушень : відсутність під час виконання позивачем вантажних перевезень, документів визначених статтею 48 Закону України Про автомобільний транспорт, а саме: протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу. Вказане є безумовною підставою для притягнення автомобільного перевізника до відповідальності.

Верховний Суд України, у справі № 820/4624/17 у постанові від 11.02.2020 зауважив, що за відсутності документів, зокрема, в даному випадку протоколу перевірки та адаптації пристрою тахографа, без оформлення індивідуальної контрольної книги водія, на підставі яких виконуються вантажні перевезення до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Автомобільний перевізник не залежно від того, чи здійснює перевезення за плату чи перевозить власний вантаж, має дотримуватись вимог щодо обліку та фіксації робочого часу та відпочинку.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

29.08.2024 посадовими особами Укртрансбезпеки у Хмельницькій області, відповідно до направлення на перевірку №003262 від 23.08.2024, проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, якими здійснюються перевезення пасажирів та вантажів.

Під час такої перевірки о 09 год 20 хв. 29.08ТАТА.2024 був зупинений транспортний засіб марки ТАТА LPT 613, номерний знак НОМЕР_1 , який належить ТОВ Ельпласт-Львів, під керуванням водія ОСОБА_1 .

Під час перевірки складено акт №053085 від 29.08.2024, яким встановлено порушення ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт, при перевезенні вантажу згідно ТТН №1815 від 28.08.2024 повною масю 7250 т, автомобіль не обладнаний тахографом, відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.

У Акті №053085 у графі пояснення водія про причини порушень вказано: книжка водія ведеться .

09.10.2024 за результатами розгляду справ про порушення законодавства про автомобільний транспорт в.о. начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Д.Чиженко винесено постанови №ПШ107786 про застосування адміністративного-господарського штрафу, якою до Товариства з обмеженою відповідальністю Ельпласт-Львів застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 грн. про перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент перевірки документів визначених ст. 39 і 48 Закону України Про автомобільний транспорт.

Порядок прийняття постанови про застосування адміністративно-господарських штрафа не є спірним у справі.

Вважаючи зазначену постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України Про автомобільний транспорт від 05.04.2001 №2344-ІІІ (далі Закон №2344-ІІІ, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з ч. 7 ст. 6 Закон №2344-III центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення№103).

Згідно з п. 1 Положення №103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Пунктом 4 Положення №103 передбачено, що основними завданнями Укртрансбезпеки, зокрема, є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті.

Згідно з п. 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначає Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567).

Пунктом 4 Порядку №1567 передбачено, що рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

За приписами п.п. 13 - 15 Порядку №1567 графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

Рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону №2344-III документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Таким чином, відповідачу надано право здійснювати державний контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства щодо автомобільних перевезень.

29.08.2024 посадовими особами Укртрансбезпеки проводилась перевірка транспортного засобу ТАТА LPT 613, номерний знак НОМЕР_1 , за результатами якої складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 053085 від 29.08.2024, у якому вказано: водій здійснював вантажне перевезення згідно ТТН №1815 від 28.08.2024. Під час перевірки виявлено: повна маса ТЗ 7250 кг, ТЗ не обладнаний діючим та повіреним тахографом, відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до ТЗ. Порушено вимоги ст. 48 ЗУ Про автомобільний транспорт. У тому числі порушення, відповідальність за які передбачено ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт ч. 1 абз. 3 Перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 цього Закону, а саме протокол перевірки та адаптації тахографа до ТЗ.

У Акті № 029297 у графі пояснення водія про причини порушень вказано: використовую індивідуальну контрольну книгу водія.

Вказані обставини стали підставою для прийняття відповідачем оскаржуваної Постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 107786 від 09.10.2024.

Спірним у цій справі є можливість використання водієм транспортного засобу масою понад 3,5 тонни індивідуальної контрольної книги водія замість обладнання транспортного засобу діючим тахографом.

Згідно з ч. ч. 1 та 2 ст. 48 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Отже, до переліку документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів визначених ст.48 Закону №2344, віднесено також інші документи, що передбачені законодавством.

Згідно з положеннями ст.49 Закону №2344 водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень, дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку.

Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №385 від 24.06.2010 року (далі - Інструкція №385) встановлено Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.

Відповідно до п.1.4 Інструкції №385 контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водії; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Згідно з положеннями п.3.3 Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

- забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

- своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

- має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

- у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

- у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Згідно з п. 3.5 Інструкції № 385 перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Пунктом 3.6 Інструкції №385 передбачено, що перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР (994_016) здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР) ( 994_016 ); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, статті 18 Закону України Про автомобільний транспорт та з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв колісних транспортних засобів Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 07.06.2010 № 340, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2010 року за № 811/18106, затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі Положення №340).

Відповідно до пункту 1.5 розділу I Положення №340, у цьому Положенні терміни вживаються в такому значенні, зокрема:

автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи/та вантажів транспортними засобами (далі - Перевізник);

тахограф - обладнання, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їх водіїв.

Пункти 5.1, 5.2 розділу V Положення №340 встановлюють, що тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку водія протягом будь-якого двадцяти чотири годинного періоду, рахуючи від початку робочого дня (зміни), має бути не менше 11 послідовних годин.

Якщо протягом робочої зміни ТЗ керують два водії, кожний водій повинен мати щоденний відпочинок тривалістю не менше 9 послідовних годин.

Згідно з вимогами пункту 6.1 розділу VI Положення №340 вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

За умовами пункту 6.3 Положення № 340 водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).

З аналізу наведених приписів законодавства, суд доходить висновку, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, повинен мати при собі заповнені тахокарти, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа, у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом, а у разі керування транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, водій веде індивідуальну контрольну книжку водія.

Судом встановлено, що належний на праві власності позивачу транспортний засіб, яким здійснювалося перевезення на момент проведення перевірки (ТАТА LPT 613, номерний знак НОМЕР_1 ), не обладнаний тахографом. Зважаючи на це, суд погоджується із твердженням позивача про те, що у водія цього транспортного засобу апріорі не міг зберігатися протокол перевірки та адаптації тахографа.

Проте водій вказаного транспортного засобу ОСОБА_1 , яким використовувався автомобіль ТАТА LPT 613, номерний знак НОМЕР_1 для перевезення продукції, вів та мав із собою індивідуальну контрольну книжку водія, в якій за 29.08.2024 (день проведення перевірки) містяться такі записи: Марка та реєстраційний номер колісного транспортного засобу ТАТА, НОМЕР_1 ; Маршрут руху Городок-Подільськ; Показники одометра початковий: 613410, кінцевий: 613975; Початок робочої зміни 07:00 год; Тривалість перерви між періодами керування за зміну Початок перерви між періодами керування 11:30 год.; Кінець перерви між періодами керування 12:30 год.; Кінець робочої зміни - 17:00 год (а.с. 13-14).

Під час перевірки цей водій подав письмові пояснення, у яких зазначив, зокрема, що використовую індивідуальну контрольну книгу водія.

Щодо посилань скаржника на те, що оскільки повна маса транспортного засобу реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 7250 тонн, відповідно такий транспортний засіб повинен бути обладнаним діючим та повіреним тахографом в обов`язковому порядку, суд оцінює критично, оскільки будь-яких застережень щодо цього пункт 6.3 Положення № 340 не містить. Указаний пункт Положення № 340 чітко та однозначно унормовує, що водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія.

Суд звертає увагу, що як тахограф, так й індивідуальна контрольна книжка водія виконують одну й ту ж функцію державний контроль за додержанням водієм режиму праці та відпочинку.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідач всупереч вимогам законодавства не врахував під час рейдової перевірки транспортного засобу реєстраційний номер НОМЕР_1 індивідуальну контрольну книжку водія, про ведення якої зазначав водій.

При цьому суд відхиляє доводи позивача про те, що до нього не може бути застосовано заходи відповідальності, передбачені ст. 60 Закону №2344-III, оскільки позивач не надавав послуг з перевезення вантажів і такими послугами не користувався, а здійснював переміщення належного йому товару, враховуючи таке.

Позивач зазначає, що здійснював перевезення власного виробництва власним транспортним засобом. Для цього на підприємстві є транспортний засіб, який перевозив товар, яку виготовляє підприємство до своїх покупців. 29.08.024 автомобіль ТАТА LPT 613, номерний знак НОМЕР_1 , здійснював доставку товару відповідно до Договору курівлі-продажу №220224/001 від 22.02.2024 (ТОВ СЕАЛ І КО).

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України Про автомобільний транспорт автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

При цьому, положення Закону України Про автомобільний транспорт розрізняє інший перелік документів, на підставі яких виконуються перевезення для власних потреб, виключно для пасажирських перевезень, визначений у ст. 39 вказаного Закону.

Серед іншого, у відповідності до п.1.4 Положення №340, згідно п.6.1 якого, зокрема, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами, це Положення не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються фізичними особами за власний рахунок для власних потреб без використання праці найманих водіїв.

Оскільки в спірних правовідносинах перевезення власного товару є перевезенням юридичною особою вантажу, а саме поставка товару на виконання умов договору купівлі-продажу (а.с.15-16) з метою реалізації продукції в межах діяльності позивача, то доводи позивача з цього приводу є безпідставними.

Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Суд дійшов висновку, що поведінка відповідача у спірних правовідносинах не відповідає визначеному ч. 2 ст. 2 КАС України критерію законності, тому постанову Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 107786 від 09.10.2024 потрібно визнати протиправною та скасувати, задовольнивши позов повністю.

Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Керуючись ст. ст.14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 262 КАС України, суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області №ПШ 107786 від 09.10.2024 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ельпласт-Львів з Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 3028 гривень (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяГулкевич Ірена Зіновіївна