Рішення

від 16.01.2025 по справі 380/21087/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2025 рокусправа № 380/21087/24місто Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Кам`янко-Бузької міської ради про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії

в с т а н о в и в:

І. Стислий виклад позицій учасників справи

у провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 до Кам`янко-Бузької міської ради код ЄДРПОУ 04056196, місцезнаходження: 80400, Львівська обл., м. Кам`янка-Бузька, вул.Шевченка ,2, у якій просить суд:

- визнати протиправною відмову Кам`янко-Бузької міської ради щодо передачі земельної ділянки, площею 2,3075 га, кадастровий номер 4622182600:08:000:0500 з водним об`єктом (ставком);

- зобов`язати Кам`янко-Бузьку міську раду у встановленому законодавством порядку розглянути клопотання позивача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про надання в оренду земельної ділянки з водним об`єктом площею 2,3075 га, кадастровий номер 4622182600:08:000:0500 яка розташована: Львівська область, Львівський район, с.Сапіжка, урочище Чиші та вирішити питання про надання в оренду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 22.02.2024 позивач звернувся до Кам`янка-Бузької міської ради із клопотанням (заявою) про надання в оренду земельної ділянки, площею 2,3075 га, кадастровий номер 4622182600:08:000:0500 з водним об`єктом (ставком), для ведення рибного господарства що розташована за межами с. Сапіжка в урочищі Чиші на території Кам`янко-Бузької міської ради, Львівського району, Львівської області. До клопотання позивач додав документи, що посвідчують його право власності на будинок (копія свідоцтва про право на спадщину за законом), який знаходиться на земельній ділянці, кадастровий номер 4622182600:08:000:0500 та копію документа, що посвідчує його особу. Вказане клопотання було отримане відповідачем 22.02.2024 зареєстроване за №22.02.2024(2пр.), що підтверджується матеріалами справи. 01.05.2024 позивач отримав лист-відповідь від Кам`янко-Бузької міської ради про відмову у наданні земельної ділянки площею 2,3075 га, кадастровий номер 4622182600:08:000:0500 з водним об`єктом (ставком) в оренду. Позивач зазначає, що відповідач не прийняв мотивованого рішення, ні щодо задоволення вимог заяви Позивача, ні щодо відмови. Відмова щодо передачі земельної ділянки викладена у листі відповідача, що є прямим порушенням Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Орган місцевого самоврядування вирішує питання про передачу або відмову в передачі в оренду земельної ділянки шляхом прийняття відповідного рішення. При цьому, зважаючи на норми Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", таке рішення приймається на пленарних засіданнях. Однак після прийняття заяви від позивача Кам`янко-Бузькою міською ради не прийнято жодного рішення.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.

ІІ. Рух справи

Ухвалою від 21.10.2024 суддя прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі.

Заходи забезпечення позову та доказів, у тому числі шляхом їх витребування, не вживались.

ІІІ. Фактичні обставини справи

22.02.2024 позивач звернувся до Кам`янка-Бузької міської ради із клопотанням (заявою) про надання в оренду земельної ділянки, площею 2,3075 га, кадастровий номер 4622182600:08:000:0500 з водним об`єктом (ставком), для ведення рибного господарства, що розташована за межами с. Сапіжка в урочищі Чиші на території Кам`янко-Бузької міської ради, Львівського району, Львівської області. До клопотання позивач додав документи, що посвідчують його право власності на будинок, який знаходиться на земельній ділянці, кадастровий номер 4622182600:08:000:0500 та копію документа, що посвідчує його особу. Вказане клопотання було отримане відповідачем 22.02.2024 зареєстроване за №22.02.2024(2пр.).

01.05.2024 позивач отримав лист-відповідь від Кам`янко-Бузької міської ради про відмову у наданні земельної ділянки площею 2,3075 га, кадастровий номер 4622182600:08:000:0500 з водним об`єктом (ставком) в оренду, у якому відповідач вказав, що долучені позивачем документи, що посвідчують право власності на житловий будинок площею 40,6 га в АДРЕСА_2 розглянуті на черговому засіданні постійної депутатської комісії міської ради з питань регулювання земельних відносин, архітектури та містобудування, охорони навколишнього середовища, фермерства та АПК 16.04.2024. Оскільки об`єкт нерухомого майна (житловий будинок) в АДРЕСА_2 не є об`єктом приналежних будівель для обслуговування водного об`єкту (ставка), земельна ділянка площею 2,3075 га під водним об`єктом не може бути надана позивачу в оренду без проведення земельних торгів.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо неналежного розгляду звернення протиправною, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

IV. Позиція суду

Вирішуючи спір по суті, суд керувався такими мотивами.

Частина друга статті 19 Конституції України від 28.06.1991 №254к/96-ВР визначає обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Указана норма основного закону означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

«На підставі» означає, що суб`єкт владних повноважень: повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень,не перевищуючи їх.

«У спосіб» означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Стаття 14 Конституції України визначає, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

У свою чергу, статтею 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) встановлено, що земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною другою статті 4 ЗК України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до статті 6 Водного кодексу України (далі - ВК України) води (водні об`єкти) є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Згідно зі статтями 3, 4 ВК України до земель водного фонду належать землі, зайняті, зокрема, водосховищами та іншими водними об`єктами.

До земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також островами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів (частина перша статті 58 ЗК України, стаття 4 ВК України).

Земельною ділянкою є частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться (частини перша, друга статті 79 ЗК України).

Порядок надання земель водного фонду у користування та припинення користування ними встановлюється земельним законодавством (стаття 85 ВК України).

Відповідно до частини першої статті 51 ВК України у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми. Водні об`єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства (частина четверта статті 51 ВК України).

Відповідно до статті 122 ЗК України повноваження щодо надання водних об`єктів у користування на умовах оренди у межах населених пунктів належать сільським, селищним та міським радам (землі комунальної власності), а за межами населених пунктів - Раді міністрів Автономної Республіки Крим та обласним державним адміністраціям (землі державної власності).

Відповідно до статті 59 ЗК України та статті 51 ВК України водні об`єкти (дно та водний простір) надаються лише для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт.

У свою чергу, відповідно до статті 1 Закону України "Про аквакультуру" рибогосподарська технологічна водойма - штучно створена водойма спеціального технологічного призначення, що визначається технічним проектом та/ або паспортом, яка наповнюється штучно за допомогою гідротехнічних споруд і пристроїв та призначена для створення умов існування і розвитку об`єктів аквакультури.

Згідно зі статтею 14 Закону України "Про аквакультуру" рибогосподарська технологічна водойма для цілей аквакультури надається юридичній чи фізичній особі органом, який здійснює розпорядження земельною ділянкою під водою (водним простором) відповідно до Земельного кодексу України, за договором оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом.

При передачі юридичній чи фізичній особі в оренду рибогосподарської технологічної водойми такій особі одночасно можуть передаватися в користування гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми.

Надання рибогосподарської технологічної водойми у користування на умовах оренди здійснюється за наявності паспорта рибогосподарської технологічної водойми та/або технічного проекту рибогосподарської технологічної водойми. Об`єктом користування на умовах оренди рибогосподарської технологічної водойми є земельна ділянка під водою, в межах якої здійснюється аквакультура, та вода (водний простір), які в комплексі одночасно надаються в користування одній і тій самій юридичній чи фізичній особі.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

За змістом частин 4, 5 статті 59 ЗК України громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об`єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об`єктів портової інфраструктури та інших об`єктів водного транспорту. Використання земельних ділянок водного фонду для рибальства здійснюється за згодою їх власників або за погодженням із землекористувачами.

Згідно з частиною першою статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

Таким чином, обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання в оренду земельної ділянки вмотивованого рішення про надання в оренду земельної ділянки або відмову у її наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.

Відсутність рішення про надання в оренду земельної ділянки або відмову у наданні в межах встановленого законом місячного строку свідчить про протиправну бездіяльність відповідного органу.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.12.2018 у справі №509/4156/15-а.

Стаття 144 Конституції України передбачає, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, згаданим та іншими законами.

Стаття 25 Закону №280/97-ВР визначає, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, згаданим та іншими законами до їх відання.

Згідно із пунктом 34 частини першої статті 26 Закону №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішується, зокрема, питання регулювання земельних відносин.

За правилами частин першої, другої статті 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Отже, відповідний орган місцевого самоврядування на пленарному засіданні вирішує відповідно до закону питання регулювання земельних відносин шляхом прийняття актів у формі рішень, у тому числі приймає рішення надання в оренду земельної ділянки або про відмову у наданні.

На думку суду, оскільки вказана заява позивача стосувалася вирішення земельного питання, тому така повинна була бути розглянута саме на сесії Кам`янко-Бузької міської ради із прийняттям відповідного рішення.

З обставин справи вбачається, що, заяву позивача № 22.02.2024(2пр.) від 22.02.2024 про надання в оренду земельної ділянки на момент вирішення справи по суті відповідач не розглянув та жодного рішення не прийняв, тобто проявив протиправну бездіяльність. у зв`язку з цим відсутні підстави вважати, що відповідач протиправно відмовив позивачу у задоволенні його заяви, а тому у задоволенні позову у цій частині необхідно відмовити повністю.

З метою повного захисту порушеного права позивача, суд відповідно до частини другої статті 9 КАС України виходить за межі позовних вимог та визнає протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у неприйнятті рішення за заявою позивача.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача вчинити дії, суд вказує наступне.

У разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Якщо ж таким суб`єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов, або при прийнятті такого рішення суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.

Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22.12.2018 у справі №804/1469/17 та від 10.04.2019 у справі №826/11251/18.

Суд звертає увагу на те, що відповідач, розглядаючи клопотання позивача, не здійснив оцінку його відповідності вимогам статті 122 ЗК України, тому вказане клопотання підлягає розгляду повноважним органом на відповідність вимогам закону, а суд на цьому етапі позбавлений процесуальної можливості приймати рішення за умови відсутності перевірки, не надання оцінки та не встановлення певних обставин суб`єктом владних повноважень з цього питання.

У спірному випадку орган місцевого самоврядування не розглянув заяву позивача належним чином та не прийняв жодного рішення за наслідками дослідження відповідної заяви, як це передбачено законом.

Обираючи спосіб відновлення порушеного права позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 4 та 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії або визначити інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

За висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005, заява №38722/02).

Отже, «ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

З метою ефективного захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача розглянути клопотання позивача від 22.02.2024 про надання в оренду земельної ділянки з водним об`єктом площею 2,3075 га, кадастровий номер 4622182600:08:000:0500 яка розташована: Львівська область, Львівський район, с. Сапіжка, урочище Чиші у визначеному законодавством порядку та прийняти відповідне рішення за результатами його розгляду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

V. Судові витрати

Відповідно до статті 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_1 до Кам`янко-Бузької міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Кам`янко-Бузької міської ради щодо розгляду клопотання ОСОБА_1 від 22.02.204 про надання в оренду земельної ділянки з водним об`єктом.

Зобов`язати Кам`янко-Бузьку міську раду розглянути клопотання ОСОБА_1 від 22.02.2024 про надання в оренду земельної ділянки з водним об`єктом площею 2,3075 га, кадастровий номер 4622182600:08:000:0500, розташовану: Львівська область, Львівський район, с. Сапіжка, урочище Чиші у визначеному законодавством порядку та прийняти відповідне рішення за результатами його розгляду.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кам`янко-Бузької міської ради код ЄДРПОУ 04056196, місцезнаходження: 80400, Львівська обл., м. Кам`янка-Бузька, вул.Шевченка, 2 на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя Гулик Андрій Григорович