Постанова

від 04.12.2007 по справі 11/237-4315

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/237-4315

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"04" грудня 2007 р.Справа № 11/237-4315

 10:45

 м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у складі                

при секретарі судового засідання  

Розглянув справу

За позовом: Прокурора Підволочиського району Тернопільської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Підволочиському районі Тернопільської області, смт. Підволочиськ Тернопільської області вул. Д.Галицького,67.

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Тілія ЛТД”, м. Скалат Підволочиського району Тернопільської області вул. Грушевського,39.

Про стягнення заборгованості по внесках на обов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України у сумі 13794 грн. 46 коп.

За участю представників сторін

Прокурора: Свачій М.І.

Позивача:   Миколайчук Л.О. –заступник начальника управління.

Відповідача:

Суть справи: Прокурор Підволочиського району Тернопільської області звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом в інтересах держави в особі Пенсійного фонду України в особі Управління Пенсійного фонду України в Підволочиському районі, вул. Д. Галицького,67, смт. Підволочиськ, Тернопільської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тілія ЛТД", вул. Грушевського,39, м. Скалат, Підволочиського району, Тернопільської області 13 794 грн. 46 коп. заборгованості по внесках на обов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Відповідно до ч.1 п. 6 розділу VІІ “Прикінцевих та перехідних положень” Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача та прокурору роз'яснено належні їм права та обов'язки, передбачені статтями 49,51,59, 130 Кодексу адміністративного судочинства України.

За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, явку свого повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, судом встановлено наступне:

Відповідно до ст.ст.14, 17 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 р. (з наступними змінами), ст. 1 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 р. (з наступними змінами), п.2.1.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1 і зареєстрованої в Мін'юсті України 16.01.2004 р. за №128/2004 (з наступними змінами), відповідач, як страхувальник, являється платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати їх у встановлені строки та в повному обсязі.

Відповідно до  Закону України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”, поряд із суб'єктами підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднаннями, бюджетними, громадськими та іншими установами та організаціями, об'єднаннями громадян, а також фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників (п.1 ст.1 Закону) до платників зазначеного виду збору, відносяться і фізичні особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) (п.4 ст.1 Закону), обов'язок перерахування збору з яких покладено на підприємств - страхувальників.

У відповідності до ч.6 ст.20 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, п.5.1.4 вищевказаної Інструкції, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема карток особового рахунку страхувальника, обґрунтованого розрахунку суми позову, рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків, в тому числі донарахованих страхувальниками або органами Пенсійного фонду, №219 від 16.03.2007 р., розрахунку суми страхових внесків на загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за серпень 2007 року відповідач належним чином не сплачував страхові внески до Пенсійного фонду, в результаті чого станом на 21.09.2007 р. за період з 03.03.2007 року по 01.09.2007 року за підприємством рахується заборгованість на загальну суму 13 794 грн. 46 коп., з яких 13 312,55 грн. недоїмка по сплаті страхових внесків за ставкою 32%, 30 грн. штрафні санкції, 10 грн. 65 коп. пеня; 441 грн. 26 коп. недоїмка по сплаті страхових внесків за ставкою 1%-5%.

Згідно ч.2 ст.106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

На день розгляду справи докази погашення відповідачем заборгованості перед Управлінням Пенсійного фонду України в Підволочиському районі в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, господарський суд вважає позовні вимоги прокурора Підволочиського району Тернопільської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Підволочиському районі Тернопільської області, смт. Підволочиськ Тернопільської області вул. Д.Галицького,67 обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до статті п.4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 6, 7, 17, 18, 69, 71, 86, 94, 158, 160, 162, 163 та п. 6 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1.          Адміністративний позов задовольнити.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Тілія ЛТД", вул. Грушевського, 39, м. Скалат, Підволочиського району, Тернопільської області, ідентифікаційний код 14049642 на користь Управління Пенсійного фонду України в Підволочиському районі, вул. Д.Галицького,67, смт. Підволочиськ, Тернопільська область, код 21156441 –13 312 грн. 55 коп. недоїмки по сплаті страхових внесків за ставкою 32%, 30 грн. штрафних санкцій, 10 грн. 65 коп. пені; 441 грн. 26 коп. недоїмки по сплаті страхових внесків за ставкою 1%-5%.

3.          Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, а протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження подати апеляційну скаргу.

Суддя