Рішення

від 17.01.2025 по справі 460/1418/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

17 січня 2025 року м. Рівне№460/1418/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гудими Н.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Комунального підприємства по водопостачанню та водовідведенню "Аква" доДержавної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкової консультації, -

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство по водопостачанню та водовідведенню «Аква» звернулося до суду з позовом до Державної податкової служби України про визнання протиправною та скасування податкової консультації №2915/ІПК/99-00-21-03-02-06 від 08.09.2023.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що філія комунального підприємства, яка займається благоустроєм населених пунктів, отримує кошти з селищного бюджету, та з метою правильного оподаткування своєї діяльності звернулося до ДПС України про надання роз`яснень. Повідомлено, що 08.09.2023 відповідач надав підприємству індивідуальну податкову консультацію, однак останнє не погоджується з твердженнями, наведеними у ній. Вважає, що висновки, викладені в оспорюваній податковій консультації суперечать нормам чинного законодавства, є безпідставними, протиправними, а тому просило позов задовольнити, а вказану податкову консультацію скасувати.

Ухвалою суду від 14.02.2024 суддею Жуковською Л.А. позовну заяву залишено без руху.

У зв`язку з відрахуванням зі штату Рівненського окружного адміністративного суду судді Жуковської Л.А., вказану справу передано для розподілу до автоматизованої системи документообігу суду.

Відповідно до проведеного 21.02.2024 повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану адміністративну справу передано на розгляд судді Гудими Н.С.

Ухвалою суду від 28.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав. На обґрунтування заперечень зазначив, що позиція ДПС, викладена в оспорюваній податковій консультації відповідає нормам законодавства та є незмінною. Вважає, що у спірних правовідносинах діяв на підставі і в межах повноважень, а податкова консультація від 08.09.2023 є правомірною та підстав для її скасування немає. За таких обставин, просив у задоволенні позову відмовити.

Інших заяв по суті від учасників справи суду не надходило.

Оскільки розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи, то відповідно до ч.4ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши заяви по суті, з`ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, перевіривши їх дослідженими доказами, оцінивши їх у сукупності на підставі чинного законодавства, суд встановив таке.

Комунальне підприємства по водопостачанню та водовідведенню «Аква» (далі - КП «АКВА»), засновником якого є Володимирецька селищна рада, є платником податку на прибуток на загальних підставах та платником податку на додану вартість, що підтверджується копію свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100019233 від 07.02.2007 та копією свідоцтва про реєстрацію юридичної особи №226885 від 03.04.2000.

Рішенням Володимирецької селищної ради від 21.04.2023 №1064 створено відокремлений підрозділ - філію комунального підприємства по водопостачанню та водовідведенню «Аква» - «Благоустрій» (далі - Філія КП «Аква» - «Благоустрій»).

Згідно з положенням Філії КП «Аква» - «Благоустрій», затвердженим рішенням від 12.04.2023 №1064, метою створення філії є здійснення виробничої діяльності у сфері благоустрою населених пунктів Володимирецької селищної територіальної громади та надання послуг у сфері поводження з побутовими відходами та інших видів діяльності, а також господарська діяльність для досягнення економічних і соціальних результатів.

Відповідно до наказу КП «АКВА» від 08.05.2023 №36 «Про діяльність Філії КП «Аква» - «Благоустрій», Філії КП «АКВА» - «Благоустрій» делеговані функції з здійснення виробничої діяльності у сфері благоустрою населених пунктів Володимирецької селищної територіальної громади.

Відповідно до Програми утримання та розвитку благоустрою населених пунктів Володимирецької селищної територіальної громади на 2023-2025 роки», затвердженої рішенням Володимирецької селищної ради від 30.05.2023 №1090 Філію КП «Аква» - «Благоустрій» визначено одержувачем бюджетних коштів та відповідальним виконавцем заходів Програми.

14.07.2023 рішенням Володимирецької селищної ради №1165 затверджено Порядок використання бюджетних коштів одержувачем бюджетних коштів на виконання заходів «Програми утримання та розвитку благоустрою населених пунктів Володимирецької селищної територіальної громади на 2023-2025 роки», згідно з яким головним розпорядником бюджетних коштів є Володимирецька селищна рада, одержувачем бюджетних коштів на виконання заходів програми є за кодом бюджетної класифікації КЕКВ 2610 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам установам, організаціям)» Філія КП «АКВА» - «Благоустрій».

20.07.2023 КП «Аква» звернулося до ДПС України про надання індивідуальної податкової консультації, а саме:

1.Чи розповсюджуються норми пп.196.16 п.196.1 ст.196 ПК України на поточні трансферти, які отримує Філія на виконання бюджетної програми?

2.Чи є об`єктом оподаткування податком на додану вартість цільові бюджетні кошти, сплата яких у формі поточних трансфертів передбачена Порядком і планом використання бюджетних коштів виключно на реалізацію заходів Програми?

08.09.2023 у відповідь на вказане звернення ДПС України надало КП «Аква» індивідуальну податкову консультацію №2915/ІПК/99-00-21-03-02-06:

Щодо питання 1:

До операцій з отримання бюджетних коштів норми пп.196.1.6 п.196.1 ст.196 ПК України не застосовуються (незалежно від того, на які цілі будуть спрямовані такі бюджетні кошти).

Норми пп.196.1.6 п.196.1 ст.196 ПК України застосовуються до операцій з виплат у грошовій формі, зокрема заробітної плати (інших прирівняних до неї виплат), субсидій, дотацій за рахунок бюджетів та, відповідно, не можуть застосовуватися до будь-яких інших операцій (у тому числі операцій із отримання бюджетних коштів).

Тобто, операція з виплат у грошовій формі, зокрема заробітної плати (інших прирівняних до неї виплат), субсидій, дотацій за рахунок бюджетів не буде об`єктом оподаткування ПДВ згідно з пп.196.1.6 п.196.1 ст.196 ПК України у суб`єкта, який здійснює їх виплату, а не у особи, яка отримує такі кошти.

Щодо питання 2:

Об`єктом оподаткування ПДВ згідно з п.185.1 ст.185 ПК України є, зокрема, операції з постачання товарів/послуг, місцем постачання яких відповідно до статті 186 ПК України визначено митну територію України, а не операції з отримання коштів ( у тому числі у вигляді бюджетного фінансування).

При цьому виникнення об`єкта оподаткування ПДВ та нарахування податкових зобов`язань з ПДВ не залежить від напрямку використання одержувачем таких коштів (оплата виконаних робіт підрядним організаціям тощо) та від статусу таких коштів (бюджетні чи не бюджетні).

Оскільки, як свідчить опис та обставини, викладені у зверненні, філія комунального підприємства створена з метою здійснення нею виробничої діяльності у сфері благоустрою населених пунктів селищної територіальної громади, надання послуг у сфері поводження з побутовими відходами і інших видів діяльності та є виконавцем заходів з утримання та благоустрою населених пунктів селищної територіальної громади, то операції з постачання товарів/послуг (робіт) є об`єктом оподаткування ПДВ та оподаткування за ставкою податку у розмірі 20 відсотків.

Водночас дата виникнення податкових зобов`язань з ПДВ за такими операціями визначається в залежності від того, за рахунок яких коштів буде здійснено оплату вартості таких послуг (робіт).

Якщо така оплата вартості послуг (робіт) здійснюється за рахунок бюджетних коштів, то датою виникнення податкових зобов`язань з ПДВ відповідно до п.187.7 ст.187 ПК України буде дата перерахування замовником таких коштів на банківський рахунок платника.

Якщо така оплата вартості послуг (робіт) здійснюється за рахунок інших джерел або такі послуги постачаються безоплатно, то датою виникнення податкових зобов`язань з ПДВ відповідно до п.187.1 ст.187 ПК України (правило «першої події») буде: дата перерахування замовником коштів на банківський рахунок платника як оплати вартості послуг (робіт) або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником (у тому числі дата оформлення акту виконаних робіт).

Товари/послуги, придбані за рахунок бюджетних коштів, що надійшли комунальному підприємству вважаються придбаними безпосередньо підприємством, і суми ПДВ, сплачені при їх придбанні, відносяться до податкового кредиту на підставі поданих накладних, складених та зареєстрованих в ЄРПН постачальниками.

Вважаючи надану індивідуальну податкову консультацію необґрунтовано і протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Правовідносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Згідно із пп.14.1.172 п.14.1 ст.14 ПК України податкова консультація - індивідуальна податкова консультація та узагальнююча податкова консультація, що надаються в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до пп.14.1.172-1 п.14.1 ст.14 ПК України індивідуальна податкова консультація роз`яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Відповідно до п.52.1 ст.52 ПК України за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п 52.2 ст. 52 ПК України).

Згідно з п.53.3 ст.53 ПК України платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій або електронній формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Отже, індивідуальна податкова консультація, як методична й практична допомога платнику при виконанні ним податкового обов`язку, фактично, за всіма процедурами (нарахування та сплата платежів, пені, штрафних санкцій, оскарження дій контролюючих органів тощо): 1) надається платнику податків для правильності практичного застосування конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів безпосередньо у його податковому обліку при здійсненні ним господарської діяльності; 2) має індивідуальний характер і може використовуватися лише платником податків, якому така консультація надана; 3) не може встановлювати (змінювати чи припиняти) відповідну норму законодавства, а лише надає роз`яснення щодо практичного її застосування; 4) має мету - викладення (роз`яснення) платнику податків офіційного розуміння контролюючим органом змісту конкретної правової норми з питань оподаткування для забезпечення правильного її застосування.

При цьому, платнику податків надано право оскаржити до суду, як правовий акт індивідуальної дії, податкову консультацію контролюючого органу у випадку, якщо вона, на його думку, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору, й визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Обов`язковими ж складовими письмової податкової консультації є: опис питань, що порушуються платником податків; обґрунтування застосування норм законодавства з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків; висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.

Висновки аналогічного змісту викладені у постановах Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 200/3060/22, від 13.08.2021 у справі №816/1510/16, від 03.12.2020 у справі № 805/112/16-а.

Системний аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що функція податкової консультації полягає у допомозі платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або іншого нормативно-правового акта, який стосується оподаткування, і є фактично відповіддю контролюючого органу платнику податків на його питання, яка повинна містити конкретні роз`яснення такому платнику щодо практичної форми або моделі його поведінки у визначеному колі податкових правовідносин.

Як свідчать матеріали справи, платником податків у зверненні від 20.07.2023 викладено конкретні обставини, наявність яких в діяльності позивача викликала необхідність отримання від контролюючого органу роз`яснень щодо використання окремих норм податкового законодавства.

Натомість, відповідач в індивідуальній податковій консультації від 08.09.2023 №2915/ІПК/99-00-21-03-02-06 наводить загальний зміст норм податкового законодавства, не розкриваючи питання щодо практичного використання окремих його положень платником податків за наявності конкретно викладеної ситуації. Така консультація не містить конкретні роз`яснення платнику податків щодо алгоритму його дій для уникнення порушень вимог податкового законодавства у своїй діяльності.

Відповідачем не роз`яснено позивачу чи розповсюджуються норми пп.196.16 п.196.1 ст.196 ПК України на поточні трансферти, які отримує Філія на виконання бюджетної програми та чи є об`єктом оподаткування податком на додану вартість цільові бюджетні кошти, сплата яких у формі поточних трансфертів передбачена Порядком і планом використання бюджетних коштів виключно на реалізацію заходів Програми.

Щодо висновків, викладених у наданій позивачу індивідуальній консультації, суд зазначає таке.

Як встановлено з матеріалів справи та не заперечується сторонами, Філію КП «Аква» - «Благоустрій» було створено з метою здійснення виробничої діяльності у сфері благоустрою населених пунктів Володимирецької селищної територіальної громади та надання послуг у сфері поводження з побутовими відходами та інших видів діяльності, а також господарська діяльність для досягнення економічних і соціальних результатів.

Філія КП «Аква» - «Благоустрій» є одержувачем бюджетних коштів за кодом бюджетної класифікації КЕКВ 2610 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам установам, організаціям)» на виконання заходів Програми утримання та розвитку благоустрою населених пунктів Володимирецької селищної територіальної громади на 2023-2025 роки.

Отримання та використання бюджетних коштів підприємством для реалізації бюджетних цільових програм повністю регламентовано Бюджетним кодексом та іншими нормативними актами фінансового бюджетного законодавства.

Пунктом 1.6 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 № 333, зареєстрованим в Мінюсті 27.03.2012 за № 456/20769 (далі - Інструкція №333) визначено, що субсидії - це усі невідплатні поточні виплати підприємствам, які не передбачають компенсації у вигляді спеціально обумовлених виплат або товарів і послуг в обмін на проведені платежі, а також видатки, пов`язані з відшкодуванням збитків державних підприємств; трансфертні платежі - невідплатні та безповоротні платежі, які не є придбанням товарів чи послуг, наданням кредиту або виплатою непогашеного боргу.

Підпунктом 2.4.1 Інструкції № 333 передбачено, що до коду 2610 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)» відносяться: субсидії підприємствам (установам та організаціям), поточні видатки одержувачів бюджетних коштів; дотації сільськогосподарським товаровиробникам; субсидії на покриття збитків підприємств, фінансову підтримку підприємств на безповоротній основі, а також інші субсидії; відшкодування відсотків за користування кредитами; державна підтримка громадських організацій; поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям); гранти, що надаються на безоплатній та безповоротній основі для реалізації проектів.

Відповідно до наведених вище норм законодавства, що регулює бюджетні відносини, надання субсидій не пов`язане з компенсацією вартості товарів і послуг, в обмін на проведені платежі, тобто не є операцією з оплати товарів/послуг.

Відповідно до пп.196.1.6 п.196.1 ст.196 ПК України операції з виплат у грошовій формі заробітної плати (інших прирівняних до неї виплат), а також пенсій, стипендій, субсидій, дотацій за рахунок бюджетів або Пенсійного фонду України чи інших фондів загальнообов`язкового соціального страхування (крім тих, що надаються у майновій формі) не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Облік поточного бюджетного фінансування в податковому обліку здійснюється у складі доходів платника податку в повному обсязі.

Аналіз норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що відносини позивача як з розпорядником бюджетних коштів так і з постачальниками послуг/товарів існують в рамках виконання бюджетної програми, а отримані позивачем з бюджету грошові кошти за кодом бюджетної класифікації передбачаються їх використанням виключно на цілі обумовлені бюджетної програмою, тобто, мають ознаки невідплатності і безповоротності, і за своїм характером для позивача не є компенсацією вартості товарів/послуг, що постачаються.

У позивача не виникає об`єкта оподаткування та обов`язку відображення у податковій декларації з податку на додану вартість отримання бюджетних коштів, які не передбачають компенсації вартості поставлених товарів/послуг, відповідно, позивач не має правових підстав у цьому випадку для визначення податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з відсутністю об`єкта оподаткування податком на додану вартість.

Висновки аналогічного змісту викладені у постанові Верховного Суду від 07.02.2023 у справі № 420/18420/21.

Таким чином, будь-які субсидії, які надаються за кодом бюджетної класифікації «2610» не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Таке твердження кореспондує з тим, що законодавчо визначений термін «субсидія» взагалі не передбачає платності, у вигляді компенсації вартості товарів/послуг, що придбавалися у суб`єктів господарювання, у тому числі платників податку на додану вартість, та є фінансуванням поточних бюджетних видатків, облік яких в податковому обліку здійснюється у складі доходів платника податку в повному обсязі.

Тобто, з метою визначення об`єкта оподаткування ПДВ контролюючий орган у даному випадку зобов`язаний був перш за все встановити, чи є правовідносини між позивачем та органом місцевого самоврядування в частині надання субсидій постачанням товарів або послуг з урахуванням наведеного у пп.14.1.185, пп.14.1.191 п.14.1 ст.14, ст.188, ст.189 ПК України розуміння постачання товарів/послуг та приписами п.1.1 ст.1 ПК України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, та відповідальність за порушення податкового законодавства, правил співвідношення податкового законодавства з іншими законодавчими актами, що встановлені статтею 5 ПК України, а також положень Бюджетного Кодексу України, яким саме і врегульовано функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства.

Суд враховує, що у даному спірному випадку відносини позивача, як з розпорядником бюджетних коштів, так і з постачальниками послуг/товарів існували в рамках виконання Програми утримання та розвитку благоустрою населених пунктів Володимирецької селищної територіальної громади на 2023-2025 роки, а отримані позивачем з бюджету грошові коштів за кодом бюджетної класифікації 2610 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)» передбачалися їх використанням виключно на цілі обумовлені цією програмою, тобто, мають ознаки невідплатності і безповоротності у розумінні вимог Інструкції №333, і за своїм характером для позивача не є компенсацією вартості товарів/послуг, що постачалися.

Суд також звертає увагу, що у спірних у цій справі операціях у позивача не виникало об`єкта оподаткування та обов`язку відображення у податковій декларації з ПДВ отримання бюджетних коштів, які не передбачають компенсації вартості поставлених товарів/послуг, відповідно, позивач не мав правових підстав у цьому випадку для визначення податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з відсутністю об`єкта оподаткування податком на додану вартість.

При цьому, суд зауважує, що слід розрізняти два випадки отримання бюджетних коштів на виконання програми благоустрою міста чи інших подібних програм, а саме: шляхом компенсації вартості наданих (виконаних) послуг (робіт) та шляхом цільового фінансування, що суттєво розрізняється між собою.

Так, у першому випадку для цілей оподаткування ПДВ отримані кошти вважаються оплатою (компенсацією) наданих (виконаних) послуг (робіт) одержувачем бюджетних коштів в межах таких програм, а тому їх сума має бути включена таким платником до бази оподаткування вартості виконаних ним робіт/послуг на дату їх отримання (на підставі п.187.7 ст.187 ПК України).

А у другому випадку, отримання бюджетних коштів цільового фінансуванням в рамках певної програми, коли кошти за необоротні активи надходять до постачальника з бюджетного рахунку підприємства (одержувача бюджетних коштів), то при їх отриманні останнім об`єкта оподаткування ПДВ не виникає, позаяк у нього відсутній сам факт постачання товарів, робіт, послуг, а отримані в рамках певної програми бюджетні кошти не є компенсацією вартості товарів/послуг для одержувача бюджетних коштів.

Суд зазначає, що Бюджетним кодексом України регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу (стаття 1 цього Кодексу).

Згідно з п.38 ч.1 ст.2 БК одержувач бюджетних коштів - суб`єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.

Бюджетне законодавство закріплює використання бюджетних коштів виключно на цілі, визначені бюджетною програмою. Принцип цільового використання бюджетних коштів закріплено нормою п.8 ч.1 ст.7 БК України. Поточне бюджетне фінансування в податковому обліку відображається у складі доходів платника податку.

Відносини між позивачем і Володимирецькою селищною радою щодо надання (перерахування) коштів є бюджетними, а не цивільно-правовими, існують в рамках виконання бюджетної програми, а отримані позивачем з бюджету грошові кошти за кодом бюджетної класифікації 2610 передбачені для використання виключно на цілі, обумовлені бюджетної програмою, тобто, мають ознаки невідплатності і безповоротності, і за своїм характером для позивача не є компенсацією вартості товарів/послуг, що постачаються.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що індивідуальна податкова консультація від 08.09.2023 надана ДПС України позивачу без врахування конкретних обставин, фактично складається лише з переліку правових норм і не містить конкретних відповідей стосовно поставлених позивачем у зверненні питань.

Суд враховує, що при наданні неякісної або незаконної податкової консультації, контролюючий орган порушує право платника податків на отримання інформації про практичне застосування норм законодавства та позбавляє права, передбаченого п.53.1 ст.53 ПК України, у вигляді отримання консультації, яка могла б дозволити платнику податків застосовувати норму податкового законодавства певним чином без ризику притягнення до відповідальності, тобто, надана податкова консультація, яка містить цитати нормативно-правових актів, але не містить висновків або рекомендацій щодо їх застосування для конкретного платника, який звернувся за таким роз`ясненням, підлягає скасуванню.

Висновок аналогічний за змістом викладено у постанові Верховного Суду від 28.01.2020 у справі № 804/8131/16.

З огляду на наведене, ДПС України, надаючи КП «Аква» індивідуальну податкову консультацію №2915/ІПК/99-00-21-03-02-06 від 08.09.2023 діяла не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, визначені чинним законодавством, а така податкова консультація є необґрунтованою, протиправною і підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень в ході розгляду справи в повній мірі не довів правомірність своєї поведінки та прийнятого в спірних правовідносинах рішення. Натомість, доводи та аргументи позивача, якими останній обґрунтовував позовні вимоги, знайшли підтвердження за наслідками розгляду справи по суті.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України на користь позивача за рахунок відповідача слід стягнути сплачений судовий збір.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію №2915/ІПК/99-00-21-03-02-06 від 08.09.2023, надану Державною податковою службою України Комунальному підприємству по водопостачанню та водовідведенню «Аква».

Стягнути на користь Комунального підприємства по водопостачанню та водовідведенню «Аква» за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судовий збір у розмірі 3028 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 17 січня 2025 року

Учасники справи:

Позивач - Комунальне підприємство по водопостачанню та водовідведенню "Аква" (вул.Грушевського, 68,смт.Володимирець,Рівненська область,34300, ЄДРПОУ/РНОКПП 30925565)

Відповідач - Державна податкова служба України (Львівська площа, буд.8,м.Київ,04053, ЄДРПОУ/РНОКПП 43005393)

Суддя Н.С. Гудима