Рішення

від 17.01.2025 по справі 460/7629/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

17 січня 2025 рокум. Рівне№460/7629/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Максимчука О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий виклад позицій учасників справи.

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" (далі позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду (далі суд) із вказаним адміністративним позовом (позовною заявою) до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі відповідач або контролюючий орган), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Н" №3333300040101 від 04.04.2024 про визначення податкових зобов`язань з податку на додану вартість (штрафна санкція) у розмірі 398594,70 грн.

Свій позов позивач обґрунтовує тим, що висновки податкового органу про порушення позивачем граничних термінів реєстрації розрахунків коригувань до податкових накладних в ЄРПН неправомірними, а податкове повідомлення-рішення є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню в судовому порядку. На обґрунтування наведеного позивач зазначає про відсутність його вини при реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних, оскільки позивач з об`єктивних причин не міг зареєструвати відповідні розрахунки коригування раніше, допоки такі розрахунки коригування не були відправлені постачальником товарів товариству для реєстрації. Крім того, зареєструвати розрахунок коригування в ЄРПН можна тільки до тієї податкової накладної, яка теж є зареєстрованою, однак в даному випадку податкова накладна була зареєстрована продавцем із запізненням, після чого одразу були направленні до товариства розрахунки коригування для реєстрації.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву та у строк, встановлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі, подав до суду відзив, у якому відповідач виклав свої заперечення проти позову. Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач зазначає про те, що відповідно до статті 192 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) у разі складання розрахунків коригування (далі - РК) на зменшення податкових зобов`язань до податкових накладних (далі ПН), виписаних на покупця - платника ПДВ, тоді такий РК має зареєструвати покупець. Загальні строки реєстрації ПН/РК встановлено у пункті 201.10 статті 201 ПКУ, в якому визначено спеціальні граничні строки реєстрації. Водночас під час дії воєнного стану в Україні та 6 місяців після місяця, в якому його припинять чи скасують, тимчасово застосовуються граничні строки зазначені у пункті 89 підрозділу 2 розділу XX для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Відповідач також звертає увагу на те, що датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції (абзац 9 пункту 201.10 статті 201 ПК України та пункт 4 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» №1246 від 29.12.2010 р.). У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом. Тобто, єдиним належним та допустимим доказом своєчасності надання ПН/РК на реєстрацію є квитанція, в якій фіксується дата та час надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. При цьому на думку відповідача, несвоєчасне отримання від постачальників розрахунків коригування не може бути самостійною підставою для скасування оскаржуваного ППР та не може бути обставиною, яка спростовує встановлені контролюючим органом порушення. Позивачем мав би застосовуватися у його господарській діяльності, яка ведеться на власний ризик, принцип належної обачності з метою недопущення виникнення обставин, які призвели до здійснення реєстрації ПН/РК з порушенням граничних термінів. Порушення термінів реєстрації спірних РК складає рік та понад рік часу. Описані у позовній заяві деталі господарських операцій, за наслідками яких складені РК (повернення позивачем товару та повернення позивачеві коштів) свідчать про обізнаність позивача щодо обставин складання РК, відтак в межах господарських відносин мало бути вирішено питання з постачальником щодо отримання Товариством РК задля своєчасного скерування їх на реєстрацію до ЄРПН.

Водночас, відповідач стверджує про те, що про порушення контролюючим органом строків проведення камеральної перевірки аргументи позивача базуються на довільному трактуванні норм законодавства, а покликання позивача на здійснення певних описок в акті камеральної перевірки жодним чином не впливає на правильність висновків контролюючого органу та не може бути самостійною підставою для задоволення позовних вимог.

Позивач скористався правом на подання до суду відповіді на відзив. Заперечуючи проти наведених відповідачем у відзиві доводів та міркувань позивач у своїй відповіді на відзив наполягає на тому, що реєстрація покупцем розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути здійснена тільки після реєстрації постачальником в ЄРПН податкової накладної до якої складено розрахунок-коригування (п.12 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» від 29.12.2010 №1246), а це означає, що якщо податкова накладна не зареєстрована в ЄРПН, то і розрахунок коригування до неї не може бути зареєстровано. Постачальник спочатку реєструє податкову накладну (дата реєстрації фіксується квитанцією №2, витягом з ЄРПН ), а потім, відповідно до ст.192 ПКУ надсилає на реєстрацію покупцю розрахунки коригування. З урахуванням наведеного позивач у своїй відповіді на відзив просить суд позовні вимоги задовольнити повністю, визнати протиправним та скасувати винесене відповідачем податкове повідомлення-рішення форми "Н" №3333300040101 від 04.04.2024 про визначення податкових зобов`язань з податку на додану вартість (штрафна санкція) у розмірі 398594,70 грн.

2. Заяви, клопотання учасників справи, інші процесуальні дії у справі.

Позовна заява подана до суду 05.07.2024 у електронній формі із використанням електронного кабінету підсистеми ""Електронний суд" ЄСІТС, надійшла до суду і була зареєстрована в автоматизованій системі діловодства суду 15.07.2024.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2024 визначено суддю Максимчука О.О. головуючим суддею (суддею-доповідачем) з розгляду справи за вказаною позовною заявою.

Ухвалою від 19.07.2024 суд прийняв вказану позовну заяву до розгляду і відкрив провадження в адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, встановив учасникам справи строки на подання заяв по суті спору.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву подав до суду 05.08.2024 відзив, у якому відповідач виклав свої заперечення проти позову.

Позивач скористався правом на подання відповіді на відзив на позовну заяву та подав до суду 12.08.2024 відповідь на відзив, виклав свої заперечення проти доводів та аргументів, наведених відповідачем у відзиві.

Крім того 12.08.2024 позивач подав до суду клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою від 13.08.2024 суд відмовив у задоволенні вказаного клопотання позивача.

На момент розгляду справи по суті і ухвалення судом цього рішення інші заяви, клопотання від учасників справи до суду не надійшли, а також суд не здійснював інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо).

З урахуванням вимог частини 4 статті 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

3. Встановлені судом обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши наявні у справі матеріали, з`ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх позовні вимоги і заперечення, дослідивши подані сторонами письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, що враховані судом при вирішення спору по суті.

Відповідачем на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І, пункту 75.1 статті 75 розділу ІІ ПК України, у порядку визначеному пунктом 76.2 статті 76 розділу ІІ ПК України, проведено камеральну перевірку позивача щодо дотримання термінів реєстрації податкових накладних (далі - ПН) та розрахунків коригування (далі РК) до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

За результатами камеральної перевірки відповідачем складено акт від 28.02.2024 №81/33-00-04-01- 01/03366701, яким встановлено порушення позивачем граничних термінів реєстрації ПН та/або РК до ПН в ЄРПН, визначених ст.201 та п.89 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення ПКУ, за період виписки лютий, квітень, вересень 2022, відповідальність за що передбачена абзацом 1 пункту 120-1.1 ст.120-1 розділу II та пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення» ПКУ.

Зазначений акт камеральної перевірки отриманий позивачем, який не погоджуючись з висновками акта перевірки подав на нього заперечення від 15.03.2024 №330-Сл-921-0324 (вхідний відповідача №998/6 від 21.03.2024). У вказаному запереченні позивач зазначає про те, що не погоджується із застосуванням штрафних санкцій за порушення термінів реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування, оскільки податковий орган не врахував дату отримання таких РК від постачальників, на підтвердження чого до такого заперечення позивачем додано відповідні роздруківки з програмного забезпечення M.E.Дoc..

Комісією по розгляду спірних питань, заперечень та пояснень до актів перевірок відповідача за результатами розгляду заперечення позивача від 15.03.2024 №330-Сл-921-0324 на акт камеральної перевірки від 28.02.2024 №81/33-00-04-01-01/03366701 прийнято висновок, відповідно до якого: встановлені перевіркою порушення, що відображені в акті камеральної перевірки від 28.02.2024 №81/33-00-04-01-01/03366701, визнані правомірними, а заперечення позивача по вказаних порушеннях є необґрунтованими та не спростовують висновків акта перевірки; вирішено винести податкове повідомлення-рішення до платника в терміни, визначені чинним законодавством.

На підставі акта від 28.02.2024 №81/33-00-04-01-01/03366701 відповідачем винесено податкове повідомлення рішення від 04.04.2024 року №3333300040101 (форма «Н»), яким за порушення граничних строків реєстрації ПН/РК, визначених статтею 201 та пунктом 89 підрозділу 2 розділу Х Перехідні положення ПКУ, згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 розділу II та пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення» ПКУ застосовано суму штрафної (фінансової) санкції (штрафу) у розмірі 398594,70 грн. На підставі абзацу 6 пункту 58.1 статті 58 ПКУ до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідача долучено розрахунок штрафної санкції, де описано суть порушення та відповідальність у вигляді штрафу за таке порушення.

Не погоджуючись з висновками податкового органу та прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач 24.04.2024 подав свою скаргу №33001-Cл-1432-0424 до Державної податкової служби України в порядку, визначеному ст. 56 ПКУ, за результатами розгляду якої ДПС України прийнято рішення від 26.06.2024 №19466/6/99-00-06-03-01-06 про залишення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення без змін, а скарги - без задоволення.

Зі змісту вказаного акту від 28.02.2024 №81/33-00-04-01- 01/03366701 і оскаржуваного податкового повідомлення рішення від 04.04.2024 року №3333300040101 з додатком до нього вбачається, що суть виявленого проведеною податковим органом камеральною перевіркою, за яке на позивача накладено штрафні санкції, полягає у порушенні позивачем граничних термінів реєстрації розрахунків коригувань (РК) до податкових накладних (ПН) в ЄРПН:

1) РК №13 від 22.04.2022, граничний термін реєстрації в ЄРПН (протягом 15 календарних днів з дня отримання такого РК до ПН отримувачем-покупцем), зареєстрований в ЄРПН 11.08.2022 з кількістю днів порушення термінів реєстрації 28, сума ПДВ - 143348,53 грн, розмір штрафу 20% складає суму штрафу 28669,71 грн,;

2) РК №340 від 15.02.2022, граничний термін реєстрації в ЄРПН (протягом 18 календарних днів з дня отримання такого РК до ПН отримувачем-покупцем), зареєстрований в ЄРПН 28.09.2023 з кількістю днів порушення термінів реєстрації 441, сума ПДВ - 737850,00 грн, розмір штрафу 50% складає суму штрафу 368925,00 грн;

3) РК №374 від 27.09.2022, граничний термін реєстрації в ЄРПН (протягом 18 календарних днів з дня отримання такого РК до ПН отримувачем-покупцем), зареєстрований в ЄРПН 02.10.2023 з кількістю днів порушення термінів реєстрації 352, сума ПДВ - 833,33 грн, розмір штрафу 40% складає суму штрафу 333,33 грн;

4) РК №375 від 29.09.2022, граничний термін реєстрації в ЄРПН (протягом 18 календарних днів з дня отримання такого РК до ПН отримувачем-покупцем), зареєстрований в ЄРПН 03.10.2023 з кількістю днів порушення термінів реєстрації 353, сума ПДВ - 833,33 грн, розмір штрафу 40% складає суму штрафу 333,33 грн;

5) РК №373 від 26.09.2022, граничний термін реєстрації в ЄРПН (протягом 18 календарних днів з дня отримання такого РК до ПН отримувачем-покупцем), зареєстрований в ЄРПН 29.09.2023 з кількістю днів порушення термінів реєстрації 349, сума ПДВ - 833,33 грн, розмір штрафу 40% складає суму штрафу 333,33 грн.

З наявних у матеріалах справи доказів суд встановив, що позивач (як покупець) на виконання вимог п.192.1 ст. 192 ПКУ зареєстрував у ЄРПН 11.08.2022 за реєстраційним номером 91559372687 розрахунок коригування №13 від 22.04.2022 (на суму - 860091,20 грн, в т.ч. ПДВ - 143348,53 грн) до податкової накладної від 15.04.2022 №203 (постачальником зареєстрована в ЄРПН 28.06.2022 за реєстраційним номером 9099994266) у зв`язку зі здійсненням повернення від покупця (позивача) для постачальника (згідно видаткової накладної від 22.04.2022 №000000005) попередньо отриманого позивачем від постачальника товару (згідно видаткової накладної від 15.04.2022 №РЕЯ82002107) за укладеним 20.12.2021 між позивачем (як покупцем) і ТОВ «Регіональна газова компанія» (як постачальником) договором поставки №13А330-22087-21/10, предметом якого була поставка товарів (іншого технологічного обладнання).

Крім того, з наявних у матеріалах справи доказів суд також встановив, що позивач (як покупець) на виконання вимог п.192.1 ст. 192 ПКУ зареєстрував у ЄРПН розрахунки коригування №340 від 15.02.2022 (зареєстрований в ЄРПН 28.09.2023 за реєстраційним номером 9313745650), №373 від 26.09.2022 (зареєстрований в ЄРПН 29.09.2023 за реєстраційним номером 9313781086), №374 від 27.09.2022 (зареєстрований в ЄРПН 02.10.2023 за реєстраційним номером 9313815668), №375 від 29.09.2022 (зареєстрований в ЄРПН 03.10.2023 за реєстраційним номером 9313821585) до сформованої постачальником податкової накладної від 14.02.2022 №339 (на суму 6292500,00 грн, в т.ч. ПДВ 1048750,00 грн, зареєстрована в ЄРПН постачальником 28.09.2023 за реєстраційним номером 9313731974) у зв`язку із частковим поверненням постачальником на рахунок позивача (15.02.2022 в сумі 4427100,00 грн в т.ч. ПДВ-737850,00 грн, 26.09.2022 в сумі 5000,00 грн в т.ч. ПДВ-833,33 грн, 27.09.2022 в сумі 5000,00 грн, в т.ч. ПДВ-833,33 грн, 29.09.2022 в сумі 5000,00 грн, в т.ч. ПДВ-833,33 грн) сплаченої раніше позивачем для такого постачальника попередньої оплати за товар по укладеному 07.12.2021 між позивачем (як покупцем) і ТОВ "Союз Автомотів" (як постачальником) договором поставки №13А330-19181-21, предметом якого є поставка автомобілів.

При цьому, судом встановлено, що податкова накладна від 14.02.2022 №339, до якої позивач реєстрував у ЄРПН вказані розрахунки коригування №340 від 15.02.2022, №373 від 26.09.2022, №374 від 27.09.2022, №375 від 29.09.2022 була виписана постачальником (ТОВ "Союз Автомотів") і ним же зареєстрована в ЄРПН лише 28.09.2023 за реєстраційним номером 9313731974, а зазначені розрахунки коригування до неї зареєстровані позивачем (як покупцем) відповідно 28.09.2023, 29.09.2023, 02.10.2023, 03.10.2023, тобто у проміжку часу з моменту реєстрації податкової накладної до моменту реєстрації розрахунку коригування, що не перевищує 5 днів.

Водночас, наявними у матеріалах справи доказами підтверджується той факт, що податкова накладна від 15.04.2022 №203, до якої позивач реєстрував у ЄРПН вказаний розрахунок коригування №13 від 22.04.2022, була виписана постачальником (ТОВ "Регіональна газова компанія") і ним же зареєстрована в ЄРПН лише 28.06.2022 за реєстраційним номером 9099994266, а вказаний розрахунок коригування до неї зареєстрований позивачем (як покупцем) 11.08.2022, тобто у проміжку часу з моменту реєстрації податкової накладної до моменту реєстрації розрахунку коригування, що не перевищує 45 днів.

Зі змісту наявних у матеріалах справи витягів з ЄРПН №783256 на запит від 09.03.2024 та №767795 на запит від 14.11.2024 суд встановив, що:

- уповноваженою особою, яка виписала податкову накладну від 14.02.2022 №339 і розрахунки коригування №340 від 15.02.2022, №373 від 26.09.2022, №374 від 27.09.2022, №375 від 29.09.2022 до неї є Гратій Олена - керівник постачальника ТОВ "Союз Автомотів", що підтверджується змістом вказаних податкової накладної і розрахунків коригування та Квитанціями з ЄРПН про їх відправку і прийняття;

- уповноваженою особою, яка виписала податкову накладну від 15.04.2022 №203 і розрахунок коригування №13 від 22.04.2022 до неї є Ієвлєва Вікторія - бухгалтер постачальника ТОВ "Регіональна газова компанія", що підтверджується змістом вказаних податкової накладної і розрахунка коригування та Квитанціями з ЄРПН про їх відправку і прийняття.

Змістом наявних у матеріалах справи роздруківок скріншотів програмного забезпечення «М.Е.Doc» та інформацією, наведеною у листі-відповіді ТОВ «М.Е.ДОК» від 16.06.2024 №13/06-6849 (з додатком) на запит позивача, підтверджується, що розрахунки коригування №340 від 15.02.2022, №373 від 26.09.2022, №374 від 27.09.2022, №375 від 29.09.2022 через вказане програмне забезпечення були отримані позивачем (як покупцем) від постачальника ТОВ "Союз Автомотів" відповідно 28.09.2023, 29.09.2023, 29.09.2023, 29.09.2023 та відправлені позивачем до ДПС відповідно 28.09.2023 (в день отримання від постачальника), 29.09.2023 (в день отримання від постачальника), 02.10.2023 (на третій день після отримання від постачальника), 03.10.2023 (на четвертий день після отримання від постачальника), а розрахунок коригування №13 від 22.04.2022 після отримання його покупцем від постачальника ТОВ "Регіональна газова компанія" через вказане програмне забезпечення був відправлений позивачем до ДПС 05.07.2022, тобто на сьомий день після реєстрації постачальником (28.06.2022) податкової накладної від 15.04.2022 №203

4. Нормативно-правове регулювання спірних правовідносин та висновки суду.

Встановивши наведені вище фактичні обставини справи та відповідні їм спірні правовідносини, суд вважає, що до спірних правовідносин за наведених фактичних обставин справи підлягають застосуванню такі норми права і висновки Верховного суду про їх застосування.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі ПКУ).

Підпунктом 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПКУ визначено, що єдиний реєстр податкових накладних (далі ЄРПН) є реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, що ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до підпунктів 16.1.2 та 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПКУ платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з приписами підпунктів 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПКУ контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Приписами пункту 75.1 статті 75 ПКУ встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПКУ камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО. Предметом камеральної перевірки може бути, серед іншого: 1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків); 2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних (абзац 1,2 підпункту75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПКУ).

Згідно з пунктом 76.1 статті 76 ПКУ камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Згідно з пунктом 11 підрозділу 10 розділу XX Інші перехідні положення ПК України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

За приписами пункту 201.1 статті 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.10 статті 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абзац 5 пункту 201.10 статті 201 ПКУ).

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції (абзац 9 пункту 201.10 статті 201 ПКУ).

Згідно з абзацом 14 пункту 201.10 статті 201 ПКУ реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПКУ порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами а - г цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу 11 пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Із аналізу вказаних правових норм вбачається, що на платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації ПН/РК в ЄРПН у строк, встановлений податковим законодавством. Порушення вказаних строків реєстрації ПН/РК свідчить про наявність порушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу в залежності від терміну такого порушення, що передбачено пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Водночас, 12.01.2023 Верховна Рада України прийняла Закон України №2876-ІХ (який набрав чинність 08.02.2023 року) «Про внесення змін до розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування, яким підрозділ 2 розділу XX Перехідні положення ПК України доповнено пунктами 89 та 90 такого змісту:

« 89. Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).»

« 90. Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:

2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.»

Отож, Законом №2876-ІХ на час дії воєнного стану в Україні збільшено тривалість граничного строку реєстрації податкової накладної залежно від дня її складення та зменшено відсоткові розміри ставок штрафу за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН.

Зміст спірних правовідносин з приводу застосування відповідачем до позивача штрафної санкції на суму 398594,70 грн згідно податкового повідомлення-рішення відповідача форми "Н" №3333300040101 від 04.04.2024 полягає у правильності обчислення відповідачем граничних строків реєстрації РК, якщо внаслідок такого перерахунку відбувалося зменшення суми компенсації вартості товарів їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений РК отримувачу (покупцю) і саме покупець реєструє РК в ЄРПН.

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:

- постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

- отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПКУ податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах, як зокрема, презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно - правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Згідно з пунктом 56.21 статті 56 ПКУ в разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постановах від 30 січня 2018 року у справі №815/2745/17; від 26 червня 2018 року у справі №808/2127/17; від 03 травня 2018 року у справі №818/1070/17, платник податків може нести відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних лише якщо така несвоєчасна реєстрація зумовлена його винними діями.

Крім того, у постанові від 14 лютого 2019 року по справі №809/1040/17 Верховний Суд встановив: "...Суд касаційної інстанції зауважує, що відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями с протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Оскільки судами встановлено, що позивач не допустив протиправних дій у даному випадку, тому навіть за умови відсутності у відповідача відомостей про дату виконання позивачем встановленого законом обов`язку з реєстрації податкової накладної, останній не підлягає притягненню до відповідальності. За таких обставин, Верховний Суд погоджується з висновками судом першої та апеляційної інстанцій, що платник податків вчасно, у встановлені пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України строки здійснені визначені цією статтею та Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних дії з реєстрації податкових накладних, однак невчасна їх реєстрація у Єдиному реєстрі податкових накладних сталась не з вини позивача, а відтак не може бути підставою для притягнення його до відповідальності за порушення строку реєстрації податкових накладних у вигляді штрафу, передбаченого у статті 120-1 Податкового кодексу України.".

5. Висновки суду по суті спору та позовних вимог.

Враховуючи встановлені судом у цій справі і описані вище фактичні обставини, відповідні їм правовідносини, застосовані до них судом норми права і висновки Верховного суду про їх застосування, суд дійшов до наступних висновків по суті спору та позовних вимог.

Як зазначено судом вище згідно з приписами пункту 201.1 статті 201 ПКУ та пункту 89 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, такий платник податків зобов`язаний зареєструвати РК протягом: 15 календарних днів (до 08.02.2023) з дня отримання такого РК отримувачем (покупцем), 18 календарних днів (з 08.02.2023) з дня отримання такого РК отримувачем (покупцем).

Отже, з метою встановлення факту порушення граничного строку реєстрації РК в ЄРПН, обчисленого з дня отримання такого розрахунку, контролюючому необхідно встановити: по перше, чи зменшує РК суму компенсації вартості товарів (послуг); по друге, чи складеним РК постачальником товарів/послуг на адресу отримувача; по третє, безпосередню дату отримання РК отримувачем (покупцем).

Тобто, обов`язковою умовою встановлення факту порушення граничного строку реєстрації розрахунку коригування (за загальним правилом 15 календарних днів, а у редакції Закону України від 12.01.2023 №2876-ІХ - 18 календарних днів) з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем), є саме встановлення дати отримання розрахунків коригування до податкових накладних отримувачем (покупцем) від постачальника (продавця).

З матеріалів справи вбачається, що складання розрахунків коригування №13 від 22.04.2022 до податкової накладної від 15.04.2022 №203 та розрахунків коригування №340 від 15.02.2022, №373 від 26.09.2022, №374 від 27.09.2022, №375 від 29.09.2022 до податкової накладної №339 від 14.02.2022 передбачає у кожному випадку зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг (в тому числі і ПДВ) їх постачальникам, а тому такі постачальники (відповідно ТОВ "Регіональна газова компанія" та ТОВ Союз Автомотів) надсилали ці розрахунки коригування для покупця (позивача).

У своїх заявах по суті спору позивач наполягав на тому, що неможливо з об`єктивних причин зареєструвати відповідні розрахунки коригування в ЄРПН раніше, поки такі розрахунки коригування не були відправлені постачальником товарів позивачу (як покупцю) для реєстрації, а також, що зареєструвати розрахунок коригування в ЄРПН можна тільки до тієї податкової накладної, яка вже є зареєстрованою.

При цьому, в ході судового розгляду справи відповідачем до суду не подано будь-яких доказів, а отже в установленому порядку не спростовано вказані твердження позивача та не доведено того, що функціонал ЄРПН дозволяє покупцю здійснити реєстрацію розрахунків коригування до податкової накладної, яка не зареєстрована постачальником в ЄРПН і до моменту реєстрації постачальником такої податкової накладної в ЄРПН, та без попереднього надходження до покупця і направлення йому постачальником тих розрахунків коригування до зареєстрованої податкової накладної, які покупець відповідно до вимог ПК України зобов`язаний зареєструвати в ЄРПН.

Зі змісту відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач фактично визнає існування проблеми щодо фіксації дати отримання покупцем РК в Електронному кабінеті платника податків, а зокрема відповідач у відзиві зазначає про те, що: …фіксується тільки дата та час надсилання до центрального рівня Державної податкової служби України. Нормами ПКУ не передбачено механізм фіксації дати отримання покупцем такого розрахунку коригування. Також відсутня відповідальність для продавця за несвоєчасне надсилання РК покупцеві. Тому, з метою недопущення помилок при складанні податкової звітності та уникнення непорозумінь при обрахунку у системі електронного адміністрування ПДВ суми перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, доцільно здійснювати реєстрацію розрахунків коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг з урахуванням термінів, визначених п.201.10 ст.201 ПКУ….

З урахуванням наведеного суд дійшов до висновку про те, що на законодавчому рівні нормативно-правовими актами не унормовано порядку і строків направлення РК постачальником для покупця та не визначено процедуру отримання (підтвердження) інформації щодо дати направлення РК до інформаційних ресурсів постачальником (продавцем).

Враховуючи приписи підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4, пункту 56.21 статті 56 ПКУ та з огляду на визначений законодавцем строк реєстрації покупцем РК саме від дати отримання розрахунку коригування від постачальника (продавця), суд вважає недопустимим трактування цієї норми виключно на користь податкового органу, без врахування приведених положень законодавства та фактичних обставин справи.

Тому суд дійшов до висновку про те, що при визначенні граничного терміну для реєстрації покупцем розрахунків коригування, значення має саме дата отримання покупцем розрахунку коригування від постачальника (продавця), враховуючи наявність законодавчо визначеного граничного терміну для реєстрації розрахунку коригування покупцем (який розраховується від дати отримання РК), нормативно не визначено порядок направлення розрахунку коригування, враховуючи дату складення його постачальником та не визначено процедуру отримання (підтвердження) інформації щодо дати направлення розрахунку коригування до інформаційних ресурсів постачальником (продавцем), який складає такий розрахунок коригування, враховуючи дату складення такого РК.

Відтак, лише чітке розмежування дій кожної зі сторін ланцюга реєстрації РК визначення обов`язку постачальника надіслати РК у конкретний термін після його складення, підтвердження дати направлення РК отримувачу та надалі реєстрація РК отримувачем, може дати можливість прослідувати хто та на якому етапі допустив порушення норм ПК України. Тому уразі відсутності законодавчо визначених термінів для дій кожної зі сторін (а зокрема не визначено у який термін після складення РК постачальник повинен надіслати її отримувачу) платник податків не може нести відповідальність за недотримання термінів реєстрації РК, якщо такі ним не порушені.

Водночас суд вважає, що не може бути притягнуто до відповідальності платника податків за начебто пропущення терміну реєстрації ПН/РК, коли податковим органом не встановлено конкретну дату початку розрахунку терміну для реєстрації, а така визначається від дати ПН, що фактично не відповідає пункту 201.10 статті 201 ПКУ.

Якщо ж враховувати доводи відповідача з приводу того, що РК повинні бути, у будь-якому випадку, зареєстровані в межах граничного строку від дати їх складення (а не від дати отримання), то в такому випадку, норма ПК України повинна була б трактуватися не від дати отримання, а від дати складення РК постачальником (продавцем), натомість чинна редакція пункту 201.1. статті 201 ПКУ встановлює термін для реєстрації РК покупцем саме від дати отримання такого РК, та не може трактуватися на користь податкового органу, який застосовує штрафні санкції з розрахунку саме від дати складення РК постачальником, а не від дати отримання РК покупцем.

У зв`язку з цим суд враховує, що до матеріалів справи позивачем долучено докази отримання РК від контрагентів-постачальників, які надходять як вхідна кореспонденція, що відображено у повідомленнях з програми М.E.Doc (які створюються на запит платника податків), в яких зазначено дати надходження РК до позивача від постачальників. У повідомленнях міститься інформація про дату відправлення РК до платформи, дані відправника його ідентифікаційний код, дані одержувача, якому скеровано даний РК (ідентифікаційний код позивача), назва контрагента та дані щодо електронного цифрового кваліфікованого підпису особи-підписанта.

Таким чином суд дійшов до висновку про те, що позивачем належним чином документально підтверджено дати отримання від постачальників розрахунків коригування до ПН для реєстрації, натомість, контролюючим органом не спростовано та не підтверджено доказами зворотного, а також не доведено того, що функціонал ЄРПН дозволяє покупцю здійснити реєстрацію розрахунків коригування до податкової накладної, яка не зареєстрована постачальником в ЄРПН і до моменту реєстрації постачальником такої податкової накладної в ЄРПН, та без попереднього надходження до покупця і направлення йому постачальником тих розрахунків коригування до зареєстрованої податкової накладної, які покупець відповідно до вимог ПК України зобов`язаний зареєструвати в ЄРПН.

При цьому, суд відхиляє наведені у відзиві доводи відповідача, які стосуються граничних термінів реєстрації РК, отриманих від постачальника, висловленої у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2024 по справі №560/21974/23, оскільки частиною 5 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду України, враховуються іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів. Однак висновки Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2024 по справі №560/21974/23 стосуються обставин конкретної справи та не містять висновків щодо застосування норм права, які були б викладені у постановах Верховного Суду, а тому вони не підлягають застосуванню до спірних правовідносин у даній справі №460/7629/24.

Водночас, при вирішенні спору суд враховує, що одним із ключових положень юридичної визначеності є якість закону, яка охоплює собою такі характеристики відповідного акта законодавства, як, зокрема, чіткість, точність, недвозначність, зрозумілість, узгодженість, доступність, виконуваність, передбачуваність та послідовність. Ці характеристики стосуються як положень будь-якого акта (норм права, які в ньому містяться), так і взаємозв`язку такого акта з іншими актами законодавства такої ж юридичної сили.

Будь-які обмеження, які накладаються, мають ґрунтуватися на положеннях законодавства. Воно має бути сформульоване з достатньою чіткістю, щоб надати особі можливість визначити, чи буде її поведінка суперечити закону та якими можуть бути вірогідні наслідки порушень. Передбачення у національному законодавстві чітких визначень є істотною умовою для того, щоб закон залишався нескладним для розуміння та застосування, а також для запобігання спробам регулювати діяльність, яка не підлягає регулюванню (рішення ЄСПЛ у справі Вєренцов проти України від 11 квітня 2013 року).

Оскільки діючим законодавством не врегульований механізм фіксації дати отримання покупцем розрахунків коригування, то застосування податковим органом інших норм щодо реєстрації ПН/РК є протиправним.

У постанові Верховного Суду від 10.02.2021 по справі № 380/671/20 вказано, що сама юридична конструкція норми пункту 56.21 статті 56 ПК України дає підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду.

Вищенаведеною нормою охоплюються не лише очікування платника почуватися захищеним, а й відповідний таким очікуванням обов`язок вибору визначеного варіанту поведінки і контролюючим органом, і судом. При цьому тягар доведення хибності (відсутності правових підстав) обраного платником варіанту поведінки покладається законом на контролюючий орган.

Таким чином, оскільки вищенаведені положення Податкового кодексу України дають підстави стверджувати про існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов`язків платника податків, а тому слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків.

Частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням наведеного, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а прийняте щодо позивача відповідачем податкове повідомлення-рішення форми "Н" №3333300040101 від 04.04.2024 є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки в ході розгляду справи відповідач належними та допустимими доказами не довів його правомірності з урахуванням критеріїв, визначених частиною 2 статті 2 КАС України.

6. Розподіл судових витрат.

Частиною 1 статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. А тому, у зв`язку з прийняттям судом за результатами розгляду спору рішення про задоволення позову, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у сумі 4783,14 грн.

Керуючись статтями 2, 73-78, 90, 139, 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Н" №3333300040101 від 04.04.2024 про визначення податкових зобов`язань з податку на додану вартість (штрафна санкція) у розмірі 398594,70 грн для Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз".

Стягнути на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків судовий збір у розмірі 4783,14 грн (чотири тисячі сімсот вісімдесят три гривні чотирнадцять копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" (місцезнаходження: вул. Івана Вишенського, 4, м. Рівне, Рівненська обл., 33027; код ЄДРПОУ: 03366701);

Відповідач: Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (місцезнаходження: вул. Стрийська, 35, м. Львів, Львівська обл., Львівський р-н, 79026; код ЄДРПОУ: 44045187).

Суддя Олександр МАКСИМЧУК