Рішення

від 17.01.2025 по справі 460/14059/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

17 січня 2025 року м. Рівне№460/14059/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді К.М.Недашківської, розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинення певних дій.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області (далі відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не зарахування періодів роботи в органах Митної служби України з 15.05.1990 по 21.03.2000, з 27.05.2005 по 01.01.2024 до стажу державної служби; визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду в Рівненській області від 04.10.2024 №930090874540 про відмову ОСОБА_1 у призначені пенсії, як державному службовцю, відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ та Закону України №889-VIII від 10.12.2015; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області: зарахувати до стажу державної служби час роботи на посадах в органах державної митної служби України з 15.05.1990 по 21.03.2000, з 27.05.2005 по 01.01.2024; розглянути повторно заяву від 27.09.2024 ОСОБА_1 про призначення пенсії державного службовця відповідно до пункту 12 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-ХІІ та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ та прийняти рішення про призначення пенсії.

Стислий виклад позиції Позивача.

Позивач зазначає, що маючи стаж роботи на посаді державного службовця понад 20 років станом на 01.05.2016, набув право на призначення пенсії відповідно до пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII. Однак, отримав відмову органу Пенсійного фонду України, який зазначив, що стаж державної служби станом на 01.05.2016 рік недостатній для призначення пенсії за віком згідно із Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII. Однак, на думку позивача, відповідачем до стажу державної служби всупереч положенням чинного законодавства не зараховано період роботи в органах митної служби. Просив позов задовольнити повністю.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.

Ухвалою суду від 03.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до статті 229 КАС України.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , 1962 року народження, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

27.09.2024 позивач подав до пенсійного органу заяву про перехід на пенсію за віком державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу», однак, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області прийнято рішення №930090874540 від 04.10.2024 про відмову в призначенні пенсії з підстав відсутності стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу своїх дій, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд зазначає таке.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, цього закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 року (далі - Закон № 889-VІІІ).

Пенсійне забезпечення державних службовців до 01.05.2016 було врегульованим Законом України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993.

З 01.05.2016 набрав чинності Закон України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015, згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями якого втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Пунктом 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 встановлено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до положень пункту 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Отже, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VIII передбачено, що за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Обов`язковою умовою для збереження в особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII після 1 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 вказаного Закону та Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Тобто, після 1 травня 2016 року (дата набрання чинності № 889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 та мають передбачені частиною 1 статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993 вік і страховий стаж.

Аналогічні правові позиції викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 року по справі № 822/524/18 та у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 року по справі № 676/4235/17.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993 (у редакції на час набрання чинності Законом України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пунктом 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII регламентовано, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Отже, стаж державної служби за періоди роботи до 01 травня 2016 року обчислюється відповідно до законодавства, що діяло раніше, та на тих умовах і в порядку, що були ними передбачені.

Стаж державної служби до набрання чинності Законом № 889-VIII обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283 (далі - Порядок № 283), та додатку до нього (були чинними до 01 травня 2016 року).

Пунктом 5 Порядку № 283 регламентовано, що обчислений відповідно до цього Порядку стаж державної служби застосовується для встановлення державним службовцям надбавки за вислугу років, надання додаткових оплачуваних відпусток та призначення пенсії.

Пунктом 1 Порядку № 283 встановлено, що цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.

Згідно з п. 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України Про державну службу, а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців; на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.

Пунктом 4 Порядку № 283 закріплено, що документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи. Скарги, пов`язані з визначенням стажу роботи державних службовців, розглядаються згідно з чинним законодавством.

Частиною 17 статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993 регламентовано, що період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Спеціальним законом, що визначає статус працівників митної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності є Митний кодекс України.

Стаття 154 Митного кодексу України 1991 року передбачала, що службовим особам митних органів України присвоюються персональні звання відповідно до займаних посад і стажу роботи.

Статтею 430 Митного кодексу України 2002 року (який набрав чинності 1 січня 2004 року) визначено, що пенсійне забезпечення посадових осіб митної служби України здійснюється відповідно до умов і порядку, встановлених Законом України «Про державну службу». Пенсійне забезпечення працівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, які не є посадовими особами, здійснюється на загальних підставах відповідно до законодавства України про пенсійне забезпечення.

Частиною 1 статті 569 Митного кодексу України 2012 року встановлено, що працівники органів доходів і зборів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи органів доходів і зборів є державними службовцями.

Відповідно до статті 588 Митного кодексу України 2012 року пенсійне забезпечення посадових осіб органів доходів і зборів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу». При цьому, період роботи (служби) зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) в органах доходів і зборів зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.

Частиною 2 статті 588 Митного кодексу України 2012 року визначено, що пенсійне забезпечення працівників органів доходів і зборів, які не є посадовими особами, здійснюється на підставах та у порядку, встановлених законом.

Отже, період роботи (служби) позивача в митних органах зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».

Як встановлено судом, позивач працював з 15.05.1990 по 21.03.2000 та з 27.05.2005 по 01.01.2024 в митних органах на різних посадах, що підтверджено даними трудової книжки та довідками Київської митниці від 06.09.2024 №172 та №173.

При цьому, згідно записів в трудовій книжці позивач працював:

- з 15.05.1990 по 05.04.1993 в Українській територіальній митниці інспектором, старшим інспектором;

- з 05.04.1993 по 17.04.1997 в Київській митниці ДМКУ головним інспектором;

- з 19.04.1997 по 21.03.2003 в Київській спеціалізованій митниці Держава митна служба України інспектором, старшим інспектором, радником митної служби 3 рангу;

- з 27.07.2005 по 14.05.2007 в Білгород- Дністровській митниці інспектором митного поста «Тірас», інспектором митного поста «Старокозаче», головним інспектором відділу оформлення транспортних засобів, інспектором митної служби 4 рангу, інспектором митної служби 1 рангу;

- з 15.05.2007 по 19.07.2007 в Приморській митниці старшим інспектором сектору оперативних чергових митного поста «Білгород-Дністровський»;

- з 24.07.2007 по 21.10.2012 в Київській регіональній митниці старшим інспектором митного поста «Гостомель», головним інспектором митного поста «Гостомель», радником митної служби 3 рангу, головним інспектором відділу митного оформлення «Гостомель», митного поста «Жуляни», головним інспектором відділу митного оформлення №2 митного поста «Жуляни», головним інспектором митного поста «Жуляни», головним інспектором митного поста «Київ-аеропорт»;

- з 22.10.2012 по 14.11.2012 в Київській обласній митниці Державної митної служби головним інспектором сектору митного оформлення №2 митного поста «Гостомель», головним інспектором сектору митного оформлення №2 відділу митного оформлення №5 митного поста «Святошин»;

- з 01.06.2013 по 12.01.2015 в Київській митниці Міндоходів головним інспектором відділу митного оформлення №2 митного поста «Святошин», головним державним інспектором відділу митного оформлення №2 митного посту «Святошин», радником податкової та митної справи 3 рангу;

- з 12.01.2015 по 18.12.2019 в Київській області митниці ДФС головним державним інспектором відділу митного оформлення №2 митного посту «Святошин», головним державним інспектором відділу митного оформлення №5 митного посту «Святошин», головним державним інспектором відділу митного оформлення №4 митного посту «Святошин», головним державним інспектором відділу митного оформлення №6 митного посту «Західний».

- з 19.12.2019 по 30.06.2021 в Київській митниці Держмитслужби головним державним інспектором відділу митного оформлення №6 митного посту «Чайки», головним державним інспектором відділу митного оформлення №6 митного посту «Аеропорт Київ Жуляни», радником митної служби 3 рангу, головним державним інспектором відділу митного оформлення №4 митного посту «Вишневе».

- з 01.07.2021 по 01.01.2024 в Київській митниці Державної митної служби України головним державним інспектором відділу митного оформлення №3 митного посту «Вишневе», головним державним інспектором відділу контролю заходів нетарифного регулювання та експортного контролю управління забезпечення митного контролю та оформлення.

Процедуру присвоєння спеціальних звань посадовим особам органів доходів і зборів та осіб, уповноважених їх присвоювати визначено Порядком присвоєння спеціальних звань посадовим особам органів доходів і зборів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 № 839 (далі - Порядок № 839) (постанова втратила чинність у частині, що стосується присвоєння спеціальних звань посадовим особам митних органів згідно з Постановою КМ України № 501 від 17.06.2020).

Згідно з пунктом 9 Порядку №839 посадовій особі, яка перебувала на державній службі та вперше призначена на посаду в органах доходів і зборів, присвоюється спеціальне звання за посадою, на яку призначено особу, з урахуванням встановленого співвідношення рангів державних службовців.

Особам, які приймаються на роботу до органів доходів і зборів та яким раніше присвоєно спеціальні звання державної податкової або митної служби, спеціальні звання присвоюються з урахуванням співвідношення, визначеного законом.

За приписами пункту 3 Порядку №839 до строку перебування у спеціальному званні зараховується період роботи в органах доходів і зборів у спеціальному званні (ранзі державного службовця), а також строк перебування у спеціальному званні (ранзі державного службовця) посадових осіб державної податкової та державної митної служби, крім посадових осіб, яким у період роботи в органах доходів і зборів спеціальне звання було присвоєно достроково.

Постановою Кабінету Міністрів України № 306 від 20.04.2016 року «Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями» (далі - Постанова № 306) затверджено Порядок присвоєння рангів державних службовців, співвідношення рангів державних службовців і військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями згідно з додатками 1-10.

Вищенаведені норми підтверджують, що посадові особи контролюючих органів, в даному випадку митного органу, віднесені до державних службовців за певними особливостями, тобто з присвоєнням спеціальних звань, які відповідають певним категоріям та рангам державних службовців.

Відтак, спеціальні звання посадових осіб контролюючих органів - прирівнюються до рангів державного службовця, визначених Постановою № 306.

Додатками 6, 13 Постанови № 306 передбачено, що спеціальне звання «Радник митної служби IІІ рангу» прирівнюється до 6 рангу державного службовця, «Інспектор митної служби I рангу» прирівнюється до 7 рангу державного службовця, «Інспектор митної служби IІ рангу» прирівнюється до 8 рангу державного службовця, «Інспектор митної служби IІІ рангу» прирівнюється до 9 рангу державного службовця.

Отже, посадові особи митних органів, яким присвоєно спеціальні звання є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження служби в митних органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про Державну службу».

Таким чином, позивачем дотримано всіх необхідних вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону № 3723 для призначення йому пенсії за віком на умовах зазначеного Закону.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач станом на дату звернення з заявою про переведення його на інший вид пенсії 27.09.2024 мав необхідний стаж державної служби для призначення бажаного ним виду пенсії і досяг віку необхідного для її призначення. Отже, суд дійшов висновку, що відповідач необґрунтовано відмовлено у призначенні пенсії позивачу на підставі Закону України «Про державну службу».

Тому, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 04.10.2024 №930090874540 про відмову у переведенні позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» не відповідає критеріям правомірності, є необґрунтованим та протиправним.

Порядок видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсій окремим категоріям осіб у разі ліквідації державних органів, у яких особи працювали, а також перейменування (відсутності) їхніх посад затверджено наказом Міністерства соціальної політики України від 10.05.2017 №750 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 766/30634 (далі Порядок № 750).

Відповідно до п. 7 Порядку № 750 довідка для призначення пенсії видається державним органом, в якому працювала особа, відповідно до пунктів 4, 5 Порядку № 622.

Згідно з п. 8 Порядку №750 для отримання довідки подаються такі документи: заява; документ, що підтверджує відсутність в державному органі посади державної служби, ліквідацію державного органу; довідки з архівної установи, в якій зберігаються документи ліквідованих державних органів, або іншого органу (організації, установи), в якому (якій) зберігаються документи про заробітну плату, про розміри посадового окладу, надбавок за ранг та вислугу років на день звільнення з посади державної служби (припинення державної служби), надбавок до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень залежно від ступеня секретності інформації, а також інших виплат за їх наявності - у випадку, передбаченому пунктом 6 цього Порядку.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 за № 180/30048 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям» (далі Постанова №1-3) затверджено форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією); форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.

У ході розгляду справи судом встановлено, що довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 06.09.2024 №172 та довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 06.09.2024 №173, видані Київською митницею, відповідають формам, затвердженим Постановою №1-3.

Оскільки згадані довідки є джерелом інформації про доходи позивача, що впливають на правильність обчислення пенсії, і відповідач не надав жодного доказу щодо правових підстав не враховувати вказані в них відомості, відповідач допустив порушення права позивача на належний розмір пенсії.

У випадку сумнівів у правильності наведених у довідках сум пенсійний орган був вправі вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевірити обґрунтованість їх видачі (п.4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ч.3 ст.44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

З метою ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не зарахування періодів роботи в органах Митної служби України з 15.05.1990 по 21.03.2000, з 27.05.2005 по 01.01.2024 до стажу державної служби та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду в Рівненській області від 04.10.2024 №930090874540 про відмову ОСОБА_1 у призначені пенсії як державному службовцю відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ та Закону України №889-VIII від 10.12.2015.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статті 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області: зарахувати до стажу державної служби час роботи на посадах в органах державної митної служби України з 15.05.1990 по 21.03.2000, з 27.05.2005 по 01.01.2024 та розглянути повторно заяву від 27.09.2024 ОСОБА_1 про призначення пенсії державного службовця відповідно до пункту 12 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-ХІІ та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ та прийняти рішення про призначення пенсії, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 23 частини першої статті 4 КАС України, похідна позовна вимога-вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

За правилами частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема: визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Враховуючи попередній висновок суду про протиправність відмови, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для зобов`язання відповідача зарахувати до стажу державної служби час роботи на посадах в органах державної митної служби України з 15.05.1990 по 21.03.2000, з 27.05.2005 по 01.01.2024 та розглянути повторно заяву від 27.09.2024, з урахуванням висновків суду.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваної бездіяльності в порядку статті 77 КАС України, а тому права та інтереси позивача підлягають судовому захисту шляхом задоволення позовних вимог.

Враховуючи положення частини першої статті 139 КАС України, суд стягує на користь позивача понесені ним судові витрати, які підлягають відшкодуванню, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 1211 грн 20 коп, сплачена відповідно до квитанції від 26.11.2024, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинення певних дій задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо не зарахування періодів роботи ОСОБА_1 в органах Митної служби України з 15.05.1990 по 21.03.2000, з 27.05.2005 по 01.01.2024 до стажу державної служби.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду в Рівненській області від 04.10.2024 №930090874540 про відмову ОСОБА_1 у призначені пенсії, як державному службовцю, відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ та Закону України №889-VIII від 10.12.2015.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області: зарахувати до стажу державної служби час роботи на посадах в органах державної митної служби України з 15.05.1990 по 21.03.2000, з 27.05.2005 по 01.01.2024, розглянути повторно заяву від 27.09.2024 ОСОБА_1 про призначення пенсії державного службовця відповідно до пункту 12 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-ХІІ та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ та прийняти рішення про призначення пенсії.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211 грн 20 коп за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 17 січня 2025 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)

Суддя К.М. Недашківська