Рішення

від 17.01.2025 по справі 520/6511/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2025 року № 520/6511/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО-ПЕТ» до Харківської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКО-ПЕТ» (в`їзд Орешкова, буд. 1,с-ще Васищеве, Харківська обл., Харківський р-н,62495, код 32947706) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської митниці(вул. Короленка, буд. 16-Б,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61005, код ЄДРПОУ 44017626), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000076/2 від 27.01.2024, прийняте Харківською митницею;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2024/000091 від 27.01.2024 року, прийняту Харківською митницею;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000077/2 від 27.01.2024, прийняте Харківською митницею;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2024/000092 від 27.01.2024 року, прийняту Харківською митницею.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішення про коригування митної вартості товарів Харківської митниці Державної митної служби України та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Харківської митниці Державної митної служби України , на думку позивача, є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою від 27.03.24 відкрито спрощене провадження у справі.

Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства, проти задоволення позовних вимог повністю заперечував.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Оскільки на території м. Харкова з 24.02.2022 ведуться активні бойові дії, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, зазначає наступне.

24.10.2023 року між DRAGON SPECIAL RESIN (XIAMEN) CO., LTD. (іменоване надалі Постачальник) з однієї сторон та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКО ПЕТ» (іменоване надалі Покупець) з іншої сторони було укладено контракт № ECOP 202303.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКО - ПЕТ»(надалі за текстом Позивач) імпортувало на митну територію України поліетилентерефталат «PET RESIN BOTTLE GRADE TLE - 101» - 1012 тонн у первинній формі у гранулах, характеристична в`язкість 80.0+-мл/г для власних виробничих потреб (надалі за текстом товар), загальною вартістю 879428,00 доларів США.

Умови поставки згідно з Контрактом: СIF Гданськ, Польща INCOTERMS 2000.

Харківською митницею винесено картки відмови у прийнятті декларації та винесено рішення про коригування митної вартості.

Вважаємо, що прийняті за результатами декларування процесуальні документи не відповідають нормам чинного законодавства та підлягають скасуванню з огляду на наступне:27.01.2024 року Харківською митницею за результатами вивчення поданих документів було винесено:

- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2024/000091 від 27.01.2024 року;

- рішення про коригування митної вартості № UA807000/2024/000076/2 від 27.01.2024;

- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2024/000092 від 27.01.2024 року;

- рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2024/000077/2 від 27.01.2024.

Підставою для коригування стало неправильне визначення митної вартості товарів.

Не погоджуючись з рішеннями контролюючого органу позивач звернувзя з позовом до суду.

Суд вирішуючи справу по суті заявлених вимог виходив з такого.

Згідно із ч. 1 ст. 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч.1 ст.257Митного кодексу України).

Згідно положень статті 264 Митного кодексу України встановлено, що відмова органу доходів і зборів у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта; орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом; у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно із ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами 4, 5 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно із п.п. 5, 6, 7 ч. 10 ст.58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. Декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч.ч.1, 2 ст. 52 Митного кодексу України).

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу, за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно із ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 53 Митного кодексу України, передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно із ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (ч.ч. 3, 4 ст. 64 Митного кодексу України).

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, митний орган зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного Кодексу України.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеній у постанові від 10 червня 2020 року по справі №1.380.2019.004752, яку відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України суд враховує при виборі та застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

В постанові від 05.05.2022 у справі № 2040/6019/18 Верховний суд також дійшов висновку, що митний орган має право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів.

Отже, витребування додаткових документів можливе у разі наявності обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості.

Слід зазначити, що наявність таких обставин має бути обґрунтована та підтверджена відповідними доказами. Встановивши відсутність достатніх відомостей, митний орган має зазначити, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, з яких причин із поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Суд звертає увагу, що перед прийняттям оскаржуваних рішень, після отримання ЕМД, поданих позивачем до митного органу, управлінням митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД направлено декларанту ряд повідомлень щодо надання пояснень та додаткової інформації у зв`язку з недостатністю документів для визначення складових митної вартості товарів.

Доводи відповідача, що товар позивача оформлено та випущено у вільний обіг за новими електронними митними деклараціями і на теперішній час саме ці декларації мають юридичну силу, а тому що оскаржувані картки відмови вичерпали свою дію фактом їх виконання позивачем шляхом здійснення декларування товарів за новою електронною митною декларацією, суд вважає безпідставними виходячи з такого.

Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Будь-яке обмеження прав і свобод особи повинно бути чітким та законодавчо визначеним. Національним законодавства не передбачено чіткої та передбачуваної норми закону, за якою декларант позбавляється права на захист його прав (щодо можливості скасування рішення про коригування митної вартості постановленого з порушенням закону) у випадку, якщо про обставини щодо порушеного права декларант дізнався за наслідками правового аналізу оскаржуваного рішення, дій (бездіяльності), який здійснено після випуску товарів у вільний обіг, шляхом подання «нової декларації із зазначенням митної вартості, визначеної у рішенні про коригування митної вартості».

На алогічний спосіб застосування наведених норм вказує і низка судових рішень Верховного Суду, зокрема: від 24 січня 2019 року у справі №821/1697/17, від 22 квітня 2019 року у справі №815/6242/17, 09 квітня 2019 року у справі №825/1990/17, у яких надано правову оцінку рішенню про коригування митної вартості після випуску товару у вільний обіг незалежно від застосованого методу випуску у вільний обіг - «під гарантію» або шляхом подання «нової декларації із зазначенням митної вартості, визначеної у рішенні про коригування митної вартості» та зазначено, що встановивши обставини щодо прийняття рішення в порушення закону, суд приймає рішення стосовно задоволення вимог декларанта шляхом визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення і тим самим визнає право декларанта на захист його порушеного права у вигляді визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості незалежно від застосованого декларантом способу випуску товару у вільний обіг «під гарантію» чи «за новою декларацією».

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що норми національного законодавства не містять чіткої норми, яка позбавляє декларанта права на оскарження рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації після правового аналізу винесеного митним органом рішення.

З урахуванням наведеного, оформлення товару позивача та випущення його у вільний обіг за новою митною декларацією не позбавляє права позивача на захист його порушеного права в даній справі незалежно від застосованого ним способу випуску товару у вільний обіг.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 18 травня 2022 року у справі № 520/3246/2020.

Щодо визначення відповідачем митної вартості за рішеннями за подібними товарами, суд зазначає таке.

Рішення про коригування митної вартості не містять жодних відомостей про конкретні характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, про обсяги партій, про умови поставок, про зміст письмово відображених комерційних домовленостей між резидентом України та іноземним постачальником, про невідповідність цінових показників товару предмету - імпорту відомостям прайс-листів чи будь-яких аналогічних документів виробника товару тощо, на підставі чого контролюючий орган дійшов висновку про подібність.

Так, згідно до пункту 4 частини 2 статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Верховний Суд у постановах від 9 вересня 2020 року (справа №400/3133/18), від 8 лютого 2019 року (справа № 825/648/17) вказував, що Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, передбачають, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" має містити, окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Щодо відсутності митної декларації країни відправника з перекладом, суд зазначає таке.

Пунктом 7 ч. 3 ст. 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення.

Тобто, копія митної декларації країни відправлення не належить до документів, які підтверджують митну вартість товару відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, а може лише додатково надаватися відповідачу виключно у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 53 МК України за її наявності.

Відповідно до ч.1 ст. 254 МК України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування.

Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Згідно з листом Державної митної служби України від 08.10.2010 р. № 11/2- 10.16/11627-ЕП, адресованим Начальникам регіональних митниць (крім Регіональної інформаційної митниці), Начальникам митниць, з метою вирішення питання практичної реалізації Угоди про інформаційне забезпечення між Держмитслужбою та Українським національним комітетом Міжнародної торгової палати, 02.08.2010 підписано протокол, яким передбачено, зокрема, що експортна митна декларація на товари походженням з КНР може використовуватися митними органами України як додаткова довідкова інформація за умови верифікації такої декларації та її перекладу на державну мову Українським національним комітетом Міжнародної торгової палати.

Відтак, вимога органу доходів і зборів про надання перекладу документів українською мовою є правомірною лише у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей.

Вказані висновки відповідають правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 520/10709/18, від 31.03.2020 у справі № 160/7049/19, від 25.11.2020 у справі № 640/4941/19.

Разом з цим, посадовими особами Харківської митниці в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості не наведено обставин в обґрунтування необхідності надання перекладу експортної декларації, пов`язаних з перевіркою або підтвердженням відомостей, зазначених у митній декларації.

Щодо розбіжності у кількості задекларованих позивачем вантажомість, суд зазначає таке.

У матеріалах справи присутня Накладна від 15.01.2024 № 938 міжнародна залізнична накладна, яка видана на всю партію Товару 46 контейнерів - 920 місць.

З матеріалів справи вбачається, що термінал Клевань прийняв контейнери та поставив печатку про прибуття Товару в накладній від 15.01.2024 № 938, на терміналі відбулось перевантаження контейнерів з Товаром, були видані внутрішні залізничні накладні на кожний контейнер для доставки Товару в місто Харків, Товар відправлено двома партіями 44 та 2 контейнери. З огляду на що Товар оформлено двома ВМД на 44 та 2 контейнери, тобто на 880 та 40 місць відповідно.

Щодо відсутності договору ПКП ЛХС - ВХ2-К-15/2024 суд зазначає таке.

Як зазначено позивачем, договір ПКП ЛХС - ВХ2-К-15/2024, укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПКП ЛХС - Евротермінал Славков» та Товариством з обмеженою відповідальністю "СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-ГРЕЦЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ІМТРЕКС". Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКО ПЕТ» не є стороною вказаного договору, відтак не мало змоги надати його посадовим особам Харківської митниці.

У матеріалах справи міститься лист від 08.02.2024 вих.№0802-24 ТОВ "СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-ГРЕЦЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ІМТРЕКС", яким позивачу відмовило в наданні копії такого договору, оскільки в Договорі «ПКП ЛХС - ВХ2-К-15/2024 є комерційна таємниця, а позивач не є стороною договору, а за розповсюдження комерційної таємниці передбачена відповідальність.

Відтак, суд зазначає, що дана вимога контролюючого органу до позивача є необґрунтованою.

Щодо зазначення у страховому полісі (XIM09224223QAAAWQZ) лише одного інвойсу (2023727), суд зазначає таке.

На виконання вимог Контракту, DRAGON SPECIAL RESIN (XIAMEN) CO,. LTD. було сформовано та виставлено інвойс № ECOP - 202303 від 24.10.2023 року.

Контракт № ECOP 202303 було укладено на умовах CIF Gdansk, що означає, що постачальник організовує доставку вантажу до порту Гданська самотужки і власним коштом.

Відповідно до Інкотермс 2010 термін CIP (carriage and insurance paid to (...named place of destination; фрахт/перевезення та страхування оплачено до…) означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які додаткові витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки у вищезазначений спосіб. За умовами терміну CIP на продавця покладається також обов`язок забезпечення страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення.

Враховуючи викладене, а також те, що перевезення товару здійснювалося морем на умовах поставки CIР, позивач не зобов`язаний додатково страхувати товар та нести відповідні витрати.

Аналогічний правовий висновок викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 25.08.2023 у справі № 826/3098/16.

Тобто, вартість страхування спірного товару була включена до ціни товару, а тому не підлягає додатковому включенню до митної вартості товарів, а пакет страхових документів формується відправником.

Також, суд звертає увагу, що Листом від 20.02.2024 року DRAGON SPECIAL RESIN (XIAMEN) CO., LTD зазначено, що номер рахунку-фактури 2023727 пропущено у страховому полісі XIM09224223QAAAWQZ з вини відправника.

Щодо проформи платіжного документа суд зазначає таке.

На виконання умов Контракту Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКО ПЕТ» 25.10.2023 року сплатило на користь DRAGON SPECIAL RESIN (XIAMEN) CO., LTD 879428,00 доларів США, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті або банківський металах № 154 від 25.10.2023 року.

У платіжній інструкції № 154 від 25.10.2023 року в графі «Призначення платежу» значиться наступне: «передоплата за PET RESIN BOTTLE GRALE TLE 101» згідно контракту № ECOP 202303 від 24.10.2023 року, проформа інвойс: ECOP 202303 від 24.10.2023 року.»

Зі змісту платіжної інструкції № 154 від 25.10.2023 встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКО ПЕТ» здійснено оплату, за контрактом № ECOP202303 від 24.10.2023.

У вказаному контракті зазначена вартість товару - 879428,00 доларів США, яка відповідає сумі, сплаченою Товариством з обмеженою відповідальністю

«ЕКО ПЕТ» на користь DRAGON SPECIAL RESIN (XIAMEN) CO., LTD за платіжною інструкцією.

Отже, Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКО ПЕТ» - надано належні документи на підтвердження митної вартості товару.

Відтак, враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем не надано до суду належних та достатніх доказів правомірності винесених рішень про коригування митної вартості та карток відмови.

Таким чином, перевіривши оскаржувані рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000076/2 від 27.01.2024, №UA807000/2024/000077/2 від 27.01.2024 та картки відмови № UA807200/2024/000091 від 27.01.2024, № UA807200/2024/000092 від 27.01.2024, суд вважає, що вони підлягають скасуванню, оскільки прийняті не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для їх прийняття, без дотримання вимог законодавства.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 243, 246, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО-ПЕТ» (в`їзд Орешкова, буд. 1,с-ще Васищеве, Харківська обл., Харківський р-н,62495, код 32947706) до Харківської митниці (вул. Короленка, буд. 16-Б,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61005, код ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000076/2 від 27.01.2024, прийняте Харківською митницею.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2024/000091 від 27.01.2024 року, прийняту Харківською митницею.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000077/2 від 27.01.2024, прийняте Харківською митницею.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2024/000092 від 27.01.2024 року, прийняту Харківською митницею.

Стягнути з Харківської митниці Державної митної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО-ПЕТ» сплачений судовий збір в сумі 8902 грн (вісім тисяч дев`ятсот дві гривні) 72 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Тітов