Рішення

від 17.01.2025 по справі 560/14166/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/14166/24

РІШЕННЯ

іменем України

17 січня 2025 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Гнап Д.Д. розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМ ТЕХНІКС УКРАЇНА» до Державної митної служби України Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

товариство з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМ ТЕХНІКС УКРАЇНА» звернулося в суд з позовом до Державної митної служби України Хмельницької митниці, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA400040/2024/000214 від 29.03.2024 та рішення про коригування митної вартості товарів (металеве кріплення з недорогоцінних металів для кріплення на стіну телевізорів - далі по тексту Товар/кронштейни) №UA400000/2024/000086/2 від 29.03.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що за результатами перевірки митної декларації та документів, що підтверджують визначену митну вартість товару, митним органом було відмовлено в митному оформленні товару та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA400040/2024/000214 від 29.03.2024, а також було прийнято рішення про корегування митної вартості товарів №UA400000/2024/000086/2 від 29.03.2024, відповідно до якого митну вартість товару було скориговано з тих підстав, що документи, які були подані ТОВ «ПРАЙМ ТЕХНІКС УКРАЇНА» до митної декларації згідно ст. 53 МК України містять розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів за митною декларацією від 27.03.2024 №24UA400040009191U0 у митного органу виникли сумніви щодо «дійсної вартості» та у правильності визначення декларантом митної вартості товару, оскільки заявлений рівень митної вартості 3,22 дол. США/кг не відповідає мінімальному рівню подібних товарів митне оформлення яких здійснюється на інших митницях Держмитслужби - 4,08 дол. США/кг.

Вказує, що вищезазначене стало підставою для ретельного опрацювання документів, поданих до митного оформлення в частині виявлених ознак, визначених положенням частини 3 статті 53 МКУ (розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари). На підставі викладеного, просить у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, у якій наголошує, що митний орган вимагаючи надання додаткових документів повинен вказати, які документи на його думку, містять розбіжності, або місять ознаки підробки, або які з поданих декларантом документів не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Однак, відповідач через дві хвилини після подання позивачем МД надіслав позивачу вимогу про надання додаткових документів. При чому, відповідач не вказав чому не достатньо поданого пакету документів, які документи викликають сумнів чи містять ознаки підробки. Просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача подав до суду заперечення (на відповідь на відзив), в якому зазначає, що під час перевірки правильності визначення митної вартості товару встановлено, що документи, подані на виконання частини 2 та 3 статті 53 МКУ містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які вказані в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи № 560/14166/24 у судовому засіданні з повідомленням сторін - відмовлено.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

08 листопада 2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМ ТЕХНІКС УКРАЇНА» (покупець) та фірмою FOSHAN MOMA BROTHERS APPLIANCES CO., LTD (Постачальник) укладено контракт №105/21 (далі по тексту Контракт). Відповідно до умов Контракту Позивач/Покупець купує у FOSHAN MOMA BROTHERS APPLIANCES CO., LTD /Постачальника побутову техніку за замовленнями Покупця (далі Товар).

Відповідно до п.2-1 2-2. Контракту загальна ціна Контракту складає 4900000,00 доларів США. Ціни на товар встановлюються в доларах США і вказуються у відвантажувальних документах. Ціни на Товар встановлюються, включаючи вартість упаковки, маркування, навантаження в транспортний засіб і експортну митну очистку Товару.

Згідно із п.3-1 Контракту умовами поставки відповідно Інкотермс 2010 у відповідності з п. 3-3 Контракту будуть вказані Покупцем при замовлені кожної партії Товару і вказуються в заявці Покупця і товарно-транспортних документах Постачальника.

Відповідно до п.3-2 Контракту Постачальник поставляє товар на борт судна і здійснює виконання всіх митних формальностей. Покупець несе всі ризики втрати чи пошкодження товару після того як товар з`являється на борту судна, а також Покупець несе всі витрати, пов`язані з подальшим транспортуванням вантажу. Право власності на товар переходить в момент, коли товар завантажено на борт судна і отримання Покупцем сканкопії іменного коносаменту та інвойсів протягом 7 робочих днів з моменту завантаження.

Згідно із п.3-3 Контракту в новій редакції, що викладена сторонами згідно Додаткової угоди №1 від 11.04.2022 року до Контракту №105/21 від 08.11.2021 р. Умови поставки відповідно Інкотермс 2010, які можуть бути вибрані Покупцем: FOB-Yantian, Китай, FOB-Shenzhen, Китай, FOB-Lleliu, Китай, FOB-Shunde, Китай, FOBZhongshan, Китай, FOB-Xiaolan, Китай, FOB-Nansha, Китай, CIF-Odessa, Україна, CIF-Pivdenniy, Україна, CIF-Chornomorsk, Україна, CIF-Gdansk, Польща, CIF-Gdynia, Польща, CIF-Constanta, Румунія. Товар набувається для поставки на територію України.

Відповідно до п.3-4 Контракту Постачальник підтвердить Покупцю отримання Замовлення (РО) і відповість рахунком (РІ) з підтвердженою кількістю і датою відвантаження.

Згідно із п.5-1, 5-2. Контракту Покупець зобов`язаний оплатити відповідну партію Товару відповідно умов вказаних в Інвойсах. Оплата товару здійснюється в доларах США шляхом 100% передплати. Можлива оплата частинами. Постачальник повинен повідомити Покупцю про час доставки з врахуванням будь-яких змін по часу.

Відповідно до п. 10-5 Контракту Постачальник в рамках його політики продажів в Україні, може надавати покупцю додаткові премії, бонуси, знижки чи компенсації, розмір яких визначається Постачальником самостійно в Додаткових угодах до цього Контракту або в Інвойсах можуть вказуватись додаткові знижки чи бонуси. Додаткові знижки чи бонуси - за виконання планів продажу, знижки в залежності від кількості закупленого товару, за фінансову дисципліну, за рекламування та маркетингові акції по просуванню і стимулюванню збуту товару на території України, додаткові акційні і сезонні знижки і т.д. Додаткові бонуси і знижки можуть надаватися шляхом зарахування суми бонусів і знижок в рахунок оплати за товар, поставлений Покупцю в попередніх періодах і можуть оформлюватися у вигляді Кредит-нот, які узгоджуються Сторонами і являються невід`ємною частиною даного Контракту. Бонуси і премії, надані Покупцю, а також компенсації витрат Покупця понесені ним при просуванні і стимулюванні збуту товару чи витрати Покупця, понесені ним внаслідок виявлення заводських дефектів до чи під час експлуатації товару можуть бути виплачені грошовими коштами Постачальника на підставі інвойсів Покупця, які узгоджуються Сторонами і являються невід`ємною частиною даного Контракту.

На виконання вимог Контракту позивач здійснив заявку Постачальнику, на придбання кронштейнів. Заявка Позивача була прийнята Постачальником, про що останній надіслав Позивачу рахунок-проформу (proforma invoice) №РІ-МD20230909 від 09.09.2023 р. у якому зазначено, що постачальник готовий поставити Покупцю наступний товар: металеве кріплення з недорогоцінних металів для кріплення на стіну телевізорів, фарбовані, в коплекті з монтажними елементами для кріплення, нові:

1) кронштейн PWM 2131А -1248 шт. за ціною 3,15 дол/шт, на загальну суму 3 931,20 дол.США;

2) кронштейн PWM 2292В -1032 шт. за ціною 3,60 дол/шт, на загальну суму 3 715,20 дол.США;

3) кронштейн PWM 2142А -1280 шт. за ціною 5,15 дол/шт, на загальну суму 6 592,00 дол.США;

4) кронштейн PWM 3442А -1200 шт. за ціною 4,90 дол/шт, на загальну суму 5 880,00 дол.США;

5) кронштейн PWM 3435 G - 484 шт. за ціною 10,75 дол/шт, на загальну суму 5 203,00 дол.США.

У грудні 2023 року на підставі Контракту та Рахунка-фактури (інвойса) (commercial invoice) від 15.12.2023 №РІ-МD20230909 Позивач фактично придбав у Постачальника (фактично було поставлено) наступні товари: металеве кріплення з недорогоцінних металів для кріплення на стіну телевізорів, фарбовані, в комплекті з монтажними елементами для кріплення, нові:

1) кронштейн PWM 2131А -1248 шт. за ціною 3,15 дол/шт, на загальну суму 3 931,20 дол.США;

2) кронштейн PWM 2292В -1320 шт. за ціною 3,60 дол/шт, на загальну суму 4 752,00 дол.США;

3) кронштейн PWM 2142А -1280 шт. за ціною 5,15 дол/шт, на загальну суму 6 592,00 дол.США;

4) кронштейн PWM 3442А -1200 шт. за ціною 4,90 дол/шт, на загальну суму 5 880,00 дол.США;

5) кронштейн PWM 3435 G - 484 шт. за ціною 10,75 дол/шт, на загальну суму 5 203,00 дол.США. Всього 5532 шт. з врахуванням знижки, яку надано Постачальником згідно п. 10-5 Контракту, розмір якої становить 49,70 доларів США, загальна сума придбаного товару становила 26 308,50 доларів США. Згідно Інвойсу сторонами узгоджено передплату за товар в розмірі 100%, умови поставки Shunde/Gdansk. Загальна вага товару, згідно пакувального листа від 15.12.2023 №РІ-МD20230909 становить 9567,96 кг.

Також, за іншим контрактом 76/21 від 21.05.2021 р. інший Постачальник, згідно інвойсу від 13.12.2023 №V23-11064Н безоплатно передав Позивачу зразок товару для сертифікації, а саме: холодильна вітрина побутова, однокомпресорна, вертикального типу, для зберігання незаморожених продуктів, нова, однодверна: KVC-256, ємк.256 л. 1 шт., торговельної марки PRAIME TECHNICS, виробник NINGBO HANDIAN ELECTRIC APPLIANCE CO., LTD. Загальна вага такого товару, згідно пакувального листа від 13.12.2023 р. №V23-11064Н становить 78 кг.

Доставка товарів від цих постачальників здійснювалась разом одним контейнером САІU2830056 та одним транспортом морським, залізничним та автомобільним. У всіх товарно-транспортних документах зазначена загальна вага усього товару, що перевозився кронштейнів та холодильника (зразок). Позивачу було доставлено (привезено) товару, загальна вага якого становила (9567,96 кг. Кронштейни + 78 кг. Холодильник) = 9645,96 кг.

З метою митного оформлення товару, позивачем заповнена та подана до Хмельницької митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (Хмельницька митниця) митна декларація від 27.03.2024 №24UA400040009191U0, згідно якої подано на розмитнення кронштейни та митну декларацію від 27.03.2024 №24UA400040009192U9 згідно якої подано на розмитнення холодильну вітрину побутову (як зразок продукції). Разом з митною декларацією від 27.03.2024 №24UA400040009191U0 (на кронштейни) позивач подав копії документів (які містяться в матеріалах справи), що підтверджують їх заявлену митну вартість (в тому числі 131021,27 грн витрат на транспортування та 2439,31 грн витрат на страхування).

При проведенні процедур митного оформлення Хмельницька митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 29.03.2024 року №UA400000/2024/000086/2 та картку відмови у митному оформленні товарів від 29.03.2024 №UА400040/2024/000214.

У рішенні про коригування, зокрема, зазначено, що документи, подані згідно ч. 2, та ч. 3 cт. 53 МКУ, містять розбіжності, не підтверджують усіх відомостей щодо числового значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, підлягає сумніву заявлений до митного оформлення рівень митної вартості. Зокрема:

- заявлений рівень митної вартості товару 3,22 дол. США/кг. не відповідає мінімальному рівню подібних товарів митне оформлення яких здійснюється на інших митницях Держмитслужби (4,08 дол. США/кг);

- сума та кількість товару зазначені в проформі не відповідає сумі та кількості товару зазначених в інвойсі;

- надана знижка на товар не відповідає умовам визначеним у зовнішньоекономічному контракті;

- платіжна інструкція не містить підпису та печатки платника, що визначено формою документа;

- вага товару зазначена в товаро - транспортній накладній не відповідає вазі заявленій до митного оформлення;

- наданий до митного оформлення коносамент не містить жодної інформації про товар;

- станція відправлення зазначена у залізничній накладній не відповідає відомостям зазначеним у документах, що підтверджують вартість перевезення товару;

- вартість товару зазначена в копії декларації країни відправлення не відповідає заявленій до митного оформлення;

- додатково наданий до митного оформлення договір на перевезення u00150 містить посилання на додаткову угоду №1, яка не надана до митного оформлення;

- подані до митного оформлення документи не містять усіх визначених частиною 10 статті 58 МКУ, числових значень складових митної вартості, зокрема: вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважається єдиним цілим з відповідними товарами; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

У митного органу наявні обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів та у відповідності до статті VII ГАТТ, є підстави вважати, що документи подані до митного оформлення не містять достовірної інформації щодо "дійсної вартості" товару, оскільки заявлений рівень митної вартості не підтверджений документально.

Також Митний орган зазначив, що відповідно до ч.3 статті 53 МКУ для підтвердження числового значення митної вартості товарів необхідно надати наступні додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) виписку з бухгалтерської документації;

3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару.

Позивачем через електронний кабінет подано документи, а саме:

1. Код документу 9000 - Заявка про надання транспортно-експедиторських послуг №18974 від 28.12.2023 (додаток до договору №1062-Т/21 від 02.07.2021 р) надана позивачем для замовлення послуг ТОВ «Глобал Оушен Лінк»;

2. Код документу 9000 - Заявка про надання транспортно-експедиторських послуг №2147 від 09.02.2024 (додаток до договору №1062-Т/21 від 02.07.2021 р) надана позивачем для замовлення послуг ТОВ «Глобал Оушен Лінк»;

3. Код документу 3008 страховий сертифікат №40-1509-00463/00057 від 18.12.2023 до генерального договору страхування №40-1509-00463 від 20.07.2023;

4. Код документу 9000 акт звірки взаєморозрахунків між Позивачем та Постачальником згідно контракту №105/21 від 08.11.2021 року за період 08.11.2021 по 27.03.2024 р., з якого вбачається залишок коштів (переплата) за попередні поставки в сумі 1030,10 доларів (23UA400040026478U7 від 09.08.2023) та сплата авансів в розмірі 7 583,52 дол США від 21.09.2023, та 17694,88 від 08.12.2023. Загальна сума сплачена Позивачем за товар 26308,50 дол. США;

5. Код документу 3014 прайс лист від 04.09.2023 року наданий постачальником товару про ціни на товар, виробником якого є постачальник;

6. Код документу 3016 висновок №3-3/208 від 26.03.2024р №014194 щодо проведення цінової експертизи контракту №105/21 від 08.11.2021 року, виконаний ДП «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків». Згідно вказаного висновку встановлено відповідність цін на товар, що був предметом поставки (кронштейни);

7. Код документу 9610 експортна декларація Постачальника №515020230503016933.

28.03.2024 відповідачем в електронний кабінет позивача було надіслано нове повідомлення в якому зазначено Документи, подані згідно ч.2 ст. 53 МКУ не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Відповідно до ч.3 статті 53 МКУ для підтвердження числового значення митної вартості товарів необхідно протягом 10 календарних днів надати такі додаткові документи на товари:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

7) копію експортної МД країни відправлення.

У відповідь позивачем через електронний кабінет подано документи, а саме:

1. Код документу 3007 інвойс (Рахунок за фрахт) №ZM23120530А від 18.12.2023 рахунок за морське перевезення, договір №GLА-0217/22 від 07.07.2022 (посередник- перевізник з перевезення);

2. Код документу 3007 інвойс №СLD від 09.02.2024 рахунок за фрахт на оплату морського перевезення та залізничного перевезення до м. Тернопіль;

3. Код документу 3007 інвойс №ILINV0324424 від 21.03.2024 перевезеня залізничним транспортом (посередник з перевезення контракт U00150 від 28.11.2017);

4. Код документу 3007 інвойс №UAEWI0056824 від 09.02.2024 компенсація за навантажувально-розвантажувальні послуги експедиторські послуги в порту (посередник з перевезення контракт U00150 від 28.11.2017);

5. Код документу 4000 договір №GL-321/21/1 від 04.01.2021 (посередник з перевезення замовлений ТОВ «Глобал Оушен Лінк»);

6. Код документу 4000 договір №GLА-0217/22 від 07.07.2022 (посередник з перевезення) морське перевезення;

7. Код документу 4000 контракт U00150 від 28.11.2017 (посередник з перевезення);

8. Код документу 9000 супровідний лист Позивача б/н від 28.03.2024 року про надання документів на вимогу відповідача.

Не погоджуючись із рішенням та карткою відмови, прийнятими Хмельницькою митницею, позивач звернувся до суду з даним позовом.

IV. ОЦІНКА СУДУ

Частиною 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пунктів 23 та 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України (далі - МК України) митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль-сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).

У частині 2 статті 52 МК України зазначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Частиною першою статті 53 МК України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності-інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті забороняється (частина п`ята статті 53 МК України).

Частиною першою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 12.03.2019 у справі № 820/8016/15 та від 26.11.2019 у справі № 821/107/16.

Статтею 57 МК України унормовано, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частинами другою та третьою статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

За приписами частин четвертої п`ятої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Так, в обґрунтування вибору правомірності прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів та другорядного методу визначення митної вартості оцінюваних товарів митним органом зазначено, що документи, подані згідно ч. 2 та ч. 3 ст. 53 МКУ містять розбіжності що впливають на правильність визначення митної вартості та ознаки відсутності окремих складових митної вартості товару.

Щодо виявлених відповідачем розбіжностей, які вказані у оскаржуваному рішенні, суд зазначає, що відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених Наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, (далі - Правила), у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. Відповідачем у рішенні зазначено, що джерелом числового значення митної вартості є митна декларації від 18.01.2024 №UA100380/2024/301800 , тобто лише одна митна декларація. При цьому, не зазначено деталей тієї поставки. Митний орган стверджує, що митне оформлення подібних товарів, яке було здійснено раніше на інших митницях Держмитслужби відповідає рівню ціні 4,08 дол. США/кг. Але неможливо достовірно стверджувати, що митна вартість під час митного оформлення на інших митницях Держмитслужби не була відкоригована, а також не можливо визначити чи були враховані обставини, які можуть впливати на рівень митної вартості (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови та обсяг поставок тощо).

Отже, посилання митного органу на митне оформлення подібних товарів за однією митною декларацією, яке здійснювалося на інших митницях не містять жодних параметрів, об`єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність товарів та підтвердження числових значень складових митної вартості товарів.

Щодо доводів відповідача, що сума та кількість товару зазначені в проформі не відповідає сумі та кількості товару зазначених в інвойсі, суд зазначає наступне.

Різниця в кількості товару «кронштейн PWM 2292В», що зазначена у рахунку-проформі (proforma invoice) №РІ-МD20230909 від 09.09.2023 р. (форма підтвердження заявки Покупця) та Рахунку-фактурі (інвойсі) (commercial invoice) від 15.12.2023 №РІ-МD20230909 (рахунок на оплату фактично поставленого товару) виникла у зв`язку з тим, що у позивача була наявна передплата перед Постачальником в розмірі 1030,10 доларів США (що відображено в акті звірки взаєморозрахунків за період з 08.11.2021 по 27.03.2024, який було надано Відповідачу), тому постачальником було фактично відвантажено Покупцю товару на замовлену кількість та на суму передплати, за попередні поставки товару.

Щодо доводів відповідача, що надана знижка на товар не відповідає умовам визначеним у зовнішньоекономічному контракті, суд зазначає, що вказане не відповідає дійсності, оскільки знижка на товар передбачена п.10-5 Контракту.

Щодо доводів відповідача, що платіжна інструкція не містить підпису та печатки платника, що визначено формою документа, суд враховує, що платіжна інструкція оформлена декларантом відповідно до вимог чинного законодавства, крім того факт оплати за товар підтверджено іншими документами, а саме банківськими виписками та актом звірки взаєморозрахунків між сторонами. Надані платіжні документи є достатніми та достовірними доказами, підтверджують факт оплати, сума оплати повністю збігається з сумою поставленого товару (сумою контракту).

Доводи відповідача про те, що вага товару зазначена в товарно - транспортній накладній не відповідає вазі заявленій до митного оформлення, суд до уваги не приймає враховуючи наступне.

Загальна вага товару кронштейнів, згідно пакувального листа від 15.12.2023 №РІ-МD20230909 становить нетто 9232,96 кг (без пакування) вага брутто 9567,96 кг (з пакуванням). У митній декларації декларант зазначив вагу товару згідно пакувального листа без пакування - 9232,96 кг. Також, за іншим контрактом 76/21 від 21.05.2021, інший Постачальник, згідно інвойсу від 13.12.2023 р. №V23-11064Н безоплатно передав позивачу зразок товару для сертифікації, а саме: холодильна вітрина побутова, однокомпресорна, вертикального типу, для зберігання не заморожених продуктів, нова, однодверна: KVC-256, ємк.256л. 1 шт., торговельної марки PRAIME TECHNICS, виробник NINGBO HANDIAN ELECTRICAPPLIANCE CO., LTD. Загальна вага такого товару, згідно пакувального листа від 13.12.2023р. №V23-11064Н становить 78 кг. Дана поставка товару має значення лише для визначення загальної ваги товару, що була доставлена позивачу, а також витрат на транспортування та страхування вантажу. Такі витрати відображені у Довідці- калькуляції Б/н від 27.03.2024 р., наданій відповідачу.

Суд звертає увагу, що доставка товарів від цих постачальників здійснювалась разом одним контейнером САІU2830056 та одним транспортом морським, залізничним та автомобільним. А тому у всіх товарно-транспортних документах зазначена загальна вага усього товару, що перевозився кронштейнів та холодильника (зразок). Отже, позивачу було доставлено (привезено) товару, загальна вага якого з пакуванням становила (9567,96 кг. Кронштейни + 78 кг Холодильник) = 9645,96 кг. Для перевезення транспортом товар передається з пакуванням та в контейнерах, тому для перевізника вага товару з пакуванням являється нетто, а в контейнерах є брутто, а тому перевізником в ТТН від 26.03.2024 №000086909 вагу всього товару з пакуванням зазначено як нетто, а вагу товару з пакуванням та контейнером зазначено як брутто.

Вага всього товару (кронштейни та холодильник) без контейнера з пакуванням зазначена в ТТН 9646 кг, перевізники заокруглили цифру 9645,96 кг. Така вага зазначена в усіх транспортних документах перевізників як вага нетто.

Щодо доводів відповідача, що наданий до митного оформлення коносамент не містить жодної інформації про товар, суд до уваги не приймає, оскільки в коносаменті зазначено TV WALL MOUNT CARGO IN TRANSIT TOUKRAINE, 670 CARTONS, 09,567,960KGS в перекладі - ТВ настінний вантаж транзитом в Україну 670 коробок, 9567,96 кг.

Щодо доводів відповідача, що станція відправлення зазначена у залізничній накладній не відповідає відомостям зазначеним у документах, що підтверджують вартість перевезення товару, суд зазначає, що в товарно-транспортних документах, в тому числі у залізничній накладній не вказується вартість перевезення товару, тобто, товарно-транспортна накладна є документом, що засвідчує лише факт транспортування товарів, а не числове значення митної вартості останніх. Станція відправлення зазначена у залізничній накладній є проміжною станцією. Отже, проміжна станція відправлення, без зазначення у ній вартості перевезення, не впливає на визначення митної вартості товару.

Щодо доводів відповідача про те, що вартість товару зазначена в копії декларації країни відправлення не відповідає заявленій до митного оформлення, суд враховує, що в декларації країни відправлення, яку заповнював постачальник, не вказано лише наданої постачальником знижки в розмірі 49,70 дол. США, та це не впливає на визначення митної вартості товару.

Крім того, суд критично оцінює доводи відповідача про те, що додатково наданий до митного оформлення договір на перевезення u00150 містить посилання на додаткову угоду №1, яка не надана до митного оформлення, оскільки вказаний укладений між іншими юридичними особами - підрядниками (посередниками), які надавали послуги з перевезення, між ТОВ «МШК Україна» та «UAB Global Ocean LinkLithuania», в той час як позивачем було укладено договір про надання транспортно експедиторських послуг з ТОВ «Глобал Оушен Лінк», яке залучало підрядників. Оплату послуг з перевезення позивач здійснював ТОВ «Глобал Оушен Лінк». Відповідно до положень ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» у разі залучення експедитором до виконання його зобов`язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта. Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення. При цьому, ні Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956, ні умови договору транспортного експедирування не забороняли експедитору залучати до виконання роботи інших осіб як перевізників. Отже, вимога відповідача про надання додаткової угоди до договору, який не укладався позивачем є неправомірною.

Стосовно тверджень відповідача, що подані для підтвердження заявленої митної вартості товарів не містять всіх відомостей щодо числового значення складових митної вартості товару, визначених частиною 10 статті 58 МКУ, зокрема, вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, суд враховує таке.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, є вичерпним: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок - фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

Отже, у вказаному переліку відсутні, зокрема, документи, що підтверджують вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Щодо застосування відповідачем другорядного методу митного оформлення - за ціною ідентичного товару, суд зазначає наступне.

Наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари розмитнено у попередні періоди за іншою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 16.07.2020 у справі № 815/6833/17.

Крім цього, Верховний Суд в постанові від 02 липня 2020 року у справі №804/2061/17 зауважив, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами, як помилково вважає митний орган.

Поряд з цим, Верховний Суд у постанові від 25 червня 2020 року у справі № 826/3096/16 вказав, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Також, за сталою практикою Верховного Суду (постанови від 10 червня 2021 року у справі №815/6854/17, від 14 липня 2020 року у справі № 809/1734/16, від 21 жовтня 2021 року у справі № 420/4820/19) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню. Вказана позиція обґрунтована у постановах від 8 лютого 2019 року у справі № 825/648/17 та від 25 лютого 2020 року у справі № 260/718/19 Верховного Суду.

Враховуючи викладене, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів від 29.03.2024 року №UA400000/2024/000086/2 та картка відмови у митному оформленні товарів від 29.03.2024 року №UA400040/2024/000214, винесені Хмельницькою митницею без урахування усіх обставин та без дотриманням норм чинного законодавства.

Таким чином, вищезазначене рішення про коригування митної вартості товарів від 29.03.2024 року №UA400000/2024/000086/2 та картка відмови у митному оформленні товарів від 29.03.2024 року №UA400040/2024/000214 підлягають скасуванню.

За нормами частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведене свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Також позивачем заявлено про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн.

При вирішенні питання щодо підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн, як про це просить позивач, суд враховує приписи статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, частиною 1 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з частиною 2 цієї статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Приписами частини 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частинами 5, 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Зі змісту вказаних норм слідує, що від учасника справи, який поніс витрати на професійну правничу допомогу, вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд має з`ясувати склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При стягненні витрат на правову допомогу необхідно враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності чи відповідного договору.Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

На підтвердження понесених витрат представником позивача адвокатом Смішною І.В. надано:

- Договір про надання професійної правничої допомоги від 01.08.2024;

- акт №б/н приймання-передачі наданих послуг від 25 вересня 2024 року;

- додаток №1 до договору про надання професійної правничої допомоги від 01.08.2024;

- платіжна інструкція №2918 від 25.09.2024 на суму 6000 грн;

- ордер на надання правничої допомоги від 25.09.2024 серії ВХ № 1079131.

Оцінюючи подані документи, якими обґрунтовано реальність надання послуг, суд приходить до висновку, що час та види наданих послуг, зазначені в акті №б/н приймання-передачі наданих послуг від 25 вересня 2024 року є співмірними з розглядом цієї справи.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними в постанові від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19, в цілому нормами законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення вимог позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМ ТЕХНІКС УКРАЇНА» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів від 29.03.2024 року №UA400000/2024/000086/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Хмельницької митниці від 29.03.2024 року №UA400040/2024/000214.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМ ТЕХНІКС УКРАЇНА» судовий збір у розмірі 4844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМ ТЕХНІКС УКРАЇНА» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 (шість тисяч) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМ ТЕХНІКС УКРАЇНА» (вул. Прибузька, 20/1, м. Хмельницький, 29000 , код ЄДРПОУ - 42656444) Відповідач:Державна митна служба України Хмельницька митниця (вул. Пілотська, 2,Хмельницький,Хмельницька область,29010 , код ЄДРПОУ - 43997560)

Головуюча суддя Д.Д. Гнап