Рішення

від 15.01.2025 по справі 600/784/24-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/784/24-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Обласної комунальної медичної установи "Центр медико-соціальної експертизи" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким:

- визнати протиправним та скасувати рішення ОКМУ Центр медико-соціальної експертизи (довідка №170 огляду від 01.09.-18.12.2023 р.) про невизнання інвалідом ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ОКМУ Центр медико-соціальної експертизи повторно переглянути умови та критерії для встановлення ОСОБА_1 інвалідності.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується із рішенням ОКМУ Центр медико-соціальної експертизи (довідка №170 огляду від 01.09.-18.12.2023 р.) про невизнання інвалідом ОСОБА_1 . Позивач стверджує, що одержане ним захворювання (поранення, травма) пов`язане із захистом Батьківщини призвело до розладів функцій органів і систем організму та обмеження життєдіяльності, що підтверджується виписками медичних установ за період стаціонарного лікування з 01.08.2022 р., та які не взяті до уваги відповідачем під час прийняття оскаржуваного рішення.

Відповідач заперечував проти задоволення позову та зазначив, що актом від 18.12.2023 р. №627/1 позивачу група інвалідності не встановлена та було зазначено, що наявне захворювання не інвалідизує, а направлення на МСЕК необґрунтоване. Також відповідач зазначає, що обстеження позивача відбулось відповідно до вимог чинного законодавства, а позовні вимоги обґрунтовані медичними даними, встановленими ВЛК під час проходження військової служби, тоді як обстеження Обласною комунальною медичною установою "Центр медико-соціальної експертизи" проводилось вже після звільнення з військової служби. Крім того, відповідач зазначає, що до його компетенції не віднесено питання встановлення умов і критеріїв для визначення статусу особи з інвалідністю. Також відповідач повідомив, що позивач у період з 21.11.2023 р. по 01.12.2023 р. перебував на обстежені в ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем з інвалідності МОЗ України», який 01.12.2023 р. склав висновок №6673, згідно якого підстав для зміни рішення відповідача не виявлено. У зв`язку із вказаним відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

Рух справи у суді

Ухвалою суду від 26.02.2024 року адміністративний позов залишено без руху. 05.03.2024 року позивачем виправлено недоліки адміністративного позову, у зв`язку із чим, судом відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 04.04.2024 р. клопотання позивача про призначення судово-медичної експертизи задоволено повністю. Призначено по справі №600/784/24-а судово-медичну експертизу. Проведення експертизи доручено Львівському НДІ судових експертиз (вул. Липинського, 54, м. Львів, 79024). До надходження висновків експерта зупинено провадження по справі.

На виконання вказаної ухвали до суду надійшов лист Львівського НДІ судових експертиз про відсутність в Інституті експертів відповідної кваліфікації для проведення такого виду експертних досліджень, у зв`язку із чим повернено суду матеріали справи №600/784/24-а.

16.05.2024 р. позивачем подано клопотання про призначення судово-медичної експертизи у КМУ обласне бюро судово-медичної експертизи.

Ухвалою суду від 20.05.2024 р. поновлено провадження у справі №600/784/24-а для вирішення клопотання позивача від 16.05.2024 р. про призначення судово-медичної експертизи.

Ухвалою суду від 20.05.2024 р. призначено по справі №600/784/24-а судово-медичну експертизу. Проведення експертизи доручити Комунальній медичній установі "Обласне бюро судово-медичної експертизи".

14.06.2024 р. від Комунальної медичної установи "Обласне бюро судово-медичної експертизи" до суду надішли матеріали адміністративної справи та лист від 13.06.2024 р., в якому повідомлено про відсутність компетенції у медичної установи щодо повторного перегляду встановленої громадянам інвалідності чи скасування висновків первинної МСЕК. Також повідомлено, що конфліктні ситуації вирішуються у Медико-соціальній експертній комісії, центральній медико-соціальній комісії МОЗ України (м. Київ), ДУ «Український державний науково дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» (м. Дніпро).

Ухвалою суду від 18.06.2024 р. поновлено провадження у справі. Розгляд справи продовжено у порядку спрощеного позовного провадження.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 26.06.2023 р. №177 був звільнений з військової служби на підставі п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Також матеріали справи містять копію військового квитка позивача. (а.с. 9-10, 54).

Згідно довідки Військової частини НОМЕР_2 від 17.02.2023 р. позивач в період з 09.07.2022 р. по 17.08.2022 р., з 17.09.2022 р. по 17.09.2022 р., з 16.11.2022 р. по 19.11.2022 р. брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області. (а.с. 11).

Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_2 від 18.11.2022 р. позивач 01.08.2022 р. отримав поранення в ході виконання службових обов`язків по захисту Батьківщини в районі населеного пункту Зайцеве Донецької області, підчас бойових дій. (а.с. 12).

Матеріли справи містять: первинну медичну картку хворого ОСОБА_1 ; консультативний висновок військової частини НОМЕР_3 від 03.08.2022 р.; виписки із медичної карти стаціонарного хворого від 08.08.2022 р., 18.08.2022 р., 19.08.2022 р., 13.09.2022 р.; довідку ВЛК військової частини НОМЕР_4 від 14.09.2022 р.; виписний епікриз з історії хвороби №5553; постанову Госпітальної ВЛК КНП «ЦМКЛ» від 08.11.2022 р. та довідку ВЛК в/ч НОМЕР_2 , де зазначено висновок про травму легкого ступеня важкості; витяг з медичної карти стаціонарного хворого №1900/1185 за період лікування 08.12.2022 р. по 23.12.2022 р.; виписка №21 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 19.01.2023 р.; виписний епікриз з історії хвороби №2134; довідку ВЛК Військово-медичного клінічного центру західного регіону від 09.03.2023 р. №2137; виписний епікриз з історії хвороби №456 від 12.06.2023 р.; виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №6673; результати медичних аналізів від 18.01.2023 р. (а.с. 13-35).

27.06.2023 р. ІНФОРМАЦІЯ_1 направлено позивача для проходження МСЕК та визначення відсотка втрати працездатності чи групи інвалідності, у зв`язку із захворюванням пов`язаним з проходженням військової служби. (а.с. 55).

Відповідно до довідки Міжрайонної загально профільної МСЕК №2 «Центр медико-соціальної екпертизи» Серія 12 ААА №089167 від 08.09.2023 р., де вказано ступінь втрати професійної працездатності 15% внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини та 10% внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини. (а.с. 37).

Згідно консультативного висновку №6673 ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем з інвалідності МОЗ України» від 01.12.2023 р. зазначено, що відсутні підстави для зміни рішення Чернівецької МСЕК із визначенням втрати працездатності позивача 15%, внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини. (а.с. 56-58).

За результатами медичного огляду у період з 01.09.2023 р. по 18.12.2023 р. Обласною МСЕК м. Чернівці складено довідку №170 про невизнання позивача інвалідом. (а.с. 38)

Матеріали справи містять лист Департаменту охорони здоров`я від 20.02.2024 р. №71-52 в якому повідомляється, що згідно акту огляду міжрайонної МСЕК №1375/6 від 08.09.2023 р. позивача не було визнано особою з інвалідністю. 14.11.2023 р. позивача було оглянуто на обласній МСЕК в конфліктному порядку відповідно до поданої заяви. Зазначено, що наслідки травми та захворювання, отримані в період служби обмежують життєдіяльність у легкому ступені, що не дає підстав для встановлення групи інвалідності, а тому первинна МСЕК абсолютно правильно визначила відсоток втрати працездатності позивача. Також зазначено, що позивач з 21.11.2023 р. по 01.12.2023 р. перебував на консультації в Дніпропетровському інституті експертиз, а у консультативному висновку зазначено про відсутність підстав для зміни рішення Чернівецького МСЕК. Вказано, що інформація позивача на урядову «гарячу лінію» є неправдивою, освідчення у центрі МСЕК було проведено відповідно до передбаченої процедури та відсутні підстави для відміни рішення Чернівецького МСЕК. (а.с. 60-61).

До матеріалів справи додатково додано позивачем: виписні епікризи КНП «Центральна міська клінічна лікарня» з історії хвороби за період стаціонарного лікування у період з 22.01.2024 р. по 09.02.2024 р., з 04.09.2024 р. по 16.09.2024 р., з 07.11.2024 р. по 20.11.2024 р., з 02.12.2024 р. по 12.12.2024 р.; консультаційні висновки КНП «Центральна міська клінічна лікарня» від 25.11.2024 р. та від 28.11.2024 р. (а.с. 132-143).

Мотивувальна частина

Згідно положень ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд перевіряє дотримання вказаних критеріїв суб`єктом владних повноважень при прийняття оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні визначає Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ (далі - Закон № 875-ХІІ), який також гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 875-ХІІ особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону № 875-ХІІ інвалідність як міра втрати здоров`я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 875-ХІІ положення про медико-соціальну експертизу затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням думок громадських об`єднань осіб з інвалідністю.

Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров`я, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначені Законом України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в України» від 06 жовтня 2005 року № 2961-IV (далі Закон № 2961-IV).

За визначенням, наведеним у ст. 1 Закону № 2961-IV, медико-соціальна експертиза - встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, причини і часу їх настання, а також доопрацювання та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (дитини з інвалідністю) в рамках стратегії компенсації на основі індивідуального реабілітаційного плану та комплексного реабілітаційного обстеження особи з обмеженням життєдіяльності.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 7 Закону № 2961-IV встановлено, що медико-соціальна експертиза осіб з обмеженнями повсякденного функціонування та осіб з інвалідністю проводиться медико-соціальними експертними комісіями, а дітей - лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров`я.

Особа з обмеженнями повсякденного функціонування направляється для проходження медико-соціальної експертизи з метою підтвердження стійкого обмеження життєдіяльності та встановлення статусу "особа з інвалідністю" або "дитина з інвалідністю" у разі виявлення мультидисциплінарною реабілітаційною командою ознак стійкого обмеження життєдіяльності, що зазначається в індивідуальному реабілітаційному плані.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону № 2961-IV передбачено, що медико-соціальні експертні комісії визначають: групу інвалідності, її причину і час настання. Особа може одночасно бути визнана особою з інвалідністю однієї групи і лише з однієї причини. При підвищенні групи інвалідності в разі виникнення більш тяжкого захворювання причина інвалідності встановлюється на вибір особи з інвалідністю. У разі якщо однією з причин інвалідності є інвалідність з дитинства, вказуються дві причини інвалідності; види трудової діяльності, рекомендовані особі з інвалідністю за станом здоров`я. Висновок про нездатність до трудової діяльності внаслідок інвалідності готується виключно за згодою особи з інвалідністю (крім випадків, коли особу з інвалідністю визнано недієздатною); причинний зв`язок інвалідності із захворюванням чи каліцтвом, що виникли у дитинстві, вродженою вадою; ступінь втрати професійної працездатності потерпілим від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання; ступінь втрати здоров`я, групу інвалідності, причину, зв`язок і час настання інвалідності громадян, які постраждали внаслідок політичних репресій або Чорнобильської катастрофи; медичні показання на право одержання особами з інвалідністю автомобіля і протипоказання до керування ним.

Положення про медико-соціальну експертизу (далі - Положення №1317) та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності (далі Порядок №1317) затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317.

За змістом п. 3 Положення №1317 медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Медико-соціальна експертиза потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання проводиться після подання акта про нещасний випадок на виробництві, акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 р. № 337 Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві (Офіційний вісник України, 2019 р., № 34, ст. 1217), висновку спеціалізованого медичного закладу (науково-дослідного інституту професійної патології чи його відділення) про професійний характер захворювання, направлення лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я або роботодавця чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання, або територіального органу Пенсійного фонду України, суду чи прокуратури.

Згідно з п. 4 Положення №1317 медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров`я при Міністерстві охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (пункт 4 Положення про МСЕ).

Відповідно до пп. 1 п. 11 Положення №1317 міжрайонні комісії визначають, серед іншого, ступінь обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі, реабілітації, реабілітаційний потенціал, групу інвалідності, причину і час її настання, професію, з якою пов`язане ушкодження здоров`я, а також ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) працівників, які одержали ушкодження здоров`я, пов`язане з виконанням ними трудових обов`язків; потребу осіб з інвалідністю у забезпеченні їх технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення на підставі медичних показань і протипоказань, а також з урахуванням соціальних критеріїв; потребу осіб з інвалідністю, потерпілих від нещасного випадку на виробництві, із стійкою втратою працездатності у медичній та соціальній допомозі, в тому числі у додатковому харчуванні, ліках, спеціальному медичному, постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі, побутовому обслуговуванні, протезуванні, санаторно-курортному лікуванні, придбанні спеціальних засобів пересування; ступінь стійкого обмеження життєдіяльності хворих для направлення їх у стаціонарні відділення центрів соціального обслуговування.

Згідно з п. 12 Положення №1317 передбачено, що Кримська республіканська, обласні, центральні міські комісії, зокрема, проводять у складних випадках огляд осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленнями районних, міжрайонних, міських комісій.

Відповідно до п. 17 Положення №1317 медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Згідно з п. 20 Положення №1317 передбачено, що комісія під час встановлення інвалідності керується Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики та радою федерації незалежних профспілок України.

Інструкція про встановлення груп інвалідності затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05 вересня 2011 року № 561. (далі - Інструкції № 561).

Пунктом 1.4 Інструкції № 561 визначено, що медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, здійснення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб інваліда, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

За змістом п. 1.10 Інструкції № 561 при огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об`єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії.

Умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями встановлені Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності (Порядок №1317).

Як визначено п. 25 Порядку №1317 рішення комісії може бути оскаржене до суду в установленому законодавством порядку.

Відповідно до п. 26 Порядку №1317 особі, що визнана особою з інвалідністю, залежно від ступеня розладу функцій органів і систем організму та обмеження її життєдіяльності встановлюється I, II чи III група інвалідності.

Згідно з п. 27 Порядку №1317 врегульовано, що підставою для встановлення III групи інвалідності є стійкі, помірної важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами, що призвели до помірно вираженого обмеження життєдіяльності особи, в тому числі її працездатності, але потребують соціальної допомоги і соціального захисту.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 30.07.2012 №577 «Про затвердження форм первинної облікової документації, що використовується в медико-соціальних експертних комісіях» затверджено форми первинної облікової документації, що використовується в медико-соціальних експертних комісіях.

Зокрема, затверджено форми облікової документації: форму первинної облікової документації №157/о «Акт огляду медико-соціальною експертною комісією» та інструкцію щодо її заповнення; форму первинної облікової документації № 157-1/о «Виписка з акта огляду медико-соціальною експертною комісією» та інструкцію щодо її заповнення; форму первинної облікової документації № 167/о «Довідка про невизнання інвалідом» та інструкцію щодо її заповнення.

Порядок заповнення форми первинної облікової документації «Акт №_огляду медико-соціальною експертною комісією» (форма №157/о) визначає Інструкція щодо заповнення форми первинної облікової документації №157/о «Акт №_огляду медико-соціальною експертною комісією», затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України 30.07.2012 № 577, зареєстрована у Міністерстві юстиції України 5 вересня 2012 р. за № 1508/21820 (далі - Інструкція №577).

Згідно пункту 2 Інструкції №577 форма № 157/о призначена для запису основних медичних даних і соціальних факторів, необхідних для винесення експертного рішення та його обґрунтування. У формі № 157/о вказуються умови і характер праці, які рекомендуються інвалідам, та інші заходи, які сприятимуть відновленню їх працездатності.

Крім цього, пунктом 39 Інструкції №577 визначено, що у пункті 34 зазначається обґрунтування прийнятого рішення про групу, причину, час настання інвалідності, ступінь втрати професійної працездатності, потреба в додаткових видах допомоги в необхідних випадках з посиланням на відповідний пункт нормативно-правового акта.

На підставі аналізу положень Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні», Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності можна дійти висновку, що рішення МСЕК приймається після повного медичного обстеження особи і проведення досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров`я, на підставі медичних документів та за результатами об`єктивного обстеження особи членами комісії.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються рішення МСЕК, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

Отже, визначення конкретного ступеню розладу функцій органів і систем організму та обмеження життєдіяльності людини як критеріїв встановлення інвалідності є дискреційними повноваженнями МСЕК, а отже, суд не вправі втручатися у такі повноваження відповідача.

Подібна правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 26.09.2018 у справі №817/820/16, від 17.03.2020 у справі №240/7133/19, від 30.11.2020 у справі №200/14695/19-а та від 12.10.2021 у справі № 280/4820/19.

Аналіз зазначених вище норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що рішення МСЕК приймається після повного медичного обстеження особи і проведення досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров`я, на підставі медичних документів та за результатами об`єктивного обстеження особи членами комісії.

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень МСЕК, суд вправі перевірити законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку, яка на час спірних правовідносин визначена Положенням №1317 та Інструкцією №561. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Вказана позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 30.04.2021 у справі № 160/12235/19.

Позивач у позові вказує на порушення процедури прийняття рішення про невизнання інвалідності та вказує, що відповідачем не взято до уваги медичні документи, з яких розлади функцій органів і систем організму та обмеження життєдіяльності із-зі втрат здоров`я, виходячи з їх змісту являються очевидними. Суд встановив, що такими медичними документами, на які посилається позивач, є довідки, висновки та медичні виписки, які були складені під час проходження ВЛК після отримання позивачем поранення 01.08.2022 р. в ході виконання службових обов`язків по захисту Батьківщини. Однак, суд наголошує, що не є компетентним органом, який може приймати будь-які висновки на підставі поданих позивачем медичних документів.

Поряд із цим, суд звертає увагу позивача, що рішення МСЕК приймається після повного медичного обстеження особи і проведення досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров`я, на підставі медичних документів та за результатами об`єктивного обстеження особи членами комісії.

Тобто, положення Закону № 2961-IV, постанови Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 та Інструкції №577 зобов`язують МСЕК здійснити відповідно нове обстеження особи, з урахуванням фактичного стану здоров`я особи, яке особа має після проведених реабілітаційних та стаціонарних лікувань. При цьому, медичні документи, на які посилається позивач у позові, необхідні для встановлення причинного зв`язку отриманого поранення чи захворювання були враховано відповідачем. Суд вважає, що медичні висновки під час проходження позивачем ВЛК не мають «преюдиційного» впливу на рішення МСЕК.

Відповідно до довідки Міжрайонної загально профільної МСЕК №2 «Центр медико-соціальної екпертизи» Серія 12 ААА №089167 від 08.09.2023 р. вказано ступінь втрати професійної працездатності позивача 15% (одноразово) внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини та 10% (одноразово) внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини.

Відповідно до письмової інформації Департаменту охорони здоров`я від 20.02.2024 р. №71-52 повідомляється, що згідно акту огляду міжрайонної МСЕК №1375/6 від 08.09.2023 р. позивача не було визнано особою з інвалідністю. Крім того, 14.11.2023 р. позивача було оглянуто на обласній МСЕК в порядку відповідно до поданої заяви. Зазначено, що наслідки травми та захворювання, отримані в період служби обмежують життєдіяльність у легкому ступені, що не дає підстав для встановлення групи інвалідності.

Також суд встановив, що позивач з 21.11.2023 р. по 01.12.2023 р. перебував на консультації в Дніпропетровському інституті експертиз, а у консультативному висновку зазначено про відсутність підстав для зміни рішення Чернівецького МСЕК. Крім того, у вказаному висновку містяться описані результати огляду позивача лікарями ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем з інвалідності МОЗ України», відібрані лабораторні данні, проведено консультації з ортопедом, невропатологом, дерматологом, психіатром, проведено лікування. За результатами вказаних обстежень було зроблено висновки, що відсутні підстави для зміни рішення Чернівецької МСЕК із визначенням втрати працездатності позивача 15%, внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини.

Аналіз вказаних доказів дає підстави вважати, що під час прийняття оскаржуваного рішення та перевірки ступеню втрати професійної працездатності позивача відповідач діяв відповідно до визначеного порядку та відповідно до інформації, зазначеній в акті огляду міжрайонної МСЕК №1375/6 від 08.09.2023 р. та довідки Міжрайонної загально профільної МСЕК №2 «Центр медико-соціальної екпертизи» Серія 12 ААА №089167 від 08.09.2023 р.

Також суд звертає увагу, що на підставі клопотань позивача судом вживались заходи для проведення судово-медичної експертизи по справі, однак Львівський НДІ судових експертиз вказав про відсутність в Інституті експертів відповідної кваліфікації для проведення такого виду експертних досліджень, а Комунальна медична установа "Обласне бюро судово-медичної експертизи" повідомила про відсутність компетенції у медичної установи щодо повторного перегляду встановленої громадянам інвалідності чи скасування висновків первинної МСЕК. При цьому, Комунальна медична установа "Обласне бюро судово-медичної експертизи" повідомила, що конфліктні ситуації вирішуються у Медико-соціальній експертній комісії, центральній медико-соціальній комісії МОЗ України (м. Київ), ДУ «Український державний науково дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» (м. Дніпро).

Також матеріали справи містять консультативний висновок №6673 ДУ «Український державний науково дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» (м. Дніпро) в якому зазначено, що відсутні підстави для зміни рішення Чернівецької МСЕК із визначенням втрати працездатності позивача 15%, внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини.

У відповідності до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування по вказаній справі є питання щодо правомірності чи протиправності оскаржуваного рішення ОКМУ Центр медико-соціальної експертизи (довідка №170 огляду від 01.09.-18.12.2023 р.).

Суд перевіряє доводи сторін тільки в межах предмету спору. З огляду на те, що надані додатково позивачем медичні документи (КНП «Центральна міська клінічна лікарня» виписний епікриз з історії хвороби за період стаціонарного лікування у період з 22.01.2024 р. по 09.02.2024 р., з 04.09.2024 р. по 16.09.2024 р., з 07.11.2024 р. по 20.11.2024 р., з 02.12.2024 р. по 12.12.2024 р., консультаційний висновок КНП «Центральна міська клінічна лікарня» від 25.11.2024 р. та від 28.11.2024 р.), були складені вже після прийняття оскаржуваного рішення та не досліджувались і не лягали в основу прийнятого рішення, суд не може надавати їм оцінку.

На підставі вказаного суд вважає, що обставини порушення порядку медичної експертизи, на які позивач посилається у позові, не знайшли свого доказового підтвердження. Матеріали справи дають підстави вважати, що порядок проведення медико-соціальної експертизи проведено відповідачем відповідно до вимог чинного законодавства, що підтверджується висновками спеціалізованої установи ДУ «Український державний науково дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» (м. Дніпро). Крім того, суд наголошує, що рішення про визначення втрати працездатності позивача окремо не оскаржувалось. З огляду на вищенаведене, суд вважає, що рішення ОКМУ Центр медико-соціальної експертизи від 18.12.2023 р. прийнято правомірно.

Висновки за результатами розгляду справи

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За результатами розгляду справи відповідачем доведено правомірність вчинених дій та прийнятого рішення, а тому позов не підлягає задоволенню.

Судові витрати

Відповідно до ч.2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки відповідач не поніс вказаних витрат, суд не вирішує питання про їх стягнення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 139, 241, 250, 257 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Повне найменування учасників процесу:

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 );

відповідач: Обласна комунальна медична установа "Центр медико-соціальної експертизи" (вул. Руська, 7, м. Чернівці, 58008, код ЄДРПОУ 21413833).

Суддя Т.М. Брезіна