Рішення

від 08.01.2025 по справі 620/13376/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 січня 2025 року Чернігів Справа № 620/13376/24

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Виноградової Д.О.,

за участі секретаря Годун Т.Ю.,

представника позивача Яловенко К.Б.

представника відповідача Ворони Ж.С.

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАНШИП» до Головного управління ДПС у Чернігівській областіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КРАНШИП» (далі також ТОВ «КРАНШИП», позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі ГУДПС у Чернігівській області, відповідач), у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Чернігівській області від 17 липня 2024 року № 11160/ж10/25-01- 07-00.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що у зв`язку з форс-мажорними обставинами, про які повідомлено листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022, перебіг строків розрахунків за доставку товарів по імпорту повинен бути зупинений на весь період їх дії, пеня за порушення строків розрахунків не має нараховуватись, а нарахована пеня анульована. Позивач зазначає, що 180-ти денні строки отримання валютної виручки, встановлені відповідно до вимог частини 2 статті 13 Закону, пунктом 14 прим. 2 Постанови НБУ №18, були зупинені згідно з пунктом 69.9 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України на період з 07.03.2022 по 01.08.2023. Таким чином, відлік 180-ти денного строку отримання валютної виручки має розраховуватись не з дати оформлення митних декларацій, а із дати відновлення перебігу строків отримання валютної виручки 02.08.2023.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні, надав відзив на позов та пояснив, що під час перевірки встановлено порушення товариством частин 1, 2 статті 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції», а саме несвоєчасне надходження частини валютної виручки від нерезидента,у зв`язку з чим нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Відповідач також зауважив, що базовим та спеціальним Законом України, що визначає поняття валюти, валютних операцій та валютного регулювання є Закон №2473, а отже питання строків та відповідальності за їх порушення врегульовано саме зазначеним Законом. Зміни до Закону №2473 в частині перебігу строків не вносились. Не зупинялись відповідні строки і нормативними документами Національного банку України, який відповідно до частини 1 статті 13 Закону №2473 встановлює граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Таким чином, вимоги пп. 69.9 ст. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення», пп.112.8.9 п.112.8 ст.112 та пп.129.9.7 п.129.9 ст.129 Податкового кодексу України не розповсюджуються на строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, що врегульовано законодавством у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження під головуванням судді Виноградової Д.О. у відкритому підготовчому засіданні в приміщенні Чернігівського окружного адміністративного суду за адресою: м. Чернігів, вул. Київська, 23 на 06 листопада 2024 року о 10:30 год.

Ухвалами Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.10.2024, 12.11.2024, 21.11.2024 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАНШИП» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

Представник позивача у судовому засідання позовні вимоги підтримала та просила задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача Головного управління ДПС у Чернігівській області заперечила проти задоволення позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

ТОВ «КРАНШИП» зареєстроване як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис.

Згідно контракту купівлі-продажу №14/07/23-1FB від 14.07.2023 та додаткової угоди №1 від 21.07.2023 р. ТОВ «КРАНШИП» здійснило продаж компанії SOFTCOMMODITIES TRADING COMPANY S.A. ячменю українського походження, насипом, врожаю 2023 року, що підтверджено:

- митними деклараціями № 23UA500410001618U4 від 18.07.2023 р. судно M/V «Annapurna», загальна вартість 223 568,40 євро, № 23UA500410001664U0 від 25 07.08.2023 р. судно M/V « Naciye K» загальна вартість 164 239,68 євро, №23UA500410001702U2 від 31.07.2023 судно M/V «Sormovskiy-45» загальна вартість 226 704,72 євро;

- Invoice / рахунками № STC-18-1 від 18.07.2023 р. на загальну вартість 223 568.40 євро, №STC-25-1 від 25.07.2023 р. на загальну вартість 164 239.68 євро, №STC-31-1 від 31.07.2023 р. на загальну вартість 226 704.72 євро.

Загальна вартість експортованого товару згідно договору купівлі-продажу №14/07/23- 1FB від 14.07.2023 складає 614 512,80 євро, в т.ч. за митними деклараціями від 18.07.2023 р. в сумі 223 568.40 євро, від 25 07.08.2023 р. в сумі 164 239,68 євро, від 31.07.2023 в сумі 226 704,72 євро.

Оплата за відвантажений товар надійшла в повному обсязі в загальній сумі 614 512,80 євро, в т.ч. 26 січня 2024 р. в сумі 29 787,10 євро, 30 січня 2024 р. в сумі 87 746,30 євро, 27 лютого 2024 р. в сумі 496 979,40 євро.

Згідно контракту купівлі-продажу № 17/07/23-1MW від 17.07.2023 та додаткової угоди №1 від 21.07.2023 р. ТОВ «КРАНШИП» здійснило продаж компанії SOFTCOMMODITIES TRADING COMPANY S.A. української пшениці, насипом, врожаю 2023 року, що підтверджено:

- митними деклараціями № 23UA500410001762U0 від 07.08.2023 р. судно M/V «Kemal Kuru» загальна вартість 499 113.60 євро, № 23UA500370006156U6 від 28.07.2023 р. судно M/V «Kemal Kuru» загальна вартість 51 756,80 євро;

- Invoice/рахунками № STC-07-01 від 07.08.2023 р. на суму 499 113,60 євро та № STC28-1 від 28.07.2023 р. на суму 51 756.80 євро.

Загальна вартість експортованого товару згідно договору купівлі-продажу 17/07/23- 1MW від 17.07.2023 складає 550 870,40 євро, в т.ч. за митними деклараціями від 28.07.2023 р. в сумі 51 756.80 євро, від 07.08.2023 р. в сумі 499 113,60 євро.

Оплата за відвантажений товар надійшла в повному обсязі в загальній сумі 550 870,40 євро, в т.ч. 27 лютого 2024 р. в сумі 453 020,60 євро, 11 березня 2024 р. в сумі 97 849,80 євро.

На підставі направлень та наказу від 01.05.2024 №524-п, відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79, пп. 69.2 підрозділу ХХ Податкового кодексу України, посадовими особами ГУДПС у Чернігівській області проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ «КРАНШИП» з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 14.07.2023 по 31.05.2024 з метою дотримання вимог валютного законодавства при виконанні умов контрактів №14/07/23-1FB від 14.07.2023 та контракту № 17/07/23 від 17.07.2023.

За результатами перевірки було складено Акт про результати документальної невиїзної перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства від 18.06.2024 №8457/Ж5/25-01-07-06-07 (далі Акт перевірки), у розділі 3 та у Висновках якого зазначено, що перевіркою встановлено порушення вимог ч. 1, 2 ст. 13 Закону України «Про валюту та валютні операції», пункту 14 прим. 2 Постанови Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» в частині дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків по експортній операції згідно контрактів: - №14/07/23-1FB від 14.07.2023 р., укладеного з нерезидентом SOFTCOMMODITIES TRADING COMPANY S.A. (Швейцарія), у сумі 223 568,40 євро на 13 кал. днів; у сумі 193 781,30 євро на 4 кал. днів; у сумі 106 035,00 євро на 28 кал. днів; у сумі 164 035,00 євро на 38 кал. днів; у сумі 226 704,72 євро на 32 кал. днів; - № 17/07/23-1MW від 17.07.2023 р., укладеного з нерезидентом SOFTCOMMODITIES TRADING COMPANY S.A. (Швейцарія), у сумі 51 756,80 євро на 35 кал. днів; у сумі 499 113,60 євро на 25 кал. днів; у сумі 97 849,80 євро на 13 кал. Днів (а.с. 15-30).

Згідно із Додатком 5 до Акту перевірки розрахунок пені здійснено відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про валюту та валютні операції» по контракту №14/07/23-1FB від 14.07.2023 р. за період із 14.01.2024 р. по 27.02.2024 р та по контракту № 17/07/23-1MW від 17.07.2023 р. за період із 24.01.2024 р. по 11.03.2024 р. на загальну суму пені 4 389 942,48 грн (а.с.31).

Позивач подав заперечення на вказаний акт перевірки, які визнано відповідачем недостатньо обґрунтованими (а.с. 33--47).

17.07.2024 ГУДПС у Чернігівській області винесло податкове повідомлення-рішення №11160/ж10/25-01-07-00, яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 4389942,48 грн. (а.с. 50-51).

Позивач оскаржив вказане рішення в адміністративному порядку (а.с.54-61), однак рішенням ДПС України від 19.09.2024 скаргу залишено без задоволення (а.с. 62-66).

Вважаючи вказане податкове повідомлення рішення необґрунтованим, ТОВ «КРАНШИП» звернулося до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує такі джерела права.

Відповідно до положень підпункту 19-1.1.4. пункту 19-1.1.статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, зокрема, здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів.

Відповідно до статті 1 Закону України від 16.04.1991 №959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі - також Закон №959-ХІІ) господарська діяльність будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов`язана з виробництвом і обміном матеріальних та нематеріальних благ, що виступають у формі товару.

Зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб`єктів господарської діяльності України та іноземних суб`єктів господарської діяльності, а також діяльність державних замовників з оборонного замовлення у випадках, визначених законами України, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ визначає Закон України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі - також Закон №2473-VIII, в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин). Цей закон також встановлює відповідальність за порушення валютного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону №2473-VIII відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Приписами статті 4 Закону №2473-VIII передбачено, що валютні операції здійснюються без обмежень відповідно до законодавства України, крім випадків, встановлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов`язань за міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також випадків запровадження Національним банком України відповідно до цього Закону заходів захисту.

За змістом частини п`ятої статті 11 Закону №2473-VIII Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання (частина друга статті 13 Закону №2473-VIII).

Відповідно до п.21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих, операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року №5 із змінами і доповненнями (далі - Положення № 5), граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Національний банк України» з метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи, Правлінням Національного банку України прийнято Постанову від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі також - Постанова НБУ №18).

Пунктом 14-2 Постанови НБУ №18 встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року, і відповідно до пункту 14-3 Постанови НБУ №18:

-не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій;

-застосовуються з урахуванням установлених Національним банком України за поданням Кабінету Міністрів України відповідно до абзацу другого ч.1 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» винятків та (або) особливостей для окремих товарів та (або) галузей економіки.

Відповідно до частини 3 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Згідно з пунктом 22 розділу II Положення №5 граничні строки розрахунків, зазначені в пункті .21 розділу II цього Положення не поширюються на операції в незначному розмірі з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій.

Підпунктом 7 пункту 2 розділу І Положення №5 визначено, що незначний розмір валютної операції (далі - незначний розмір) - розмір валютної операції (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення і операції), який є меншим, ніж розмір, що установлений для фінансових операцій, що і підлягають обов`язковому фінансовому моніторингу згідно із законодавством у сфері і:запобігання та. протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Відповідно до пункту 1 статті 15 Закону України від 14.10.2014 №1702 «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (що діяв до 28.04.2020) фінансова операція підлягає обов`язковому фінансовому моніторингу у разі, якщо сума, на яку вона здійснюється, дорівнює чи перевищує 150 000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну 150 000 гривень.

Стаття 20 Закону України від 06.12.2019 № 361-ІХ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (чинний з 28.04.2020) вказує, що фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тисяч гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тисяч гривень на момент проведення фінансової операції.

Відповідно до пункту 4 статті 13 Закону №2473- VIII за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.

Згідно частини 6 статті 13 Закону № 2473-VIII у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка і уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

У разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника- нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується (частина 7 статті 13 Закону №2473).

З матеріалів справи судом встановлено, що згідно умов контракту купівлі-продажу №14/07/23-1FB від 14.07.2023 та додаткової угоди №1 від 21.07.2023 р. ТОВ «КРАНШИП» здійснило продаж компанії SOFTCOMMODITIES TRADING COMPANY S.A. ячменю українського походження, насипом, врожаю 2023 року на загальну суму 614 512,80 євро, що засвідчено митними деклараціями від 18.07.2023 р. в сумі 223 568.40 євро, від 25 07.08.2023 р. в сумі 164 239,68 євро, від 31.07.2023 в сумі 226 704,72 євро.

Відповідно до частини 2 статті 13 Закону №2473- VIII, з урахуванням пункту 14-2 Постанови НБУ №18 граничний строк надходження валютної виручки становив 13.01.2024, 20.01.2024, 26.01.2024.

Натомість, оплата за відвантажений товар надійшла в повному обсязі в загальній сумі 614 512,80 євро з простроченням по кожному платежу: 26 січня 2024 - у сумі 29 787,10 євро, 30 січня 2024 у сумі 87 746,30 євро, 27 лютого 2024 у сумі 496 979,40 євро, що засвідчено платіжними документами.

Згідно контракту купівлі-продажу № 17/07/23-1MW від 17.07.2023 та додаткової угоди №1 від 21.07.2023 р. ТОВ «КРАНШИП» здійснило продаж компанії SOFTCOMMODITIES TRADING COMPANY S.A. української пшениці, насипом, врожаю 2023 року на загальну суму 550 870,40 євро, в т.ч. за митними деклараціями від 28.07.2023 р. в сумі 51 756.80 євро, від 07.08.2023 р. в сумі 499 113,60 євро.

Відповідно до частини 2 статті 13 Закону №2473- VIII, з урахуванням пункту 14-2 Постанови НБУ №18 граничний строк надходження валютної виручки становив 23.01.2024, 02.02.2024.

Натомість, як встановлено з матеріалів справи валютна виручка від нерезидента за відвантажений товар надійшла в повному обсязі в загальній сумі 550 870,40 євро 27 лютого 2024 р. в сумі 453 020,60 євро, 11 березня 2024 р. в сумі 97 849,80 євро.

Таким чином суд погоджується з твердженням відповідача про порушення нерезидентом законодавчо встановленого строку розрахунку з позивачем за контрактами купівлі-продажу №14/07/23-1FB від 14.07.2023 та № 17/07/23-1MW від 17.07.2023.

У той же час позивач посилався на те, що не порушував граничні строки розрахунків, які передбачені Законом України від 21 червня 2018 року №2473-VIIІ «Про валюту і валютні операції» та пунктом 14-2 Постанови правління Національного банку України від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану». Зазначив, що причини, з яких вказаний платіж не надійшов на розрахунковий рахунок ТОВ «КРАНШИП» вчасно, знаходяться поза волею та можливістю впливу платника податку, оскільки здійснення обов`язку щодо своєчасного перерахування міжнародного платежу лежить на платнику, його банку та банку-посереднику, через який такий платіж здійснюється в міжнародній системі платежів.

Так Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Так, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України з 24 лютого 2022 року та на даний час діє воєнний стан.

Відповідно до частини 6 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Відповідно до частини 2 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Згідно частини 3 статті 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова плата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Відповідно до частини 1 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Так, на підтвердження існування форс-мажорних обставин по вищевказаним контрактам позивач мав звернутись до Торгово-промисловою палати за отриманням відповідних сертифікатів.

Проте, позивачем не надано доказів вчинення вказаних дій та отримання відповідних сертифікатів про засвідчення за контрактами форс-мажорних обставин.

Натомість, позивач надає суду на підтвердження форс-мажорних обставин лише загальний офіційний лист від 28.02.2022 р. № 2024/02.0-7.1 Торгово-промислової палати України, який підтверджує, що форс-мажорні обставини: військова агресія рф проти України, повномасштабне вторгнення, що стало підставою для введення воєнного стану з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/якого настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/якого стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

У той же час, суд звертає увагу позивача, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні скаржник, який посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинен довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 13.09.2023 у справі №910/7679/22.

Щодо листа нерезидента позивача про неможливість проведення оплати за поставлений згідно контрактів позивачем товар, суд зазначає, що він не підтверджує неможливість вчасної проплати, оскільки даний лист надісланий позивачу вже після пропуску строку сплати (термінів виконання зобов`язань), крім того з даного листа неможливо зробити висновок чи дійсно була спроба у нерезидента SOFTCOMMODITIES TRADING COMPANY S.A. здійснити проплати вчасно та що саме стало причиною несвоєчасної проплати.

Щодо доводів позивача про відсутність підстав для нарахування пені з огляду на те, що 180-ти денні строки отримання валютної виручки, встановлені відповідно до вимог частини 2 статті 13 Закону, пунктом 14 прим. 2 Постанови НБУ №18, були зупинені згідно з пунктом 69.9 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України на період з 07.03.2022 по 01.08.2023, суд зазначає таке.

Так, з огляду на специфічність спірних правовідносин (строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів), які врегульовано окремим спеціальним нормативно - правовим актом - Законом України «Про валюту і валютні операції», та врегульовують конкретну визначену його предметом групу правовідносин, відмінну від податкових правовідносин, положення підпункту 69.9 пункту 69 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, яким зупинено перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не розповсюджуються на строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Підпунктом 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Тобто нормами вказаного пункту визначено певні особливості справляння податків і зборів на певний період часу - на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Натомість, така норма може бути застосована до строків, визначених як податковим так і іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, але виключно у податковій сфері (у сфері справляння податків і зборів).

Однак, Закон України «Про валюту і валютні операції» є спеціальним законом, який регулює, не сферу справляння податків і зборів, а сферу здійснення валютних операцій, валютного контролю та валютного нагляду, отже питання строків та відповідальності за їх порушення врегульовано саме зазначеним Законом, зміна положень якого здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. При цьому якщо положення інших законів суперечать положенням Закону «Про валюту і валютні операції», застосовуються положення саме Закону «Про валюту і валютні операції».

Як вже зазначено судом, статтею 13 вказаного Закону врегульовано особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Зокрема, частиною першої статті 13 встановлено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Згідно частини 2 вказаної статті у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Частиною 5 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» встановлена відповідальність за порушення встановлених строків розрахунків, а саме порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Отже, за порушення граничних строків розрахунків, що встановлюються Національним банком України встановлено відповідальність у вигляді пені.

Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення, у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Отже, контролюючий (податковий) орган здійснює контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті та у разі встановлення порушень таких строків нараховує пеню у визначених розмірах.

При цьому, хоча положеннями Закону України «Про валюту і валютні операції» не врегульовано процедуру прийняття рішення про нарахування пені, як виду адміністративно - господарської санкції за порушення строків проведення розрахунків в іноземній валюті, а такий порядок унормований положеннями Податкового кодексу України, проте це не означає, що правовідносини у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду стають частиною законодавства щодо справляння податків і зборів та на них розповсюджуються всі положення Податкового кодексу України. Закон України «Про валюту і валютні операції» та Податковий кодекс України регулюють різні сфери державної політики.

Верховний Суд у постанові від 23.07.2024 у справі №240/2564/22 вказав, що підстави для ототожнення пені, яка застосовується у податкових правовідносинах, із пенею, яка застосовується у сфері валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду - відсутні.

Частинами 1-3 ст.3 Закону України «Про валюту і валютні операції» передбачено, що відносини, які виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону. Питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону.

У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону.

Отже, спірні правовідносини є специфічними та врегульовані спеціальним Законом України «Про валюту і валютні операції», і саме норми вказаного Закону підлягають застосуванню, зокрема і в питанні нарахування пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті.

Таким чином, до спірних правовідносин підлягає застосуванню п.14.2. Постанови №18, яким визначено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022 року, а тому доводи позивача в цій частині спростовуються.

Посилання позивача на практику Верховного Суду суд не приймає до уваги, оскільки вона не є релевантною до спірних правовідносин та слід застосовувати постанову Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 23.07.2024 року у справі N 240/25642/22, якою надано правовий висновок щодо порушень вимог статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 N2473-VIII при виконанні зовнішньоекономічних контрактів.

Також, суд звертає увагу на приписи п.112.2 ст.112 ПК України, яким встановлено, що особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

За таких обставин, у податкового органу були відсутні правові підстави для висновку, що позивач у спірних правовідносинах був звільнений від фінансової відповідальності за вчинення правопорушень.

Таким чином, у порушення частин 1,2 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» за несвоєчасне надходження валютної виручки в законодавчо встановлені терміни при виконанні зовнішньоекономічних контрактів, укладених між ТОВ «КРАНШИП» та компанією SOFTCOMMODITIES TRADING COMPANY S.A., відповідачем правомірно було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 17 липня 2024 року № 11160/ж10/25-01- 07-00.

За приписами статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної, влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 5 КАС України встановлено право на судовий захист та його способи і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідачем доведено правомірність оскарженого податкового повідомлення-рішення, у зв`язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими, суперечать вимогам закону та не відповідають обставинам справи, що підтверджується належними та допустимими доказами та задоволенні позову необхідно відмовити.

Підстави для розподілу судового збору відсутні.

Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАНШИП» до Головного управління ДПС у Чернігівській областіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КРАНШИП» просп. Перемоги, 139, офіс 413, м. Чернігів, Чернігівський р-н, Чернігівська обл., 14013, код ЄДРПОУ 32428972.

Відповідач: Головне управління ДПС у Чернігівській області вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, Чернігівська обл., Чернігівський р-н,14000, код ЄДРПОУ ВП 44094124

Повний текст рішення виготовлено 17 січня 2025 року.

Суддя Дар`я ВИНОГРАДОВА