Постанова

від 17.01.2025 по справі 480/12543/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: В.О. Павлічек

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2025 р. Справа № 480/12543/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Катунова В.В.,

Суддів: Чалого І.С. , Подобайло З.Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумської митниці на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02.10.2024, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, по справі № 480/12543/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубіконс»

до Сумської митниці

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рубіконс» (далі - позивач, ТОВ «Рубіконс») звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Сумської митниці (далі - відповідач), в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів UА805200/2023/000002/2 від 17.11.2023р.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 02.10.2024 позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано Рішення про коригування митної вартості товарів UА805200/2023/000002/2 від 17.11.2023.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубіконс" за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці суму судового збору в розмірі 21 356,57 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Сумська митниця звернулась із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначила, що декларантом на вимогу митного органу додатково було надано лише прайс-лист виробника товару №231300ВО/004816 від 22.09.2023. Декларантом надано не було: копію митної декларації країни відправлення та висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Отже, в результаті здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару декларантом не було надано документів, які б підтверджували задекларований рівень митної вартості товару.

Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив. Відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рубіконс» (Україна) та «Shijiazhuang Blat Industrial Trading Co., Ltd.» (Китайська Народна Республіка, провінція Хебей), укладено Контракт № 02/02/23 (а.с. 19 - 21).

Відповідно до умов пункту 1.1. розділу 1 вищезазначеного Контракту ТОВ «Рубіконс» є Покупцем, a «Shijiazhuang Blat Industrial Trading Co., Ltd.» є Продавцем на умовах FOB\, Инкотермс-2010 товарів народного споживання, таких як промислове обладнання, запчастини, комплектуючі та інше, у кількості асортименті та цінами згідно з специфікаціями цього Контракту, які оформлюються окремо на кожне відвантаження та є невід`ємною частиною цього Контракту.

Згідно з розділом 2 вище вказаного Контракту, ціна на товар, що поставляється, встановлюється відповідно до специфікацій, які є невід`ємною частиною цього Контракту. Сума Контракту складається із сум узгоджених специфікацій. Валютою Контракту є долари США.

Ціна товару включає вартість тари, упаковки та маркування. Підготовка до транспортування та завантаження товарів у пункті їх відвантаження має бути виконана власними засобами Продавця та за його рахунок.

В листопаді 2023 року на підставі зазначеного контракту № 02/02/23 від 02.02.2023, додаткової угоди № 2 від 06.10.2023, якою затверджено специфікацію № 2 від 18.07.2023, комерційного інвойсу № ОС19472 від 25.08.2023, ТОВ «Рубіконс» було ввезено на митну територію України обумовлений вищезазначеним інвойсом та специфікацією товар, а саме: запасні частини до сільськогосподарської тракторної техніки (а.с. 9 11).

15.11.2023 ТОВ «Рубіконс» звернулося до митного посту Конотоп Сумської митниці, шляхом подання електронної митної декларації 23UA805200001311U8 та відповідного пакету документів до цієї декларації, який необхідний для митного оформлення товару за допомогою електронного програмного забезпечення місця декларанта (а.с. 34 40).

Митна вартість товарів була визначена ТОВ «Рубіконс» виходячи з ціни Контракту 02/02/2023 від 02.02.2023, тобто за основним методом, що передбачений ст. 58 Митного кодексу України.

Разом із МД 23UА80520000131U8 від 15.11.2023 до Сумської митниці подано такі товаросупровідні документи: за кодом «0271» пакувальний лист б/н від 28.08.2023; за кодом «0380» рахунок - фактура ОС19472 від 25.08.2023; за кодом «m0705» коносамент БХЕ23080459 від 30.08.2023; за кодом «0730» автотранспортна накладна №937539 від 08.11.2023; за кодом «m0861» сертифікат про проходження товару 23СІ300С0795/00030 від 28.08.2023; за кодом «0862» декларація про походження товару ОС19472 від 25.08.2023; за кодом «3001» банківський платіжний документ, що стосується товару №10 від 01.08.2023; за кодом «3001» банківський платіжний документ, що стосується товару №13 від 01.11.2023; за кодом «3004» рахунок - фактура про надання транспортно - експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно - експедиційні послуги №286 від 13.11.2023; за кодом «3004» рахунок - фактура про надання транспортно - експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно - експедиційні послуги №607 від 27.10.2023; за кодом «3004» рахунок - фактура про надання транспортно - експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно - експедиційні послуги №654 від 08.11.2023; за кодом «3004» рахунок - фактура про надання транспортно - експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно - експедиційні послуги №655 від 08.11.2023; за кодом «3005» банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно - експедиційних послуг №651 від 14.11.2023; за кодом «3005» банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно - експедиційних послуг №653 від 14.11.2023; за кодом «3005» банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно - експедиційних послуг №654 від 14.11.2023; за кодом «3005» банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно - експедиційних послуг №655 від 14.11.2023; за кодом «3007» документ, що підтверджує вартість перевезення товару №62 від 09.11.2023; за кодом «3007» документ, що підтверджує вартість перевезення товару №ОШ1464 від 08.11.2023; за кодом «m4103» доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) додаткове узгодження №2 від 06.10.2023; за кодом «т4103» доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) специфікація №2 від 18.07.2023; за кодом «m4104» зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі - продажу товарів №02/02/23 від 02.02.2023; за кодом «4301» договір (контракт) про перевезення №03/11 від 03.11.23; за кодом «m4301» договір (контракт) про перевезення №2203/2023-1 від 22.03.23; 31.12.23; за кодом «5509» інформація про позитивні результати проведення заходів офіційного контролю з використанням механізму «єдиного вікна» №10717457 від 13.11.2023; за кодом «5520» висновок попередньої ідентифікації товарів №14/11/23 від 14.11.2023.

16.11.2023 ТОВ «Рубіконс» отримало від Сумської митниці Рішення про визначення коду товару №KT-UA805000-0038-2023, а також Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA805200/2023/000067.

На виконання вимог та рекомендацій митного органу, що були зазначені у картці відмови №UA805200/2023/000067 декларантом ТОВ «Рубіконс» 16.11.2023 подано до митного посту Контоп Сумської митниці електронну митну декларацію 23UA8052000013120U3 (а.с. 59 65).

Цього ж дня від митного органу надійшло повідомлення 76406 декларанту ТОВ «Рубіконс», в якому було вказано, що під час проведення перевірки документів, які зазначені у частинах другій-третій статті 53 Митного кодексу України митницею здійснено порівняння заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено. За результатами перевірки встановлено, що митна вартість за одиницю оцінюваного товару є значно нижчою, ніж митна вартість за одиницю товарів №№ 1, 2, 11, 13, 14, 16, 18. 19, 20, 21, 22, 23, 26, 30, митне оформлення яких вже здійснено, що викликало сумніви щодо достовірності заявленого рівня митної вартості товару. Під час перевірки поданих документів виявлені наступні розбіжності: 1. Відсутня платіжна інструкція про оплату послуг між ТОВ «Рубіконс» та ТОВ «Транс Сахно» 2. Відсутній Договір транспортного експедирування між ТОВ «Оверсіз Лоджистік» та ТОВ «Рубіконс» 3. В рахунку на оплату №286 від 13.11.2023 внесені недостовірні відомості про транспортний засіб. Враховуючи викладене, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі основні та додаткові документи: - рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (а.с. 57).

Цього ж дня декларантом ТОВ «Рубіконс» надано відповідь митному органу про те, що платіжна інструкція № 655 про оплату послуг між ТОВ «Рубіконс» та ТОВ «Транс Сахно», а також Договір транспортного експедирування між ТОВ «Оверсіз Лоджистік» та ТОВ «Рубіконс» були направлені електронним повідомленням до Сумської митниці та були прийняті митницею 16.11.2023 о 14.54, що підтверджується електронним ідентифікатором. Окрім того, ТОВ «Транс Сахно» було виправлено технічну описку в рахунку на оплату в частині транспортного засобу, а підтверджуючий документ також було надіслано до митниці та прийнятий нею о 15.00. Також повідомлено митницю про додаткове надсилання прайс листа №231300ВО/004816 від 22.09.2023 (а.с. 67).

16.11.2023 митним органом надіслано декларанту повідомлення 76408 в якому зазначено про те, що відповідно до частини 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-3 статті 53 Митного кодексу України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/ або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Враховуючи виявлені у ході перевірки невідповідності у документах та відомостях, наданих до митного контролю, основний метод визначення митної вартості товарів (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), неможливо застосувати, відповідно до частини 6 статті 54, частини 2 статті 58 Митного кодексу України. Запропоновано визначити митну вартість за другорядним (резервним) методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України (а.с. 66).

ТОВ «Рубіконс» надало відповідь митному органу про те, що всі необхідні документи для визначення митної вартості товарів за основним методом подані до митного органу вчасно та з дотриманням відповідних вимог законодавства, окрім того у документах відсутні будь-які розбіжності чи помилки, які б могли вплинути на визначення митної вартості товарів за основним методом.

17.11.2023 митний орган прийняв Рішення про коригування митної вартості товару № UA805200/2023/00002/2, відповідно до якого відповідачем застосовано другорядний метод визначення митної вартості (6) резервний, а також Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA805200/2023/000068 (а.с. 68 70, 88 90).

Різниця між заявленою ТОВ «Рубіконс» митною вартістю товарів (44099,27 доларів США) та між відкоригованою вартістю митним органом (83360, 24 доларів США) становить 39260, 97 долари США, що за курсом НБУ на 17.11.2023 (36,2643 грн. за 1 долар США) становить 1 423 771,59 грн.

Вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів № UA805200/2023/00002/2 протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач усунув недоліки та розбіжності у поданих ним документах, натомість митний орган не довів наявність таких розбіжностей, ознак підробки чи відсутності всіх необхідних відомостей у документах позивача в їх сукупності, після подання ним додаткових документів та дійшов висновку, що відповідач у справі ухвалив рішення про коригування митної вартості та склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за відсутністю обґрунтованих підстав вважати заявлені позивачем відомості про митну вартість товарів неповними, недостовірними чи з розбіжностями, внаслідок чого під час здійснення митного контролю правильності визначення позивачем митної вартості товарів, діяв у спосіб, що не відповідає вимогам Митного кодексу України, застосувавши другорядний метод визначення митної вартості товару, за наявності законних підстав для застосування основного методу за ціною договору.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Правовідносини, пов`язані зі справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України (далі - МК України), Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України).

Положеннями статті 49 МК України передбачено те, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частин першої та другої статті 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За змістом частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Положення статті 53 МК України визначають перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МК України).

Відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 за № 651, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за № 1372/21684, у графі 44 митної декларації зазначаються відомості про необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення документи. При цьому, відомості щодо кожного документа зазначаються з нового рядка за такою схемою: код документа згідно з класифікатором документів, через пробіл - номер документа, дата та (за наявності даних) кінцевий термін його дії. При внесенні до графи відомостей про документи, які відповідно до МКУ не подаються митному органу одночасно з МД та зберігаються декларантом, перед кодом документу проставляється символ "d". Класифікатор документів затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 за № 1011 (далі Класифікатор документів).

Згідно із частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини п`ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Із положень частин першої та другої статті 53 МК України вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

За приписами частини другої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно із частиною третьою статті 54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

За частиною п`ятою статті 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, установлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 за № 631, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за № 1360/21672, затверджено Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа (далі - Порядок № 631).

Відповідно до п. 4.5 розділу IV Порядку № 631 при здійсненні митного оформлення виконуються, зокрема, такі митні формальності:

4.5.4. Контроль із застосуванням системи управління ризиками, в тому числі оцінка ризику за МД шляхом аналізу ЕК МД та ЕК ДМВ (ЕМД та ЕДМВ) за допомогою АСАУР (автоматизованої системи аналізу управління ризиками).

Вказаний перелік форм митного контролю формується в автоматичному режимі програмно-інформаційним комплексом ЄАІС та є обов`язковим для відпрацювання.

Спрацювання АСАУР за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості є рекомендацією посадовій особі митного органу більш ретельно опрацювати подані до митного оформлення документи.

Згідно зі статтею 361 МКУ управління ризиками - це робота митних органів з аналізу ризиків, виявлення та оцінки ризиків, розроблення та практичної реалізації заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків, оцінки ефективності та контролю застосування цих заходів. Під ризиком розуміється ймовірність недотримання вимог законодавства України з питань митної справи.

Митні органи застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю.

Цілями застосування системи управління ризиками є:

запобігання, прогнозування і виявлення порушень законодавства України з питань державної митної справи;

забезпечення більш ефективного використання наявних у митних органів ресурсів та зосередження їх уваги на окремих згрупованих об`єктах аналізу ризику щодо яких є потреба у застосуванні окремих форм митного контролю або їх сукупності, а також у підвищенні ефективності митного контролю (областях ризику);

забезпечення в межах повноважень митних органів заходів із захисту національної безпеки, життя і здоров`я людей, тварин, рослин, довкілля, інтересів споживачів;

прискорення митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 МК України).

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу.

Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу, за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. Разом з цим митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим у розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

За результатами аналізу вищезазначених положень Митного кодексу України вбачається, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного кодексу України.

Водночас митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з`ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені у ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

Разом з тим, витребувати необхідно тільки ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Верховний Суд у висновках за аналогічними справами сформував усталену правову позицію, відповідно до якої митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, виключають можливість застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів. При цьому сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Зазначена вище позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 826/10733/15, від 09.04.2019 у справі № 825/1990/17, від 09.04.2019 у справі № 826/15850/15, від 07.05.2020 у справі № 400/2922/18.

Як вбачається з матеріалів справи, до митної декларації №23UА80520000131U8 від 15.11.2023 декларантом надавалися рахунки-фактури, коносамент; автотранспортна накладна, сертифікат про проходження товару; декларація про походження товару, банківські платіжні документи, рахунки-фактури про надання транспортно - експедиційних послуг, банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно - експедиційних послуг, документи, що підтверджують вартість перевезення товару, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) додаткове узгодження, специфікація, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі - продажу товарів №02/02/23 від 02.02.2023, висновок попередньої ідентифікації товарів.

Судовим розглядом встановлено, що підставою для надсилання позивачу вимоги про надання додаткових документів стало те, що за результатами перевірки митним органом встановлено, що митна вартість за одиницю оцінюваного товару є значно нижчою, ніж митна вартість за одиницю товарів №№ 1, 2, 11, 13, 14, 16, 18. 19, 20, 21, 22, 23, 26, 30, митне оформлення яких вже здійснено, що викликало сумніви щодо достовірності заявленого рівня митної вартості товару. Під час перевірки поданих документів також були виявлені наступні розбіжності:

- відсутня платіжна інструкція про оплату послуг між ТОВ «Рубіконс» та ТОВ «Транс Сахно»;

- відсутній Договір транспортного експедирування між ТОВ «Оверсіз Лоджистік» та ТОВ «Рубіконс»;

- в рахунку на оплату №286 від 13.11.2023 внесені недостовірні відомості про транспортний засіб.

Позивачем 16.11.2023 надано відповідь митному органу про те, що платіжна інструкція № 655 про оплату послуг між ТОВ «Рубіконс» та ТОВ «Транс Сахно», а також Договір транспортного експедирування між ТОВ «Оверсіз Лоджистік» та ТОВ «Рубіконс» були направлені електронним повідомленням до Сумської митниці та були прийняті митницею 16.11.2023 о 14.54, що підтверджується електронним ідентифікатором. Окрім того, ТОВ «Транс Сахно» було виправлено технічну описку в рахунку на оплату в частині транспортного засобу, а підтверджуючий документ також було надіслано до митниці 16.11.2023. Додатково позивач надав до митного органу прайс лист №231300ВО/004816 від 22.09.2023 (а.с. 67).

Щодо ненадання декларантом усіх витребуваних додаткових документів, передбачених частиною 3 ст. 53 Митного кодексу України, судом враховано наступне.

Згідно з ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

У той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Крім того, відповідно до положень п. 3.16, 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур встановлено стандартне правило, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства. У випадках, коли окремі підтверджуючі документи не можуть бути представлені разом з декларацією на товари з причин, які визнані митною службою обґрунтованими, вона дозволяє подачу таких документів протягом визначеного періоду часу.

У спірному випадку, декларантом надано до контролюючого органу усі необхідні документи для визначення митної вартості товару за першим методом - за ціною угоди і суд не вбачає ознак недостовірності задекларованої вартості. В свою чергу, відповідачем, не наведено обґрунтованих підстав для витребування у позивача додаткових документів та подальшого прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. Відповідач також не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 02.07.2020 у справі № 803/916/17, декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.07.2021 у справі №380/6459/20.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач усунув недоліки та розбіжності у поданих ним документах, натомість митний орган не довів наявність таких розбіжностей, ознак підробки чи відсутності всіх необхідних відомостей у документах позивача в їх сукупності, після подання ним додаткових документів.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що декларантом були надані усі необхідні документи, які давали митному органу змогу визначити митну вартість товару, при цьому, посилання відповідача на те, що декларантом не було надано: копію митної декларації країни відправлення та висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару та сировини суд визнав безпідставним .

З врахуванням наведеного колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивачем під час митного оформлення надано необхідні документи, які містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів, водночас відповідач не довів наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товару, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості товару та протиправність оскаржуваного рішення.

Беручи до уваги наведені вище обставини, колегія суддів дійшла висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів №UА805200/2023/000002/2 від 17.11.2023 не ґрунтується на нормах чинного законодавства, прийняте без урахування обставин, які мали значення для його прийняття, за відсутності підстав для його прийняття, відтак підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубіконс».

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Сумської митниці - залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02.10.2024 по справі № 480/12543/23 залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді І.С. Чалий З.Г. Подобайло