Постанова

від 17.01.2025 по справі 520/32819/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2025 р. Справа № 520/32819/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Чалого І.С. , Ральченка І.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб "Світ дозвілля" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.10.2024, головуючий суддя І інстанції: Рубан В.В., повний текст складено 14.10.24 по справі № 520/32819/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб "Світ дозвілля"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Клуб "Світ дозвілля" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.09.2023 року № 0/27637/0412, прийняте ГУ ДПС у Харківській області, у повному обсязі.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 адміністративний позов залишено без задоволення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Клуб "Світ дозвілля", не погодившись з рішенням суду першої інстанції , подало апеляційну скаргу , вважає , що висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, судом допущене неправильне застосування норм матеріального права. Посилаючись на обставини, викладенні в апеляційній скарзі , вважає , що податковий орган діяв не на підставі, не в межах та не у спосіб, визначений діючим законодавством, оскільки рішенням суду апеляційної інстанції у справі № 520/26845/21 сума грошового зобов`язання, визначена у податкових повідомленнях-рішеннях контролюючого органу, прийнятих на на підставі Акту перевірки від 17.03.2021 року № 4350/20-40-18-13-05/42926567, не зменшена, а скасована, що виключає можливість застосування для контролюючого органу положень пп. 60.1.5. пункту 60.1. та пункту 60.4 статті 60 ПК. Ані Податковим кодексом, ані Порядком не передбачена можливість ухвалення нового податкового повідомлення-рішення у разі, коли сума грошового зобов`язання, встановлена раніше прийнятим -(ми) ППР, була відмінена (скасована, відкликана) у повному обсязі. Стаття 60 ПК України, на яку посилається суд (не вказуючи конкретну норму статті 60), не містить вказівки на право контролюючого органу ухвалити нове ППР у випадку коли сума грошового зобов`язання, визначена у раніше ухвалених податкових повідомленнях-рішеннях контролюючого органу не зменшена, а скасована у повному обсязі. Таким чином висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи. Також, судом допущене неправильне застосування норм матеріального права, а саме має місце неправильне тлумачення підпункту 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 ПК України та пункту 60.5 статті 60 ПК. Просить суд скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 року у справі № 520/32819/23. Ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

ГУ ДПС у Харківській області подало до суду відзив на апеляційну скаргу , вважає доводи та аргументи, покладені в обґрунтування апеляційної скарги, безпідставними та помилковими повністю, а апеляційну скаргу відповідно такою, що не підлягає задоволенню. Вказує , що керуючись статтею 60 Податкового кодексу України на підставі рішення суду у справі № 520/26845/21, яке набрало законної сили, контролюючим органом було прийняло податкове повідомлення-рішення від 05.09.2023 № 0/27637/0412 на загальну суму 130 149, 25 грн. Преюдиційно встановлені обставини не підлягають доказуванню. Отже, спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним та винесено відповідно до вимог чинного законодавства. Також, посилається на постанову Верховного суду від 08 серпня 2024 року у справі № 580/4674/23. Просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Клуб «Світ дозвілля», рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 у справі № 520/32819/23 залишити без змін.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Учасникам по даній справі було направлено судом апеляційної інстанції та отримано останніми копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, у т.ч. копію апеляційної скарги, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа .

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, вислухавши суддюдоповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції , доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи у їх сукупності вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що позивач пройшов процедуру державної реєстрації, унаслідок чого набув правового статусу суб`єкта господарювання - юридичної особи приватного права, на обліку у якості платника податків перебуває в Головному управління ДПС у Харківській області, утвореному на правах відокремленого підрозділу ДПС України.

Головним управлінням ДПС у Харківській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України, проведено камеральну перевірку ТОВ «Клуб «Світ дозвілля», код 42926567, з питання дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних за грудень 2019 року, січень-лютий 2020 року, за результатами якої складено Акт від 17.03.2021 року № 4350/20-40-18-13-05/42926567.

В акті зроблені висновки про вчинення Підприємством податкового правопорушення, а саме: порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за грудень 2019 року, січень-лютий 2020 року, чим підприємство порушено п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України. Відповідальність платника передбачена п. 120-1.1 ст. 120-1 розділу II Податкового кодексу України.

24.06.2021 року із посиланням на Акт контролюючим органом видано податкове повідомлення-рішення № 0121871813 про застосування: за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 61 до 365 календарних днів на суму ПДВ 396.612 грн. 52 коп. застосовано штраф 40 % у сумі 158.645,01 грн.; за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 366 і більше календарних днів на суму ПДВ 52.727 грн. 28 коп. застосовано штраф 50 % у сумі 26.363,64 грн. Загальна сума штрафу становить 185.008,65 грн.

Спірне податкове повідомлення-рішення оскаржено позивачем у адміністративному порядку до ДПС України.

За результатами адміністративної процедури оскарження спірного рішення ДПС України прийнято рішення № 24424/6/99-00-06-03-01-06 від 28.10.2021 року (отримане позивачем 10.11.2021р.), яким скарга Підприємства залишена без розгляду.

Не погодившись із правомірністю згаданого податкового повідомлення-рішення контролюючого органу, позивач звернувся з позовом до суду.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2022р. у справі №520/26845/21 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України від 24.06.2021 року №0121871813.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.08.2023р. у справі №520/26845/21, залишено без змін Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2022р.

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16.08.2023р. у справі №520/26845/21 повернуто.

05.09.2023р., на підставі Акту перевірки від 17.03.2021 року № 4350/20-40-18-13-05/42926567, Постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 16.08.2023р. у справі №520/26845/21, ГУ ДПС у Харківській області ухвалене повідомлення-рішення від 05.09.2023 року № 0/27637/0412.

Вважаючи вказане податкове повідомлення протиправним, зазначаючи що у контролюючого органу відсутні підстави для винесення повторно податкового повідомлення - рішення після скасування попереднього в повному обсязі, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач правомірно здійснив перерахунок суми штрафу і виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення, у зв`язку з чим останнє не підлягає скасуванню.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим Кодексом України (далі ПК України).

Відповідно до статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи (пункт 75.1).

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах (абзац другий підпункту 75.1.1 пункту 75.1).

Статтею 76 Податкового кодексу України встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова (пункт 76.1).

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (пункт 76.2).

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу (пункт 76.3).

Пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Так, висновками акту перевірки 17.03.2021 року № 4350/20-40-18-13-05/42926567 відповідачем встановлено порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН, чим порушено п. 201.10 ст. 201.

З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що на підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.06.2021 №0121871813

Проте, у подальшому, за результатами судового розгляду справи № 520/26845/21, вказане податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 24.06.2021 року №0121871813 визнано протиправним і скасовано та відповідач на виконання судового рішення у справі № 520/26845/21 зменшив суму раніше нарахованого грошового зобов`язання, у зв`язку з чим, прийняв нове податкове повідомлення-рішення від від 05.09.2023 року № 0/27637/0412.

Так, обґрунтовуючи протиправність дій податкової позивач вказував, що відповідачем без законних на те підстав було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 05.09.2023 року № 0/27637/0412, оскільки за наслідками судового оскарження податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, від 24.06.2021 року №0121871813 скасовані в повному обсязі.

Питання відкликання податкового повідомлення-рішення і податкової вимоги унормовано статтею 60 ПК України. Указана норма, зокрема, передбачає два окремі випадки, за яких податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним у випадку його скасування судом.

Так, відповідно до підпункту 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 ПК України (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Пункт 60.1.5 пункту 60.1 статті 60 ПК України передбачає, що податкове повідомлення-рішення або податкова вимога також вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

У випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов`язання або податкового боргу (пункт 60.4 статті 60 ПК України).

За правилами пункту 60.5 статті 60 ПК України у випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Аналогічні норми містяться у підпунктах 3, 4 пункту 1, пунктах 3, 4 розділу V Порядок відкликання податкових повідомлень-рішень Порядку №1204 (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Таким чином, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили та з дня набрання законної сили відповідним рішенням суду про скасування рішення контролюючого органу, яким визначені грошові зобов`язання, останнє вважається відкликаним та не створює будь-яких правових наслідків з моменту його прийняття.

З аналізу наведених норм права слідує, що за результатами судового оскарження податкового повідомлення-рішення останнє може бути скасовано повністю або частково.

У першому випадку у податкового органу відсутній обов`язок із прийняття нового податкового повідомлення-рішення, а скасоване податкове повідомлення- рішення вважається відкликаним у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

У випадку ж часткового скасування податкового повідомлення- рішення судом податковий орган повинен надіслати платнику податків нове податкове повідомлення-рішення, яке міститиме зменшену суму грошового зобов`язання.

При цьому до моменту надходження нового податкового повідомлення- рішення платнику податків із зменшеною сумою грошового зобов`язання попереднє податкове повідомлення-рішення не вважається відкликаним, що випливає із змісту пункту 60.4 статті 60 ПК України.

Проте, під час ухвалення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 05.09.2023 року № 0/27637/0412 податковий орган керувався пп. 60.1.5. пункту 60.1. та пункту 60.4 статті 60 ПК, відповідно до яких «У випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті (60.1.5. рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі), податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення- рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов`язання або податкового боргу.

Отже, колегія суддів вважає, що податковий орган діяв не на підставі, не в межах та не у спосіб, визначений діючим законодавством, оскільки рішенням суду апеляційної інстанції, сума грошового зобов`язання, визначена у податкових повідомленнях-рішеннях контролюючого органу не зменшена, а скасована, що виключає можливість застосування для контролюючого органу положень пп. 60.1.5. пункту 60.1. та пункту 60.4 статті 60 ПК.

Слід звернути увагу, що ані Податковим кодексом України, ані Порядком не передбачена можливість ухвалення нового податкового повідомлення-рішення у разі, коли сума грошового зобов`язання встановлена раніше прийнятим (ми) ППР, була відмінена (скасована, відкликана) у повному обсязі.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції помилково застосовано норми матеріального права, оскільки має місце неправильне тлумачення підпункту 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 ПК України, та пункту 60.5 статті 60 ПК.

Щодо посилання податкового органу як на підставу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення на висновок апеляційного суду , викладений в постанові від 16.08.2023 по справі №520/26845/21, який у свою чергу посилався на постанову Верховного Суду від 22 лютого 2023 року у справі №640/13531/19, як на можливу підставу для податкового органу зменшити та перерахувати штрафні санкції.

Колегія суддів зазначає , що такий висновок не враховує положення вказаного пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, відповідно до якого «Штрафи за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", строк сплати грошових зобов`язань за якими не настав або грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", застосовуються в розмірі 1 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 510 гривень.

Штрафи, застосовані через відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", строк сплати грошових зобов`язань за якими не настав або грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", застосовуються в розмірі 2,5 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1700 гривень.

Контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення- рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним)».

Тобто, пункт 73 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України є спеціальною, ретроспективною правовою нормою, яка пом`якшувала відповідальність платників податків за певні, визначені самим пунктом порушення та у визначений проміжок часу (з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року).

Отже, колегія суддів вважає, що помилково поза увагою податкового органу залишився зміст та призначення пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, а також умови його застосування та суми штрафів. За таких обставин положення даного пункту, в жодному разі не дають підстави дійти до висновку про можливість ухвалення контролюючим органом оскаржуваного ППР у даній справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 05.09.2023 року № 0/27637/0412 суб`єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з`ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, чим порушено законні інтереси платника податків, у зв`язку з чим податкове повідомлення-рішення від 05.09.2023 року № 0/27637/0412 підлягає скасуванню, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом першої інстанції не було враховано вищенаведених обставин, що призвело до неправильного вирішення справи.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

За приписами п. 2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи, вищенаведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд ухвалить нове рішення, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем при зверненні до суду з адміністративним позовом сплачено судовий збір в сумі 2684 грн 00 коп. та при зверненні з апеляційною скаргою сплачено судовий збір в сумі 4026 грн 00 коп.

Враховуючи те, що апеляційна скарга судом задоволена, тому відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в загальному розмірі 6710 грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб "Світ дозвілля" задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 по справі № 520/32819/23 скасувати.

Прийняти нове судове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб "Світ дозвілля" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 05.09.2023 року № 0/27637/0412.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області ( код ЄДРПОУ 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб "Світ дозвілля" (код ЄДРПОУ 42926567) судові витрати на судовий збір в загальній сумі 6710 грн 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді(підпис) (підпис) І.С. Чалий І.М. Ральченко