Постанова
від 16.01.2025 по справі 160/25210/24
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 січня 2025 року м. Дніпросправа № 160/25210/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційні скарги Громадської організації «Платформа Громадський Контроль», Дніпропетровської обласної ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 року (суддя Озерянська С.І., м. Дніпро, повний текст рішення виготовлено 24.10.2024 року) у адміністративній справі №160/25210/24 за позовом Громадської організації «Платформа Громадський Контроль» до Дніпропетровської обласної ради про визнання протиправною відмову, зобов`язання надати запитувані документи та письмову інформацію, суд

в с т а н о в и в:

18.09.2024 року Громадська організація «Платформа Громадський Контроль» (далі по тексту позивач) звернулася до Дніпропетровської обласної ради (далі по тексту відповідач), в якому просила визнати протиправною відмову відповідача у наданні інформації, запитуваної в її інформаційному запиті №1755/24 від 28.09.2024 року щодо отримання публічної інформації; зобов`язати відповідача надати запитувані документи та письмову інформацію, які б містили повні та вичерпні відповіді на всі питання, які були поставлені в її інформаційному запиті.

Рішенням Дніпропетровського оружного адміністративного суду від 24.10.2024 року позовні вимоги задоволено частково; визнано протиправною відмову Дніпропетровської обласної ради у наданні інформації, запитуваної в інформаційному запиті Громадської організації «Платформа Громадський Контроль» №1755/24 від 26.08.2024 року щодо отримання публічної інформації; зобов`язано Дніпропетровську обласну раду повторно розглянути інформаційний запит Громадської організації «Платформа Громадський Контроль» №1755/24 від 26.08.2024 року щодо отримання публічної інформації, з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні.

З рішенням суду першої інстанції не погодилася Громадська організація «Платформа Громадський контроль» та подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Апелянт свої вимоги обґрунтовував тим, що він погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено дотримання вимог ч.2 ст.6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», проте, на думку апелянта, судом не було досліджено дійсної причини відмови у доступі до запитуваної інформації, а саме помилкове віднесення такої інформації до конфіденційної, також, не взято до уваги доводи в частині суспільної важливості запитуваної інформації. Ігнорування даних обставин, на думку апелянта, стало причиною того, що суд, ухвалюючи рішення застосував вкрай неефективний спосіб захисту порушеного права, що явно не забезпечує реальне відновлення порушеного права та остаточне вирішення спірних правовідносин, що в свою чергу є порушенням приписів ч.1 ст.2, ст.5 КАС України, що гарантують ефективний захист прав, свобод та інтересів позивача. На думку апелянта, судом не враховано того, що відповідно до ч.2 ст.5 Закону України «Про захист персональних даних» не є конфіденційною інформацією персональні дані, що стосуються здійснення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, посадових чи службових повноважень. Депутати місцевих рад відповідно до підпункту б, п.1 ст.2 Закону України «Про запобігання корупції» відносяться до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, отже, депутати обласної ради є особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тобто передбачені додаткові правові обтяження, а запитувана інформація напряму стосується виконання їх повноважень. На думку апелянта, інформація стосується депутатів Дніпропетровської обласної ради, осіб, які відіграють певну роль у громадському житті, що є додатковим аргументом на користь наявності суспільного інтересу запитуваної інформації. На думку апелянта, інформація про те, що депутати Дніпропетровської обласної ради виїжджали за межі території України, що підтверджується листом Дніпропетровської обласної ради від 13.06.2024 року №вих-1401/0/2-24, надання запитуваної інформації щодо відповідних рішень про службові відрядження, листів щодо запрошення та/або відрядження, на підставі яких депутати обласної ради перетнули державний кордон, буде сприяти інформуванню про діяльність та поведінку депутатів та виявлення неетичної поведінки, вимаганню пояснень дійсних причин таких вчинків у період воєнного стану, а, отже, буде сприяти посиленню підзвітності та підконтрольності влади суспільству.

З рішенням суду першої інстанції не погодилася Дніпропетровська обласна рада та подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що суд неповно з`ясував обставини, що мають значення для правильного та справедливого вирішення спору по суті, судом необґрунтовано визначено, що обласною радою формально розглянуто інформаційний запит. Апелянт посилався на статті 20, 21 Закону України «Про інформацію», ст.6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та зазначив, що з метою дотримання балансу між інтересами заявника в доступі до інформації та необхідністю захисту прав окремих осі, якими в даному випадку є депутати обласної ради VІІІ скликання, Дніпропетровською обласною радою було проведено так званий трискладовий тест, за результатами чого, на підставі п.2 ч.1 ст.22 Закону відмовлено у задоволенні інформаційного запиту від 26.08.2024 року №1755/24, та листом від 30.08.2024 року №вих-2082/0/2-24, надано відповідь, якою, зокрема, поінформовано, що депутатами встановлено режим конфіденційності тієї інформації, яка в подальшому запитувалася замовником; обласною радою отримано таку інформацію не в процесі виконання своїх обов`язків, оскільки депутати лише повідомляли (хоча і не мали) обласну раду про заплановані відрядження за кордон у зв`язку із виробничою, громадською та/або службовою діяльністю, які не пов`язані з виконанням депутатських повноважень; обласною радою та головою обласної ради не приймалися рішення або інші розпорядчі документи про направлення у службові відрядження за кордон депутатів обласної ради VІІІ скликання, а також в обласній раді не створювалися будь-які документи (листи) про надання дозволів, погоджень тощо до Міністерства розвитку громадян, територій та інфраструктури України для системи «Шлях» і військових адміністрацій, у яких йшлося про виїзд депутатів за кордон; депутати місцевих рад здійснюють свої повноваження, не пориваючи з виробничою або службовою діяльністю, і не перебувають у трудових (службових) відносинах з місцевими радами; фінансування таких відряджень не здійснювалося за кошти обласного бюджету, а тому така інформація не підпадає під критерії ч.5 ст.6 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Апелянт посилався на Рішення Конституційного Суду України від 20.01.2012 року №2-рп/2012. Апелянт зазначив. що обмеження доступу до запитуваної інформації здійснено задля захисту права на невтручання в особисте і сімейне життя (право на власність), шкода від оприлюднення якої переважає на суспільним інтересом в її отриманні та полягає в тому, що за умови поширення інформації стосовно приватного життя осіб з єдиною метою задоволення цікавості певної аудиторії, спричинить порушення прав і свобод людини і громадянина, захист яких гарантується Конституцією України, а тому суттєво вплине на захищені інтереси та дозволить їх реалізувати повною мірою.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Громадської організації «Платформа Громадський Контроль» підлягає задоволенню, апеляційна скарга Дніпропетровської обласної ради не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до пунктів 1.1, 2.1, 2.3 статуту Громадська організація «Платформа Громадський Контроль» є громадською організацією, яка об`єднує громадян України на засадах вільності, рівноправності. Метою діяльності організації є сприяння на громадських засадах забезпеченню системного запобігання, виявленню та припиненню корупційних правопорушень, слідкування за неухильним додержанням посадовими особами органів державної влади та органів місцевого самоврядування, при здійсненні ними своїх повноважень, вимог чинного законодавства. Організація ставить перед собою такі завдання, зокрема: сприяння реалізації принципів демократії, верховенства права, дотримання прав та інтересів людини та громадянина в усіх сферах життя, соціальної солідарності громадян та соціальної справедливості; сприяння виявленню проявів корупції та неефективного керівництва (управління); консолідація зусиль щодо проведення громадських слухань та встановлення рівня корумпованості, корупційних схем та пошук відповідальних осіб; доведення до відома громадян отриманих на публічні запити відомостей щодо корумпованості органів місцевого самоврядування, висвітлення у засобах масової інформації отриманих документів та схем, будь-яких проявів корупції, марнотратства, неефективного управління (менеджменту), відсутності покарання. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2024 року визнано протиправною відмову Дніпропетровської обласної ради у наданні інформації, запитуваної в інформаційному запиті Громадської організації «Платформа Громадський Контроль» вих. №24/24 від 03.01.2024 року щодо отримання публічної інформації, зобов`язано Дніпропетровську обласну раду повторно розглянути інформаційний запит Громадської організації «Платформа Громадський Контроль» вих. №24/24 від 03.01.2024 року щодо отримання публічної інформації, з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні. Листом Дніпропетровської обласної ради від 13.06.2024 року вих-1401/0/2-24, за результатами повторного розгляду інформаційного запиту Громадської організації «Платформа Громадський Контроль» вих. №24/24 від 03.01.2024 року було надано копії листів Дніпропетровської обласної ради до Держприкордонслужби стосовно депутатів Дніпропетровської обласної ради VIII скликання, щодо яких отримано повідомлення про заплановані відрядження за кордон, пов`язані з виробничою, громадською та/або службовою діяльністю, за період з 24.02.2022 року по 01.01.2024 року. 26.08.2024 року за вих № 1755/24 Громадською організацією «Платформа Громадський Контроль» на адресу голови Дніпропетровської обласної ради Лукашука М.В. було направлено інформаційний запит на доступ до інформації, щодо отримання публічної інформації, в якому було запитано: «копії усіх листів з додатками, які складені та/або у яких згадуються депутат/депутати Дніпропетровської обласної ради VIII скликання і стосуються їх запрошення та/або відрядження, що надходили до Дніпропетровської обласної ради чи її голови у період з 24.02.2022 року по день формування відповіді на цей запит. Відповідь надати, враховуючи листи щодо запланованих відряджень за кордон депутатів Дніпропетровської обласної ради VIII скликання та/або з проханням скласти лист про відрядження (зокрема, але не виключно на основі або у відповідь до яких були зроблені листи, які додавалися до листа від 13.06.2024 року за №вих-1401/0/2-24). Такі листи могли надходити як від фізичних так і від юридичних осіб. Листом Дніпропетровської обласної ради від 30.08.2024 року №вих-2082/0/2-24 надано відповідь на вищевказаний запит, згідно якої, зокрема повідомлено, що запитувані ГО «Платформа Громадський контроль» листи, які складені та/або у яких згадуються депутат/депутати Дніпропетровської обласної ради VIII скликання і стосуються їх запрошення та/або відрядження, містять інформацію, яка в розумінні законів України «Про доступ до публічної інформації», «Про захист персональних даних» та «Про інформацію» визнана депутатами конфіденційною. Крім того, таку інформацію в силу приписів ч.1ст.6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та ч.2 ст.21 Закону України «Про інформацію» визначено інформацією з обмеженим доступом. Так, конфіденційною є інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов (ч.1 ст.7 Закону України «Про доступ до публічної інформації»). У свою чергу розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов`язані, серед іншого, використовувати її лише з метою та у спосіб, визначений законом (п.2 ч.3 ст.10 Закону України «Про доступ до публічної інформації»). Зазначає, що депутати обласної ради лише повідомляли про заплановані відрядження за кордон у зв`язку із виробничою, громадською та/або службовою діяльністю, що не пов`язані з виконанням депутатських повноважень. Разом із цим, депутати Дніпропетровської обласної ради VIII скликання не надали згоду на поширення (надання) інформації про них, що міститься в запитуваних ГО «Платформа Громадський контроль» листах. Крім цього, запитувана ГО «Платформа Громадський контроль» інформація не належить до інформації, доступ до якої не може бути обмежено (ч.5 ст.6 Закону України «Про доступ до публічної інформації»), а Дніпропетровська обласна рада за результатами проведення так званого «трискладового тесту» дійшла висновку, що доступ до запитуваної інформації належить обмежити. Вбачається, що з урахуванням положень ч.2 ст.7 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та ч.2 ст.32 Конституції України суспільними інтересами (інтерес громадськості), в яких конфіденційна інформація може бути поширена, є лише інтереси національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Вимога ч.1 ст.29 Закону України «Про інформацію» щодо встановлення переваги потенційної шкоди від поширення конфіденційної інформації над правом громадськості знати її відображає принцип пропорційності обмеженім права, який с аспектом принципу верховенства права, передбаченого ст.8 Конституції України, і через призму якого досліджується правомірність будь-якого обмеження права, в тому числі права на отримання інформації. Таким чином, обмеження доступу до запитуваної ГО «Платформа Громадський контроль» інформації здійснюється задля захисту права на невтручання в особисте і сімейне життя (право на приватність), оскільки йдеться саме про конфіденційну інформацію. За таких обставин, з метою дотримання балансу між інтересами заявника в доступі до інформації та необхідністю захисту прав окремих осіб, якими в даному випадку є депутати обласної ради VIII скликання, Дніпропетровська обласна рада, на підставі п.2 ч.1 ст.22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», відмовляє у задоволенні інформаційного запиту від 26.08.2024 року №1755/24. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції керувався статтями 34, 40, 55 Конституції України; статтями 1, 4, 5, частинами 1, 2 ст.6, ст.7 Закону України «Про інформацію»; статтями 1, 3, 4, 5, ч.4 ст.13, ч.2 ст.19, ст.20, частинами 1, 2, 5 ст.22 Закону України «Про доступ до публічної інформації»; ч.1 ст.2, ст.5, ч.1 ст.6 Конвенції Ради Європи про доступ до офіційних документів, що її ратифіковано із заявами Законом України «Про ратифікацію Конвенції Ради Європи про доступ до офіційних документів» від 20.05.2020 року №631-IX та прийшов до висновку про те, що відповідачем не доведено дотримання ним вимог ч.2 ст.6 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Суд вважав надану відповідачем відповідь на інформаційний запит такою, що суперечить вимогам Закону України «Про доступ до публічної інформації», оскільки публічна інформація не є обмеженою. Суд врахував, що Україна взяла на себе відповідальність із виконання зобов`язань щодо забезпечення гарантій права кожному, без дискримінації за будь-якою ознакою, на доступ, зокрема до публічної інформації, за вимогою до офіційних документів, що знаходяться в розпорядженні державних органів. Суд вважав, що, оскільки, у спірних правовідносинах права позивача порушені саме протиправною відмовою Дніпропетровської обласної ради у наданні інформації, запитуваної в інформаційному запиті належним способом захисту буде зобов`язати відповідача повторно розглянути інформаційний запит Громадської організації «Платформа Громадський Контроль» №1755/24, з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні.

Матеріалами справи встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2024 року у справі №160/10417/24 визнано протиправною відмову Дніпропетровської обласної ради у наданні інформації, запитуваної в інформаційному запиті Громадської організації «Платформа Громадський Контроль» вих. №24/24 від 03.01.2024 року щодо отримання публічної інформації; зобов`язано Дніпропетровську обласну раду повторно розглянути інформаційний запит Громадської організації «Платформа Громадський Контроль» вих. №24/24 від 03.01.2024 року щодо отримання публічної інформації, з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні.

Встановлено, що листом від 13.06.2024 року вих-1401/0/2-24, Дніпропетровською обласною радою було надано копії листів Дніпропетровської обласної ради до Держприкордонслужби стосовно депутатів Дніпропетровської обласної ради щодо яких отримано повідомлення про заплановані відрядження за кордон, пов`язані з виробничою, громадською та/або службовою діяльністю, за період з 24.02.2022 року по 01.01.2024 року.

В матеріалах справи є копії листів Дніпропетровської обласної ради на адресу Державної прикордонної служби України «Про відрядження депутата обласної ради» згідно яких депутат направлявся у відрядження відповідно до листів (наказу про відрядження) відповідної організації, товариства, фонду, компанії, університету тощо та листа депутата.

Однак, Громадська організація «Платформа Громадський Контроль» вважала, що інформація була надана не повністю, тобто станом на момент надання відповіді (13.06.2024 року).

Встановлено, що, вважаючи, що дана інформація має великий суспільний інтерес, 26.08.2024 року Громадською організацією «Платформа Громадський Контроль» відповідно до Статуту, було направлено на адресу голови Дніпропетровської обласної ради інформаційний запит №1755/24 на доступ до інформації, яким було запитано: копії усіх листів з додатками, які складені та/або у яких згадуються депутат/депутати Дніпропетровської обласної ради VІІІ скликання і стосуються їх запрошення та/або відрядження, що надходили до Дніпропетровської обласної ради чи її голови у період з 24.02.2022 року по день формування відповіді на цей запит. Відповідь надати, враховуючи листи щодо запланованих відряджень за кордон депутатів Дніпропетровської обласної ради VІІІ скликання з проханням скласти лист про відрядження (зокрема, але не виключно на основі або у відповідь о яких були зроблені листи, які додавалися до вашого листа від 13.06.2024 року за №вих-1401/0/2-24). Такі листи могли надходити як від фізичних так і від юридичних осіб. В інформаційному запиті, також, зазначалося про надання інформації з усіма додатками, щодо відряджень депутатів та надати конкретні листи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_15 , ОСОБА_18 ; ОСОБА_19 , ОСОБА_20 .

Встановлено, що Дніпропетровською обласною радою 30.08.2024 року було надано відповідь №вих-2082/0/2-24, якою було відмовлено у наданні інформації. Як вбачається з тексту листа, запитувані листи, які складені та/або у яких згадуються депутат/депутати Дніпропетровської обласної ради VІІІ скликання і стосуються їх запрошення та/або відрядження, містять інформацію, яка в розумінні законів України «По доступ до публічної інформації», «Про захист персональних даних» та «Про інформацію» визнана депутатами конфіденційною. Крім того, таку інформацію в силу приписів ч.1 ст.6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та ч.2 ст.21 Закону України «По інформацію» визначено інформацією з обмеженим доступом. В листі вказано, що депутати лише повідомляли про заплановані відрядження за кордон у зв`язку з виробничою, громадською та/або службовою діяльністю, що не пов`язані з виконанням депутатських повноважень. Разом з тим, депутати Дніпропетровської обласної ради VІІІ скликання не надали згоду на поширення (надання) інформації про них, що міститься в запитуваних ГО «Платформа Громадський Контроль» листах. Крім того, запитувана інформація не належить до інформації, доступ до якої не може бути обмежена (ч.5 ст.6 Закону України «Про доступ до публічної інформації»), а Дніпропетровська обласна рада за результатами проведення так званого «трискладового тесту» дійшла висновку, що доступ до запитуваної інформації належить обмежити. Обмеження доступу до запитуваної інформації здійснюється задля захисту права на невтручання в особисте і сімейне життя (право на приватність), оскільки йдеться саме про конфіденційну інформацію. Шкода від оприлюднення такої інформації переважає над суспільним інтересом в її отриманні (правом громадськості знати цю інформацію) та полягає в тому, що з урахуванням положень ч.2 ст.29 Закону України «Про інформацію» предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному інтересу, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов`язків. При цьому шкода є істотною, з високою імовірністю та реальним ризиком настання, і полягає у порушенні конституційних прав і свобод людини і громадянина. Розголошення такої інформації нерозривно пов`язано з настанням шкоди для інтересів, захист яких гарантується Конституцією України, а тому суттєво вплине на захищені інтереси та не дозволить їх реалізувати повною мірою. Така інформація не відповідає жодному суспільному інтересу, хоча й можуть бути цікавими для громадськості. У випадку надання запитуваної інформації буде допущено порушення приписів частин 1, 2 ст.32, ч.2 ст.34 Конституції України.

Відповідно до ч.2 ст.19, ч.2 статей 3, 40 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до ч.1 ст.6, ст.7 Закону України «Про інформацію» право на інформацію забезпечується, зокрема, обов`язком суб`єктів владних повноважень інформувати громадськість та медіа про свою діяльність і прийняті рішення. Держава гарантує всім суб`єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Відповідно до статей 1, 3, 7, частин 1, 2, 4 ст.13, ч.1 ст.22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації. Конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частинах 1, 2 ст.13 цього Закону. Розпорядники інформації, визначені ч.1 ст.13 цього Закону, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема, суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання; особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків. Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом. Розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту, в таких випадках, зокрема, інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до ч.2 ст.6 цього Закону.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» обласні ради - органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст.

Відповідно до ч.3 ст.8 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» на депутатів місцевих рад поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».

Відповідно до підпункту б п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про запобігання корупції» депутати місцевих рад відносяться до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Аналізуючи докази у справі та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що Дніпропетровською обласною радою не дотримано вимоги ч.2 ст.6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», оскільки запитувана інформація не є конфіденційною та не є обмеженою, є публічною інформацією. Суд апеляційної інстанції зазначає, що запитувана інформація стосується здійснення депутатами (особами, які уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) своїх посадових повноважень.

Суд апеляційної інстанції критично відноситься до мотивів відмови у наданні запитуваної інформації з тих підстав, що інформація є конфіденційною, з обмеженим доступом; Дніпропетровська обласна рада необґрунтовано послалася на те, що депутати Дніпропетровської обласної ради VІІІ скликання не надали згоду на поширення (надання) інформації про них, що міститься в запитуваних ГО «Платформа Громадський Контроль» листах, а, також, на результати «трискладового тесту» дійшла висновку, що доступ до запитуваної інформації належить обмежити. Суд апеляційної інстанції вважає, що надання запитуваної інформації не є втручанням в особисте і сімейне життя депутатів. При цьому суд враховує, що Рішенням Конституційного Суду України від 20.01.2012 року у справі №2-рп/2012 (тлумачення частин 1, 2 ст.32, частин 2, 3 ст.34 Конституції України) встановлено, що перебування особи на посаді, пов`язаній зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування, передбачає не тільки гарантії захисту прав цієї особи, а й додаткові обмеження. Суд вважає, що з урахуванням вищезазначеного, інформація може бути поширена, якщо вона є суспільно необхідною, тобто є предметом суспільного інтересу, і право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення. З цих підстав, суд критично відноситься до твердження про те, що шкода від оприлюднення такої інформації переважає над суспільним інтересом в її отриманні, про те, що шкода є істотною, з високою імовірністю та реальним ризиком настання, і полягає у порушенні конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також, те, що запитувана інформація фактично не має суспільного інтересу.

Суд апеляційної інстанції враховує, що саме у період перебування України в воєнному стані, законодавець вніс зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 року №57, зі змінами від 27.01.2023 року №69), а саме до п.2-14, якими передбачив, що у разі введення в Україні воєнного стану, зокрема, депутати місцевих рад, які заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, мають право перетинати державний кордон на підставі відповідних рішень про службові відрядження.

Суд апеляційної інстанції вважає, що інформація про додержання особами, уповноваженими на виконання функцій місцевого самоврядування (депутатами місцевих рад) положень законодавства є безумовно предметом суспільного інтересу.

Однак, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ефективним способом захисту є зобов`язання Дніпропетровської обласної ради повторно розглянути інформаційний запит Громадської організації «Платформа Громадський Контроль» від 26.08.2024 року №1755/24 щодо отримання публічної інформації, з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні.

Суд звертає увагу на те, що суд першої інстанції не обґрунтував таке рішення, обмежившись лише тим, що відмова є протиправною, а тому належним способом захисту буде зобов`язання відповідача повторно розглянути інформаційний запит Громадської організації «Платформа Громадський Контроль» №1755/24 з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні.

Суд апеляційної інстанції враховує, що відповідно до п.4 ч.2, ч.4 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. У випадку, визначеному п.4 ч.2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Суд апеляційної інстанції враховує, що відмова у наданні запитуваної інформації є протиправною, а тому, належним та ефективним способом захисту порушеного права є зобов`язання Дніпропетровської обласної ради надати запитувані документи та письмову інформацію, які б містили повні та вичерпні відповіді на питання, які були поставлені в інформаційному запиті Громадської організації «Платформа Громадський Контроль» від 26.08.2024 року №1755/24.

Суд апеляційної інстанції враховує судову практику Верховного Суду відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, викладену у постанові Верховного Суду України від 04.07.2024 року у справі №520/16250/23, згідно якої ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод задекларовано, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Такі дії є завершальними актами захисту у вигляді матеріально-правових дій або юрисдикційних дій щодо усунення перешкод на шляху здійснення суб`єктами своїх прав або припинення правопорушень, відновлення становища, яке існувало до порушення. Саме застосування конкретного способу захисту порушеного чи запереченого права і є результатом діяльності по захисту прав. Таким чином, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам (пункти 124, 125, 126 постанови).

Відповідно до ч.6 ст.139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Встановлено, що Громадська організація «Платформа Громадський Контроль» здійснила оплату судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до платіжної інструкції №5393 від 01.11.2024 року у розмірі 3633,30 грн., які підлягають стягненню за рахунок власних бюджетних асигнувань Дніпропетровської обласної ради.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга Громадської організації «Громадський Контроль» підлягає задоволенню, апеляційна скарга Дніпропетровської обласної ради не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід змінити в частині зобов`язання вчинити певні дії та в цій частині задовольнити позовні вимоги.

Керуючись статтями 315, 317, 321, 322 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Громадської організації «Платформа Громадський Контроль» - задовольнити.

Апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної ради залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 року у адміністративній справі №160/25210/24 змінити, абзац третій резолютивної частини рішення викласти у наступній редакції:

Зобов`язати Дніпропетровську обласну раду надати запитувані документи та письмову інформацію, які б містили повні та вичерпні відповіді на всі питання, які були поставлені в інформаційному запиті Громадської організації «Платформа Громадський Контроль» від 26.08.2024 року №1755/24.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Стягнути за рахунок власних бюджетних асигнувань Дніпропетровської обласної ради (код ЄДРПОУ 23928934) на користь Громадської організації «Платформа Громадський Контроль» (код ЄДРПОУ 39689459) судові витрати у розмірі 3633 (три тисячі шістсот тридцять три) грн. 30 копійок.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку статей 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддяО.М. Лукманова

суддяЛ.А. Божко

суддяЮ. В. Дурасова

СудТретій апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення16.01.2025
Оприлюднено20.01.2025
Номер документу124499766
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо забезпечення права особи на доступ до публічної інформації

Судовий реєстр по справі —160/25210/24

Постанова від 16.01.2025

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Лукманова О.М.

Ухвала від 27.11.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Лукманова О.М.

Ухвала від 27.11.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Лукманова О.М.

Ухвала від 21.11.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Лукманова О.М.

Ухвала від 07.11.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Лукманова О.М.

Рішення від 24.10.2024

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Озерянська Світлана Іванівна

Ухвала від 23.09.2024

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Озерянська Світлана Іванівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні