Ухвала

від 16.01.2025 по справі 420/28982/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------

У Х В А Л А

16 січня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/28982/23

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача - Бойка А.В., суддів - Шевчук О.А., Федусика А.Г., розглянувши клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 р. у справі №420/28982/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАФТ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 р. задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Крафт» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, яку ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.04.2024 року було повернуто апелянту через неусунення недоліків апеляційної скарги.

Електронний примірник ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.04.2024 року було отримано Головним управлінням ДПС в Одеській області у підсистемі "Електронний суд" 01.05.2024 року о 01:10 год.

12.12.2024 року засобами підсистеми "Електронний суд" Головне управління ДПС в Одеській області повторно подало апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 р. у справі №420/328982/23. Разом з апеляційною скаргою апелянтом було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2024 року були визнані неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 р. у справі №420/28982/23, зазначені представником Головного управління ДПС в Одеській області у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області було залишено без руху та надано апелянту десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали суду для надання до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням в ній інших обґрунтованих поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та наданням доказів у їх підтвердження.

30.12.2024 року Головне управління ДПС в Одеській області подало до суду апеляційної інстанції заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Апелянт посилався на те, що він не знехтував своєю процесуальною поведінкою, а вчинив всі можливі дії для оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.03.2024року у справі № 420/28982/23.

Крім того в якості підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт посилався на систематичне здійснення обстрілу міста та об`єктів критичної інфраструктури, а також об`єктів адміністративного значення, а саме ГУ ДПС в Одеській області, що вплинуло на стресостійкість і якість роботи податкового органу. Також апелянт зазначив, що у місті Одеса діють планові та аварійні відключення світла, відповідно до черг відключення світла. Зважаючи на обмежені можливості живлення податкового органу, постійну поломку генератора, який не розрахований на велику будівлю ГУ ДПС в Одеській області, а також великий об`єм роботи, який унеможливлював подачу апеляційної скарги у встановлений процесуальний строк, апелянт просив поновити йому строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Розглянувши подане клопотання, колегія суддів доходить наступного:

Згідно положень ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

В свою чергу, частиною 2 статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (ч. 3 ст. 295 КАС України).

Згідно ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалене 11.03.2024 р. в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження.

Вказане судове рішення було отримано апелянтом 12.03.2024 року о 18:09 год. у підсистемі «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, наявною в матеріалах електронної справи.

Вперше апеляційну скаргу подано відповідачем з дотриманням вимог ст. 295 КАС України. Водночас ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.04.2024 року первинно подану апеляційну скаргу було повернуто скаржнику, оскільки останнім не надано документу про сплату судового збору.

Вказану ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду було отримано апелянтом 01.05.2024р. о 07:42 год., у системі «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Однак з повторною апеляційною скаргою Головне управління ДПС в Одеській області, звернулось до суду апеляційної інстанції лише 12.12.2024 року, більше ніж через сім місяців після повернення первинно поданої апеляційної скарги.

Колегія суддів зазначає, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Водночас сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропущення строку. При вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин пропущення строку звернення з апеляційною скаргою суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли скаржник дізнався про відповідне рішення суду, характер його процесуальної поведінки щодо виконання своїх обов`язків тощо.

Підстави пропуску особою строку на оскарження судового рішення можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення зі скаргою (заявою) у встановлений процесуальним законом строк.

Щодо посилань апелянта на наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, обумовлених введенням воєнного стану та наслідків повномасштабної збройної агресії проти України у вигляді відключень електроенергії, великої кількості повітряних тривог та загрози ракетних ударів, колегія суддів зазначає, що дійсно, введений в країні воєнний стан суттєво ускладнив повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади та місцевого самоврядування. Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов`язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

Слід зазначити, що введення воєнного стану може бути поважною причиною пропущення процесуального строку якщо це пов`язано не з загальними, а конкретними причинами, що практично, а не теоретично, заважали вчасно виконати процесуальну дію.

Натомість апелянт таких конкретних причин не навів, як і не надав доказів, які б вказували на поважні причини пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою. Також апелянтом не доведено, що між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану є безпосередній, прямий причинний зв`язок.

Скаржник в період дії воєнного стану своєї діяльності не припиняв. Головне управління ДПС в Одеській області не є тим органом державної влади, який активно залучений до обороноздатного процесу держави.

Крім того колегія суддів враховує суттєвість пропуску строку на апеляційне оскарження, та вважає, що наведені апелянтом обставини не можуть виправдовувати повторне звернення з апеляційною скаргою більш ніж через сім місяців після її повернення судом апеляційної інстанції.

Неналежна організація процесу із оскарження судових рішень з боку відповідальних осіб та виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Головним управлінням ДПС в Одеській області не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що пропуск строку на апеляційне оскарження дійсно пов`язаний з непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк, звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.

Колегія суддів звертає увагу на те, що державні органи є рівними перед законом і судом, поряд з іншими учасниками справи, та зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, та не можуть зловживати наданими їм процесуальними правами.

Обставини, на які посилається апелянт у даній справі є суб`єктивними та пов`язані виключно з неналежною організацією роботи відповідача.

Таким чином, апелянтом не наведено обставини, які б дійсно підтверджували наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Враховуючи все вищевикладене, зважаючи на допущення апелянтом необґрунтованого зволікання з поданням апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для визнання поважними наведених апелянтом причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 року.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом не поважними.

Оскільки, наведені апелянтом доводи щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є неповажними, підстави для прийняття апеляційної скарги та відкриття апеляційного провадження відсутні.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 295, 296, 299, 321, 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В :

Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 р. у справі №420/28982/23, зазначені представником Головного управління ДПС в Одеській області у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 р. у справі №420/28982/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Суддя-доповідач А.В. БойкоСудді О.А. Шевчук А.Г. Федусик