Ухвала

від 17.01.2025 по справі 367/13389/24

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/13389/24

Провадження №2-з/367/16/2025

УХВАЛА

Іменем України

про забезпечення позову

17 січня 2025 суддя Ірпінського міського суду Київської області Мерзлий Л.В., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Лата Н.Ф. про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Київської області Рибчинського Олександра Володимировича, Державного підприємства "Сетам", ОСОБА_2 , третя особа: Кредитна спілка "ЗАРАЗ", про визнання електронного аукціону (торгів) та його результатів недійсними.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.01.2025 заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Лата Н.Ф. про забезпечення позову передано судді Мерзлому Л.В.

У поданій заяві представник ОСОБА_1 - адвокат Лата Н.Ф. просить суд вжити заходи забезпечення позову у вигляді заборони відчуження квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , а також просить накласти арешт на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Заява обґрунтована тим, що предметом оскаржуваних електронних торгів є квартира, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (надалі - Квартира), що була реалізована, на думку Позивача, з порушенням передбаченої чинним законодавством процедури.

В той же час, станом на сьогоднішній день Відповідач 3 ОСОБА_2 вживає заходів щодо подальшої реалізації Квартири, яка є предметом електронних торгів. Так, інформація про продаж Квартири розміщена на сайтіwww.olx.ua, що підтверджується відповідним оголошенням ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач 3 як власник вищевказаного об?єкту нерухомого майна не позбавлений права та можливості, незважаючи на наявність судового спору, продовжувати здійснювати дії, які в даний момент вже будуть спрямовані на відчуження на користь третіх осіб даного об?єкту. Існує реальна загроза, що на момент розгляду справи по суті Квартира буде продана згідно цього оголошення, а це ускладнить або унеможливить виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Крім того, з дій Відповідача 3 вбачається що останній поспішає з продажем і визначивши спочатку вартість Квартири у розмірі 41 000 доларів США (на момент коли Позивач побачив це оголошення 24.12.2024 року), 25.12.2024року зменшив вартість Квартири до 39 000 доларів США. Таким чином, за наведених обставин, очевидним є той факт, що подальші дії щодо відчуження майна, яке входить до предмета спору, значно утруднить чи взагалі зробить неможливим у випадку задоволення позову судом, ефективний захист та поновлення порушених, оспорюваних прав заявника, за захистом яких він звернувся до суду, може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду.

Представник заявника також вказує про те, що в силу положень ст.ст.149-153ЦПК України, цілковито обґрунтовано вбачається, що на час розгляду справи в суді, є всі правові підстави для вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відчуження вищевказаної квартири та накладення арешту на нерухоме майно. Поряд з цим, такий захід буде допустимим та пропорційним заходом забезпечення позову та буде в повній мірі відповідати меті згаданого інституту. Крім цього, даний вид забезпечення позову пов?язаний з розглядом даної справи і виконанням можливого рішення за результатами її розгляду, вжиті заходи будуть співмірними із заявленими позивачем позовними вимогами.

Відповідно до приписів ч.1 ст.153 ЦПК України, суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та матеріали позовної заяви, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1ст. 151 ЦПК Українивстановлено, що заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, ціну позову, про забезпечення якого просить заявник.

Крім того, згідно роз`яснень, які містяться в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року за № 9, вбачається, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Аналіз вказаних правових норм свідчить, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Також слід звернути увагу, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Тому достатнім обґрунтуванням для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

До аналогічних висновків прийшов і Верховний Суд в своїй Постанові від 17.10.2018 р. № 183/5864/17-ц|61-38692св18.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, в кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Самі лише твердження про те, що існує реальний ризик недобросовісного відчуження відповідачем спільного сумісного майна не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких може бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

У відповідності до положень п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України, одними із видів забезпечення позову є заборона вчиняти певні дії.

Згідно з пунктом 1 частини першоїстатті 150 Цивільного процесуального кодексу Українипозов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Підставами для забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме та рухоме майно, грошові кошти є належність цього майна, коштів відповідачеві, їх знаходження в нього чи в інших осіб.

Так, судом встановлено, що в провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Київської області Рибчинського Олександра Володимировича, Державного підприємства "Сетам", ОСОБА_2 , третя особа: Кредитна спілка "ЗАРАЗ", про визнання електронного аукціону (торгів) та його результатів недійсними.

Предметом оскаржуваних електронних торгів є квартира, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно протоколу №623808 проведення електронного аукціону (торгів) від 04.11.2024, переможцем аукціону щодо майна: іпотека, двокімнатна квартира загальною площею 63,0 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_2 .

Отже, предметом спору у даній справі є квартира, на яку представник заявника просить накласти арешт.

Дослідивши матеріали заяви та додані до неї документи, враховуючи наведені докази та обґрунтування заявлених вимог у заяві щодо забезпечення позову, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача, суд вважає за можливе задовольнити заяву шляхом вжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони відчуження квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , а також просить накласти арешт на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 149-153 Цивільного процесуального кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суддя,-

ухвалив:

Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Лата Н.Ф. про забезпечення позову, задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову у справі №367/13389/24 за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Київської області Рибчинського Олександра Володимировича, Державного підприємства "Сетам", ОСОБА_2 , третя особа: Кредитна спілка "ЗАРАЗ", про визнання електронного аукціону (торгів) та його результатів недійсними, а саме:

-заборонити відчуження квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ;

-накласти арешт на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Копію ухвали направити для відома сторонам.

Допустити негайне виконання ухвали.

Роз`яснити, що особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Реквізити стягувача: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Реквізити боржника: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_3 .

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду в порядку і строки передбачені ст.ст.353,354,355 ЦПК України.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: Л.В. Мерзлий