Вирок

від 15.01.2025 по справі 646/8369/24

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 646/8369/24

Провадження № 1-кп/646/491/2025

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2025 року м. Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

головуючий - суддя ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження № 12024221100001039 від 26.04.2024 відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк, громадянина України, розлученого, з середньою освітою, військовослужбовця військової служби за мобілізацією, старшого водія 2 самохідного артилерійського взводу артилерійської батареї 1 самохідної 2-го самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше несудимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 128 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Під час судового розгляду судом встановлено, що 08.05.2022 на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 призваний на військову службу по мобілізації та направлений для її проходження у військову частину НОМЕР_2 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 139 (по стройовій частині) від 03.06.2022 солдат ОСОБА_4 зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначений на посаду номера обслуги 1 протитанкової артилерійської батареї протитанкового дивізіону.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 283 (по стройовій частині) від 30.09.2023 солдат ОСОБА_4 призначений наказом командира НОМЕР_3 окремої механізованої бригади (по особовому складу) від 30.09.2023 № 413-РС призначений на вакантну посаду старшого водія 2 самохідного артилерійського взводу 1 самохідної артилерійської батареї 2-го самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 .

Згідно книги видачі зброї та боєприпасів 1-ї самохідної артилерійської батареї 2 самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , за солдатом ОСОБА_4 закріплено автомат АК-74 № НОМЕР_4 .

ОСОБА_4 у відповідності до ст. 68 Конституції України зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Судом встановлено, що 25.04.2024 ОСОБА_4 у період часу з 14:00 до 15:00 год знаходячись у стані алкогольного сп`яніння та перебуваючи у цей час на вогневій позиції поблизу населеного пункту Подоли Куп`янського району Харківської області разом з іншими військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 , боронячи цілісність Батьківщини від ворожих вогневих наступів з боку країни-агресора рф, виявили безпілотний літальний апарат.

Усвідомлюючи реальну небезпеку, яка полягала у можливому знищенні озброєння, військової техніки та особового складу, шляхом ураження наземних об`єктів шляхом наведення та контактного підриву бойової частини БПЛА, ОСОБА_4 зі своїми побратимами відкрили вогонь із закріпленою за ними зброї у його напрямок, з метою ураження.

У момент переспорядження магазинів, ОСОБА_4 виявив відсутність співслужбовця ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на вогневому рубежі та обурившись його діями, щодо порушення визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, внаслідок злочинної недбалості, не маючи умислу на заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, не передбачивши можливості настання шкоди для здоров`я, коли повинен був і міг її передбачити, із закріпленого за ним автомата АК-74 № НОМЕР_4 здійснив не менше 3-4 пострілів у бік неозброєного ОСОБА_6 , внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження, з якими був госпіталізований до військово-медичного клінічного Центру Північного регіону.

Згідно висновку судово-медичної експертизи за №12-14/104-3м/24 від 21.05.2024 у потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 виявлені тілесні ушкодження у вигляді вогнепальних наскрізних кульових поранень обох нижніх кінцівок, а саме: вогнепальний перелом обох кісток лівої гомілки в нижній третині, вогнепальний перелом в нижній третині правої стегнової кістки, з ушкодженням правої стегнової артерії, що ускладнилися у своїй течії розвитком геморагічного шоку 2 ступеня, що за ступенем тяжкості в своїй сукупності, що утворилися по єдиному механізму відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя (згідно п.2.1.3 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р.).

Дії солдата ОСОБА_4 кваліфіковано за ст. 128 КК України: необережне тяжке тілесне ушкодження.

Потерпілий ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7 у судове засідання не з`явились, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду кримінального провадження, у тому числі через публікацію оголошення на веб-порталі Судової влади України, причини неявки суду не відомі.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ст. 128 КК України як необережне тяжке тілесне ушкодження.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, щиро розкаявся у вчиненому, підтвердивши при цьому викладені в обвинуваченні фактичні обставини вчинення ним інкримінованого йому кримінального правопорушення. Просив суворо його не карати.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просив суд призначити обвинуваченому покарання за ст. 128 КК України у виді двох років обмеження волі, із застосуванням ст. 75 КК України звільнити з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 ОСОБА_5 , у судовому засіданні підтримав думку прокурора, та просив призначити обвинуваченому покарання із застосуванням ст. 75 КК України.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, приймаючи до уваги, що обвинувачений не оспорює фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення та визнав свою вину повністю у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК України, з`ясувавши при цьому те, що обвинувачений правильно розуміє зміст пред`явленого йому обвинувачення та не заперечував проти визнання недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, суд ураховуючи відсутність будь-яких сумнівів в добровільності та істинності його позиції, роз`яснивши порядок та наслідки розгляду справи в порядку передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, а також переконавшись, що ніхто із учасників судового провадження не заперечує щодо такого порядку судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись лише допитом обвинуваченого та дослідженням письмових доказів, які характеризують особу обвинуваченого.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, а також дослідивши матеріали кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

Разом з тим, метою призначення покарання, виходячи із положень ч. 2 ст. 50 КК України є не лише кара, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

У відповідності до ст.12 КК України злочин, скоєний обвинуваченим ОСОБА_4 є нетяжким злочином.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 є щире каяття, надання медичної допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_4 є вчинення ним злочину у стані алкогольного сп`яніння.

В якості ознак, що характеризують особу обвинуваченого суд враховує, що ОСОБА_4 на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває. Відповідно до крайньої службової характеристики за 2024 рік солдат ОСОБА_4 зарекомендував себе з позитивної сторони, службові обов`язки та поставлені завдання, доручені за посадою виконує вчасно та якісно, проявляє розумну ініціативу. В професійному відношенні підготовлений відмінно. В колективі користується авторитетом серед товаришів по службі, вимоги статутів знає, виявляє повагу до командирів, в стройовому відношенні підтягнутий, має схвалення від командира в/ч НОМЕР_1 від 06.12.2023.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд врахував в сукупності тяжкість злочину, особу винного, пом`якшуючі та обтяжуючі обставини, матеріальний стан обвинуваченого, а також те, що останній раніше несудимий, має середню освіту, щиро розкаявся та надав медичну допомогу потерпілому безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення, тому суд вважає за необхідне обрати щодо обвинуваченого покарання у виді обмеження волі в межах санкції ст. 128 КК України та відповідно до ст.75 КК України вважає за необхідне звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, оскільки його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.

Відповідно до ст. 163 КВК України нагляд за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, протягом іспитового строку здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання засудженого, а стосовно військовослужбовців - командирами військових частин.

Підстав для обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 судом не встановлено.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлено.

Судові витрати за проведення експертизи № СЕ-19/121-24/12719-БЛ від 13.05.2024 у розмірі 2271 (дві тисячі двісті сімдесят одна) гривня 84 копійки стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 374, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України, та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього в силу ст. 76 КК України обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до командира військової частини, за місцем проходження ним військової служби, а у випадку його звільнення з військової служби, до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти командира військової частини, за місцем проходження ним військової служби, а у випадку його звільнення з військової служби, уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Відповідно до ч. 4 ст. 76 КК України, нагляд за ОСОБА_4 , звільненим від відбування покарання з випробуванням, протягом іспитового строку покласти на командира військової частини за місцем проходження ним військової служби, а у випадку його звільнення з військової служби, на уповноважений орган з питань пробації за місцем його проживання.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення експертизи № СЕ-19/121-24/12719-БЛ від 13.05.2024 у розмірі 2271 (дві тисячі двісті сімдесят одна) гривня 84 копійки.

Ухвали слідчих суддів Червонозаводського районного суду м. Харкова від 30.04.2024 та 16.05.2024 про арешти майна - скасувати.

Речові докази:

- автомат АК-74 № НОМЕР_4 , 1983 р.в., з порожнім магазином до нього та 26 набоїв калібру 5.45 мм повернути військовій частині НОМЕР_1 Збройних Сил України.

- змиви з цівки автомата АК-74 № НОМЕР_4 , 1983 р.в.; змиви з запобіжника автомата АК-74 № НОМЕР_4 , 1983 р. в.; змиви з пістолетної рукоятки АК-74 № НОМЕР_4 , 1983 р.в.; змиви з затвору автомата АК-74 № НОМЕР_4 , 1983 р.в.; змиви з курка автомата АК-74 № НОМЕР_4 , 1983 р.в.; змиви з магазину автомата АК-74 № НОМЕР_4 , 1983 р.в.; змиви з правої руки ОСОБА_4 ; змиви з лівої руки ОСОБА_4 знищити.

- камуфляжні штани темно-зеленого кольору, з накладенням речовини бурого кольору - повернути власнику.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Червонозаводський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок не може бути оскаржений з підстав заперечення фактичних обставин, які ніким не оспорювалися при розгляді справи в суді першої інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Роз`яснити обвинуваченому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися з матеріалами справи, з журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя ОСОБА_1