Постанова

від 08.01.2025 по справі 208/1939/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1322/25 Справа № 208/1939/24 Суддя у 1-й інстанції - Самсонова В. В. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2025 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючої - Городничої В.С.,

суддів: Петешенкової М.Ю., Красвітної Т.П.,

за участюсекретаря судовогозасідання Гвоздєва М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Ворона Артема Івановича на ухвалу Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 30 серпня 2024 року в частині судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», Державний виконавець Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кім Альона Вадимівна про зняття майна з розшуку та зняття арешту з майна,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 30 серпня 2024 року провадження у цивільній справі №208/1939/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ТОВ «Кредитні ініціативи», Державний виконавець Заводського ВДВС у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кім А.В. про зняття майна з розшуку та зняття арешту з майна закрито.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1 211 грн 00 коп та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн (а.с. 101-102).

Не погодившись частково з такою ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 адвокатВорон А.І. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить її скасувати та у задоволеннівимог простягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судового зборуу розмірі1211,00грн тавитрати напрофесійну правничудопомогу урозмірі 8000,00грн -відмовити (а.с. 106-110).

Інші учасники справи не скористались своїм правом подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу у цій справі станом на час її розгляду апеляційним судом, але в силу вимог ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Так, судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, з огляду на таке.

Стягуючи з відповідача судовий збір суд першої інстанції виходив з того, що ст. 7 Закону України "Про судовий збір» передбачає повернення судового збору у разі закриття провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом) за клопотанням особи, яка його сплатила, тому суд вважав за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 211,20 грн.

Стягуючи з відповідача витрати на професійну правничу допомогу суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи критерії співмірності, пропорційності, реальності витрат та розумності їхнього розміру (ч. 3 ст. 141 ЦПК України), суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

Проте, колегія суддів погодитись з таким висновком суду першої інстанції не може виходячи з наступного.

У березні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ТОВ «Кредитні ініціативи», Державний виконавець Заводського ВДВС у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кім А.В. про зняття майна з розшуку та зняття арешту з майна (а.с. 2-11).

Ухвалою Красногвардійського районногосуду м.Дніпропетровськавід 22квітня 2024року відкритопровадження уцивільній справі№208/1939/24за вищевказанимпозовом (а.с. 34).

У липні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням про відшкодування судових витрат у справі №208/1938/24 (а.с. 74-76).

Ухвалою Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 30 серпня 2024 року провадження у цивільній справі №208/1939/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ТОВ «Кредитні ініціативи», Державний виконавець Заводського ВДВС у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кім А.В. про зняття майна з розшуку та зняття арешту з майна закрито.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1 211 грн 00 коп та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн (а.с. 101-102).

Колегія суддів враховує той факт, що ухвала суду оскаржується лише в частині стягнення судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, а тому в іншій частині ухвалу суду не переглядає.

Стосовно стягнення з відповідача на користь позивача судового збору за подання позову до суду.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Чинними нормами цивільно-процесуального кодексу України не визначено підстав стягнення з відповідача сплаченого позивачем судового збору при зверненні до суду у зв`язку із закриттям провадження через відсутність предмету спору.

Разом з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно ч.ч. 1, 2, 5 ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

2) повернення заяви або скарги;

3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;

4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);

5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Враховуючи вищевикладеного, суд першої інстанції при вирішенні даного питання допустив порушення норм процесуального та матеріального права та дійшов до помилкового висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача судового збору у зв`язку із закриттям провадження через відсутність предмету спору.

Разом з тим, колегія суддів роз`яснює позивачу те, що він не позбавлений права у відповідності до вимог ст. 7 Закону України Про судовий збір звернутись до суду першої інстанції з відповідним клопотанням щодо повернення судового збору у зв`язку із закриттям провадження у справі.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно дочастини першоїстатті 2ЦПК Українизавданням цивільногосудочинства єсправедливий,неупереджений тасвоєчасний розгляді вирішенняцивільних справз метоюефективного захиступорушених,невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з пунктом 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Таке відшкодування судових витрат повинно здійснюватися відповідно до умов, підстав та у порядку, передбаченому Главою 8 Розділу I ЦПК України.

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Частинами першою-п`ятою статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Частиною п`ятою статті 142 ЦПК України визначено, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду саме відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Отже, для компенсації на підставі частини п`ятої статті 142 ЦПК України здійснених витрат, пов`язаних з розглядом справи, саме відповідачу згідно з процесуальним обов`язком доказування необхідно довести, які саме необґрунтовані дії позивачем здійснені під час розгляду справи, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

До подібних правових висновків дійшла і Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 липня 2023 року (пункт 7.15) у справі №911/3312/21, провадження №12-43гс22.

Водночас увказаній справіпитання прокомпенсацію судовихвитрат порушенопозивачем.

Частиною другою статті 141 ЦПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тлумачення зазначеної норми процесуального права дає право надавати такий висновок. Судові витрати позивача відшкодовуються лише у разі вирішення спору по суті, коли можливо визначити пропорційність задоволених вимог.

Посилання суду першої інстанції на положення ч. 3 ст. 142 ЦПК України є помилковими, оскільки як видно з матеріалів справи, позивач не звертався до суду із заявою про відмову від позову, а навпаки, в своїй заяві від 18.07.2024 року зазначив, що він підтримує свою позовну заяву. Будь-яких відомостей про те, що позивач не підтримує свої вимоги унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову матеріали справи не містять. Крім того, провадження у справі закрито саме з підстав відсутності предмету позову, а не з підстав задоволення вимог позивача відповідачем після пред`явлення позову.

Таким чином, встановивши суб`єктний склад учасників справи, а також враховуючи норми процесуального права, суд першої інстанції при вирішенні даного питання допустив порушення норм процесуального права та дійшов до помилкового висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у зв`язку із закриттям провадження у справі.

Вказане відповідає правовій позиції викладеній в постанові Верховного Суду від 03.07.2024 року у справі №366/1378/23.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання позивача про стягнення з відповідача судового збору сплаченого ним при зверненні до суду першої інстанції та витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвокатаВорона АртемаІвановича задовольнити.

Ухвалу Красногвардійського районногосуду м.Дніпропетровськавід 30серпня 2024року в частиністягнення з ОСОБА_1 накористь ОСОБА_2 судового зборуу сумі1211,00грн тавитрат напрофесійну правничудопомогу урозмірі 8000,00грн - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про відшкодування судових витрат у справі №208/1939/24 - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: В.С. Городнича

Судді: М.Ю. Петешенкова

Т.П. Красвітна