Рішення

від 16.01.2025 по справі 527/2572/24

ГЛОБИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 527/2572/24

провадження 2/527/83/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2025 року м.Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Свістєльнік Ю.М.,

за участю секретаря - Бородіної Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Глобине цивільну справу за позовом виконавчого комітету Глобинської міської ради, як органу опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Глобинської міської ради в інтересах дитини, яка залишилася без батьківського піклування, ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову: ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

17 вересня 2024 року позивач звернувся до Глобинського районного суду Полтавської області з позовом до відповідача про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

У своїй заяві позивач зазначив, що відповідачка є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 31.05.2023 року по справі №527/972/23, яке набрало законної сили 03.07.2023 року дитина була відібрана від матері без позбавлення батьківських прав. Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 04.07.2023 року по справі №527/1154/23, яке набрало законної сили 04.08.2023 року батько позбавлений батьківських прав стосовно ОСОБА_1 . Малолітня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебуває на первинному обліку служби у справах дітей Глобинської міської ради. Розпорядженням начальника Кременчуцької районної військової адміністрації від 05.05.2023 року №94 ОСОБА_1 влаштована до патронатної сім`ї ОСОБА_4 , смт. Козельщина. Рішенням виконавчого комітету Глобинської міської ради від 10.08.2023 року №249 «Про надання малолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 статусу «дитина позбавлена батьківського піклування», дитина має відповідний соціальний статус. Розпорядженням начальника Кременчуцької районної військової адміністрації від 20.09.2023 року №201, ОСОБА_1 виведена із сім`ї патронатного вихователя та згідно розпорядження начальника Кременчуцької районної військової адміністрації від 20.09.2023 року №202 ОСОБА_1 влаштована до дитячого будинку сімейного типу ОСОБА_3 . Дитина протягом 2023-2024 навчального року навчалася у 8-Б класі Семенівського ліцею №1 імені М.М. Хоружного Семенівської селищної ради Кременчуцького району Полтавської області. За весь період перебування дитини у патронатній родині, дитячому будинку сімейного типу мати до служби у справах дітей Глобинської міської ради по питанню повернення їй дитини у сімейне оточення не зверталася. Протягом року після прийняття судом рішення про відібрання дитини ОСОБА_2 не усунені причини, які перешкоджали належному вихованню дитини, тому наявні всі підстави для позбавлення її батьківських прав.

На підставі викладеного позивач прохав суд позбавити відповідача батьківських прав стосовно ОСОБА_1 та стягнути з відповідачки на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання ОСОБА_1 .

У судове засідання представник позивача не з`явився, направив до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи за його відсутності, позов підтримує.

Третя особа у судове засідання не з`явилася, направила до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачка повторно в судове засідання не з`явилася, про час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, відзив на позов, заяви про розгляд справи за її відсутності або відкладення розгляду справи до суду не надходили.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд, у відповідності до ст. 280 ЦПК України, може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи наявність зазначених умов проведення заочного розгляду справи, суд розглянув справу заочно, на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.

Як вбачається із свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 21 серпня 2010 року Пузиківською сільською радою Глобинського району Полтавської області, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , її батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_2 (а.с.7).

Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 31 травня 2023 року по справі №527/972/23, яке набрало законної сили 03 липня 2023 року за позовом виконавчого комітету Глобинської міської ради, як органу опіки та піклування, в інтересах дитини, яка залишилась без батьківського піклування: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до ОСОБА_2 про відібрання малолітньої дитини від матері без позбавлення її батьківських прав - задоволено. Відібрано у ОСОБА_2 малолітню дитину ОСОБА_1 без позбавлення матері батьківських прав (а.с.8-12).

Згідно рішення виконавчого комітету Глобинської міської ради №249 від 10 серпня 2023 року малолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 надано статус «дитина, позбавлена батьківського піклування» (а.с. 13).

Відповідно до розпорядження начальника Кременчуцької районної військової адміністрації Полтавської області №202 від 20 вересня 2023 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 влаштовано на виховання та спільне проживання до дитячого будинку сімейного типу ОСОБА_3 (а.с. 14).

Згідно копії довідки №02-32-130 виданої 27 листопада 2023 року Семенівським ліцеєм №1 імені М.М. Хоружного Семенівської селищної ради Кременчуцького району Полтавської області ОСОБА_1 навчається у 8-Б класі Семенівського ліцею №1 імені М.М. Хоружного Семенівської селищної ради Кременчуцького району Полтавської області (а.с. 16).

Відповідно до педагогічної характеристики, ОСОБА_1 систематично відвідує навчальні заняття, пропусків без поважних причин немає. Були зафіксовані окремі випадки невиконання домашніх завдань. Мати-вихователь забезпечила дитину необхідними речами (одягом, взуттям), канцелярським приладдям, технічними засобами для навчання. Зовнішній вигляд дівчинки охайний. Учениця навчається на середньому рівні, є бали достатнього рівня. Ангеліна контактує з усіма дітьми класу. Врівноважена, адекватно реагує на зауваження. Характер поведінки та настрій дівчинки покращився в порівнянні з початком навчання, відчувається порозуміння з матір`ю-вихователем та спостерігається адаптація в домашньому та шкільному середовищах. ОСОБА_3 контактує з класним керівником по телефону (а.с. 17).

Як вбачається з інформації Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг Глобинської міської ради» від 13.08.2024 року №01-14/667 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були отримувачами соціальної послуги «соціальний супровід сімей/осіб, які перебувають в складних життєвих обставинах». 28.10.2021 року у зв`язку з повним виконанням договору від 12.05.2021 року та індивідуального плану сім`ї було припинено надання соціальної послуги. Працівниками центру було надано допомогу в працевлаштування матері, покращенні житлових умов сім`ї, проведено роботу щодо уникнення випадків домашнього насильства та ведення здорового способу життя в сім`ї. 17.08.2023 року працівниками центру проводилось повторне обстеження ОСОБА_2 в зв`язку з вилученням доньки до патронатної родини. В ході виїзду та складання акту оцінки потреб, ОСОБА_6 написала відмову від соціальних послуг так як не бажає подавати позовну заяву з метою повернення доньки. Станом на 13.08.2024 року ОСОБА_2 за соціальними послугами не зверталась (а.с. 18).

Згідно з висновку Комісії з питань захисту прав дитини при виконкомі Глобинської міської ради, затвердженого рішенням №319 виконавчого комітету Глобинської міської ради від 29 серпня 2024 року доцільно позбавити батьківських прав ОСОБА_2 стосовно ОСОБА_1 (а.с. 19-21).

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.ст. 2, 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК).

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи.

Відповідно до ч.1 ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно із ч.1 ст.152 СК України, право дитини на належне батьківське виховання, забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Частиною 4 ст.155 СК України передбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч.1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 20 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (далі - Постанова) позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Згідно з абз. 2 п. 18 вищезгаданої постанови Пленуму Верховного Суду України, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання дітей або зловживають своїми батьківськими правами, жорстоко поводяться з дітьми, шкідливо впливають на них своєю аморальною, антигромадською поведінкою.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов`язків по вихованню, а також встановити, що батьки ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що систематично, незважаючи на всі інші заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов`язки, і, такі засоби впливу виявилися безрезультатними.

Разом з цим, позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.

При розгляді даної справи судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 ухиляється від виконання батьківських обов`язків свідомо, тобто, що вона систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки, оскільки такі обставини підтверджені належними та допустимими доказами.

Умовою по ухиленню від обов`язків по вихованню дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, передбачена п.2. ч.1 ст. 164 СК України, може бути лише винна поведінка особи, свідоме нехтування нею своїми батьківськими обов`язками. Відповідні докази умисного ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідача відносно дітей в матеріалах справи наявні.

Позивачем доведено, що поведінка відповідачки є свідомим нехтуванням нею своїми батьківськими обов`язками, а не збіг життєвих обставин, які склалися навколо неї.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року (далі - Декларація), у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю (батьком).

Також, ВССУ у справі №211/559/16-ц від 01.11.2017 року зауважив, що позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини та допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі справа № 753/2025/19 вказав, що позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Факт заперечення проти позову про позбавлення батьківських прав свідчить про інтерес батька до дитини.

Позивачем доведено, що поведінка відповідачки є свідомим нехтуванням нею своїми батьківськими обов`язками та наявністю в її діях вини.

Таким чином, враховуючи наведені обставини, та беручи до уваги те, що відповідач в справі ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню доньки а тому її слід позбавити батьківських прав відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стосовно вимоги про стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно положень ст.181 СК України способами виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками той з них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі

Згідно ч.4 ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частці від доходу батька (матері) та/чи в твердій грошовій сумі.

Відповідно ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч.2 ст.182 СК України. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч.3 ст.70 Закону України від 21 квітня 1999 року "Про виконавче провадження" стягнення не повинне перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи.

Згідно з положеннями ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Частиною другою ст.182 СК України регламентовано, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Статтею 191 СК України унормовано, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до ч.1 і 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, Держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

У відповідності до ст.8 Закону України „Про охорону дитинства кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

Враховуючи положення ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ч.7,8 ст.7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.

Таким чином, вказана позовна вимога підлягає до задоволення.

Витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь держави, згідно ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 3-15, 76, 82, 206, 211, 247,258, 259, 263, 265, 268,273, 281-285 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов виконавчого комітету Глобинської міської ради, як органу опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Глобинської міської ради в інтересах дитини, яка залишилася без батьківського піклування, ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову: ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , фактична адреса проживання: АДРЕСА_2 , рнокпп: НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий Шишацьким РВ УМВС України в Полтавській області 15.05.2006 року) позбавити батьківських прав стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , фактична адреса проживання: АДРЕСА_2 , рнокпп: НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий Шишацьким РВ УМВС України в Полтавській області 15.05.2006 року) на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , рнокпп: НОМЕР_4 , паспорт серії НОМЕР_5 виданий 16.10.2005 року Хорольським РВ УМВС України в Полтавській області) аліменти на утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку щомісячно починаючи з 17 вересня 2024 року - дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , рнокпп: НОМЕР_2 на користь держави судовий збір у сумі 2422,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування учасників справи:

Позивач - Виконавчий комітет Глобинської міської ради, як органу опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Глобинської міської ради (місцезнаходження: 39000, Полтавська область, Кременчуцький район, м. Глобине, вул. Центральна, 285, код ЄДРПОУ 04382056).

Відповідач - ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , рнокпп: НОМЕР_2 ).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову: ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_3 , рнокпп: НОМЕР_4 ).

Суддя Ю. М. Свістєльнік