Рішення

від 08.01.2025 по справі 535/751/24

КОТЕЛЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 535/751/24

Провадження № 2/535/98/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

08 січня 2025 року с-ще Котельва

Котелевський районний суд Полтавської областіу складі за участі головуючого судді секретаря судових засідань Мальцева С.О. Кашуби Ю.С.

Справа № 535/751/24

Ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 ;

третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Котелевської селищної ради,

розглянув позов про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Стислий виклад позиції позивача.

03 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила: позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі частини з усіх видів заробітку (доходів) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позову зазначила, що 17 червня 2016 року ОСОБА_2 з ОСОБА_1 , уклали шлюб, зареєстрований Котелевським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, актовий запис №27.

Так як, подружнє життя не склалося в сторін рішенням Котелевського районного суду Полтавської області від 08.05.2019 року по справі №535/334/19 даний шлюб був розірваний (а.с.10).

У шлюбі у позивача з ОСОБА_2 народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження дитини серія НОМЕР_2 (а.с.12).

Малолітня дитина позивача та відповідача зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , за якою постійно проживає разом із матір`ю, що підтверджується довідкою, виданою виконавчим комітетом Котелевської селищної ради від 13.08.2024 №2733 та довідкою про реєстрацію місця проживання від 09.03.2017 року №77 (а.с. 13-14). Відповідач разом із ОСОБА_1 та дитиною не проживає з жовтня 2017 року.

На даний час дитина знаходиться на повному утриманні позивача, саме мати дитини ОСОБА_1 наразі займається щоденним вихованням та розвитком дитини відповідно до його віку, піклується про його психологічний стан.

Практично з самого народження дитини відповідач ОСОБА_2 ухиляється від виконання батьківських обов?язків. Будь-якої участі у вихованні дитини та його утриманні не приймає, життям, розвитком, навчанням, здоров?ям сина не цікавиться, дитину за місцем його проживання не відвідує. Відповідач ОСОБА_2 взагалі до сина не телефонує, не вітає зі святами, матеріально не допомагає, він самоусунувся від будь-якої участі в житті дитини.

До того ж, відповідач ОСОБА_2 не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, його виховання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування, що негативно впливає на його фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для його нормального самоусвідомлення; не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню ним загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до його внутрішнього світу; не створює умов для отримання ним освіти.

Вказані обставини свідчать про самоусунення від виконання батьківських обов?язків, без будь-яких на те підстав, небажання в подальшому виконувати роль батька для Гліба.

До того ж, характеристика надана Котелевським опорним ліцеєм №4 Котелевської селищної ради від 15.08.2024 року на учня 2-Б класу ОСОБА_3 підтверджує той факт, що вихованням хлопчика займається мама та бабуся, які дуже відповідально відносяться до навчання та виховання дитини. Тато не бере участі у вихованні дитини, за рік навчання в ліцеї, жодного разу не поцікавився успіхами сина. Мама та бабуся забезпечують учня залежно від потреб (а.с. 15).

У відповідності до виписки, виданої КНП «Котелевський центр ПМСД» від 14.08.2024 року - ОСОБА_3 , є здоровою дитиною (а.с. 16).

Позивачка обґрунтовано вважає, що саме вона може забезпечити кращі умови проживання як матеріальні так і морально-психологічні для сина, що підтверджується наступним.

ОСОБА_1 має роботу та стабільний заробіток, працює оператором машини в АА+Uitzendbureau B.V. (Нідерланди), що підтверджується роздруківками про надходження коштів (а.с. 18-21).

Крім того, ОСОБА_1 має в приватній власності земельні ділянки, які знаходяться в оренді СВК «Батьківщина», у зв?язку з чим позивачка має додатковий дохід від оренди, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з 3 кв. 2023 року - по 2 кв. 2024 року (а.с. 23).

Шкідливих звичок ОСОБА_1 - не має, алкоголь та наркотики не вживає, є відповідальною, добропорядною, врівноваженою людиною.

Згідно характеристики, виданої депутатом Котелевської селищної ради С. Салівоном від 14.08.2024 року за період проживання на території Котелевської селищної територіальної громади зарекомендувала себе як зразкова громадянка, що підтримує добрі стосунки в сім?ї, так і в спілкуванні з сусідами (а.с.17).

У відповідності до виписки, виданої КНП «Котелевський центр ПМСД» від 14.08.2024 року - ОСОБА_1 є здоровою (а.с. 22).

Відповідно до витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» відомості щодо кримінальної відповідальності, незнятої чи непогашеної судимості, перебування в розшуку на гр. ОСОБА_1 відсутні (а.с.27).

До того ж, позивачка у власності має житловий будинок площею 83,3 кв.м., де і проживає разом із сином та своєю матір?ю ОСОБА_4 . Дитина має власний простір в будинку, місце для сну, відпочинку та місце для зберігання речей й іграшок (а.с.25).

За вказаних обставин, позивачу складно здійснювати захист інтересів дитини, оскільки в умовах воєнного сану, вирішення деяких питань потребує дозволу обох батьків, що не є можливим за умови відсутності діалогу між сторонами, та участі в житті і вихованні дитини його батьком.

Позивач також заявляє, що не має наміру перешкоджати спілкуванню батькові з дитиною, однак вирішити даний спір в позасудовому порядку не є можливим.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

09вересня 2024року після отримання інформації про місце проживання (перебування) відповідача було постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження. Направлено відповідачеві копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів. Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 05 грудня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явився, причину неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. Відповідно до вимог ч. 11 ст. 128 ЦПК України, відповідач викликалася в судове засідання через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке було опубліковане 24.12.2024.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Сідько С.І. не з`явилися, представник надала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечували, розгляд справи просили проводити без їх участі.

Представник Органу опіки та піклування Котелевської селищної ради Полтавської області в судове засідання не з`явився, подали до суду заяву, в якій просили розглдя справи проводити без їх участі, позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Надали до суду висновок органу опіки та піклування Виконавчого комітету Котелевської селищної ради щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно його дитини ОСОБА_3 .

Згідно ч. 1ст. 44 ЦПК Україниучасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Так як, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання та не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, то відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , його батьками є: батько ОСОБА_2 , мати ОСОБА_1 (а.с. 12).

Згідно довідки, виданої виконавчим комітетом Котелевської селищної ради Полтавської області №2733 від 13.08.2024 року гр. ОСОБА_1 , жительці АДРЕСА_2 , в даному господарстві зареєстроване місце проживання: мати ОСОБА_4 , син ОСОБА_3 (а.с. 14).

Відповідно до характеристики ОСОБА_3 , учня 2-Б класу Котелевського опорного ліцею №4, встановлено, що ОСОБА_3 навчався в ліцеї в першому класі, переведений до другого класу. На кінець навчального року оволодів навчальним матеріалом на високий рівень. Хлопчик знає всі літери алфавіту, читає реченнями та цілими текстами, 3 відповідною інтонацією, розуміє фактичний зміст прочитаних простих текстів, висловлює власне ставлення до прочитаного; списує слова і речення з друкованого і рукописного тексту, пише під диктовку слова та речення; учень уміє рахувати та порівнювати числа в межах 100; називає попередні і наступні числа відносно будь - якого числа в межах сотні, розв?язує прості задачі на находження суми, різниці двох чисел; порівнює предмети за кольором, формою, розміром; знає назви фігур: трикутник, квадрат, коло; оперує поняттями : " зліва", " справа", "внизу", "зверху", "пізніше", "вперед", "за", "між"; уміє групувати за ознакою запропоновані предмети. Добре запам?ятовує вірші та декламує їх. Володіє елементарними навичками самообслуговування. На уроках хлопчик активно працює, ставить запитання про нове, незрозуміле, виявляє старанність у навчанні, працює зосереджено, виявляє самостійність у роботі, співпрацює з іншими дітьми, дотримується правил поведінки під час уроку, гри, відпочинку, бере відповідальність за свої дії. З усіх навчальних предметів хлопчик полюбляє літературне читання, математику, англійську мову, фізичну культуру, де він відчуває себе дуже впевнено. Учень добре співпрацює з учнями класу. Дуже товариський, має друзів серед одноліток. Намагається лідерувати в класі. Хлопчик привчений до самообслуговування: робоче місце у нього завжди охайне, переодягається самостійно, не потребує допомоги вчителя. Гліб завжди має охайний вигляд, приходить завжди в чистому одязі. Учень забезпечений всім необхідним шкільним приладдям та речами, які необхідні для навчання. Виховують хлопчика мама та бабуся, які дуже відповідально відносяться до навчання та виховання дитини. Нажаль, тато не бере участі у вихованні дитини, за рік навчання в ліцеї, жодного разу не поцікавився успіхами сина. Мама та бабуся забезпечують учня, залежно від потреб. Учень уроки не відвідує лише по хворобі (а.с. 15).

Згідно висновку органу опіки та піклування Виконавчого комітету Котелевської селищної ради щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно його дитини ОСОБА_3 виконавчий комітет Котелевської селищної ради, як орган опіки та піклування, прийшов до висновку про доцільність позбавлення громадянина ОСОБА_2 батьківських прав стосовно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі частини з усіх видів заробітку (доходів) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 59-62).

Мотиви суду.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних мотивів.

Суд вважає встановленою наявність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги позивача про позбавлення батьківських прав.

Згідно з ч. 4ст. 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 15.05.2019 (справа №490/10338/15-ц) вказав, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ч. 8 ст.7СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до частини третьоїстатті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Згідно ізстаттею 18 Закону України «Про охорону дитинства»держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку.

У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейським судом з прав людини наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).

Згідно з нормамистатті 155 СК Українибатьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини, крім того, відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства, а також ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності встановленої законом.

Статтею 11 Закону УкраїниЗакону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року, № 2402-IIIпередбачено, що сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.

Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно частин 1, 2статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Суд бере до уваги прецедентну практику Європейського суду з прав людини, а саме: право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і заходи національних органів, спрямовані перешкоджати цьому, є втручанням у права, гарантованістаттею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(рішеннявід 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України», пункт 49, рішення від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України», пункт 47), розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин (рішення від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України», пункт 49), у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України»).

Невжиття заходів щодо спілкування з дитиною, турботи про неї, розцінюється як свідоме нехтування відповідачем своїми обов`язками, сукупність зібраних у справі доказів свідчить про те, що відповідач не має прагнення спілкуватися з дитиною, сприяти засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не проявляє інтересу до його внутрішнього світу, що суперечить положенням ст.18 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року (набрала чинності для України 27 вересня 1991 року), з яких випливає, що батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини, найвищі інтереси є предметом їх основного піклування.

ОСОБА_2 , який є батьком дитини, ухиляється від виконання своїх обов`язків по його вихованню.

Статті150,157 СК Українипередбачають, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, хто проживає окремо від дитини зобов`язаний брати участь у її вихованні та утриманні.

За нормою п. 2 ч. 1ст. 164 СК Українибатьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Частиною 5ст. 19 СК Українипередбачено, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Згідно висновку органу опіки та піклування Виконавчого комітету Котелевської селищної ради щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно його дитини ОСОБА_3 виконавчий комітет Котелевської селищної ради, як орган опіки та піклування, прийшов до висновку про доцільність позбавлення громадянина ОСОБА_2 батьківських прав стосовно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі частини з усіх видів заробітку (доходів) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_2 безвідповідально відноситься до виховання дитини, вихованням не займається, у зв`язку з цим суд позбавляє ОСОБА_2 батьківських прав у відношенні малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Суд вважає встановленою наявність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги позивача про стягнення аліментів, оскільки відповіді матеріальної допомоги не надають.

Згідно зст. 51 Конституції Українибатьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Згідно зст. 180 СК Українибатьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зст. 182 СК Українипри визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 31) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 32) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з ч. 1ст. 183 СК Україничастка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч. 1ст. 191 СК Україниаліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

З урахуванням всіх обставин справи, стану здоров`я та матеріального становища дітей, суд визначає розмір аліментів у розмірі 1/4 частини всіх видів доходів щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позову до суду до досягнення дитиною повноліття на користь опікуна (піклувальника), батьків вихователів, прийомних батьків або державного дитячого закладу (в залежності від форми влаштування дитини).

Відповідно до ч. 6ст. 141 ЦПК Україниякщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Згідно з ч. 3ст. 12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1ст. 259 ЦПК Українисуди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями12,13,81,83,89,258,259,263-265,268,351,352,354, , пунктом 15.5 ч.1 РозділуХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі частини з усіх видів заробітку (доходів) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 03.09.2024 і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 968,96 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1073,60 грн.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи.

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНКОПП НОМЕР_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 ;

третя особа: Орган опіки та піклування Котелевської селищної ради полтавської області, місце знаходження: Полтавська область, Полтавський район, смт Котельва, вул. Полтавський шлях, 221, код ЄДРПОУ 04383802.

Повний текст рішення складено 17.01.2025.

Суддя С.О.Мальцев