Ухвала

від 17.01.2025 по справі 539/15/25

ЛУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 539/15/25

Провадження № 2-н/539/71/2025

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

17 січня 2025 року місто Лубни

Суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області Пилипчук М.М., розглянувши заяву Лубенського комунального житлово-експлуатаційного управління про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиті послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, -

ВСТАНОВИВ:

Лубенське комунальне житлово-експлуатаційне управління звернулось до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості заспожиті послугиз утриманнябудинків іспоруд таприбудинкових територій у квартирі АДРЕСА_1 за період 01 квітня 2020 року до 31 жовтня 2024 року у розмірі 13866,33 грн та судового збору у розмірі 302,80 грн.

Відповідно до частини першої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною п`ятоюстатті 165 ЦПК Українипередбачено, що у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи боржника.

Згідно з відповіддю, яка надійшла на запит суду з Відділу з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, інформація щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 06 січня 2025 року відсутня.

Згідно з частиною дев`ятою статті 165 ЦПК України у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу.

Також, пунктом 5 частини першої статті 165 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою.

Статтею 256 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визначено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідноїкалендарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (стаття123 ЦПК України).

Заявник звернувся до суду 03 січня 2025 року із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиті послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 01 квітня 2020 року до 31 жовтня 2024 року. У заяві про видачу судового наказу заявник вказував, що споживач зобов`язаний був сплачувати за надані житлово-комунальні послуги у строки встановлені відповідними договорами. Проте до заяви про видачу судового наказу не додано договір, який регламентує порядок та умови оплати за надані послуги.

З моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність.

Частиною другою статті 167ЦПКУкраїни передбачено, що за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Оскільки заявник звернувся до суду з вимогою про стягнення з боржника заборгованості за період, який перевищує позовну давність, встановлену законом, то суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу на підставі пункту 5 частини першої статті 165 ЦПК України.

Згідно з частиною другою статті 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Відповідно до частини другої статті 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 36 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Керуючись статтями 95,161, 164, 165,166,258,260,261,353 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити Лубенському комунальномужитлово-експлуатаційномууправлінню увидачі судовогонаказу простягнення з ОСОБА_1 заборгованості заспожиті послугиз утриманнябудинків іспоруд таприбудинкових територій та судового збору.

Ухвалу суду надіслати заявнику, роз`яснивши право звернення з тими вимогами у порядку позовного провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя М. М. Пилипчук