ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/14656/21 Суддя (судді) першої інстанції: Скрипка І.М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Собківа Я.М.,
суддів: Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Київське міжнародне фінансове бюро» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство «Київське міжнародне фінансове бюро» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача без номеру та дати, прийняте на підставі акту від 15.02.2021 №12552/Ж5/26-15-07-03-02 та надіслане листом відповідача від 18.03.2021 № 20838/0703.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16 липня 2024 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі Головне управління ДПС у м. Києві, посилаючись на порушення окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги на більш тривалий, розумний термін, у відповідності до положень статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
09 жовтня 2024 року позивач подав відзив на апеляційну скаргу в якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Київське міжнародне фінансове бюро" є юридичною особою, перебуває на обліку в контролюючих органах з 23.01.2009, місцезнаходження якої - 01601, м. Київ, провулок Госпітальний, буд. 4-а. Основним видом економічної діяльності товариства є 73.11 Рекламні агентства.
З 13.10.2020 товариство перебуває у стані припинення.
Зі Статуту товариства "Київське міжнародне фінансове бюро" вбачається, що його статутний капітал складає 25 000 000 грн.; статутний капітал поділений на 2 500 000 простих іменних акцій номінальною вартістю 10 грн. кожна.
12.10.2020 позачерговими загальними зборами акціонерів прийнято рішення про ліквідацію підприємства.
Розпорядженням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.11.2020 №124-ДР-З зупинено обіг акцій позивача у зв`язку з ліквідацією.
На підставі рішення позачергових загальних зборів акціонерів від 22.12.2020, 23.12.2020, на засіданні ліквідаційної комісії, встановили розмір виплати на одну акцію (при розподілі грошових коштів, отриманих від реалізації майна, між акціонерами власниками простих акцій) у 11,379 грн. Також ухвалили здійснити виплату 28 293 860,75 грн. акціонерам, які надали комісії листи (щодо розподілення/виплати грошових коштів) на реквізити акціонерів, зазначені у листах. Загалом тут зазначено 12 акціонерів.
Крім того, вирішено для подальших розрахунків з акціонерами, які не надали до ліквідаційної комісії листи, перерахувати кошти, належні для виплати таким акціонерам, на рахунок ескроу в АТ "Перший Інвестиційний Банк".
На підтвердження здійснення таких виплат товариством надані платіжні доручення.
У період з 29.01.2021 по 08.02.2021 посадовими особами ГУ ДПС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ "Київське міжнародне фінансове бюро".
За результатами перевірки складено акт від 15.02.2021 №12552/Ж5/26-15-07-03-02, за висновками якого встановлено порушення вимог підпункту 57.1-1.2 пункту 57.1-1 статті 57 Податкового кодексу України - не нараховано та не сплачено авансовий внесок з податку на прибуток у загальній сумі 617199 грн. за 2020 рік.
Позивачем подавалися заперечення на акт перевірки, які рішенням ГУ ДПС від 11.03.2021 залишені без задоволення, висновки акту - без змін.
На підставі названого акту прийнято податкове повідомлення - рішення № 20838/0703 від 18.03.2021, яким збільшено суму грошового зобов`язання із податку на прибуток на 617 199 грн.
У ході проведення перевірки податковим органом встановлено, що у підприємства позивача були наявними фінансові інвестиції (рах. 143) на загальну суму 32 068 500 грн., а саме - частка у статутному капіталі ТОВ "Класична іпотечна компанія" у сумі 318 500 грн., частка у статутному капіталі ТОВ "Нова фінансова компанія" у сумі 24 750 000 грн. та частка у статутному капіталі ТОВ "УІЕК" у сумі 7 000 000 грн. Ув`язку з прийняттям рішення про припинення від 13.10.2020, прийнято рішення про продаж фінансових інвестицій. Згідно договорів купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства від 17.12.2020, ПРАТ "КМФБ" продано на користь ТОВ "Перспективні інвестиційні програми" названі частки в статутному капіталі вказаних платників податків. Дохід від реалізації фінансових інвестицій (рах. 741) становить 32 068 500 грн., собівартість реалізованих фінансових інвестицій (рах. 971) - 32 068 500 грн.
Згідно протоколу засідання ліквідаційної комісії ПРАТ "КМФБ" від 23.12.2020 прийнято рішення про розрахунок з акціонерами та визначення розміру виплат на 1 акцію. Розмір виплат на одну акцію (при розподілі грошових коштів, отриманих від реалізації майна, між акціонерами - власниками простих акцій) становить 11,379 грн.
ПРАТ "КМФБ" здійснило виплату в сумі 28 293 860,75 грн. акціонерам, які надали до ліквідаційної комісії листи щодо виплати, зокрема:
1) ТОВ "Нак Плюс" - кількість акцій 218000, вартість акцій згідно внеску - 2180000, фактична виплата акціонеру - 2480622, різниця - 300622;
2) Фолкдейл Трейдінг Лімітед - кількість акцій 106495, вартість акцій згідно внеску - 1064950, фактична виплата акціонеру - 1211806,61, різниця - 146856,61;
3) ТОВ "Венчурні Інвестиційні проекти" - кількість акцій 210503, вартість акцій згідно внеску - 2105030, фактична виплата акціонеру - 2395313,64, різниця - 290283,64;
4) ТОВ "Уіфк-Інвест" - кількість акцій 235000, вартість акцій згідно внеску - 2350000, фактична виплата акціонеру - 2674065, різниця - 324065;
5) ТОВ "ЛД-Перспектива" - кількість акцій 235000, вартість акцій згідно внеску - 2350000, фактична виплата акціонеру - 2674065, різниця - 324065;
6) ТОВ "Міжрегіональна фінансова компанія" - кількість акцій 235000, вартість акцій згідно внеску - 2350000, фактична виплата акціонеру - 2674065, різниця - 324065;
7) ТОВ "Центр управління проектами-Буча" - кількість акцій 232000, вартість акцій згідно внеску - 2320000, фактична виплата акціонеру - 2639928, різниця - 319928;
8) ТОВ "Готельний комплекс "Русь" - кількість акцій 228800, вартість акцій згідно внеску - 2288000, фактична виплата акціонеру - 2603515,2, різниця - 315515,2;
9) ТОВ "Камаз-Транс-Сервіс" - кількість акцій 242700, вартість акцій згідно внеску - 2427000, фактична виплата акціонеру - 2761683,3 різниця - 334683,3;
10) ДП "ЛД-Україна" - кількість акцій 233000, вартість акцій згідно внеску - 23330000, фактична виплата акціонеру - 2651307, різниця - 321307;
11) ТОВ "Паритет-П" - кількість акцій 235000, вартість акцій згідно внеску - 2350000, фактична виплата акціонеру - 2674065, різниця - 324065;
12) ТОВ "Перспективні інвестиційні програми" - кількість акцій 75000, вартість акцій згідно внеску - 750000, фактична виплата акціонеру - 853425, різниця - 103425.
При цьому, усього кількість акцій - 2 486 498, вартість акцій згідно внеску - 24 864 980, фактична виплата акціонерам - 28 293 860,75, різниця - 3 428 880,75. Названі суми виплачено 23.12.2020.
Вказане повідомлення-рішення оскаржувалось до ДПС України, однак рішенням останньої від 20.05.2021 залишене без змін, а скарга - без задоволення.
Вважаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За визначенням у підпункті 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 ПК України дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв`язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.
Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також платіж у грошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв`язку з розподілом чистого прибутку (його частини).
Як передбачено у підпункті 14.1.90 пункту 14.1 статті 14 ПК України корпоративні права - права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами;
За положеннями підпункту 57.1-1.2 пункту 57.1-1 статті 57 ПК України крім випадків, передбачених підпунктом 57.1-1.3 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.
Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об`єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов`язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов`язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою пунктом 136.1 статті 136 цього Кодексу. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.
При цьому, у разі якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об`єкту оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.
Сума попередньо сплачених протягом податкового (звітного) періоду авансових внесків з податку на прибуток під час виплати дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення нарахованого податкового зобов`язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за такий податковий (звітний) період.
У разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму нарахованого податкового зобов`язання підприємством - емітентом корпоративних прав за такий податковий (звітний) період, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов`язань наступних податкових (звітних) періодів до повного його погашення, а під час отримання від`ємного значення об`єкта оподаткування такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов`язань майбутніх податкових (звітних) періодів до повного його погашення.
Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів не підлягає поверненню платнику податків або зарахуванню в рахунок погашення грошових зобов`язань з інших податків і зборів (обов`язкових платежів).
У разі виплати дивідендів у формі, відмінній від грошової (крім випадків, передбачених підпунктом 57.1-1.3 цього пункту), базою для нарахування авансового внеску згідно з абзацами першим та другим цього підпункту є вартість такої виплати, визначена у рішенні про виплату дивідендів, або вартість такої виплати, розрахована відповідно до принципу "витягнутої руки" в операціях, визнаних відповідно до статті 39 цього Кодексу контрольованими. Обов`язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку за визначеною пунктом 136.1 статті 136 цього Кодексу ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав (крім платників єдиного податку), що є резидентом, незалежно від того, чи користується такий емітент пільгами із сплати податку, передбаченими цим Кодексом, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена пунктом 136.1 статті 136 цього Кодексу.
Базова (основна) ставка податку становить 18 відсотків (пункт 136.1 статті 136 ПК України).
Як закріплено у частинах одинадцятій та дванадцятій статті 111 Цивільного кодексу України після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, та забезпечує подання податковим органам. Майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів (у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування), передається учасникам юридичної особи, якщо інше не встановлено установчими документами юридичної особи або законом.
За змістом частини першої статті 25 Закону України "Про акціонерні товариства" №514-VI (чинної на час виникнення спірних відносин) кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на: 1) участь в управлінні акціонерним товариством; 2) отримання дивідендів; 3) отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства; 4) отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства.
Одна проста акція товариства надає акціонеру один голос для вирішення кожного питання на загальних зборах, крім випадків проведення кумулятивного голосування.
До виключної компетенції загальних зборів акціонерного товариства, у відповідності до статті 33 Закону №514-VI, належить, зокрема, розподіл прибутку і збитків товариства з урахуванням вимог, передбачених законом; затвердження розміру річних дивідендів з урахуванням вимог, передбачених законом.
Розподіл майна акціонерного товариства, що ліквідується, між кредиторами та акціонерами урегульовано у статті 89 Закону України "Про акціонерні товариства" №514-VI. Так, у разі ліквідації платоспроможного акціонерного товариства вимоги його кредиторів та акціонерів задовольняються у такій черговості:
у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншими ушкодженнями здоров`я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою;
у другу чергу - вимоги працівників, пов`язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;
у третю чергу - вимоги щодо податків, зборів (обов`язкових платежів);
у четверту чергу - всі інші вимоги кредиторів;
у п`яту чергу - виплати нарахованих, але не виплачених дивідендів за привілейованими акціями;
у шосту чергу - виплати за привілейованими акціями, які підлягають викупу відповідно до статті 68 цього Закону;
у сьому чергу - виплати ліквідаційної вартості привілейованих акцій;
у восьму чергу - виплати за простими акціями, які підлягають викупу відповідно до статті 68 цього Закону;
у дев`яту чергу - розподіл майна між акціонерами - власниками простих акцій товариства пропорційно до кількості.
Вимоги кожної черги задовольняються після повного задоволення вимог кредиторів (акціонерів) попередньої черги.
Як передбачено у частині першій статті 30 Закону №514-VI дивіденд - частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів.
Виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів (частина друга статті 30 Закону №514-VI).
Як закріплено у Міжнародному стандарті бухгалтерського обліку 32 якщо суб`єкт господарювання викуповує свої власні інструменти капіталу, ці інструменти ("власні викуплені акції") слід вираховувати з власного капіталу. Ніякий прибуток чи збиток не визнаватиметься у прибутку чи збитку після придбання, випуску чи анулювання власних інструментів капіталу суб`єкта господарювання. Такі власні викуплені акції можуть придбаватися та утримуватися суб`єктом господарювання або іншими членами консолідованої групи. Компенсація, сплачена чи отримана, визнаватиметься прямо у власному капіталі (пункт 33).
З урахуванням вищевикладеного колегія суддів доходить висновку, що виплати акціонерам коштів, отриманих від продажу майна, що залишилося після завершення розрахунків з кредиторами не є дивідендами.
При цьому, в даній справі, податковий орган нарахував податкові зобов`язання саме у зв`язку із твердженням про те, що мала місце виплата дивідендів, а також із доводами про перевищення дивідендів, які підлягають виплаті і вважає дивідендами суму коштів отриману учасниками товариства від продажу майна, що входило до статутного капіталу. У зв`язку у із цим, податковий орган і нарахував авансовий внесок із податку на прибуток. Разом із цим, відповідні виплати не можна вважати дивідендами. Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами Київського окружного адміністративного суду про те, що отримання активів при ліквідації товариства не є тотожним отриманню дивідендів за рішенням засновників при розподілі чистого прибутку.
Крім того, доказів донарахування податку у зв`язку з прирівнянням до дивідендів платежу у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв`язку з розподілом чистого прибутку (його частини) у справі, яка розглядається - відповідачем також не подано.
Крім того, у підпункті 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу закріплено презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що враховуючи відсутність прямої норми, яка зобов`язує сплачувати авансовий внесок з податку на прибуток при виплаті акціонерам коштів, отриманих внаслідок розподілу (продажу) майна товариства, що ліквідується, а також недоведеність податковим органом факту виплати дивідендів, як і наявності підстав для прирівняння у досліджуваному випадку для цілей оподаткування до такої виплати отриманих акціонерами коштів до оподаткування дивідендів, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всі наведені апелянтом доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.
Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 липня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 328 КАС України.
Суддя-доповідач Собків Я.М.
Суддя Сорочко Є.О.
Суддя Чаку Є.В.
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.01.2025 |
Оприлюднено | 20.01.2025 |
Номер документу | 124501318 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо звернень органів доходів і зборів, у тому числі щодо припинення юридичної особи (припинення підприємницької діяльності фізичної особи–підприємця) |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Собків Ярослав Мар'янович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Собків Ярослав Мар'янович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Собків Ярослав Мар'янович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Ключкович Василь Юрійович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Ключкович Василь Юрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні