Постанова

від 16.01.2025 по справі 140/598/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/598/24 пров. № А/857/16417/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р. Й.,

суддів Гуляка В. В.,

Ільчишин Н. В.,

розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 31 травня 2024 року (ухвалене за правилами спрощеного позовного провадження у м. Луцьку суддею Сороки Ю.Ю.) у справі № 140/598/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Автодімсервіс до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю Автодімсервіс (далі ТОВ Автодімсервіс) звернулося до Волинського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA205140/2023/000546/2 від 08.08.2023.

Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що відповідач прийняв оскаржуване рішення, яким здійснив коригування митної вартості у зв`язку із тим, що подані документи містили розбіжності, а декларант не надав усіх додаткових документів для усунення таких розбіжностей. На думку позивача, подані документи не містили розбіжностей щодо визначення митної вартості, а сумніви митного органу щодо складових митної вартості товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не достовірних відомостях.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 31 травня 2024 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 08 серпня 2023 року № UA205140/2023/000546/2.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь ТОВ Автодімсервіс судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржила Волинська митниця, яка вважає, що при ухваленні оскаржуваного рішення, судом першої інстанції неправильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, не надано належної юридичної оцінки доказам митниці, неповно з`ясовано обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору. Тому просила скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою у позові відмовити повністю.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що всі документи, які подаються до митного контролю та оформлення разом з МД, є такими, що подані з метою підтвердження даних, що в ній вказані, в тому числі числового значення митної вартості товару.

Звертає увагу, що оскільки позивачем самостійно разом з МД подано експортну декларацію, то її перевірка здійснювалась митницею на тому ж рівні, що й інші документи, подані в митних цілях. При цьому, не можуть бути залишені поза увагою факти, що вказують на розбіжності між відомостями, що зазначені в документах, поданих разом з МД, незважаючи чи це були обов`язкові документи згідно ч. 2 ст. 53 МКУ чи подані декларантом самостійно.

Зазначає, що митниця перевіряла числові значення заявленої митної вартості на підставі документів, які надавалися особисто позивачем до митного контролю та оформлення. І саме у вказаних документах виявлено розбіжності, вказані у рішеннях про коригування митної вартості товарів.

Звертає увагу, що зазначені у рішенні про коригування митної вартості розбіжності в документах, які подано для підтвердження митної вартості товарів, слугували беззаперечною підставою для сумніву митниці в достовірності заявлених відомостей про митну вартість товару, та, як наслідок, витребування додаткових документів, які б ці сумніви усунули.

Вважає, що оскільки позивачем не було надано документів на запит митного органу, які б документально підтвердили або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості.

Звертає увагу, що підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару стало виявлення у поданих до митного оформлення документах розбіжностей, які стали підставою для витребування додаткових документів, що б дали можливість митному органу належним чином перевірити розрахунок усіх числових складових митної вартості товару та усунули сумніви щодо недостовірності заявлених відомостей про митну вартість товару, та які надані на вимогу митного органу не були. При цьому, митницею було враховано спрацювання профілів ризику АСАУР і наявність у митного органу цінової інформації щодо вищого рівня митної вартості на такий же товар.

Позивач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційні скарги.

Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у зв`язку з розглядом справи у письмовому провадженні фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, між ТОВ Автодімсервіс, як покупцем, та Tomex A.J.C. Tomczyk Sp. Jawna, як продавцем, 01.10.2021 було укладено контракт №7/2012, відповідно до п.1.1. якого продавець зобов`язується передати у власність покупця автомобільні запчастини (далі - товар) за найменуванням, асортиментом (номенклатурою), ціною і в кількості, погодженою сторонами. Покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього погоджену сторонами ціну.

Згідно п. 2.1контракту ціни на товари встановлюються в євро.

Відповідно до п. 2.3 ціна товару також включає в себе вартість його пакування, маркування та завантаження на транспортний засіб покупця.

Згідно пункту 3.1 поставка здійснюється з різних складів продавця, які вказані в товаросупровідних документах та рахунках-фактурах. на умовах FCA (Інкотермс-2010).

Відповідно до п. 3.2 за згодою сторін умови поставки можуть бути змінені. Сторони можуть вибрати будь-який з режимів поставки відповідно до правил Інкотермс-2010.

Згідно 3.3 поставка товару за цим контрактом здійснюється партіями на підставі замовлень покупця, які розміщаються в електронному вигляді за допомогою електронних засобів зв`язку.

Відповідно до п. 3.4 остаточний склад кожної партії (асортимент, кількість), умови поставки і оплати, ціни, що діють для зазначених у інвойсі умов поставки і оплати даної партії товару, а також додаткові знижки (у разі, якщо такі надані продавцем), зазначаються в інвойсі (інвойсах) на партію, що поставляється.

Згідно п. 4.1 покупець оплачує 100% від вартості виставленого рахунку-фактури в строки, визначені відповідно до умов даного контракту, повну.

Відповідно до п. 4.2 платежі за цим контрактом здійснюються покупцем платіжним дорученням, виходячи з умов, зазначених у рахунках-фактурах, наданих продавцем.

До відділу митного оформлення № 1 митного поста Луцьк" Волинської митниці 07.08.2023 для проведення митного оформлення партії товару (5 товарних позицій) торгівельної марки ТОМЕХ, уповноваженою особою - Приватним підприємством СІА-ІБРОК" подано митну декларацію типу ІМ 40ДЕ № 23UA205140062599U3. Загальна митна вартість товару була визначена за основним методом у розмірі 949 937,48 грн, з урахуванням транспортних витрат у сумі 2005 грн.

До митної декларації додано:

контракт № 7/2012 від 01.10.2012;

додаткові угоди до цього контракту № 2 від 27.01.2014, № 4 від 01.06.2016, № 5 від 19.01.2018, № 6 від 08.07.2020;

рахунки-фактуру (інвойс) (S)FSE-351/23 та (S)FSE-352/23 від 27.07.2023;

автотранспортну накладну (CMR) 870517 від 02.08.2023;

декларацію про походження товару (S)FSE-352/23 від 27.07.2023;

сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.l PL/MF/AS 0528920 від 27.07.2023;

прайс-лист виробника товару від 27.07.2023;

документ, що підтверджує вартість перевезення товару вих.259 від 02.08.2023;

рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору СФ-0000666 від 02.08.2023;

договір № 1/16082021 на перевезення вантажу від 16.08.2021;

заявку на перевезення вантажу № 01/08/23 від 01.08.2023;

договір про надання послуг митного брокера № 75 від 25.05.2012;

копії МД країни відправлення 23PL391010Е2179160 та 23PL391010Е2179187 від 27.07.2023.

Митницею виявлено розбіжності, а саме: згідно рахунків-фактур від 27.07.2023 №(S)FSE-351/23 та від 27.07.2023 № (S)FSE- 352/23 вартість товару становить 23 696,89 Євро або 104 854 злотих (86459,49+18394,51), що суперечить вартості товару, зазначеній в копіях МД країни відправлення на суму 105 233 (від 27.07.2023 № 23PL391010E2179187 (78544+4982+3246)) та від 27.07.2023 № 23PL391010E2179160 (18461); згідно копії митної декларації країни відправлення від 27.07.2023 23PL391010E2179187 та від 27.07.2023 №23PL391010E217916 відправником зазначено TOMEX BRAKES, що суперечить відправнику, зазначеному в автотранспортній накладній від 02.08.2023 № 870517 - POL-CEL; згідно автотранспортної накладної від 02.08.2023 № 870517 вага товару брутто становить 21907,3 кг, однак згідно рахунків-фактур від 27.07.2023 № (S)FSE-351/23 та від 27.07.2023 № (S)FSE-352/23 вага товару брутто становить 6274 кг (4142+2132); згідно п. 8.11 договору (контракту) про перевезення від 16.08.2021 № 1/16082021 документ діє до31.12.2021.

В електронному повідомленні декларанту митницею запропоновано подати такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.

Декларант на вимогу митного органу надав такі документи: інвойси № FSE-351/23 і №FSE-352/23 та прайс-лист до них; пакувальні листи до інвойсів; експортні декларації країни відправлення; видаткові накладні по оцінюваних товарах; картки рахунку 281 по товарах ABS, зазначених у інвойсах; додаткову угоду № 1 до договору № 1/16082021 від 02.01.2023; рішення Волинського окружного адміністративного суду.

Позивач також повідомив відповідача про те, що в митних деклараціях країни відправлення № 23PL391010E217916 та № 23PL391010E2179160 вказано статистичну вартість товару - 105233 польських злотих, що ніяким чином не впливає на базу оподаткування і суму податків і зборів, що підлягали сплаті по митних деклараціях № 23PL391010E217916 та №23PL391010Е2179160.

Листом від 07.08.2023 повідомлено про відсутність інших додаткових документів.

Декларант на думку митного органу, не надав усіх додаткових документів, які б підтвердили заявлену митну вартість.

Оскільки документи, що були подані на вимогу митного органу, не усувають зазначені невідповідності, а інші додаткові документи не надано, відповідач прийняв оскаржувані картку відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205140/2023/006009 та рішення про коригування митної вартості товарів № UA205140/2023/000546/2 від 08.08.2023, в якому митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 № 476 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби, а саме: товару №5 становить 4,23 дол. США/кг за МД №UA205140/2023/052054 від 30.06.2023.

Згодом, товар було випущено у вільний обіг за ІМ40ДЕ МД № 23UA205140063053U8 від 08.08.2023 із застосуванням положень частини сьомої статті 55 МК України.

Позивач, не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару, звернувся до суду із цим позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що позивач надав всі наявні та достатні документи, необхідні для визначення митної вартості, а відповідач прийнявши рішення про коригування митної вартості, діяв неправомірно.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Статтею 19 Конституції України визначено, зокрема, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини перша, друга статті 51 МК України).

Відповідно до частин першої, другої, восьмої - одинадцятої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

А стаття 53 МК України регулює перелік та порядок подачі документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

Так, відповідно до приписів цієї статті у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

За змістом цих норм митний орган може витребувати від декларанта додаткові документи лише у разі, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, є ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

При цьому митний орган повинен вказати конкретні факти та обставини, які викликали такі сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, обґрунтувати необхідність перевірки цих відомостей та вказати перелік документів, які необхідно надати для усунення цих сумнівів чи розбіжностей.

Якщо наданих відомостей недостатньо для підтвердження задекларованої митної вартості товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити ці складові та які документи необхідно подати для підтвердження відповідних складових.

Разом з тим відсутність у рішеннях про коригування митної вартості товарів підтверджень того, що надані декларантом для митного оформлення товару документи є недостатніми чи викликають сумнів у достовірності поданої інформації, та які документи повинні це підтвердити чи спростувати, свідчить про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості товарів.

Водночас витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

За приписами статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

За приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GАТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися па раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відтак, надаючи правову оцінку застосуванню контролюючим органу методу значення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів, суд повинен дослідити те, чи було дотримано умов, за яких митний орган повинен застосовувати методи визначення митної вартості під час коригування вартості, оскільки саме дотримання таких умов в поєднанні з належним обґрунтуванням необхідності їх застосування і є підтвердженням правомірності рішенням. Поряд з цим, порушення будь-якої умови, під час прийняття рішення, є підставою для визнання такого рішення протиправним та скасування.

Зокрема, надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд вірно зазначив, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із МД документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України.

Декларант позивача подав такі документи:

контракт № 7/2012 від 01.10.2012;

додаткові угоди до цього контракту № 2 від 27.01.2014, № 4 від 01.06.2016, № 5 від 19.01.2018, №6 від 08.07.2020;

рахунки-фактуру (інвойс) (S)FSE-351/23 та (S)FSE-352/23 від 27.07.2023;

автотранспортну накладну (CMR) 870517 від 02.08.2023;

декларацію про походження товару (S)FSE-352/23 від 27.07.2023;

сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.l PL/MF/AS 0528920 від 27.07.2023;

прайс-лист виробника товару від 27.07.2023;

документ, що підтверджує вартість перевезення товару вих.259 від 02.08.2023;

рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору СФ-0000666 від 02.08.2023;

договір №1/16082021 на перевезення вантажу від 16.08.2021;

заявку на перевезення вантажу № 01/08/23 від 01.08.2023;

договір про надання послуг митного брокера № 75 від 25.05.2012;

копії МД країни відправлення 23PL391010Е2179160 та 23PL391010Е2179187 від 27.07.2023.

Подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.

Контрактом від 01.10.2012 № 7/2012 визначено предмет та умови поставки, строк дії контракту та основні зобов`язання продавця та покупця.

Вказуючи в повідомленні від 07.08.2023 на відсутність цих даних, відповідач так і не конкретизував, яких саме даних йому недостатньо для визначення митної вартості в означений спосіб.

Як видно з митних декларацій країни відправлення №23PL391010E2179160 та №23PL391010E2179187 від 27.07.2023, вказана в них вартість товару є статистичною (графа "Wartosc statystyczna (46)" - "Статистична вартість"), а тому відповідно до положень ст. ст. 49 - 50 МК України не впливає на базу оподаткування та суму податків і зборів, що підлягали сплаті по митній декларації № 23UA205140062599U3, в зв`язку з чим невідповідність цієї вартості товару, вказаній в інвойсах від 27.07.2023 № (S)FSE-351/23 та № (S)FSE-352/23, не могла бути підставою для витребування відповідачем додаткових документів. При цьому, всі необхідні відомості щодо числових значень складових митної вартості імпортованого товару були вказані в поданих відповідачу товаросупровідних документах, в т. ч. визначених в п.3.5 контракту № 7/2012 від 01.10.2012.

За загальним правилом, визначеним ч. 2 ст. 53 МК України декларація країни відправлення не є документом, який підтверджує митну вартість товару, а може підтверджувати таку вартість лише в випадках, визначених її ч.3, а саме якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, є незаконним і витребування відповідачем додаткових документів через нібито розбіжності в зазначених деклараціях країни відправлення і CMR 870517 від 02.08.2023 відомостях щодо відправника товару - TOMEX BRAKES і POL-CEL відповідно.

Відповідно до п. 1.3 контракту № 7/2012 від 01.10.2012 оформлення інвойсів проводиться за адресою фірми "Tomex A.J.C. Tomczyk Sp. Jawna", р-н Цехове 8, 64-840 Будзинь, Польща. Передача товару та документів здійснюється з різних складів Продавця, на які надходить Товар, який виробляється на підприємствах у різних країнах. Назви складів зазначаються у товаросупровідних документах та рахунках-фактурах.

Згідно п. 3.5 контракту вантажно-транспортна накладна міжнародного зразка (CMR) є товаросупровідним документом.

Зазначення в інвойсах від 27.07.2023 №(S)FSE-351/23 та №(S)FSE-352/23 та автотранспортній накладній (CMR) 870517 від 02.08.2023 відправника товару - POL-CEL Sp.z.o.o., м. Хелм, Польща - є достатнім підтвердженням належності виконання постачальником своїх зобов`язань щодо поставки товару, повністю відповідає умовам даного контракту та є підтвердженням відсутності в вказаних відповідачем в його повідомленні документах розбіжностей щодо відправника товару.

Зазначаючи про розбіжності щодо ваги товару, вказаної в інвойсах та автотранспортній накладній - 6274 кг і 21907,3 кг відповідно, відповідач не взяв до уваги, що в цій автотранспортній накладній вказана загальна вага брутто по трьох постачальниках: Tomex, ABS, Federmann, товари яких поставлялись в цій партії, і вагу брутто товару від, зокрема, постачальника Tomex можна було визначити за відомостями графи "Waga brutto" таких інвойсів, або ж графи "Masa brutto" митних декларацій країни відправлення № 23PL391010Е217916 та № 23PL3910 і 0Е2179160.

Стосовно посилання відповідача на закінчення строку дії договору на перевезення від 16.08.2021 № 1/16082021, то враховуючи зміст п. 8.11 цього договору суд дійшов висновку про автоматичне продовження в 2023 році правовідносин між позивачем та перевізником - ПП ТРАНС ЕКСПРЕС, суд зазначає таке.

Зазначені розбіжності, які зазначені відповідачем в оскаржуваному рішенні, не впливають на митну вартість.

Заявлена декларантом за першим методом митна вартість оцінюваного товару підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару, при цьому товарно-супровідні документи не містять відомостей, що відповідно до визначених сторонами контракту умов позивач має нести інші витрати.

Тобто, відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості самого товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Також колегія суддів не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів, як і висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

Вимога про надання додаткових документів, перелік яких визначено у частинах третій-четвертій статті 53 МК України та про надання яких вказано у повідомленні декларанту може мати місце лише тоді, коли документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

За обставин цієї справи відповідач не довів наявність таких розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем), а сумніви відповідача ґрунтуються виключно на його необґрунтованих припущеннях, а не на достовірних відомостях.

у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Відтак, є необґрунтованою є вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено.

За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт та рахунок-фактура (інвойс).

Враховуючи наведений висновок у спірному рішенні про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними.

При цьому, відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Верховний Суду у постановах від 12.03.2019 у справі № 826/2313/16, від 13.06.2019 у справі № 820/6315/15 зазначив, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.

Згідно пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічна правова позиція відображена Верховним Судом у постанові від 08.02.2019 у справі № 825/648/17.

У спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим.

На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Також в поданих до митного оформлення документах ціна товару визначена за одиницю товару (за штуку), тоді як митний орган у спірному рішенні визначив відкориговану митну вартість товару не за одиницю товару, а за кілограм. Більше того, не дивлячись на те, що за однією митною декларацією оформлялися інші товари, спірне рішення прийняте тільки стосовно коригування митної вартості товару №5, тобто, стосовно двох товарних позицій із п`яти, хоч їх оформлення здійснювалося за тим ж самими документами. Таким чином, відповідач вибірково скоригував митну вартість товару без наведення при цьому обґрунтування такого коригування, не довівши підстав для таких дій.

Верховний Суд у постановах від 10.06.2021 у справі № 815/6854/17, від 14.07.2020 у справі № 809/1734/16 зазначив, що навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення у даному випадку не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару, і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Верховний Суд у постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

Таким чином, Волинською митницею не доведено існування обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару у митній декларації, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.

З урахуванням наведеного, відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товарів, ознаки підробки та вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Решта доводів апеляційної скарги на законність рішення суду першої інстанції не впливають та висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак не потребують додаткового аналізу.

Разом з тим, Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні по справі Звежинський проти Польщі (Заява №34049/96) від 19.06.2001 Європейський суд з прав людини підкреслив, що, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно і дуже послідовно (див. цит. вище рішення у справі «Беєлер проти Італії»). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (пункт 73).

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення має бути прийняте з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, що відповідач не довів належними доказами правомірності прийнятого рішення про коригування митної вартості товарів, що має наслідком задоволення позову шляхом визнання протиправним і скасування такого рішення.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 31 травня 2024 року в справі № 140/598/24 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк Н. В. Ільчишин