Постанова

від 16.01.2025 по справі 460/9629/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 460/9629/24 пров. № А/857/24461/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді:Гуляка В.В.

суддів: Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Добрий Урожай Плюс",

на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року про повернення позовної заяви в частині (суддя Дудар О.М., час ухвалення не зазначено, місце ухвалення м. Рівне, дата складення повного тексту 12.09.2024),

в адміністративній справі №460/9629/24 за позовом Приватного підприємства "Добрий Урожай Плюс" до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України,

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

У серпні 2024 року позивач ПП "Добрий Урожай Плюс" звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідачів Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України, в якому просив: 1) визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Рівненській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних №10508731/42654295 від 06.02.2024 року про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 02.02.2023 року; 2) зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №1 від 02.02.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, подану на реєстрацію Приватним підприємством «Добрий Урожай Плюс», датою її фактичного подання на реєстрацію; 3) визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Рівненській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних №11043458/42654295 від 14.05.2024 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 8 від 21.06.2023 року; 4) зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 8 від 21.06.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, подану на реєстрацію Приватним підприємством «Добрий Урожай Плюс», датою її фактичного подання на реєстрацію; 5) стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Добрий Урожай Плюс» судові витрати по справі.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 28.08.2024 у вказаній справі позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліку шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням підстав для поновлення строку та доказів на їх обґрунтування щодо рішення комісії Головного управління ДПС у Рівненській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.02.2024 №10508731/42654295 про відмову в реєстрації податкової накладної від 02.02.2023 №1.

На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху від позивача 09.09.2024 на адресу суду першої інстанції надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, яка обґрунтована тим, що згідно з діючим законодавством України та висновками Верховного Суду України, викладеними у постановах від 17.07.2019 №640/46/19, від 14.02.2019 у справі №813/4921/17 та від 11.10.2019 у справі 640/20468/18, існує різне тлумачення і застосування судами строку звернення до суду. Це, на думку позивача, не може бути перешкодою для доступу до суду та є поважною причиною пропуску звернення до суду.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 позовну заяву Приватного підприємства "Добрий Урожай Плюс" до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинення певних дій, в частині позовних вимог щодо рішення комісії Головного управління ДПС у Рівненській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.02.2024 №10508731/42654295 про відмову в реєстрації податкової накладної від 02.02.2023 №1 повернуто позивачу.

З цією ухвалою суду першої інстанції про повернення позовної заяви в частині вимог не погодився позивач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржувана ухвала прийнята на підставі висновків, що не відповідають фактичним обставинам справи та наданим документам, а також неправильного застосування та порушення норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що різне тлумачення і застосування судами строку звернення до суду ставить Позивача у правову невизначеність, що є недопустимим у відповідності до змісту та сутності принципів верховенства права та законності, а також порушує його конституційні права щодо звернення до суду. Тому, як свідчить позиція Європейського суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржену ухвалу суду, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідач ГУ ДПС у Рівненській області подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просить залишити без змін оскаржувану ухвалу суду, а апеляційну скаргу без задоволення, вважаючи, що суд дійшов правильного висновку, що заява позивача про поновлення строку звернення до суду задоволенню не підлягає.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, вважає, що дану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Так, суд встановив, що позивач в адміністративному порядку оскаржив до Державної податкової служби України рішення комісії Головного управління ДПС у Рівненській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.02.2024 №10508731/42654295.

За результатами розгляду скарги позивача Державною податковою службою України 23 лютого 2024 року прийнято рішення (а.с. 175 т.8).

Не погоджуючись з рішенням комісії Головного управління ДПС у Рівненській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних №10508731/42654295 від 06.02.2024 року про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 02.02.2023 року позивач 23.08.2024 року звернувся до суду із цим позовом.

Повертаючи позовну заяву в частині вимог на підставі ч.ч.1, 2 ст.123 КАС України, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення комісії Головного управління ДПС у Рівненській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.02.2024 №10508731/42654295, а підстави, зазначені у заяві про поновлення строку, визнані неповажними.

Суд апеляційної інстанції погоджується із такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Право звернення до суду є невід`ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду.

У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов`язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватись у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах.

Разом з тим, законодавець встановлює певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Колегія суддів зазначає, що наведені норми встановлюють загальний строк звернення до адміністративного суду.

Водночас, згідно з ч.4 ст.122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, відповідно до даної норми за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість, встановлюються інший (скорочений) строк звернення до адміністративного суду.

Разом з тим, ч.1 ст.122 КАС України передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс /ПК/ України.

Порядок та строки оскарження рішень контролюючих органів визначено ст.56 ПК України.

Зокрема, відповідно до п.56.1 ст.56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з п.56.18 ст.56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до п.102.1 ст.102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Отже, п.56.18 ст.56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу - 1095 днів.

Водночас, згідно з п.56.19 ст.56 ПК України за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду, а саме передбачено, що в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Законом України №657-VII від 24.10.2013р. «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень» були внесені зміни до абз.1 п.56.18 ст.56 ПК України, а саме виключено в ньому положення про поширення відповідного строку лише на рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання та, відповідно, поширено застосування спеціального тривалішого строку на оскарження будь-яких рішень контролюючих органів, з урахуванням строку давності, визначеного ст.102 Податкового кодексу України (1095 днів).

Водночас, до п.56.19 ст.56 ПК України аналогічні зміни не були внесені.

В свою чергу, п.56.19 ст.56 ПК України є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань.

Спеціальні ж строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, які не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема, рішення щодо відмови у реєстрації податкових накладних в ЄРПН (як у спірному випадку), після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі питання.

При цьому, різниця природи рішень контролюючого органу (щодо нарахування грошових зобов`язань або інші рішення) об`єктивно здатна впливати та зумовлювати різницю в підходах щодо встановлення строків звернення до суду про їх оскарження. Тому установлене законом застосування скорочених строків звернення при використанні досудового порядку врегулювання спорів у податкових правовідносинах зумовлено легітимною метою оперативного забезпечення настання правової визначеності для особи (платника податків) та у діяльності суб`єктів владних повноважень (контролюючих органів), що кореспондується із встановленим алгоритмом і строками адміністрування податків для забезпечення належного виконання податкового обов`язку і має пропорційний характер, оскільки скорочення строку звернення не впливає на реалізацію особою права на судовий захист у зв`язку з достатністю часу на підготовку й оформлення правової позиції, ознайомлення з позицією контролюючого органу, залучення за потреби правових і фінансових консультантів в межах процедури адміністративного оскарження, у той час, як скорочені строки забезпечують досягнення зазначеної мети й завдань функціонування податкової системи держави. Більш скорочені строки звернення до суду у випадку попередньої реалізації досудових процедур полягають у забезпеченні наступності юрисдикційних проваджень (адміністративних і судових) та пов`язанні з необхідністю мінімізувати темпоральний проміжок між досудовими процедурами та судовим провадженням.

Конституційний Суд України у рішенні від 13.12.2011р. №17-рп/2011 за результатами оцінки конституційності норми ч.4 ст.99 КАС України у чинній на той час редакції (про скорочені строки звернення до адміністративного суду в разі попереднього використання можливостей досудового порядку вирішення спору) підтвердив її конституційність як такої, що забезпечує оперативність розгляду судової справи і жодною мірою не обмежує суб`єктів щодо права на судовий захист; нею скорочено строки здійснення окремих процесуальних дій, а змісту та обсягу конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя не звужено.

Отже, із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним ч.4 ст.122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження згідно з абз.3 п.56.18 ст.56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки: - тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України, і такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу; - шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України, і такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права висловлений Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 11.10.2019р. у справі №640/20468/18.

Отже, відповідно до описаного правового регулювання та висновків Верховного Суду, основною обставиною для визначення строку звернення платника податків до адміністративного суду з позовом про оскарження рішення контролюючого органу, не пов`язаного з нарахуванням грошових зобов`язань, є використання чи невикористання таким платником (позивачем) передбаченого законом досудового порядку вирішення спору, у спірному випадку - адміністративного оскарження відповідного рішення в порядку, визначеному ПК України.

У випадку використання платником податків процедури адміністративного оскарження рішення контролюючого органу таке рішення може бути оскаржене до суду протягом тримісячного строку (якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у встановлені законом строки) або шестимісячного строку (якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у встановлені законом строки).

Суд зазначає, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Колегія суддів наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч.2 ст.123 КАС України).

Також, пунктом 9 ч.4 ст.169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Таким чином, наведеними вище правовими нормами встановлено, що суд першої інстанції зобов`язаний з`ясувати в кожному випадку чи адміністративний позов подано у строк, установлений законом, а якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Як слідує з матеріалів справи, рішенням комісії Головного управління ДПС у Рівненській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.02.2024 №10508731/42654295 відмовлено в реєстрації податкової накладної від 02.02.2023 №1.

Вказане рішення контролюючого органу 16.02.2024 року було оскаржено позивачем в адміністративному порядку до Державної податкової служби України.

Таким чином, позивач скористався досудовим порядком вирішення спору, а саме адміністративним порядком оскарження відповідного рішення, який визначений ПК України.

Рішення за результатами розгляду скарги позивача Державною податковою службою України прийнято 23 лютого 2024 року, яким залишено скаргу позивача без задоволення.

Апеляційний суд зауважує, що за загальним правилом поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом.

При зверненні до суду особа повинна довести той факт, що не могла дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернулася за його захистом до суду протягом визначеного законом строку звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Водночас, колегія суддів вважає безпідставними твердження позивача (апелянта) про поважність причин для поновлення строку звернення до суду через неоднозначну правову позицію різних судів при вирішенні питань щодо застосування строків звернення до суду у подібних правовідносинах, оскільки законодавство з цього питання є стабільне і зрозуміле.

Отже, суд першої інстанції правильно встановив, що позивач пропустив строк звернення до суду. У заяві про поновлення строку звернення до суду позивач не обґрунтував належними доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду з вимогами до відповідачів про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Рівненській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.02.2024 №10508731/42654295 про відмову в реєстрації податкової накладної від 02.02.2023 №1 та зобов`язання вчинити дії щодо реєстрації такої податкової накладної, які пов`язані з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви в частині позовних вимог, оскільки позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, а підстави, зазначені у заяві про поновлення строку, визнані неповажними.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об`єктивно встановлено обставини справи, оскаржена ухвала суду винесена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Добрий Урожай Плюс" - залишити без задоволення.

Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року про повернення позовної заяви в частині у адміністративній справі №460/9629/24 за позовом Приватного підприємства "Добрий Урожай Плюс" до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Гуляк судді Н. В. Ільчишин Р. Й. Коваль