Постанова

від 17.01.2025 по справі 140/5151/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/5151/24 пров. № А/857/21197/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПліша М.А.,

суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2024 року (головуючий суддя Смокович В.І., м. Луцьк) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Волинській області», Міністерства внутрішніх справ України в особі Відділу координації пенсійних питань про визнання дій протиправним та зобовґязання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Волинській області» (далі - відповідач 1), Міністерства внутрішніх справ України в особі Відділу координації пенсійних питань (далі - відповідач 2) про визнання протиправною бездіяльності, яка полягає у невиготовленні та ненаправленні до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії; зобов`язати ДУ «ТМО МВС України по Волинській області» скласти та направити до ГУ ПФУ у Волинській області нову довідку про розміри грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 роки відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на й січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії для здійснення обчислення та перерахунку пенсії позивачу з 01.02.2023.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2024 року позов задоволено.

Визнано протиправними дії Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Волинській області» щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області нової довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року.

Зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України в особі Відділу координації пенсійних питань підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 року відповідно до статей 43, 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 року.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Міністерство внутрішніх справ України оскаржило його в апеляційному порядку, просить рішення суду скасувати і у задоволенні позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції задоволено позов до неналежного відповідача (МВС України) з огляду на таке.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 квітня 2024 року № 259 «Про визначення в Міністерстві внутрішніх справ України уповноваженого структурного підрозділу з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій» (далі - Наказ № 259) визначено в Міністерстві внутрішніх справ України уповноваженим структурним підрозділом з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій Відділ координації пенсійних питань Міністерства внутрішніх справ України.

Пунктом 7 наказу № 77 внесено до Положення про регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Волинській області (філія ГСЦ МВС), затвердженого наказом ГСЦ МВС від 27 квітня 2020 року № 6, зокрема такі зміни:

1) пункт 1 розділу ІІ доповнити підпунктом 7 такого змісту:

« 7) організація забезпечення соціального захисту колишніх осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, військовослужбовців Національної гвардії України, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, членів їхніх сімей, в частині видачі звільненим зі служби військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ довідок про розмір грошового забезпечення».

Крім того, відповідно до наказу МВС від 21 червня 2024 року № 432 «Про внесення змін до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 22 квітня 2024 року № 259» пункт 2 наказу від 22 квітня 2024 викладено в новій редакції та уповноважено Головний сервісний центр МВС здійснювати відповідно до законодавства України розгляд звернень звільнених зі служби військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ про видачу довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій за інші періоди з покладенням таких функцій на регіональні сервісні центри Головного сервісного центру МВС (філії ГСЦ МВС) (копія наказу додається).

Враховуючи вищезазначене, органом, уповноваженим на видачу звільненим зі служби військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, зокрема Позивачу, довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії, відповідно до наказу ГСЦ МВС від 29 квітня 2024 року № 77 та наказу МВС від 21 червня 2024 року № 432 є Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Волинській області (філія ГСЦ МВС), а не МВС України.

Крім того, апелянт зазначає, що порядок соціального захисту у формі пенсійного забезпечення військовослужбовців, звільнених зі служби у відставку, унормовано, насамперед, приписами Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі за текстом - Закон України №2262-ХІІ).

Положеннями Закону України №2262-ХІІ запроваджено дві окремі, самостійні і незалежні одна від одної процедури, за якими відбувається обчислення розміру пенсії особи, а саме: 1) за ст.43 Закону України №2262-ХІІ - у випадку призначення пенсії вперше та 2) за ст.63 Закону України №2262-ХІІ - у випадку збільшення розміру вже призначеної пенсії за подією збільшення розміру оплати праці працівника на аналогічній (прирівняній) посаді.

При цьому, ст.43 Закону України №2262-ХІІ визначено порядок обчислення розміру пенсії у разі її призначення вперше і саме у цій процедурі базовою розрахунковою величиною є виплати (як винагорода за працю), одержані саме особою-пенсіонером під час проходження служби (тобто юридичне значення у даному випадку мають складові елементи грошового забезпечення самого працівника (службовця) - власна винагорода особи за працю).

Натомість, ст.63 Закону №2262-ХІІ визначено порядок обчислення розміру вже призначеної пенсії шляхом її перерахунку у залежності від тих виплат (як винагорода за працю), котрі одержані третьою сторонньою особою - іншим працівником, який обіймає цю ж саму чи прирівняну посаду (тобто юридичне значення у даному випадку мають складові елементи грошового забезпечення іншого працівника - діючого службовця за аналогічною (прирівняною) посадою - винагорода третьої сторонньої особи за працю).

У силу правового висновку постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 по зразковій справі №240/5401/18 процедури призначення пенсії (ст.43 Закону №2262-XII) та перерахунку пенсії (ст.63 Закону №2262-XII) є різними як за змістом, так і за механізмом проведення.

Також і у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 16.04.2024 у справі №240/1996/23 аналіз положень ст.ст.43, 63 Закону України №2262-ХІІ засвідчує, що при перерахунку пенсії на підставі ч.3 ст.63 Закону України №2262-ХІІ враховуються лише ті додаткові види грошового забезпечення у межах переліків, які на момент здійснення такого перерахунку виплачуються особам, котрі працюють на аналогічних посадах. Водночас, перелік додаткових видів грошового забезпечення саме для обрахунку пенсії при її призначенні відповідно до ст.43 Закону України №2262-ХІІ законодавством не обмежується.

З огляду на викладене вище, відсутні підстави для одночасного поєднання цих процедур (обчислення розміру пенсії під час призначення вперше та обчислення розміру пенсії під час перерахунку у зв`язку із зростанням поточного грошового забезпечення) за будь-якими компонентами (за винятком визначення загальної структури грошового забезпечення як бази обчислення розміру пенсії), адже збереження структури та розмірів власного грошового забезпечення, котре майбутній пенсіонер отримував під час служби, та приєднання до цієї величини оплати праці (служби) нових виплат, проведених на користь третьої сторонньої особи - діючого публічного службовця, котрий обіймає ту ж саму або аналогічну штатну посаду, із невідворотною неминучістю призводить до обчислення пенсії із використанням штучно створеного (тобто взагалі не існуючого в умовах фактичної дійсності) арифметичного показника розміру оплати праці (служби) конкретного учасника суспільних відносин, що є порушенням запровадженого ст.8 Конституції України верховенства права в частині таких невід`ємних складових як справедливість та юридична визначеність.

При цьому, за змістом ст.63 Закону України №2262-ХІІ право громадянина на проведення перерахунку (тобто обчислення нового розміру раніше вже призначеної пенсії) пов`язано з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій публічних службовців (як у формі зміни розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення, так і у формі введення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення).

Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

На подальший розвиток ст.43 Конституції України та положень ч.4 ст.9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", а також низки інших законів, нормами яких право визначення грошового забезпечення військовослужбовців чи атестованих спеціальними званнями співробітників державних органів було передано у виключне відання Уряду України

Згідно з ч.4 ст.63 Закону №2262-ХІІ питання визначення механізму перерахунку пенсій (умов, порядку та розмірів) було передано законодавцем у відання Уряду України і урегульовано у положеннях Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (затверджено постановою КМУ від 13.02.2008 №45, далі за текстом - Порядок №45).

За змістом ч.3 ст.51 та ч.4 ст.63 Закону України №2262-ХІІ правовою підставою для вчинення суб`єктом владних повноважень управлінського волевиявлення з приводу перерахунку розміру раніше вже призначеної пенсії є виключно подія підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців (осіб рядового і начальницького складу; тобто зростання розміру виду грошового забезпечення чи введення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення).

Стосовно дії у часі положень постанови КМУ від 07.11.2007 №1294 та положень постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 то апелянт зазначає, що з 01.01.2008 розміри грошового забезпечення як військовослужбовців, так і осіб рядового та начальницького складу були установлені постановою КМУ від 07.11.2007 №1294, а 30.08.2017 з цього питання КМУ було прийнято постанову №704 (далі за текстом - постанова КМУ №704).

Згідно з п.10 постанови КМУ від 30.08.2017 від 30.08.2017 №704 згадане нормативне рішення набирало чинності з 01.01.2018.

Пунктом 4 постанови КМУ від 30.08.2017 №704 у первісній редакції було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Отже, у нормах постанови КМУ від 30.08.2017 №704 Урядом України було запроваджено одночасно дві розрахункові величини обчислення окладу за посадою та окладу за військовим званням, а саме: 1) розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року; 2) 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Проте, постановою КМУ від 27.12.2017 №1052 до п.10 Постанови КМУ від 30.08.2017 №704 були внесені зміни в частині календарної дати набуття чинності і строк початку дії цього нормативного акту було перенесено з 01.01.2018 на 01.01.2019.

Таким чином, станом на 01.01.2018 постанова КМУ від 30.08.2017 №704 не діяла, а питання розмірів грошового забезпечення військовослужбовців (а також осіб рядового і начальницького складу) було регламентовано постановою КМУ від 07.11.2007 №1294.

Отже, станом на 01.01.2018 подія підвищення грошового забезпечення військовослужбовців (осіб рядового і начальницького складу) не настала, окрім поліцейських, на яких поширюється дія постанови КМУ від 11.11.2015 №988.

Постановою КМУ від 21.02.2018 №103 до п.10 Постанови КМУ від 30.08.2017 №704 були внесені чергові зміни в частині календарної дати набуття чинності і строк початку дії цього підзаконного нормативного акту Уряду України було перенесено на 01.03.2018.

Отже, подія підвищення грошового забезпечення у порядку постанови КМУ від 30.08.2017 №704 настала - 01.03.2018.

При цьому, станом на 01.03.2018 п.4 постанови КМУ від 30.08.2017 №704 у редакції п.6 постанови КМУ від 21.02.2018 №103 було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Отже, з 01.03.2018 Урядом України у нормах постанови КМУ від 30.08.2017 №704 було запроваджено одну розрахункову величину обчислення окладу за посадою та окладу за військовим званням, а саме - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р.

Пункт 4 Постанови КМУ від 30.08.2017 №704 у редакції п.6 постанови КМУ від 21.02.2018 №103 діяв до моменту скасування п.6 постанови КМУ від 21.02.2018 №103 у межах справи №826/6453/18 (постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020), тобто до 29.01.2020.

З 29.01.2020 була відновлені юридична дія п.4 Постанови КМУ від 30.08.2017 №704 у первісній редакції, де передбачалось, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Отже, з 29.01.2020 знов почало діяти запроваджене за рішенням КМУ правило двох розрахункових величин обчислення окладу за посадою та окладу за військовим званням, а саме: 1) розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року; 2) 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Однак, станом на 29.01.2020 п.4 постанови КМУ від 30.08.2017 №704 містив бланкетну норму права і не визначав конкретної величини прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.03.2018, бо ця величина мала лише одне арифметичне значення.

Згідно з п.3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.

Аналогічні правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 по справі №240/4946/18, постанові Верховного Суду від 18.02.2021 у справі №200/3775/20-а, постанові Верховного Суду від 11.02.2021 у справі №200/3757/20-а.

Відтак, під час розв`язання колізії між нормами п.3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 №1774-VІІІ та п.4 постанови КМУ від 30.08.2017 №704 у редакції до внесення змін п.6 постанови КМУ від 21.02.2018 №103 перевагу належить віддати положенням закону як акту права вищої юридичної сили.

Разом із тим, з 29.01.2020 була відновлена дія такої величини обчислення розміру окладу за посадою та окладу за званням у порядку постанови КМУ від 30.08.2017 №704 як прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року (на відміну від попереднього правила обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням як прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018).

Отже, що 29.01.2020 настала подія «умовного» підвищення розміру винагороди за службу діючого військовослужбовця (особи рядового і начальницького складу) за видами грошового забезпечення: оклад за посадою, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років за рахунок виникнення у суб`єкта владних повноважень - органу фінансового забезпечення обов`язку чи органу видачі довідок про грошове забезпечення обраховувати ці показники із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, тобто станом на 01.01.2020, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018.

Згідно з ст.7 Закону України від 07.12.2017 №2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік» з 01.01.2018 було запроваджено прожитковий мінімум для працездатних осіб у « 1 762,00 грн».

Пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 №2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.

Відповідно до ст.7 Закону України від 14.11.2019 №294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 01.01.2020 також було запроваджено єдину величину прожиткового мінімуму для працездатних осіб « 2 102,00 грн».

Отже, станом на 29.01.2020 діяла єдина величина прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2020 « 2 102,00 грн».

При цьому, у положеннях постанови КМУ від 30.08.2017 №704 усі без виключення суб`єкти владних повноважень віднесені законодавцем до правової категорії «державний орган», а відтак, усіх осіб, грошове забезпечення яких обчислюється у порядку постанови КМУ від 30.08.2017 №704, також належить віднести саме до правової категорії - "працівник державного органу".

Згідно з ст.7 Закону України від 15.12.2020 №1082-ІХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 01.01.2021 було запроваджено декілька величин прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме: звичайну величину прожиткового мінімуму у розмірі « 2 270,00 грн» та спеціальну величину прожиткового мінімуму у розмірі « 2 102,00 грн» для визначення посадових окладів працівників державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами.

Оскільки за викладеними вище міркуваннями військовослужбовці (особи рядового і начальницького складу) були віднесені законодавцем до правової категорії «працівник державного органу», то відсутні правові підстави для використання під час обчислення грошового забезпечення військовослужбовця з 01.01.2020 будь-якої величини прожиткового мінімуму для працездатної особи, відмінної від « 2 102,00 грн», бо окремого рішення про протилежне КМУ не приймалось.

Тому, положення абз.4 ст.7 Закону України від 15.12.2020 №1082-ІХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 01.01.2021 в частині запровадження величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі « 2 270,00 грн» слід кваліфікувати у якості загальної норми права, а положення абз.6 ст.7 Закону України від 15.12.2020 №1082-ІХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 01.01.2021 в частині запровадження величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб та спеціальну величину у розмірі « 2 102,00 грн» для визначення посадових окладів працівників державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, слід кваліфікувати у якості спеціальної норми права.

Оскільки оплата праці військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу регулюється спеціальним законом, зокрема, ст.9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та у розумінні норми постанови КМУ від 30.08.2017 №704 військовослужбовці (особи рядового і начальницького складу) належать до правової категорії «працівник державного органу», то для обчислення розміру посадового окладу військовослужбовця станом на 01.01.2021 не може використовуватись інший показник значення прожиткового мінімуму для працездатної особи, окрім « 2 102,00 грн».

Таке тлумачення змісту належних норм матеріального права цілком корелюється із правовим висновком постанови Верховного Суду від 02.08.2022 у справі №440/6017/21 та постанови Верховного Суду від 31.08.2022 по справі №120/8603/21-а.

До того ж лише таке тлумачення відповідає дійсному змісту норм постанови КМУ від 30.08.2017 №704, де усі суб`єкти владних повноважень пойменовані законодавцем у якості державних органів.

Статтею 7 Закону України від 02.12.2021 №1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з 01.01.2022 було запроваджено декілька величин прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме: звичайну величину прожиткового мінімуму у розмірі « 2 481,00 грн» (абз.4 ст.7) та спеціальну величину прожиткового мінімуму у розмірі « 2 102,00 грн» (абз.6 ст.7) для визначення посадових окладів працівників державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами.

При цьому, у силу спеціального правила п.8 Прикінцевих положень Закону України від 02.12.2021 №1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» було установлено, що дія абзацу шостого статті 7 цього Закону не поширюється на працівників центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, та органу досудового розслідування, на який відповідно до частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України покладається функція здійснення досудового розслідування корупційних та пов`язаних з корупцією кримінальних правопорушень.

Отже, на відносини з оплати праці інших працівників державних органів поширюється дія абз.6 ст.7 Закону України від 02.12.2021 №1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік», унаслідок чого підлягає використанню показник прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі « 2 102,00 грн».

Статтею 7 Закону України від 03.11.2022 №2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 01.01.2023 було запроваджено декілька величин прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме: звичайну величину прожиткового мінімуму у розмірі « 2 684,00 грн» (абз.4 ст.7) та спеціальну величину прожиткового мінімуму у розмірі « 2 102,00 грн» (абз.6 ст.7) для визначення посадових окладів працівників державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами.

При цьому, у силу спеціального правила п.7 Прикінцевих положень Закону України від 03.11.2022 №2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» було установлено, що дія абзацу шостого статті 7 цього Закону не поширюється на працівників центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, та органу досудового розслідування, на який відповідно до частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України покладається функція із здійснення досудового розслідування корупційних та пов`язаних з корупцією кримінальних правопорушень.

Отже, на відносини з оплати праці інших працівників державних органів поширюється дія абз.6 ст.7 Закону України від 03.11.2022 №2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік», унаслідок чого підлягає використанню показник прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі « 2 102,00 грн».

Підсумовуючи викладені вище міркування, слід дійти висновку про те, що під час регламентування правових відносин з приводу оплати праці публічних службовців з 01.01.2020 законодавець незмінно та послідовно застосовує сталий підхід, за яким підлягає використанню показник прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі « 2 102,00 грн», за виключенням спеціально обумовлених застережень, зокрема стосовно випадків оплати праці працівників Національного агентства з питань запобігання корупції та працівників Національного антикорупційного бюро України.

Оскільки станом на 01.01.2023 діючий атестований званням будь-який публічний службовець не набув права на підвищення грошового забезпечення у порядку постанови КМУ від 30.08.2017 №704 в частині зростання таких видів грошового забезпечення як: оклад за посадою, оклад за званням, надбавка за вислугу років, то відповідно і позивач не має права на перерахунок розміру раніше вже призначеної пенсії за цією подією.

У силу спеціального застереження п.5 Порядку №45 розмір окладу за посадою, і розмір окладу за військовим (спеціальним) званням, і розмір відсоткової надбавки за вислугу років підлягають визначенню або за рішенням Кабінету Міністрів України, або за рішенням керівника державного органу (тобто кошторисами державного органу чи штатним розписом державного органу).

Матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів існування саме рішень КМУ або рішень керівника державного органу (у формі штатного розпису державного органу або кошторису державного органу) про обчислення станом на 01.01.2023 окладу за посадою, окладу за званням, відсоткової надбавки за вислугу років із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи, відмінного від значення «2 102,00 грн».

У силу дії відповідного рішення Уряду України нормативного характеру усі суб`єкти владних повноважень були зобов`язані призначати, обчислювати, нараховувати та виплачувати реальне (фактичне) грошове забезпечення діючих публічних службовців за постановою КМУ від 30.08.2017 №704 із використанням показника прожиткового мінімуму працездатної особи у « 1 762грн».

У спірних правовідносинах позивач прагне до примусового спонукання суб`єкта владних повноважень обчислити розмір власної пенсії, зокрема за 2023 рік, із грошового забезпечення діючого військовослужбовця Національної Гвардії України (особи рядового і начальницького складу), котрі з 24.02.2022 особисто безпосередньо та безперервно під час дії правового режиму воєнного стану виконує обов`язок за ст. ст. 17 і 65 Конституції України із захисту суверенітету України та збереження територіальної цілісності України.

Оскільки матеріали справи не містять доказів того, що позивач у минулому проходив публічну службу під час дії правового режиму воєнного стану, брав безпосередню участь у бойових діях із протидії збройній агресії ворога проти держави Україна, отже відсутні підстави для визнання наявним у заявника права (легітимного інтересу) у перерахунку, зокрема з 01.02.2023, розміру раніше призначеної пенсії із використанням структури та розмірів грошового забезпечення діючого публічного службовця.

Згідно п. 3 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 .

Відповідач 1 листом від 12.04.2024 №33/23-764, у відповідь на заяву позивача від 28.03.2024 №К-366 повідомив, що посадові оклади працівників Державної служби України з надзвичайних ситуацій обраховані станом на 01.01.2018 до аналогічних посад яких було прирівняно посади колишніх працівників Державної пожежної охорони МВС України, та які протягом 2018-223 років не змінювалися.

Відповідно до пункту 2 Порядку №45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Спецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи). Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Кабінетом Міністрів України рішення про проведення перерахунку пенсій відповідно до Законом станом на 01.01.2023 не приймалось, списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, від територіальних органів Пенсійного фонду України до МВС України не надходили, тому підстави для видачі довідки станом на 01.01.2023 відсутні.

Постановляючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з частиною вісімнадцятою статті 43 Закону №2262-XII у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

З огляду на це, суд правильно вказав, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону №2262-ХІІ, є: 1) зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або 2) введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку.

Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі Порядок № 45), згідно із пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи вказане, суд вірно вважав, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону №2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку.

Постановою № 704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Додатком 1 до Постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 4 постанови № 704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Крім того, додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Кабінет Міністрів України 21.02.2018 прийняв Постанову № 103, пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у Постанові №704 пункт 4 викладено в такій редакції: 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103.

Отже, з 29.01.2020 (з дня набрання законної сили рішенням суд у справі №826/6453/18) діє редакція пункту 4 Постанови №704, яка діяла до зазначених змін, і запроваджувала алгоритм розрахунку посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

При цьому, суд вірно зауважив, що Закон України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 №2710-IX (далі Закон № 2710-IX) застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня на 2023 роки не містить.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції також правильно врахував правові висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, що викладені у постанові від 02.08.2022 (справа №440/6017/21). Так Верховний Суд у цій постанові зауважив, що на момент набрання чинності Постановою №704 (01.03.2018) її пункт 4 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня 2018 року.

Водночас Закон України від 05.10.2000 №2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі Закон №2017-III) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.

У свою чергу, базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти (стаття 6 Закону № 2017-III).

Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. При цьому, згідно із частиною другою статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).

Також, Верховний Суд зазначив, що величина грошового забезпечення як виплати, яка є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення розміру перерахунку пенсій. Зазначення у пункті 4 Постанови №704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ. Однак, Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.

З урахуванням наведеного Верховний Суд у постанові від 02.08.2022 у справі №440/6017/21 дійшов таких висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах:

(1) з 01.01.2020 положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для обчислення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік, у тому числі, як розрахункова велична для обчислення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;

(2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом № 1082-IX, в осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік);

(3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ розділу Прикінцеві положення Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704, жодним чином не впливає на спірні відносини, оскільки такою розрахунковою величною є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.

Така правова позиція підтримана в інших постановах Верховного Суду у справах №120/8603/21-а (постанова від 31.08.2022), №500/1813/21 (постанова від 12.09.2022), №500/1886/21 (постанова від 14.09.2022), №500/3840/21 (постанова від 22.09.2022), №120/648/22-а (постанова від 16.11.2022), №640/17686/21 (постанова від 04.01.2023), №160/2775/22 (постанова від 06.02.2023), №120/5264/22 (постанова від 04.04.2023).

Верховний Суд у постанові від 15.02.2024 у справі № 620/4786/23 зазначив, що пункт 4 Постанови № 704 вказує на те, що грошове забезпечення військовослужбовців повинно змінюватись щороку з 1 січня через зміну (збільшення) прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, як наслідок, саме з цією датою пов`язується підвищення розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, а відповідно й право на перерахунок раніше призначених пенсій, який має бути здійснений в централізованому порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, тобто - автоматично за наслідками вчинення узгоджених відповідним механізмом дій компетентних органів державної влади, у зв`язку із чим у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням. Натомість, до моменту отримання належної довідки від відповідача у пенсійного органу не виникає обов`язку з перерахунку пенсії позивача. Відтак невиготовлення уповноваженим органом державної влади довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії прямо впливає на соціальне забезпечення позивача щодо можливості отримання пенсії у більшому (належному) розмірі, через неможливість здійснення перерахунку його пенсії з вини органу, уповноваженого видати таку довідку, оскільки ставить під сумнів дотримання таким органом принципу належного врядування.

Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган Пенсійного фонду України. До моменту отримання належної довідки від відповідача у пенсійного органу не виникає обов`язку з перерахунку пенсії позивача.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за №135/13402, далі - Порядок №3-1).

Відповідно до пункту 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону №2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Згідно з пунктом 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону №2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган Пенсійного фонду України. До моменту отримання належної довідки від відповідача у пенсійного органу не виникає обов`язку з перерахунку пенсії позивача.

Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №553/3619/16-а та від 17.12.2019 у справі №160/8324/19, від 07.03.2024 у справі №540/318/21.

Надаючи оцінку доводам відповідача про те, що 20.05.2023 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704» (далі - Постанова №481), суд першої інстанції правильно зазначив, що Постановою №481 скасовано підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (Офіційний вісник України, 2018 р., № 20, ст. 662). Одночасно внесено зміну до пункту 4 Постанови №704, виклавши абзац перший в такій редакції: Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. Установлено, що видатки, пов`язані з виконанням пункту 2 цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік для утримання відповідних державних органів.

Поряд з тим положеннями Постанови №481 не надано зворотної дії в часі та можливості застосування її приписів у період з 29.01.2020 - дня ухвалення Шостим апеляційним адміністративним судом постанови у справі №826/6453/18, якою скасовано пункт 6 Постанови №103, зокрема в частині внесення змін до пункту 4 Постанови №704.

Згідно з частиною першою статті 52 Закону України від 27.02.2014 №794-VІІ «Про Кабінет Міністрів України» постанови Кабінету Міністрів України набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування.

Урядом у Постанові №481 не розкрито зміст, яким чином врегульовувати правовідносини щодо врахування сталої величини (1762,00 грн) для розрахунку розмірів посадового окладу і окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, за період з 29.01.2020 (з дня ухвалення Шостим апеляційним адміністративним судом постанови у справі №826/6453/18) до 12.05.2023 (до дня прийняття Постанови №481).

Враховуючи відсутність приписів в Постанові №481 про її застосування із іншої дати, ніж з дати набрання чинності, то відповідно відсутні підстави формувати інші висновки, ніж ті, які містяться в усталеній практиці Верховного Суду.

Окрім того, враховуючи частину третю статті 7 КАС України суд слушно зауважив, що не повинні застосовуватися положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19).

Згідно із частиною другою статті 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Таким чином, суд дійшов підставного висновку, що відповідач, відмовляючи позивачу у наданні довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 відповідно до положень Постанови №704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, постановляючи рішення суд першої інстанції врахував, що відповідно до пункту 1 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 25.02.2019 №129 «Про визначення в Міністерстві внутрішніх справ України уповноваженого підрозділу з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій» визначено уповноваженим підрозділом з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій Департамент персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України з покладенням таких функцій на управління координації пенсійних та соціально-гуманітарних питань цього Департаменту.

У подальшому до цього наказу внесені зміни наказом Міністерства внутрішніх справ України від 16.04.2021 №291, пункт 1 викладено в новій редакції, згідно з яким уповноваженим підрозділом з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій визначено Департамент персоналу в особі управління координації пенсійних питань та соціальної роботи Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України; а уповноваженими установами за видачу довідок про розмір грошового забезпечення - територіальні медичні об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по областях, місту Києву в особі відповідних секторів (відділів) із соціально-гуманітарних питань цих установ.

Міністерством внутрішніх справ України 22.04.2024 прийнято новий наказ №259 «Про визначення в Міністерстві внутрішніх справ України уповноваженого підрозділу з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій».

Відповідно до пункту 1 цього наказу Відділ координації пенсійних питань Міністерства внутрішніх справ України визначений уповноваженим підрозділом з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій.

Згідно з пунктом 2 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 22.04.2024 №259 уповноважено Головний сервісний центр МВС на видачу звільненим зі служби військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ довідок про розмір грошового забезпечення за березень 2019 року та листопад 2019 року для перерахунку пенсій з урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду у справі № 160/8324/19 та судових рішень у справах № 826/3858/18 та № 826/12704/18 з покладанням таких функцій на регіональні сервісні центри Головного сервісного центру МВС (філії ГСЦ МВС).

Установлено, що пункт 2 наказу застосовується з 01.05.2024 (пункт 3 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 22.04.2024 №259).

Згідно із пунктом 4 цього ж наказу визнано таким, що втратив чинність наказ Міністерства внутрішніх справ України від 25.02.2019 №129.

Отже, зі змісту наказу Міністерства внутрішніх справ України від 22.04.2024 №259 випливає, що повноваження Відділу координації пенсійних питань Міністерства внутрішніх справ України поширюються на усі випадки видачі довідок про грошове забезпечення та довідок про підвищене грошове забезпечення для проведення подальшого перерахунку розміру вже призначених пенсій, тоді як на Головний сервісний центр МВС в особі регіональних сервісних центрів Головного сервісного центру МВС (філії ГСЦ МВС) покладено обов`язок щодо видачі довідок про грошове забезпечення звільнених зі служби військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ станом на березень 2019 року та листопад 2019 року.

Позовні вимоги у цій справі стосуються відмови позивачу у підготовці та наданні до ГУ ПФУ у Волинській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії.

З огляду на це, суд вірно вважав, що на даний час суб`єктом владних повноважень, до відання якого віднесено питання підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій є МВС України.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, відтак рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України - залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2024 року у справі №140/5151/24 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М. А. Пліш судді А. Р. Курилець О. І. Мікула