Ухвала

від 16.01.2025 по справі 650/3266/23

ВЕЛИКООЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 650/3266/23

провадження № 2/650/705/25

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

16 січня 2025 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області

в складі головуючого - судді Сікори О.О.,

за участю секретаря - Завістовської Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Олександрівка в межах цивільної справи за позовом Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області до ОСОБА_1 , третя особа, шо не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Високопільська селищна військова адміністрація Бериславського району Херсонської області, питання про залишення позову без розгляду,

встановив:

28 грудня 2023 року до суду надійшла зазначена цивільна справа в якій позивач просить витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Високопільської селищної територіальної громади Бериславського району Херсонської області земельну ділянку площею 5,931 га (кадастровий номер 6521882500:05:001:0698) шляхом скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на земельну ділянку площею 5,931 га з кадастровим номером 6521882500:05:001:0698 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав: 2472457865218; номер відомостей про речове право: 44324979).

Ухвалою суду від 01 січня 2024 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 12 березня 2024 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду.

Судові засідання у справі були призначені на 18 квітня 2024 року о 16.00 год., 01 липня 2024 року о 13.30 год., 14 жовтня 2024 року о 15.30 год., 16 січня 2025 року о 13.30 год.

01 липня 2024 року та 14 жовтня 2024 року судові засідання не відбулись, оскільки не з`явився представник позивача. Від представника позивача Новікова М.М. 01 липня 2024 року надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що електропостачання, в приміщенні Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області буде відсутне електропостачання, що унеможливить взяття участі представника Головного управління в відео конференції призначеній на вищезазначену дату. Також від позивача Новікова М.М. 11 жовтня 2024 року надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що інтереси Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області представляла одна посадова особа, яка з 14 жовтня 2024 року по 27 жовтня 2024 року перебувала у відпустці.

16 січня 2025 року судове засідання не відбулось, оскільки представник позивача не з`явився на судове засідання та від нього надійшло клопотання про залишення позову без розгляду з підстави, передбаченої підпунктом 2 частини першої статті 257 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вбачає підстави для залишення позову без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 березня 2023 року в справі № 711/7486/19 (провадження № 61-10183св21) вказано, що: «процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, що бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Вказані наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути і поважними. Отже, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма є імперативною та дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача. Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17, провадження № 61-4437св20, від 07 грудня 2020 року у справі № 686/31597/19, провадження № 61-15254св20, від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18, провадження № 61-2329св20".

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Представника позивача було повідомлено про призначення судового засідання на 18 квітня 2024 року о 16.00 год., 01 липня 2024 року о 13.30 год., 14 жовтня 2024 року о 15.30 год., 16 січня 2025 року о 13.30 год. в порядку частини шостої статті 128 ЦПК України шляхом направлення судової повістки до електронного кабінету Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області в підсистемі «Електронний суд».

Про обізнаність щодо часу, дати та місця розгляду справи представника позивача свідчать і клопотання надіслані ним на адресу суду про відкладення розгляду справи та про залишення позову без розгляду.

Отже, суд дійшов висновку, що повідомлення представника позивача про вказані судові засідання було здійснено з дотриманням вимог процесуального закону.

За частиною другою статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.

Відповідно до статті 44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Суд враховує, що участь представника позивача в судовому засіданні передбачала проведення відеоконференції, а про дату та час судового засідання останній був повідомлений завчасно, а отже мав можливість вжити належні заходи щодо взяття участі у справі за допомогою власних засобів зв`язку з місця де наявне електропостачання або з приміщення суду, розташованого за місцем знаходження Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області. Це питання можливо було об`єктивно вирішити завчасно.

Отже, беручи до уваги повторну неявку представника позивача у судове засідання, об`єктивну неможливість розглянути цивільну справу за відсутності у судовому засіданні ініціатора позову, тривалу неможливість розгляду справи, суд залишає позов без розгляду, керуючись імперативними положеннями пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

Разом з цим, суд не вбачає підстав для залишення позову без розгляду на підставі підпункту 2 частини першої статті 257 ЦПК України, як про це просить представника позивача, відповідно до якого суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи, з огляду на те, що вказана підстава охоплює представницькі повноваження особи, яка звертається до суду, а не повноваження юридичної особи щодо пред`явлення цивільного позову.

Як видно із позову до суду від імені Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області звернувся представник Бронін І.О., який відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є керівником вказаної юридичної особи, що відповідає положенням закріпленим у частині третій статті 58 ЦПК України. Тобто до суду із вказаним позовом звернулася особа, яка мала повноваження на ведення справи.

В свою чергу відсутність у Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області повноважень щодо пред`явлення позову про витребування спірної земельної ділянки може бути самостійною підставою для відмови у задоволенні позову, а не залишення його без розгляду.

Не вбачає суд підстав і для застосування пункту 5 частини першої статті 257 ЦПК України, оскільки представник позивача не звернувся до суду із відповідною заявою.

При цьому, суд не вбачає підстав для компенсації здійснених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи, оскільки підстав вважати дії позивача щодо пред`явлення позову та розгляду справи необґрунтованими не встановлено.

Так, відповідно до частини п`ятої статті 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Тобто, у вказаній нормі процесуального закону зазначено, що компенсація вказаних витрат можлива, якщо суд встановить, що вони понесені «внаслідок необґрунтованих дій позивача». Це формулювання прямо вказує на необхідність наявності необґрунтованості дій позивача для ухвалення рішення про компенсацію.

За загальними принципами цивільного процесуального права, дії учасників процесу презюмуються добросовісними, якщо не доведено протилежне. Відповідач, який вимагає компенсації витрат, має довести, що позивач діяв необґрунтовано, подаючи позов та під час розгляду справи. Витрати відповідача мають бути пов`язані саме з необґрунтованістю дій позивача. Якщо такі дії не є необґрунтованими, відповідач не може претендувати на відшкодування витрат.

Судова практика також підтверджує, що під необґрунтованістю мається на увазі, наприклад: подання завідомо безпідставного позову, зловживання правом на звернення до суду, недотримання обов`язкових передумов для подання позову тощо.

З урахуванням наведеного суд вважає, що у даній справі аргументація представника позивача про те, що подання позову відбувалося з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду, яка на момент подання позову дозволяла таке звернення до суду, є обґрунтованою. Зміна правової позиції ВП ВС вже після подання позову може свідчити про те, що позивач діяв у межах чинного на той момент законодавства та судової практики.

Крім того, суд констатує, що звернення позивача до суду за захистом порушеного права, а також його дії, направлені на такий захист, не можуть вважатися необґрунтованими і не є зловживанням процесуальними правами. При цьому доступ до суду є правом особи, гарантованим статтею 55 Конституції України та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже позивач звернувся до суду добросовісно реалізуючи свої процесуальні права, а в подальшому просив залишити позов без розгляду саме у зв`язку із зміною судової практики.

Разом з цим, зважаючи, що статтею 257 ЦПК України не перебачено такої підстави для залишення позову без розгляду як зміна судової практики, а пункт 2 частини першої статті 257 ЦПК України в даному випадку не може бути застосований, із наведених судом підстав, залишення позову без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, само по собі, з огляду на наведені обставини, також не може свідчити про необґрунтовані дії позивача або зловживання ним своїми процесуальними правами.

Тобто, дії позивача не можна кваліфікувати як необґрунтовані в контексті частини п`ятої статті 142 ЦПК України, оскільки позивач діяв добросовісно, враховуючи правові висновки, які були чинними на момент подання позову, а зміна правової позиції після подання позову не може ретроспективно робити ці дії необґрунтованими.

Таким чином, вимога представника відповідача щодо компенсації судових витрат через необґрунтовані дії позивача не має належного підґрунтя, а отже у задоволенні поданої заяви слід відмовити.

Також, не підлягає відшкодуванню позивачу сплачений ним судовий збір при поданні позову, оскільки підстава застосована судом для залишення позову без розгляду, відповідно до статті 142 ЦПК України та пункту 4 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» виключає можливість повернення судового збору.

На підставі вищенаведених положень ЦПК України, суддя,

постановив:

Позов Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області до ОСОБА_1 , третя особа, шо не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Високопільська селищна військова адміністрація Бериславського району Херсонської області, - залишити без розгляду.

У задоволенні заяви представника відповідача Ковальчук Ірини Миколаївни про компенсацію здійснених відповідачем витрат - відмовити.

У задоволені заяви представника позивача Броніна Івана Олександровича про повернення судового збору - відмовити.

Роз`яснити позивачеві, що на підставі частини другої статті 257 ЦПК України, після усунення умов, які бути підставою для залишення позову без розгляду, він має право звернутись до суду повторно.

Ухвала може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: