Ухвала

від 16.01.2025 по справі 554/401/25

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 16.01.2025Справа № 554/401/25 Провадження № 2-з/554/2/2025

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2025 року м. Полтава

Суддя Октябрського районного суду м. Полтави Сініцин Е.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава заяву представника позивача - адвоката Оніпко Євгена Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В:

До Октябрського районного суду м. Полтави надійшла заява про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Ерідан Плюс», про визнання договору купівлі-продажу автомобіля та договору комісії недійсними та визнання автомобіля спільним майном подружжя, шляхом накладення арешту на вантажний пікап марки RAM 1500, білого кольору, 2017 р.в., номер кузова НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 з забороною його відчуження в будь який спосіб, а також шляхом передання вантажного пікапу марки RAM 1500, білого кольору, 2017 р.в., номер кузова НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_3 - на відповідальне зберігання ОСОБА_1 на час розгляду та вирішення справи за поданою ним позовною заявою до Октябрського районного суду м. Полтави.

В ст.149 ЦПК України зазначено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

В п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України закріплений вид забезпечення позову - накладання арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У відповідності до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно з пунктами 2 та 5 ч.1 ст.151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник.

Позивач ОСОБА_1 в заяві про забезпечення позову вказав про мотиви його звернення з даною заявою до суду - забезпечення можливості реального виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Однак заявник не надав суду жодного доказу, що обґрунтовує його вимоги.

До заяви не долучено свідоцтво про шлюб, хоча зазначено, що воно надається, тому вказані заявником обставини - про набуття права власності на автомобіль під час шлюбу, не підтверджені доказами.

Надане свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на ОСОБА_2 , лише підтверджує, що саме вона є власницею вантажного пікапу марки RAM 1500, білого кольору, 2017 р.в., номер кузова НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 .

Заявник не вказав ризиків настання обставин, що утруднять або унеможливлять виконання рішення суду, не вказав ціну позову.

До вказаних обставин, про переоформлення ОСОБА_3 автомобіля на ОСОБА_2 , та подальше укладання договору комісії, суд відноситься критично, оскільки заявником не надано доказів на їх обґрунтування.

Суддя зазначає, що позовна заява, яка містить обставини виниклих правовідносин, не є додатком до заяви про забезпечення позову, тому суд не має права використовувати її зміст для з`ясування підстав забезпечення позову, більш того, законодавством наданий різний строк для винесення рішення по заяві про забезпечення позову і для вивчення позовної заяви, що підтверджує їх незалежність однієї від іншої.

В ч.7 ст.153 ЦПК України закріплено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Суддя вважає, що заява про забезпечення позову не обґрунтована, тому в заяві необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.150, 153 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

В заяві адвоката Оніпко Євгена Анатолійовича, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Октябрського

районного суду Е.М. Сініцин.