Ухвала

від 18.08.2022 по справі 1007/5723/2012

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 1007/5723/2012

провадження № 6/361/29/22

18.08.2022

УХВАЛА

Іменем України

18 серпня 2022 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого-судді Дутчака І.М.,за участю секретарів: Лебідя В.Ю., Панек А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фарватер Фінанс", ОСОБА_2 про заміну сторони та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання,

в с т а н о в и в :

У січні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, у якій просила замінити стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фарватер Фінанс" (далі - ТОВ "ФК "Фарватер Фінанс" або Товариство) на його правонаступника ОСОБА_1 у цивільній справі № 1007/5723/2012 про стягнення солідарно із ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором та поновити їй пропущений строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

В обґрунтування заяви зазначала, що 26 липня 2012 року рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" (далі - ПАТ "КБ "Надра" або Банк) до ОСОБА_2 (позичальник) та ОСОБА_1 (поручитель) про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1066/П/2005/840 від 27 грудня 2005 року. Цим рішенням суду стягнуто солідарно із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 суму заборгованості в розмірі 15159 доларів США 36 центів, що за офіційним курсом Національного банку України на день ухвалення судом рішення складає 121118 грн. 76 коп., та судовий збір у розмірі 1211 грн. 19 коп., всього 122329 грн. 95 коп.

05 березня 2020 року між Банком і Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Інвест Хаус" (далі - ТОВ "ФК "Інвест Хаус") був укладений договір про відступлення прав вимоги № GL2N79735, за умовами якого ТОВ "ФК "Інвест Хаус" набуло права грошової вимоги до боржників за вказаним кредитним договором № 1066/П/2005/840 від 27 грудня 2005 року про стягнення із них суми заборгованості. Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2020 року було замінено стягувача ПАТ "КБ "Надра" на його правонаступника ТОВ "ФК "Інвест Хаус" у виконавчому листі № 1007/5723/2012, виданому на підставі рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 липня 2012 року у даній цивільній справі за позовом ПАТ "КБ "Надра" до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

29 жовтня 2020 року між ТОВ "ФК "Інвест Хаус" і ТОВ "ФК "Фарватер Фінанс" було укладено договір факторингу № 114-29-10/20, за умовами якого ТОВ "ФК "Інвест Хаус" відступило, а ТОВ "ФК "Фарватер Фінанс" набуло права грошової вимоги до боржників за кредитним договором № 1066/П/2005/840 від 27 грудня 2005 року, укладеним між Банком та ОСОБА_2 і за договором поруки, укладеним 27 грудня 2005 року між Банком та ОСОБА_1

29 жовтня 2020 року між ТОВ "ФК "Фарватер Фінанс" та ОСОБА_1 укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого остання набула права грошової вимоги до боржника за кредитним договором № 1066/П/2005/840 від 27 грудня 2005 року, укладеним між Банком і ОСОБА_2 .

Також заявник ОСОБА_1 зазначала про те, що, отримавши право вимоги до боржника ОСОБА_2 , вона з`ясувала, що виконавче провадження із примусового виконання рішення суду від 26 липня 2012 року за виконавчим листом відсутнє. Оригінал виконавчого листа щодо стягнення із ОСОБА_2 на користь Банку заборгованості за кредитним договором первісним стягувачем правонаступнику не передавався. З`ясувавши, що суд виконавчий лист не видавав, правонаступник стягувача звернулася до суду із відповідною заявою та отримала виконавчий лист, проте строк його пред`явлення до виконання був пропущений. Рішення суду у цій справі набрало законної сили 07 серпня 2012 року. Із 04 червня 2015 року розпочалася процедура ліквідації Банку, тобто в межах строку пред`явлення виконавчого листа до виконання. Процедура ліквідації Банку передбачає припинення основаної діяльності банку, зміну всього керівництва, закриття територіальних відділень банку і звільнення відповідальних за супровід судових справ працівників унеможливило здійснення контролю за виконанням судового рішення. Таким чином, перебування ПАТ "КБ "Надра" у процедурі ліквідації в період, який розпочався ще до закінчення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, є поважною причиною пропуску такого строку та підставою для його поновлення. Під час укладання договору про відступлення права вимоги і передачі їй документів відповідно до акта приймання-передачі документів, правонаступнику ПАТ "КБ "Надра" не було відомо про те, що оригінали виконавчих листів не були отримані первісним стягувачем та не були пред`явлені до органів виконавчої служби для примусового виконання рішення суду.

Заявника ОСОБА_1 та її представник адвокат Райх Л.М. у судове засідання не з`явилися, остання подала до суду заяву, у якій просила розглянути справу за їхньої відсутності та задовольнити вимоги заяви.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду заяви повідомлялося належним чином, про причини неявки суд вони не повідомили.

Неявка учасників справи та інших осіб відповідно до вимог ст. ст. 433, 442 ЦПК України не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Розглянувши заяву та додані до неї документи, перевіривши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що 26 липня 2012 року рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області у цивільній справі № 1007/5723/2012 позов ПАТ "КБ "Надра" до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором було задоволено. Стягнуто солідарно із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Банку заборгованість за кредитним договором № 1066/П/2005/840 від 27 грудня 2005 року в розмірі 15159 доларів США 36 центів, що за курсом Національного банку України на день постановлення судом рішення складає 121118 грн. 76 коп., та судовий збір у розмірі 1211 грн. 19 коп., всього 122329 грн. 95 коп.

Вказане рішення суду набрало законної сили 07 серпня 2012 року.

05 березня 2020 року між Банком і ТОВ "ФК "Інвест Хаус" був укладений договір про відступлення прав вимоги № GL2N79735, за умовами якого ПАТ "КБ "Надра" відступило, а ТОВ "ФК "Інвест Хаус" набуло права вимоги до боржників ОСОБА_2 та ОСОБА_1 стягнення із них солідарно суми заборгованості за кредитним договором № 1066/П/2005/840 від 27 грудня 2005 року.

29 вересня 2020 року ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області замінено стягувача ПАТ "КБ "Надра" на його правонаступника ТОВ "ФК "Інвест Хаус" у виконавчому листі № 1007/5723/2012, виданому на підставі вказаного рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 липня 2012 року у цивільній справі за позовом ПАТ "КБ "Надра" до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

29 жовтня 2020 року між ТОВ "ФК "Інвест Хаус" і ТОВ "ФК "Фарватер Фінанс" було укладено договір факторингу № 114-29-10/20, відповідно до умов якого ТОВ "ФК "Інвест Хаус" відступило, а ТОВ "ФК "Фарватер Фінанс" набуло права грошової вимоги до боржників за кредитним договором № 1066/П/2005/840 від 27 грудня 2005 року, укладеним між Банком та ОСОБА_2 і за договором поруки, укладеним 27 грудня 2005 року між Банком та ОСОБА_1 , що підтверджується актом прийому передачі документів до цього договору.

Також 29 жовтня 2020 року між ТОВ "ФК "Фарватер Фінанс" та ОСОБА_1 укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого вона набула права грошової вимоги до боржників за кредитним договором № 1066/П/2005/840 від 27 грудня 2005 року, укладеним між Банком і ОСОБА_2 , і договором поруки від 27 грудня 2005 року укладеного між Банком і нею, що підтверджується додатком № 1 до договору, актом приймання-передачі документів.

Згідно із п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII ( (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень.

У ч. ч. 1, 2 ст. 15 цього ж Закону встановлено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ч. 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Верховний Суд України у постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13 висловив правову позицію та зазначив, що виходячи зі змісту ст. ст. 512, 514 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 6-1355/10, від 25 квітня 2018 року у справі № 2-н-148/09, від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц.

По своїй суті заміна кредитора у зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, та її заміна новим кредитором (правонаступником).

Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Згідно із ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Виходячи з наведеного вище, враховуючи те, що за умовами договору про відступлення прав вимоги від 29 жовтня 2020 року ОСОБА_1 набула права вимоги стягнення заборгованості за кредитним договором № 1066/П/2005/840 від 27 грудня 2005 року, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про заміну сторони стягувача у цій частині вимог є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Строк пред`явлення стягувачем виконавчого документа до виконання є одним із видів процесуальних строків, що передбачені ст. 120 ЦПК України.

У ч. 1 ст. 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.

Суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа повинен з`ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Поважними можуть бути визнані лише ті причини, що виникли внаслідок обставин, об`єктивно незалежних від волі заінтересованої особи, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення нею процесуальних дій у визначений законом або судом строк.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 12, ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У ч. ч. 1, 2 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII, який вступив в дію з 05 жовтня 2016 року, передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття

Відповідно до ч. 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1404-VIII виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

На час ухвалення судом рішення у цивільній справі № 1007/5723/2012 та набрання ним законної сили 07 серпня 2012 року чинним був Закон України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (далі - Закон № 606-XIV).

У п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 22 Закону № 606-XIV, у редакції чинній на час набрання судовими рішеннями законної сили передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом. Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

Із матеріалів справи № 1007/5723/2012 видно, що рішення суду від 26 липня 2012 року набрало законної сили 07 серпня 2012 року. Із заявою про видачу виконавчих документів із примусового виконання цього рішення, які фактично могли бути пред`явлені до виконання протягом року, тобто до 07 серпня 2013 року, первісний стягувач ПАТ "КБ "Надра" до суду не зверталося. Виконавчі листи у цій справі видані судом за заявою правонаступника стягувача ОСОБА_1 лише 04 грудня 2020 року уже після закінчення строку для їх пред`явлення до виконання.

Як на поважність причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, заявник ОСОБА_1 посилалася на те, що в межах строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, а саме з 04 червня 2015 року розпочалася процедура ліквідації Банку, яка передбачає, зокрема припинення основаної діяльності банку, звільнення відповідальних за супровід судових справ працівників, що унеможливило здійснення контролю за виконанням судового рішення. Вважає, що перебування ПАТ "КБ "Надра" у процедурі ліквідації в період, який розпочався ще до закінчення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, є поважною причиною пропуску такого строку та підставою для його поновлення. Під час укладання договору про відступлення права вимоги та передачі їй відповідно до акта приймання-передачі документів, правонаступнику Банку не було відомо про те, що оригінали виконавчих листів не були отримані первісним стягувачем та не були пред`явлені до органів виконавчої служби для примусового виконання рішення суду.

Необхідною правовою підставою для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є наявність саме поважних причин пропуску такого строку.

Такі причини (обставини) повинні бути об`єктивною перешкодою для особи, на користь якої винесено судове рішення, і яка вчиняє певні дії для отримання виконавчого документа та пред`явлення його до виконання.

Чинне законодавство не визначає переліку причин, які є поважними (такими, що не залежали від волі стягувача), та за наявності яких суд може поновити пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого документа.

У п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, кожному гарантовано право на звернення до суду, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказів того, що попередній стягувач Банк протягом строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, який закінчився 07 серпня 2013 року, вживав дій для реалізації свого права примусового виконання рішення суду у справі № 1007/5723/2012 щодо отримання виконавчого листа та пред`явлення виконавчого документа до виконання та у нього були об`єктивні перешкоди для цього, суду не надано.

Посилання заявника на те що до закінчення трирічного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання, а саме з 04 червня 2015 року у Банку була розпочата процедура ліквідації, у зв`язку із чим його відповідальні за супровід судових справ працівники були звільнені, не є поважною причиною пропуску цього строку, крім того відповідно до діючої на час набрання рішенням суду від 26 липня 2012 року редакції Закону № 606-XIV строк пред`явлення встановлювався один рік та сплинув 07 серпня 2013 року, тобто ще до розпочатої процедури ліквідації Банку.

Стягувач, який є юридичною особою, зобов`язаний забезпечити належну організацію роботи всіх своїх підрозділів, у тому числі й щодо контролю за судовими та виконавчими документами при їх зверненні до виконання та виконанні в органах виконавчої служби.

Таким чином, вказані у заяві ОСОБА_1 обставини не свідчать про наявність виключних непереборних обставин, які не залежали від волі стягувача та заважали йому вчасно звернутися до державного виконавця для примусового виконання рішення суду, тому підстави вважати, що строк пред`явлення до виконання виконавчого листа № 1007/5723/2012 пропущений з поважних причин, у суду відсутні.

Суд вважає, що наведені заявником причини пропуску строку пред`явлення виконавчого документа до виконання не є поважними, оскільки строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, який просить поновити заявник, пропущений ще первісним кредитором, а заявник, отримуючи право вимоги за вказаним судовим рішенням на підставі договору про відступлення прав вимоги від 29 жовтня 2020 року, не переконалася у тому, що попередній стягувач належним чином реалізував своє право на звернення судового рішення до примусового виконання в установленому законом порядку.

Крім того, безпідставне поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання порушує принцип юридичної визначеності та право на справедливий суд.

Враховуючи наведене, підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 у частині поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд не вбачає.

Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, враховуючи відсутність правових підстав для поновлення стягувачу строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, суд дійшов висновку, що у цій частині заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 2, 5, 10, 12, 13, 259, 260, 433, 442, 446 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Заяву задовольнити частково.

Замінити стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фарватер Фінанс" на його правонаступника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у цивільній справі № 1007/5723/2012 про стягнення солідарно з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором.

В іншій частині у задоволенні заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя Дутчак І. М.