Рішення

від 15.01.2025 по справі 352/2098/24

ТИСМЕНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 352/2098/24

Провадження № 2/352/79/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2025 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Олійника М. Ю.

за участю:

секретаря судового засідання Кукули О. С.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідачки ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину та стягнення грошової компенсації за спадщину,

В С Т А Н О В И В :

1.Короткий виклад позовних вимог і позицій учасників справи.

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в якому просила суд:

-визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 27 листопада 2019 року, у спадковій справі №210/2002 р., зареєстроване в реєстрі за № 2-853, видане ОСОБА_4 ;

-визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 27 листопада 2019 року, у спадковій справі №210/2002 р., зареєстроване в реєстрі за № 2-854, видане ОСОБА_5 ;

-стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/2 частки спадково майна - легкового автомобіля марки Mitsubishi Outlander, 2009 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , чорного кольору, в розмірі 299 550 грн;

-стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/2 частки спадково майна - легкового автомобіля марки Mitsubishi Outlander, 2009 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , чорного кольору, в розмірі 299 550 грн.

Свій позов ОСОБА_1 обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 , після смерті якого відкрилася спадщина на належний йому автомобіль «Mitsubishi Outlander», 2009 року випуску. Спадкодавець ОСОБА_6 на випадок своєї смерті все належне йому майно заповів ОСОБА_1 . Про наявність заповіту їй не було відомо, тому із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом вона звернулася лише 22.10.2021. Постановою від 22.10.2021 року нотаріус відмовила позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з пропущеним спадкоємцем строком для її прийняття. Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 06 лютого 2024 року, позивачці був визначений додатковий строк тривалістю три місяці для подання заяви про прийняття спадщини. При зверненні до нотаріальної контори, позивач отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку з тим, що спадщину вже отримали спадкоємці за законом першої черги. Відповідно до свідоцтв на спадщину ОСОБА_4 та ОСОБА_5 отримали по (одній другій) частці автомобіля марки «Mitsubishi Outlander», 2009 року випуску. Отже, отриманням спадщини спадкоємцями за законом, були порушені права позивачки, як спадкоємця за заповітом. Відповідно вказані свідоцтва про право на спадщину підлягають скасування, а спадщина розподілу. Проте, враховуючи, що спадкове майно не зберіглося, а саме відчужене третім особам, позивач просить стягнути зі відповідачів компенсацію вартості спадкового майна, що складає по 299 550 грн з кожного, а також стягнути з відповідачі понесені нею судові витрати.

13 листопада 2024 року від відповідача ОСОБА_5 надійшов відзив на позов, в якому він заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки відсутні підстави для визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним. Окрім того, вартість спадково майна позивачем значно завищена, так як автомобіль отримав пошкодження в ДТП, тому його вартість була значно нижче (а.с. 103-107).

21 листопада 2024 року від відповідача ОСОБА_4 надійшов відзив на позов, в якому вона вказала про відсутність підстав для задоволення позову. Зазначила, що на момент оформлення спадкових прав, їй не було відомо про наявність заповіту, який склав її батько на племінницю ОСОБА_1 , тому підстави для визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину відсутні. Також ОСОБА_4 просила суд врахувати, що вартість продажу успадкованого автомобіля склала 186050 грн (а.с. 108-116).

2.Процесуальні рішення у справі.

Провадження у справі відкрито ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 14 серпня 2024 року та призначене підготовче засідання.

Ухвалою від 16 вересня 2024 року суд застосував заходи забезпечення позову.

Ухвалою від 17 грудня 2024 року суд закрив підготовче провадження і призначив справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 просили задовольнити позовні вимоги. Додатково пояснили, що ОСОБА_1 є спадкоємицею за заповітом після смерті ОСОБА_6 , проте отримати спадщину не має можливості, оскільки відповідачі отримали спадщину, як спадкоємці першої черги за законом, і реалізували успадкований автомобіль. Відповідно позивач просила стягнути з відповідачів на її користь вартість успадкованого майна.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, але її представник ОСОБА_3 просив відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позов. Пояснив, що на час прийняття спадщини ОСОБА_4 , спадкоємці за заповітом не заявляли про свої спадкові права, тому свідоцтво про право на спадщину було видане нотаріусом законно. Відповідно відсутні підстави для визнання свідоцтва про право на спадщину недійсними. Також необґрунтованою є визначена відповідачем вартість спадково майна, оскільки успадкований автомобіль мав пошкодження і його ціна на час продажу складала186050 грн.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, про час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з таких підстав.

3. Встановлені судом обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 .

Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно, а саме на автомобіль марки «Mitsubishi Outlander», 2009 року випуску, номер шасі НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належав спадкодавцеві на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 17.03.2010 (а.с. 8).

Відповідно до заповіту, зареєстрованого 13.07.2007 року в реєстрі за №1-1859 та посвідченого державним нотаріусом Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори Антонюк Л.І., ОСОБА_6 на випадок своєї смерті все належне йому майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що йому належатиме і на що за законом він має право, заповів ОСОБА_4 (а.с. 38).

Згідно із заповітом, зареєстрованим 24.02.2015 року в реєстрі за №2-167 та посвідченого державним нотаріусом Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори Антонюк Л.І., ОСОБА_6 на випадок своєї смерті все належне йому майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що йому належатиме і на що за законом він має право, заповів ОСОБА_1 (а.с. 6-7).

Відповідачі звернулися до Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини, а саме ОСОБА_4 подала заяву 02.08.2019 року, а відповідач ОСОБА_5 - 04.09.2019 року.

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру та витягу про реєстрацію спадкової справи в Спадковому реєстрі, державним нотаріусом Антонюк Л. І. 02.08.2019 року заведено спадкову справу після смерті спадкодавця ОСОБА_6 (а.с. 25).

Відповідно до свідоцтв на спадщину ОСОБА_4 та ОСОБА_5 отримали по (одній другій) частці автомобіля марки «Mitsubishi Outlander», 2009 року випуску, номер шасі НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 19, 22).

22.10.2021 до Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом звернулася позивачка ОСОБА_1 щодо спадкування належного спадкодавцеві ОСОБА_6 .

Постановою від 22.10.2021 року державний нотаріус Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори Федина А. М. відмовила позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку з пропущеним спадкоємцем строком для її прийняття.

Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 06 лютого 2024 року, що було залишене без змін Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 09 травня 2024 року, ОСОБА_1 був визначений додатковий строк тривалістю три місяці з часу набрання судовим рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 .

Постановою від 17.06.2024 року державний нотаріус Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори Федина А. М. відмовила позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку з тим, що спадщину вже отримали спадкоємці першої черги.

Згідно з відповіддю Регіонального сервісного центру МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатських областях від 19.07.2024 за № 31/28/12/857-аз/05-2024-854-2024 02, автомобіль «Mitsubishi Outlander», номер шасі НОМЕР_2 , був перереєстрований з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на нового власника, ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу укладеного 12 лютого 2020 року (а.с. 37).

Відповідно до інформаційного висновку № VR240731-001 від 01.08.2024 р., середньо ринкова вартість автомобіля «Mitsubishi Outlander», складає 599 100 грн (а.с. 28-30).

4.Релевантні норми права та висновки суду.

4.1 Щодо позовних вимог про визнання недійними свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1220 ЦК України передбачено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно з частиною другою статті 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними (частина перша статті 1267 ЦК України).

Частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними (стаття 1278 ЦК України).

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Відповідно до статті 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

У статті 1301 ЦК України, як підставу визнання свідоцтва недійсним, прямо вказано лише відсутність права спадкування в особи, на ім`я якої було видане свідоцтво. Це має місце, зокрема, у разі, якщо ця особа була усунена від спадкування; відсутні юридичні факти, що давали б їй підстави набути право на спадкування - утримання, спорідненість, заповіт; у випадку, коли спадкодавець, оголошений у судовому порядку померлим, виявився насправді живим і судове рішення про оголошення його померлим скасоване. Іншими підставами визнання свідоцтва недійсним можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб, включення до свідоцтва майна, яке не належало спадкодавцю на момент відкриття спадщини тощо.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 14 листопада 2018 року в справі № 2-1316/2227/11 (провадження № 61-12290св18) і від 14 травня 2018 року в справі № 296/10637/15-ц (провадження № 61-2448св18).

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку про те, що порушення у зв`язку із видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших заінтересованих осіб є самостійною підставою для визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним.

В ході судового розгляду було встановлено, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом на майно померлого ОСОБА_6 . Строк на прийняття спадщини пропустила з поважних причин, що встановлено рішенням суду від 06 лютого 2024 року. Водночас, нотаріус не вчиняла дії для повідомлення ОСОБА_1 про відкриття спадщини, не здійснила її виклик як спадкоємця за заповітом, у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі, що свідчить про неналежне сприяння для здійснення особистого розпорядження спадкодавця ОСОБА_6 .

Суд враховує, що спадкове законодавство засновується на принципі переваги формального волевиявлення спадкодавця (заповіту) над положеннями закону, спадкоємці за законом спадкують тільки у випадках відсутності заповіту, визнання його недійсним, нерозподілення заповідачем усієї спадщини або неприйняття (відмови від прийняття) спадщини спадкоємцями, призначеними у заповіті (ч. 2 ст. 1223 ЦК України).

Отже, нотаріус, при видачі свідоцтв про право на спадщину спадкоємцям за законом ОСОБА_4 та ОСОБА_5 порушила право на спадщину спадкоємця за заповітом ОСОБА_1 , у зв`язку з чим відповідні свідоцтва про право на спадщину підлягають визнанню недійсними.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

4.2 Стосовно частини позовних вимог про стягнення грошової компенсації за спадщину.

Частиною першою статті 1280 ЦК України встановлено, якщо після спливу строку для прийняття спадщини і після розподілу її між спадкоємцями спадщину прийняли інші спадкоємці (частини друга і третя статті 1272 цього Кодексу), вона підлягає перерозподілу між ними. Такі спадкоємці мають право вимагати передання їм у натурі частини майна, яке збереглося, або сплати грошової компенсації.

В даному випадку коли вже були видані свідоцтва про право на спадщину, в якому майно поділено між спадкоємцями першої черги за законом ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , інший спадкоємець за заповітом ОСОБА_1 увійшла до кола спадкоємців за рішенням суду про продовження їй строку для прийняття спадщини. Після цього, ОСОБА_1 набула право вимагати у спадкоємців, що вже отримали спадщину, провести перерозподіл спадкового майна, виділу її частки в натурі, або якщо це майно вже реалізоване, то сплати грошової компенсації.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14 грудня 2022 року у справі № 461/12525/15-ц (провадження № 14-190цс20) зазначено, що положення ЦК України щодо прийняття спадщини спрямовані на захист прав усіх спадкоємців, які мають права на спадщину, та надають можливість кожному з них захистити своє право чи інтерес, навіть якщо строк на прийняття спадщини пропущено і спадщина вже розподілена між іншими спадкоємцями.

Відтак спадкоємець, який із зазначених причин не зміг прийняти спадщину, яка була перерозподілена між іншими спадкоємцями, має право на передачу йому належної частки спадщини в натурі, якщо спадщина збереглася, а у випадку неможливості такої передачі у зв`язку з тим, що спадщина не збереглася та відчужена на користь іншої особи, має право на отримання лише грошової компенсації. Такий підхід до розв`язання проблем переходу прав на спадщину застосовується законодавством задля захисту прав добросовісного набувача майна, що на час переходу прав на це майно не знав та не міг знати про наявність спадкоємців, що мають право на спадщину.

За змістом зазначеної норми право на отримання спадкового майна в натурі виникає у спадкоємця лише якщо майно, збереглося і не було відчужене. Якщо ж воно було відчужене іншій особі за договором або не збереглося, то спадкоємець має право лише на компенсацію його вартості у грошовому еквіваленті.

В ході судового розгляду, суд встановив, що спадщина (автомобіль «Mitsubishi Outlander») була відчужена відповідачами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , тому вимога позивача про стягнення з кожного з них вартості 1/2 частки спадкового майна є обґрунтованою та становить ефективний та належний спосіб захисту.

Щодо розміру грошової компенсації спадкового майна, яка підлягала стягненню, то позивачем на його підтвердження надано інформаційний висновок № VR240731-001 від 01.08.2024 р., в якому зазначено, що середньо ринкова вартість автомобіля «Mitsubishi Outlander», складає 599 100 грн.

Також слід зазначити, що у випадку відчуження спірного спадкового майна відповідачами без згоди позивача та у зв`язку з цим - неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв`язку з припиненням її права на спірне майно.

Інших висновків щодо питання вартості спірного майна відповідачі не подавали, будь-яких заяв чи клопотань з цього приводу не заявляли.

Суд не бере до уваги до уваги посилання відповідачів на вартість автомобіля, що вказана у договорі купівлі-продажу віл 12 лютого 2020 року № 13280 (а.а.с 113), з таких підстав: по-перше, оскільки вказана вартість визначена за домовленістю між покупцем та продавцем і не може відображати дійсну ринкову вартість автомобіля; по-друге, дійсна вартість майна визначається на момент розгляду справи, а не на час відчуження транспортного засобу.

Також судом не приймаються вказівки відповідачів, що на вартість автомобіля вплинули технічні пошкодження, отримані в ДТП, що мала місце 24 березня 2028 року з таких підстав: по-перше, відповідна постанова про накладення адміністративного стягнення від 19 квітня 2018 року (а.с. 114) не містить вказівок на те, які саме технічні ушкодження були отримані автомобілем «Mitsubishi Outlander»; по-друге, договір купівлі-продажу транспортного засобу від 12 лютого 2020 року не містить вказівок на технічні пошколження вказаного автомобіля.

5.Щодо розподілу судових витрат.

Частина перша статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача слід стягнути понесені нею витрати зі сплати судового збору в сумі 8413,40 грн в рівних частинах з кожного (а.с. 1, 142).

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. ст. 4, 5,12, 13, 76, 78, 81, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину та стягнення грошової компенсації за спадщину - задовольнити.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 27 листопада 2019 року, у спадковій справі №210/2002 р., зареєстроване в реєстрі за № 2-853, видане ОСОБА_4 .

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 27 листопада 2019 року, у спадковій справі №210/2002 р., зареєстроване в реєстрі за № 2-854, видане ОСОБА_5 .

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/2 частки спадково майна - легкового автомобіля марки Mitsubishi Outlander, 2009 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , чорного кольору, в розмірі 299 550 (двісті дев`яносто дев`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/2 частки спадково майна - легкового автомобіля марки Mitsubishi Outlander, 2009 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , чорного кольору, в розмірі 299 550 (двісті дев`яносто дев`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 4206 (чотири тисячі двісті шість) грн 70 коп.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 4206 (чотири тисячі двісті шість) грн 70 коп.

Заходи забезпечення позову у виді заборони ОСОБА_5 та будь - яким іншим особам проводити відчуження: земельної ділянки кадастровий номер 2625855600:02:002:0929, площею 0,17 га, за адресою: Івано-Франківська область Тисменицький район, смт. Лисець; квартири за адресою: АДРЕСА_1 , які на праві власності належать ОСОБА_5 - продовжують діяти протягом дев`яносто днів з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідачі:

ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 ;

ОСОБА_5 , РНОКПП: НОМЕР_6 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Дата складання повного судового рішення - 20 січня 2025 року.

Суддя Максим ОЛІЙНИК