Постанова

від 03.12.2024 по справі 521/1194/24

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №521/1194/24

Номер провадження 3/521/2491/24

ПОСТАНОВА

03 грудня 2024 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Передерка Д.П.,

при секретарі Ковач Е.В.

представника Одеської митниці Держмитслужби Крікунової С.О.,

захисника особи, стосовно якої складено протокол про порушення митних правил адвоката Кузнецова І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №0039/50000/24 від 16.01.2024, що надійшла з Одеської митниці Держмитслужби відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,громадянина України,директора ТОВ«Лідерформ», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії « НОМЕР_1 » від 24.10.2001, ідентифікаційний код НОМЕР_2 ,

про порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України,

ВСТАНОВИВ:

Як убачається з протоколу про порушення митних правил, складеного відносно ОСОБА_1 , у рамках зовнішньоекономічного контракту від 12.10.2020 №BEIJ/LD/2020, укладеному між ТОВ «Лідерформ» (код ЄДРПОУ 43777142), в особі директора ОСОБА_1 та компанією «Beijing Tagmark imоprt and export co.,ltd» (Китай), на умовах поставки «СFR UA Одеса» до зони діяльності Одеської митниці Держмитслужби з Туреччини на вантажному автомобілі реєстраційний номер НОМЕР_3 / НОМЕР_4 прибув контейнер FSCU6735795 з товаром «тканина» загальною вагою 15080 кг. брутто.

16.01.2021 декларантом ТОВ «Сайрус-груп» (код ЄДРПОУ 38307584) ОСОБА_2 , який діяв на підставі договору про надання митно брокерських та експедиційних послуг від 12.10.2020 №СР-ЛД/20, була підготовлена та подана митному органу митна декларація в режимі «ІМ40ТН», яка була прийнята та зареєстрована за номером №UA500070/2021/000437.

Разом із митною декларацією надано передбачені ст. 335 МК України документи серед яких:

-контракт від 12.10.2020 №BEIJ/LD /2020;

-інвойс від 15.12.2020 №178180;

-пакувальний лист від 16.01.2021 №178180/1;

-СМR від 15.01.2021 №178180;

-коносамент від 05.01.2021 №MEDUKUMODS000028 та інші товаросупровідні та комерційні документи.

Відповідно до інформації, зазначеної у МД та товаросупровідних документах встановлено, що продавцем товару є компанія «Beijing Tagmark import and export co.,ltd» (Китай), відправником товару є компанія «Chrome ic ve dis ticaret sanai ve ticaret limited» (Туреччина), а покупцем та одержувачем є ТОВ «Лідерформ» (код ЄДРПОУ 10043777142, Україна, 69006, м. Запоріжжя, проспект Металургів, буд. 32).

Відповідно до граф МД №UA500070/2021/000437 було заявлено 1 найменування товару «Тканина в рулонах: Fabric / Тканина -14477 кг., торговельна марка: нема даних/ країна виробництва: TR/ Виробник: CHROME IC VE DIS TICARET SANAI VE TICARET LIMITED SIRKETI» вагою нетто 14477 кг., вагою брутто 15080 кг., код товару згідно УКТЗЕД 60004100000.

Згідно інвойсу компанії «Beijing Tagmark impоrt and export co.,ltd» від 15.12.2020 №178180 вартість товарів становить 14477 дол. США, митна вартість товарів за МД від 02.03.2021 №UA500070/2021/000437 становить 406114,59 гривень.

16.01.2021 після відбору зразків необхідних для здійснення лабораторних досліджень вищевказані товари за МД №UA500070/2021/001985 було випущено у вільний обіг.

02.02.2021 після здійснення лабораторних досліджень та прийняття рішення по визначенню коду товару від 25.02.2021 №КТ-UA500070-0032-2021, декларантом ТОВ «Сайрус-груп» (код ЄДРПОУ 38307584) ОСОБА_2 до Одеської митниці подано МД в режимі «ІМ40ДТ» №UA500070/2021/001985, відповідно якої митне оформлення вищевказаного товару завершено.

Статтею 320 Митного кодексу України встановлено, що форми та обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються на підставі результатів системи управління ризиками. Форми та обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи та міжнародних договорів України, укладених відповідно до закону, після завершення митного оформлення, визначаються в порядку, встановленому Митним кодексом України.

Пунктом 8 частини 1 статті 336 Митного кодексу України встановлено, що однією з форм митного контролю є направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу.

Так, із метою з`ясування питання про автентичність поданих митним органам України документів на зазначені товари митницею ініційовано направлення запиту до митних органів Республіки Туреччини.

22.12.2023 листом Департаменту міжнародної взаємодії Держмитслужби України №26-1/26-04/7.10/3238 (вх.митниці від 22.12.2023 №31909/4) повідомлено Одеську митницю про те, що за результатами опрацювання отриманої відповіді від Генерального директорату з питань міжнародних угод та ЄС Міністерства торгівлі Республіки Туреччини від 04.11.2023 №29980007-724.01.03/UA-90230755-90504350 та 26.11.2023 №29980007-724.01.03/UA-90218468-91214053 виявлені розбіжності у фактурній вартості товарів, компанії одержувача та умов поставки.

Так, під час перевірки документів, які були надані при імпорті товару до України та документів, які надавались при експорті в Туреччині встановлено, що фактично контейнер FSCU6735795 з товаром «тканина» оформлений у Одеській митниці за МД від 16.01.2021 №UA500070/2021/000437 та від 02.03.2021 №UA500070/2021/001985 оформлювався в режимі «експорт» до України у митних органах Туреччини за експортною митною декларацією №20343100ЕХ328450 від 31.12.2020 на умовах поставки «FCA Istambul».

Відправником товарів за вищевказаною експортною декларацією є турецька компанія «Chrome ic ve dis ticaret sanai ve ticaret limited» (Туреччина), а одержувачем є компанія «Sapsan-M-LLC» (Україна, м. Чорноморськ, вул. Лазурна, 7А).

Також, відповідно наданим до Одеської митниці документам, згідно МД 16.01.2021 №UA500070/2021/000437, від 02.03.2021 №UA500070/2021/001985 та інвойсу компанії «Beijing Tagmark import and export co.,ltd» (Китай) від 15.12.2020 №178180 вартість товару складає 14477 доларів США.

Згідно отриманої відповіді держаних органів Туреччини встановлено, що фактично вартість товарів згідно експортної декларації №20343100ЕХ328450 від 31.12.2020 та експортного інвойсу вищевказаної турецької компанії від 30.12.202 №CHR2020000001306 складала 62723,67 доларів США (1759549,48 гривень згідно курсу НБУ на день митного оформлення).

Тобто, різниця вартості товару складає 48246,67 дол. США або 1353434,89 гривень.

Таким чином, на думку митного органу, наведена вище інформація митних органів Туреччини вказує на те, що зазначена товарна партія, яка декларувалася митним органам країни експорту, митним органам України відрізняється.

Так, за результатами опрацювання інформації наданої від митних органів Республіки Туреччини стосовно законності ввезення на митну територію України товарів на адресу українського підприємства ТОВ «Лідерформ» (код ЄДРПОУ 43777142) встановлено, що відомості, зазначені у наданих до Одеської митниці Держмитслужби товаросупровідних документах та митній декларації, не відповідають даним зазначеним в експортних митних документах при вивезенні товарів з Туреччини та є недостовірними стосовно умов поставки, одержувача товарів та вартості товарів.

Згідно з п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03.06.2005 №8 (зі змінами), переміщення предметів із приховуванням від митного контролю це їх переміщення через митний кордон України, у тому числі шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи таких, що містять неправдиві дані.

Відповідно п. 6 цієї Постанови Пленуму, підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів.

Підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів.

Незаконно одержаними слід визнавати документи, які особа отримала за відсутності законних підстав або з порушенням установленого порядку.

Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.

Таким чином, переміщення товарів через митний кордон України на адресу ТОВ «Лідерформ» (код ЄДРПОУ 43777142) здійснено шляхом надання до митного органу в якості підстави для переміщення товарів, документів які містять неправдиві дані щодо одержувача товарів, умов поставки та вартості товарів.

Покупцем та одержувачем вказаних товарів є ТОВ «Лідерформ» в особі громадянина України ОСОБА_1 , який як керівник підприємства: організує, визначає, формулює, планує, здійснює і координує діяльність підприємства та в розумінні п. 43 ст. 4 Митного кодексу України є посадовою особою цього підприємства.

Відповідно до ст. 459 Митного кодексу України, при вчиненні порушень митних правил підприємствами, суб`єктами відповідальності за порушення митних правил є посадові особи цих підприємств.

Таким чином, на думку митного органу, директором ТОВ «Лідерформ» громадянином України ОСОБА_1 були вчинені дії, спрямовані на переміщення товарів вартістю 1353434,89 гривень через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання до митниці, як підстави для переміщення товарів, документів, а саме: митної декларації від 16.01.2021 №UA500070/2021/000437 та від 02.03.2021 №UA500070/2021/001985, інвойсу від 15.12.2020 №178180, які містять неправдиві відомості щодо одержувача товарів, умов поставки та вартості товарів, чим скоєно порушення митних правил, передбачене ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.

На підставі вищевикладеного, Одеською митницею відносно ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил митних №0039/50000/24 від 16.01.2024 за ознаками порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду, до судового засідання не з`явився. Відповідно до ч. 4 ст. 526 Митного Кодексу України, суд вважав за можливе розглянути справу про порушення митних правил у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Представник Одеської митниці Держмитслужби у суді заявила, що вина ОСОБА_1 доведена повністю матеріалами справи, тому просила визнати його винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України та накласти на нього стягнення, передбачене санкцією цієї статті.

Захисник особи,стосовно якоїскладено протоколпро порушеннямитних правил, у судовому засіданні заперечував проти задоволення подання митного органу, вважав, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 необхідно закрити на підставі п.п. 1, 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП тобто у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення та закінченням на момент розгляду справи строків притягнення до відповідальності, надав свої письмові заперечення, текст яких залучений до матеріалів провадження.

Дослідивши матеріали справи про порушення митних правил та вислухавши думку учасників судового засідання, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно дост.2КУпАП,законодавство Українипро адміністративніправопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.

Питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюютьсяМитним кодексом України.

За вимогами ст. 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до МК України, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Строки накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил врегульовані спеціальною нормою ст. 467 МК України, згідно ч. 1 якої, якщо справи про порушення митних правил відповідно до ст. 522 МК України розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладеноне пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.

Разом із цим, положення Митного кодексу України, не визначають строків, протягом якого особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності і на неї може бути накладено адміністративне стягнення після його вчинення, тобто не визначають строків давності, протягом якого особа може бути притягнута до відповідальності.

На переконання суду, яке ґрунтується на практиці Європейського суду з прав людини, зокрема справи «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії» рішення від 20 вересня 2011 року, п. 570 та «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», рішення від 22 жовтня 1996 року п. 51, строки давності, які характерні для національних правових систем, відповідають кільком цілям, в числі яких забезпечення правової визначеності та остаточності, попередження порушень прав обвинувачених, які могли б бути зменшені, якби судам доводилося розглядати їхні справи на основі доказів, які могли бути неповними за спливом часу.

Пункт 2 статті 6 Конвенції забезпечує «право вважатися невинуватим доти, доки вину не буде доведено в законному порядку».

Суд в своїх прецедентних рішеннях зазначив, що практичність та ефективність гарантій при тлумаченні та застосуванні положень Конвенції стосується і права, закріпленого в статті 6 пункту 2 Конвенції - презумпції невинуватості (див. справи «Allen проти Сполученого Королівства», рішення від 12 липня 2013 року п.п.92-93, «Allenet de Ribemont проти Франції», рішення від 10 лютого 1995 року, п. 35).

Презумпція невинуватості, яка розглядається як процесуальна гарантія в контексті самого кримінального провадження, накладає вимоги щодо тягаря доведення, правових презумпції факту і права.

Проаналізувавши норми національного закону та, враховуючи конвенційні положення стосовно строків давності, суд, використовуючи право, надане судам загальної юрисдикції тлумачити зазначені норми для цілей подолання суперечної правозастосовної практики, яка послабляє гарантії державного захисту прав, свобод і законних інтересів громадян від свавільного адміністративного примусу, дійшов в цій справі до наступного висновку.

Строк давності не тільки забезпечує правову визначеність та остаточність судового рішення, попередження порушень прав осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності, але й надає законне право порушнику уникнути переслідування або притягнення до суду за закінченням певного строку після скоєння правопорушення, у даному випадку притягнення до адміністративної відповідальності за закінченням строку давності, який передбачений національним законом частиною 2 статті 38 КУпАП.

Зазначені конвенційні положення імплементовані в національну практику багатьма судовими рішеннями, зокрема постановою Одеського апеляційного суду від 10.12.2019 року (справа №522/9890/19, посилання на ЄДРСР:http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/86359067), в якій суд підкреслив, щовстановивши межі для адміністративного переслідування, держава захищає особу, яка підозрюється в здійсненні адміністративного правопорушення від необмеженого в часі публічного переслідування, що не узгоджується з повагою до гідності особистості та правом на особисту недоторканність. Строк давності надає право правопорушнику уникнути переслідування за закінченням певного строку після скоєння правопорушення. Наявність строку давності забезпечує правову визначеність та остаточність, попередження порушення прав, які могли б бути зменшені, якби судам доводилося розглядати їхні справи на основі доказів, що могли бути неповними за спливом часу.

З огляду на зазначене, із метою дотримання конституційних принципів законності, гуманізму, індивідуалізації адміністративної відповідальності, з метою визначеності строків притягнення до адміністративної відповідальності, суд приходить до переконання, що вирішення цього питання повинно бути врегульовано шляхом застосування положень,передбачених ст. 38 КУ про АП.

Аналізуючи зміст зазначеної норми закону, суд приходить до обґрунтованого висновку, що максимальний строк, протягом якого на особу може бути накладено адміністративне стягнення, не може перевищувати 2 роки з дня вчинення цією особою адміністративного правопорушення.

Згідно протоколу про порушення митних правил, 16.01.2021 декларантом ТОВ «Сайрус груп» (код ЄДРПОУ 38307584) ОСОБА_2 , який діяв на підставі договору про надання митно брокерських та експедиційних послуг від 12.10.2020 №СР-ЛД/20, була підготовлена та подана митному органу митна декларація в режимі «ІМ40ДЕ», яка була прийнята та зареєстрована за номером №UA500070/2021/000437. Тобто дії, які митний орган розцінює як такі, що спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання до митниці, як підстави для переміщення товарів, документів, які містять неправдиві відомості щодо одержувача товарів, умов поставки та вартості товарів, були вчинені 16.01.2021. Протокол про порушення ОСОБА_1 митних правил було складено митним органом 16.01.2024, справа надійшла для розгляду до суду 29.01.2024.

Таким чином, судом встановлено, що з дати вчинення інкримінованих ОСОБА_1 дій до дати надходження адміністративної справи до суду, з якої зупиняється строк накладення адміністративного стягнення, минуло майже 3 роки.

Пункт 7 частини 1 статті 247 КУпАП визначає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративних стягнень.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України, у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Крім того, при розгляді цієї адміністративної справи, судом встановлено і іншу підставу для закриття адміністративного провадження відносно ОСОБА_1 , про що свідчить наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Як випливає з положень, зазначених у ч.1 ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений Митним кодексом України та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи Митним кодексом чи іншими законами України, і за які Митним кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно ст. 9 КУ про АП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Як убачається з диспозиції ч. 1 ст. 483 МК України, в порушенні якої обвинувачується ОСОБА_1 , відповідальність особи (посадової особи) настає у випадку вчинення нею переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно зУКТ ЗЕДта його митної вартості.

Суб`єктивна сторона цього правопорушення передбачає наявність прямого умислу, тобто винний у скоєнні адміністративного правопорушення чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України з порушенням встановленого порядку чи вивезти з України.

Згідно ст. 489 МК України та ст. 280 КУпАП, при розгляді справи підлягають з`ясуванню такі обставини: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують її відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На підтвердження вчинення ОСОБА_1 навмисних дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання до митниці, як підстави для переміщення товарів, документів, які містять неправдиві відомості щодо одержувача товарів, умов поставки та вартості товарів, митним органом долучені ряд доказів, які містяться в матеріалах провадження, зокрема: копія листа Генерального директорату з питань міжнародних угод та ЄС Міністерства торгівлі Республіки Туреччини від 04.11.2023 №29980007-724.01.03/UA-90230755-90504350 та 26.11.2023 №29980007-724.01.03/UA-90218468-91214053, в якому зазначено, що під час перевірки документів, які були надані при імпорті товару до України та документів, які надавались при експорті в Туреччині встановлено, що фактично контейнер FSCU6735795 з товаром «тканина» оформлений у Одеській митниці за МД від 16.01.2021 №UA500070/2021/000437 оформлювався в режимі «експорт» до України у митних органах Туреччини за експортною митною декларацією №20343100ЕХ328450 від 31.12.2020 на умовах поставки «FCA Istambul». Відправником товарів за вищевказаною експортною декларацією є турецька компанія «Chrome ic ve dis ticaret sanai ve ticaret limited» (Туреччина), а одержувачем є компанія «Sapsan-M-LLC» (Україна, м. Чорноморськ, вул. Лазурна, 7А). Вартість товарів згідно експортної декларації №20343100ЕХ328450 від 31.12.2020 та експортного інвойсу від 30.12.2020 №CHR2020000001306 складала 62723,67 доларів США (1759549,48 гривень згідно курсу НБУ на день митного оформлення).

Суд вважає за необхідне надати окрему оцінку цьому доказу, який по суті є єдиним доказом повідомлення ОСОБА_1 неправдивих даних митному органу України щодо митної вартості товару.

Отже, оцінюючи цю копію листа Генерального директорату з питань міжнародних угод та ЄС Міністерства торгівлі Республіки Туреччини, суд приходить до висновку, що зміст цього листа лише ставить під сумнів відомості, зазначені декларантом ТОВ «Сайрус груп» (код ЄДРПОУ 38307584) ОСОБА_2 , який діяв на підставі договору про надання митно брокерських та експедиційних послуг, у митній декларації, зареєстрованої за номером №UA500070/2021/000437, разом із товаросупровідними документами (контракті від 12.10.2020 №BEIJ/LD /2020; інвойсі від 15.12.2020 №178180; пакувальному листі від 16.01.2021 №178180/1; СМR від 15.01.2021 №178180; коносаменті від 05.01.2021 №MEDUKUMODS000028) і лише підтверджує факт наявності розбіжностей при експортному і імпортному митному оформленні контейнера FSCU6735795. При цьому, оцінюючі зазначений доказ як окремо, так і у сукупності з іншими доказами, суд приходить до переконання, що матеріали адміністративної справи не містять будь-яких належних даних, які б спростовували можливість внесення до експортної митної декларації №20343100ЕХ328450 від 31.12.2020 недостовірних даних, як навмисно так і з причин недбалості, саме представниками турецької компанії відправника при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності.

Крім того, суд враховує, що відповідно до зазначеної інформації, яка надана митними органами Туреччини, одержувачем товару «тканина» в Україні взагалі зазначено не ТОВ «Лідерформ» (код ЄДРПОУ 43777142), яке очолює ОСОБА_1 , а компанія «Sapsan-M-LLC». На думку суду, зазначена обставина зайвий раз ставить під сумнів належність цієї інформації, оскільки суд не виключає, що інформація, зазначена у листі Генерального директорату з питань міжнародних угод та ЄС стосується іншої поставки, яка здійснювалася за іншим контрактом, укладеним між іншими компаніями.

Відповідно до ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Норма ст. 62 Конституції України, яка є нормою прямої дії, передбачає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі наведеного, встановлюючи у відповідності до ст. 251 КУпАП, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, з огляду на відсутність достовірних і достатніх відомостей про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, суд приходить до висновку, що провадження в справі підлягає закриттю в зв`язку з відсутністю в діях останнього складу правопорушення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 268, 460, 472, 527, 528, 529 МК України, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 283, 284 КУ про АП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 , закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України та на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Постанова суду у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справ протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: Дмитро Передерко