Рішення

від 16.01.2025 по справі 511/4374/24

РОЗДІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Роздільнянський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/4374/24

Номер провадження: 2/511/182/25

16 січня 2025 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Гринчак С. І.,

секретаря судового засідання -Полихи Ю.О.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна Одеської області в загальному порядку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, про визнання права власності на житловий будинок та господарчі споруди по праву спадкування за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, в якій просив: визнати за ним право власності по праву спадкування за заповітом на житловий будинок та господарчі споруди, які розташовані по АДРЕСА_1 , що складається з: «А»-житлового будинку та «а»-веранди, загальною площею-97,70кв.м, житловою-32,10кв.м та господарчих споруд: «Б»-кладова, «Б`»-погріб, «В»-гараж, «Г»-вбиральня, «№1»-огорожа, «№2-3»-ворота, хвіртка, які належали ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вимоги мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку та господарчих споруд, які розташовані по АДРЕСА_1 . Зазначений житловий будинок розташований на земельній ділянці площею 0,2500га з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку, господарчих будівель та споруд, яка до цього часу не приватизована.

За життя ОСОБА_2 16.01.2020 року склав заповіт, посвідчений секретарем Гаївської сільської ради Роздільнянського району Одеської області Л.П.Байталоха та зареєстрованим в реєстрі за номером 1, яким на випадок своєї смерті заповів ОСОБА_1 все своє майно, яке належатиме йому на момент смерті. На день смерті ОСОБА_2 заповіт не зміненим та не скасований.

У встановленому порядку та строки ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Роздільнянського нотаріального округу К.Л. Курако з заявою про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі якої заведено спадкову справу 117/2021.

Нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житлового будинку та господарчих споруд, які розташовані по АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на житловий будинок та рекомендовано звернутися до суду з відповідним позовом.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх спадкових прав.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 23.09.2024 року відкрито провадження по справі, в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання. Витребувано у приватного нотаріуса Роздільнянського районного нотаріального округу Курако К.Л. належним чином завірену копію спадкової справи № 117/2021 заведеної після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.62).

18.12.2024 року на адресу суду від приватного нотаріуса Роздільнянського районного нотаріального округу Курако К.Л.., надійшла належним чином засвідчена копія спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.68-87).

Заяви (клопотання) учасників справи.

Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з`явився, надав заяву в якій заявлені позивачем позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Просив ухвалити рішення в підготовчому судовому засіданні, так як відповідачем позовні вимоги визнані в повному обсязі.( а.с.88)

Представник відповідача - Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області в підготовче судове засідання не з`явився, надав суду заяву в якій, заявлені позовні вимоги позивачів визнали в повному обсязі, заперечень не мають, також просили розглянути справу без їх присутності. Не заперечували проти ухвалення рішення в підготовчому судовому засіданні. (а.с.67)

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому ст.ст. 206, 207 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Як роз`яснив Пленум Верхового Суду України у п. 24 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Суд вважає, що відповідачем визнано позовні вимоги, оскільки відповідач подав до суду заяву про визнання позовних вимог та розгляд справи за його відсутності, а тому суд приходить до висновку про ухвалення рішення по справі в підготовчому судовому засіданні.

Суд, на підставі ст.247 ЦПК України розглядає справу у підготовчому засіданні за відсутності позивача і відповідача, за наявними у справі матеріалами, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, на підставі наданих доказів по справі, встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм спірні правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 86 років помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданим 01.12.2021 року Роздільнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис №772.( а.с.59)

На момент смерті ОСОБА_2 проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з реєстру територіальної громади №278 від 05.11.2024 року. Разом з ним на момент смерті інших осіб зареєстровано не було, що підтверджується Витягом про осіб місце проживання яких зареєстровано за адресою №279 від 05.11.2024 року. ( а.с.11,12)

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку та господарчих споруд, розташованих по АДРЕСА_1 , що складається з: «А» - житлового будинку та «а»- веранда загальною площею 97,70 кв.м., в тому числі житловою 32,10 кв.м. та господарчі споруди: «Б» - кладова, «Б'» - погріб, В» - гараж, «Г» - вбиральня, «№1» - огорожа, «№2-3» - ворота, хвіртка, що підтверджується Випискою з особового рахунку №330/1 погосподарської книги сільської ради №2 за 1986 - 1990 роки га № 82 від 18.09.2024 року, копіями погоподарських книг Гаївської сільської ради Роздільнянського району за період з 1983 року по 2023 рік та технічним паспортом на будинок від 19.09.2024 року. ( а.с.13-42).

Наявність будинку підтверджується технічним паспортом на житловий будинок, згідно якого, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований житловий будинок з господарськими будівлями, який складається з: «А» - житлового будинку та «а»- веранда загальною площею 97,70 кв.м., в тому числі житловою 32,10 кв.м. та господарчі споруди: «Б» - кладова, «Б'» - погріб, В» - гараж, «Г» - вбиральня, «№1» - огорожа, «№2-3» - ворота, хвіртка ( а.с. 38-42)

Зазначений житловий будинок та господарчі споруди придатні до нормальної експлуатації, що підтверджується звітом про проведення технічного обстеження від 28.10.2024 року складеного СГФОП Л.О.Колесник.(43-54)

Житловий будинок та господарчі споруди, що розташовані по АДРЕСА_1 , розташовані на земельній ділянці 0,2500 га, з цільовим призначенням для будівництва ї обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, до цього часу не приватизована, Рішення про передачу у власність не приймалося, що підтверджується листом №277 від 05.11.2024 року наданою Старостою округу №1 Степанівської сільської ради С. Закревською. ( а.с.10)

За життя ОСОБА_2 16.01.2020 року склав заповіт, посвідчений секретарем Гаївської сільської ради Роздільнянського району Одеської області Л.П.Байталоха та зареєстрованим в реєстрі за номером 1, яким все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що йому буде належати на день смерті і на що він за законом матиме право заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . ( а.с.7)

У встановленому порядку та строки ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Роздільнянського нотаріального округу К.Л. Курако з заявою про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі якої заведено спадкову справу 117/2021.

Копія спадкової справи 117/2021 наявна в матеріалах справи. (а.с.68-87).

Листом нотаріуса №518/02-14 від 23.10.2024 року ОСОБА_1 було відмовлено в свідоцтві про право на спадщину за заповітом спадкового майна зазначеного у заповіті, після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на житловий будинок та господарчі споруди, що розташовані по АДРЕСА_1 у зв`язку з відсутністю документу, що посвідчує право власності, оформленого відповідно до вимог законодавства України або інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до нього. (а.с.58)

Вартість будинку становить 290 244 грн, що підтверджується Звітом щодо визначення ринкової вартості житлового будинку від 25.10.2024 року складеного ФОП ОСОБА_3 . (а.с.43-44)

Норми права застосовані судом.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачає, що спадкування здійснюється за законом або за заповітом.

Стаття 1223 ЦК України передбачає, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкоємцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008року №7«Про судову практику у справах про спадкування» (пункт 23) передбачено звернення до суду за правилами позовного провадження осіб, яким нотаріус відмовив в оформленні права на спадкування.

Відповідно до п. 4.15 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 видача свідоцтва про права на спадщину на майно, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.

Згідно п. 4.18 розділу 4 Порядку якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус вимагає, крім правовстановлюючого документа, витяг з Реєстру прав власності. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання судовому порядку.

Так, згідно з письмовими роз`ясненнями Державної архітектурно-будівельної інспекції України №40-19-7155 від 11.10.2012р., домоволодіння, завершені будівництвом до 05 серпня 1992 року, не підлягають введенню в експлуатацію, тобто право власності набувається забудовником за декларативним принципом шляхом отримання свідоцтва про право власності на майно в органах реєстраційної служби за місцем розташування об`єкту будівництва.

Згідно п. 3.2. Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 р. N 127, не належать до самочинного будівництва індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них побудовані до 05 серпня 1992 року;

Згідно з п. 3.1. Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, затвердженим Наказом №91 від 24.06.2011 року, прийняття в експлуатацію об`єктів (крім закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них) здійснюється безоплатно територіальними органами Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - Інспекція) за результатами технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж та за наявності документа, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, шляхом реєстрації поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації (далі - декларація), яка складається за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку.

За приписами абзацу 2 п.3.1 Порядку документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

Після прийняття Верховною Радою України 17 лютого 2011 року Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» згідно з пунктом 9 розділу 5 Прикінцевих положень прийняття в експлуатацію збудованих до 31 грудня 2009 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків І та II категорії складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, здійснюють інспекції державного архітектурно-будівельного контролю за результатами технічного обстеження таких об`єктів.

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність осіб. Крім того, згідно з частинами першою та другою статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності.

Вищевикладене свідчить про те, що правові засади прийняття в експлуатацію об`єктів, побудованих до 05 серпня 1992 року, наразі відсутні.

Разом з тим, Державна реєстраційна служба України у зв`язку з неоднозначністю правозастосовної практики в Листі від 12.03.2013 № 95-06-15-13 роз`яснила, що для проведення державної реєстрації прав з видачою свідоцтва про право власності на нерухоме майно, збудоване до 05.08.1992, документом, що відповідно до вимог законодавства засвідчу є прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, є технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 1992 року №449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення» встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва (втратила чинність), якою не передбачалась процедура введення приватних житлових будинків в експлуатацію при оформленні права власності, збудованих до 05 серпня 1992 року. Документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних жилих будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

Отже, до 05 серпня 1992 року закон не передбачав процедуру введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності. Законодавство, чинне на зазначений час, не пов`язувало виникнення права власності на будинки з надвірними будівлями та спорудами з державною реєстрацією такого права.

Документом, що засвідчував факт існування об`єкта нерухомого майна й містив його технічні характеристики, був технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 01 липня 2019 року у справі №206/6298/16-ц (провадження № 61-31398св18), від 26 лютого 2020 року у справі №607/16873/18 провадження № 61-12451св19).

Крім того, суд зважає і на те, що у відповідності до п.3.1 роз`яснення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року N3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950р. та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

За ст. 6 Європейської конвенції з прав людини визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст.13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Стаття 1 Першого протоколу до конвенції закріплює захист власності і встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно правової позиції, що викладена в постанові Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі № 227/3750/19, суд може визнати право власності на спадкове майно, лише якщо його неможливо оформити в нотаріальному порядку.

Наявні матеріали справи свідчать про те, що нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом та рекомендував звернутись до суду, а тому відповідач звернувся до суду з вказаним позовом, оскільки визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Суд, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, на які посилаються сторони, давши оцінку кожному аргументу, наведеному позивачем в позові, прийшов до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Так судом достовірно встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку та господарчих споруд, розташованих по АДРЕСА_1 , що складається з: «А» - житлового будинку та «а»- веранда загальною площею 97,70 кв.м., в тому числі житловою 32,10 кв.м. та господарчі споруди: «Б» - кладова, «Б'» - погріб, В» - гараж, «Г» - вбиральня, «№1» - огорожа, «№2-3» - ворота, хвіртка.

Відповідно до Звіту про проведення технічного обстеження від 28.10.2024 року та технічного паспорту на житловий будинок від 19.09.2024 року, житловий будинок та господарчі споруди, що розташовані по АДРЕСА_1 , складається з: «А» - житлового будинку та «а»- веранда загальною площею 97,70 кв.м., в тому числі житловою 32,10 кв.м. та господарчі споруди: «Б» - кладова, «Б'» - погріб, В» - гараж, «Г» - вбиральня, «№1» - огорожа, «№2-3» - ворота, хвіртка, збудовані у період з 1959 року по 1988 рік і не є самовільними будовами.

Суд вважає, що в судовому засіданні підтверджено факт належності вищезазначеного житлового будинку та господарчих споруд, розташованих по АДРЕСА_1 за померлим ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і це право успадковується після його смерті.

За життя ОСОБА_2 16.01.2020 року склав заповіт, посвідчений секретарем Гаївської сільської ради Роздільнянського району Одеської області Л.П.Байталоха та зареєстрованим в реєстрі за номером 1, яким на випадок своєї смерті заповів ОСОБА_1 все своє майно, яке належатиме йому на момент смерті.

На день смерті ОСОБА_2 заповіт не змінений та не скасований.

Тому має місце спадкування за заповітом.

На час розгляду справи в суді право власності на вищезазначений житловий будинок ніким не оспорюється.

Оскільки єдиним спадкоємцем померлого є ОСОБА_4 , то право на зазначений житловий будинок та господарчі споруди, розташованих по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 належить визнати за позивачем.

Судовий збір по справі повністю сплачено позивачем при зверненні до суду.

На підставі ст.ст. 328,392,1216-218,1223,1225,1268-1270 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 23, 76, 81, 141, 200,206, 247, 258, 265, 273, 354,355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, про визнання права власності на житловий будинок та господарчі споруди по праву спадкування за заповітом,- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 право власності по праву спадкування за заповітом на житловий будинок та господарчі споруди, які розташовані по АДРЕСА_1 , що складається з: «А»-житлового будинку та «а»-веранди, загальною площею-97,70кв.м, житловою-32,10кв.м та господарчих споруд: «Б»-кладова, «Б`»-погріб, «В»-гараж, «Г»-вбиральня, «№1»-огорожа, «№2-3»-ворота, хвіртка, які належали ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, а у випадку оголошення вступної та резолютивної частини - протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст виготовлений та підписаний суддею 20.01.2025 року.

Суддя С. І. Гринчак