Ухвала

від 08.01.2025 по справі 199/135/25

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/135/25

(2-з/199/10/25)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.01.2025 року суддя Амур-Нижньодніпровський районного суду м. Дніпропетровська Руденко В.В., розглянувши заяву Заступника керівника Покровської окружної прокуратури Романа Калько про забезпечення позову Заступника керівника Покровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

До Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська подано заяву Заступника керівника Покровської окружної прокуратури Романа Калько про забезпечення позову Заступника керівника Покровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки.

У своїй заяві позивач просить суд накласти арешт на земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1422084400:01:000:0420 площею 5.3158 га із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2347155014220), власником яким є громадянин російської федерації ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) та яка підлягає конфіскації на користь держави. А також просив заборонити ОСОБА_1 та будь-яким суб`єктам реєстраційних дій (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження нерухомого майна, а саме щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1422084400:01:000:0420 площею 5.3158 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2347155014220).

Заяву мотивує тим, що за результатами опрацювання відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що 22.04.2021 Державним реєстратором Виконавчого комітету Добропільської міської ради Донецької області Потоцькою М.О. за ОСОБА_1 (який є громадянином російської федерації) на підставі Розпорядження Добропільської райдержадміністрації від 18.03.2005 №81, про що виданий державний акт ЯЖ №441050 від 24.09.2008, зареєстроване право власності на земельну ділянку із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 1422084400:01:000:0420, площею 5,3158 га, розташовану на території Криворізької сільської ради Добропільського району Донецької області.

У відповідності до розпорядження Кабінету Міністрів України №710-р від 12.06.2020 «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Донецької області» утворено Криворізьку територіальну громаду Добропільського району з адміністративним центром у с. Криворіжжя.

Постановою Верховної ради України від 17.07.2020 «Про утворення та ліквідацію районів» було утворено Покровський район (з адміністративним центром у місті Покровськ) до складу якого увійшла територія Криворізької територіальної громади.

Право власності на вказану земельну ділянку зареєстроване за ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22.04.2021 за № 41708776 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2347155014220).

Крім того, відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка кадастровий номер 1422084400:01:000:0420 передана в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Рута-Плюс" на підставі договору оренди землі від 22.09.2010 строком на 20 років. Право оренди земельної ділянки зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22.04.2021 ( за номером запису про інше речове право 41708975).

Таким чином відповідач набув право власності на земельну ділянку, зареєстрував право власності на неї та передав її в оренду.

Як вбачається з інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, договору оренди землі, ОСОБА_1 станом на дату набуття права власності на вказану земельну ділянку був громадянином російської федерації.

Відповідно до інформації Головного управління Державної міграційної служби у Донецькій області №1401.3.1.1-6865/14.3-23 від 28.12.2023 встановлено, що за наявними обліками та бази даних ЄІАС УМП ДМС України громадянин російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з питань оформлення паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, посвідки на тимчасове/постійне проживання в Україні не документувався, з питань оформлення громадянства України не звертався.

Крім того, згідно з договором оренди земельної б/н від 22.09.2010 ОСОБА_1 є громадянином рф відповідно до паспорту громадянина рф НОМЕР_2 , відомості ким та коли виданого відсутні.

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи громадянином російської федерації, 24.09.2008 набув право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення кадастровий номер 1422084400:01:000:0420, та упродовж року добровільно її не відчужив (кінцевий строк сплинув 24.09.2009). У зв`язку із цим наявні підстави для конфіскації у ОСОБА_1 вказаної земельної ділянки шляхом припинення права власності на неї з одночасним визнанням права власності держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області.

Оскільки ОСОБА_1 , будучи іноземним громадянином, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення (до 24.09.2009) добровільно не відчужив її, на теперішній час наявні підстави для конфіскації такої земельної ділянки на користь держави в судовому порядку.

Суд, розглянувши підстави поданої заяви, дійшов до висновку, що вона підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно з частинами першою, другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Як встановлено судом, між сторонами існує спір щодо нерухомого майна, з метою забезпечення виконання рішення суду за умови конфіскації у відповідача земельної ділянки, а також з метою забезпечення належного захисту законних прав і охоронюваних інтересів держави.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, або до набрання законної сили рішенням про відмову в позові.

Арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна.

Заборона на відчуження об`єкта нерухомого майна це перешкода у вільному розпорядженню майном (Постанова ВС від 19.02.2021 р. у справі № 643/12369/19 (провадження N 61-21685св19).

Враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна обґрунтованою може бути визнана лише заборона відчуження такого нерухомого майна без позбавлення відповідача та інших осіб права користування ним.

Верховний Суд звертає увагу, що арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову, тому суттєвого значення у виборі їх застосування немає для вирішення справи та способу забезпечення позову.

З урахуванням підстав та змісту позову, надавши оцінку відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, балансу інтересам сторін, суд дійшов висновку про вжиття заходів забезпечення позову саме шляхом заборони відчуження нерухомого майна.

Заборона на відчуження нерухомого майна, щодо якої між сторонами виник спір, не є позбавленням права власності відповідача, отже, заява прокурора про забезпечення позову підлягає задоволенню частково.

Керуючись ч. 1 та ч. 3 ст.3, п. 1 ч. 1 ст. 258, ч.ч. 1, 2 ст. 149, п. 2 ч. 1 ст. 150, ч.ч. 1, 6, 7 ст. 153, 260 - 261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Заступника керівника Покровської окружної прокуратури Романа Калько про забезпечення позову Заступника керівника Покровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки - задовольнити частково.

Заборонити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які правочини, а також дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо нерухомого майна, а саме щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1422084400:01:000:0420 площею 5.3158 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2347155014220).

В іншій частині заяви відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.

Суддя В.В. Руденко