Рішення

від 30.11.2007 по справі 18/533пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/533пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.07                                                                                 Справа № 18/533пн.

Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом акціонерного товариства закритого типу «Фірма «Текстильеластотехніка», м. Лисичанськ Луганської області

до  Лисичанської міської ради, м. Лисичанськ Луганської області

про визнання права власнос?ті на споруду

за участю представників сторін:

від позивача:                 не прибув;

від відповідача:           Дубасова О.М. за дов. від 05.01.2007.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги про визнання за ним права власності на споруду –кабельну лінію ЛЕП-6 кВт поза проммайданчика.

          Заявою від 23.11.2007 позивач уточнив предмет спору вказавши, що предметом спору є споруда –лінія електропередач ЛЕП-6кВ поза проммайданчика, розташована за адресою: м. Лисичанськ, вул. Текстильна, 1, яка складається:

-          з літери № 1 –ЛЕП у збірному залізобетонному лотку протягом 35,5 п.м.;

-          з літери № 2 –ЛЕП по металевим фермам по естакаді протягом 407,1 п.м.

          Відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що він не повинен відповідати за позовом, так як він не оспорює право позивача на вказане майно.

          В судовому засіданні 23.11.2007 було оголошено перерву до 30.11.2007 (12.00).

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач був створений 21.09.1993 в результаті приватизації майна державного підприємства –Лисичанської фабрики технічних тканин.

Позивач зазначив, що при приватизації державного майна спірне майно увійшло до його статутного фонду, однак, в документах помилково цей факт не був відображений.

Листом від 28.02.2007 № 55 позивач звернувся до Лисичанського міського голови з проханням затвердити акт державної комісії від 19.08.1970 приймання в експлуатацію закінченого будівництвом пускового комплексу Лисичанської фабрики технічних тканин.

Листом від 19.03.2007 № 284/17 управління архітектури та містобудування Лисичанської міської ради відмовило позивачу у затвердженні вказаного акту державної комісії.

З урахуванням заяви від 23.11.2007 позивач заявив вимоги про визнання за ним права власності на споруду – лінію електропередач ЛЕП-6кВ поза проммайданчика, яка розташована за адресою: м. Лисичанськ, вул. Текстильна, 1, яка складається:

-          з літери № 1 –ЛЕП у збірному залізобетонному лотку протягом 35,5 п.м.;

-          з літери № 2 –ЛЕП по металевим фермам по естакаді протягом 407,1 п.м.

Відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що він не повинен відповідати за позовом, так як він не оспорює право позивача на вказане майно.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав:

Позивач не звертався до відповідача з заявою про оформлення за ним права власності на майно щодо якого заявлено позовні вимоги.

Відповідач не відмовляв позивачу в оформленні права власності та не оспорював і не оспорює у відповідача право власності на вказане майно.

Таким чином, відповідач не повинен відповідати за позовом.

          Крім того, позивач не подав суду доказів, що майно щодо якого заявлено позовні вимоги було внесено до його статутного фонду при приватизації державного майна.          

          За таких обставин, в позові слід відмовити за безпідставністю та недоведеністю вимог.

          Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Позивачем при пред'явленні позову зайве сплачено державне мито. Зокрема, сплачено державне мито в сумі 102 грн. (банківська квитанція від 10.10.2007 № 00003 на 102 грн.), тоді як треба було сплатити мито в сумі 85 грн. (як за немайнову вимогу). Таким чином зайве сплачено 17 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» зайве сплачене державне мито підлягає поверненню позивачу із Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          В позові відмовити.

2.          Судові витрати покласти на позивача.

3.          Повернути акціонерному товариству закритого типу «Фірма «Текстильеластотехніка» (м. Лисичанськ-7 Луганської області, ідентифікаційний код 00306800) з Державного бюджету України зайве сплачене за банківською квитанцією від 10.10.2007 № 00003 державне мито в сумі 17 грн.

Підставою для повернення зайве сплаченого державного мита є дане рішення суду скріплене печаткою суду.

30 листопада 2007 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Рішення, оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України, підписано 03 грудня 2007 р.

На підставі ч. 3 ст. 85 ГПК України дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                                  В.В. Корнієнко