Ухвала

від 14.01.2025 по справі 234/7408/19

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 234/7408/19

Провадження № 1-кп/202/659/2025

УХВАЛА

Іменем України

14 січня 2025 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська, у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю:

прокурора(в режимі ВКЗ) ОСОБА_3 ,

захисника(в режимі ВКЗ) ОСОБА_4 ,

обвинуваченого(в режимі ВКЗ) ОСОБА_5 ,

представника потерпілого(в режимі ВКЗ) ОСОБА_6 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Індустріального районного суду міста Дніпропетровська обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42018051390000142, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 вересня 2018 року у відношенні,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краматорськ, Донецької області, громадянина України, начальника Донецького обласного відділення (філії) Комітету з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Індустріального районного суду м. Дніпропетровська обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42018051390000142, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 вересня 2018 року у відношенні ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Під час підготовчого судового засідання, адвокат ОСОБА_4 , що діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 , заявив клопотання про повернення обвинувального акту у даному кримінальному провадженні прокурору, через невідповідність його вимогам ст. 291 КПК України, обґрунтовуючи це тим, що на стадії досудового розслідування прокурор ОСОБА_7 не мав повноважень, та повноваження йому були надані лише згодом, також вказав, що потерпіла сторона в рамках даного провадження взагалі не зверталася із заявою про вчинення злочину і не приймала участь під час досудового розслідування.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав свого захисника та вважав за необхідне повернути обвинувальний акт прокурору.

Представник потерпілої сторони - ОСОБА_6 вирішення питання про повернення обвинувального акту прокурору залишив на розсуд суду, вказав, що Комітет з фізичного виховання та спорту МОН України не звертався до органів поліції з приводу інкримінованого ОСОБА_5 діяння, справу було порушено органом прокуратури на підставі моніторингу, крім того вказав, що ними не подано і цивільного позову з підстави неналежного ознайомлення з матеріалами досудового розслідування. Також зазначив, що обвинувачений ОСОБА_5 до теперішнього часу продовжує працювати на своїй посаді.

Прокурор в судовому засіданні заперечувала проти повернення обвинувального акту, вважала можливим призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

Дослідивши обвинувальний акт з доданим Реєстром матеріалів досудового розслідування, вислухавши думку учасників процесу, суд дійшов висновку про повернення обвинувального акту прокурору у зв`язку з невідповідністю його вимогам КПК України, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, в підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам Кодексу.

Відповідно до ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення. Він повинен відповідати вимогам ст. 291 КПК України, та містити відомості, зазначені в ч. 2 цієї статті.

Стаття 314 КПК України передбачає, що під час підготовчого засідання головуючий з`ясовує в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду. Однією з обставин, яка перешкоджає призначенню провадження до судового розгляду є невідповідність обвинувального акта вимогам кримінального процесуального закону. Також, у підготовчому судовому засіданні суд, має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, зокрема, якщо ці документи містять положення, що суперечать одне одному; у документах наведено недопустиму натуралізацію опису злочину; вони не підписані слідчим (крім випадків, коли прокурор склав їх самостійно) чи не затверджені прокурором; до них не долучено передбачені законом додатки.

При цьому, повернення обвинувального акта прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акта вимогам закону, а наявність у ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Рішення про повернення обвинувального акту прокурору суд приймає у тому випадку, якщо без усунення виявлених недоліків кримінальне провадження не може бути призначене до судового розгляду.

Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов`язковими для їх виконання слідчим і прокурором. Таким чином, обвинувальний акт, у відповідності до п. 7, ч. 2 ст. 291 КПК України, має містити, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Крім того, згідно ч. 4 ст. 291 КПК України до обвинувального акту, серед іншого, додається і цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 10 ст. 290 КПК України, сторонам кримінального провадження, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ.

У відповідності до ч. 1 ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

Згідно ч. 2 ст. 55 КПК України, права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.

Відповідно ч. 3 ст. 55 КПК України, потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого

Згідно ч. 7 ст. 55 КПК України, якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою. За відсутності такої згоди особа в разі необхідності може бути залучена до кримінального провадження як свідок.

Відповідно ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно ч.1, 2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно ч. 1 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Аналізуючи наведені положення законодавства вбачається, що орган досудового розслідування позбавлений процесуальної можливості за власною ініціативою, без подання відповідною особою письмової згоди, визнати останню потерпілим у кримінальному провадженні.

Разом з тим слід зазначити, що особа, яку визнано в рамках кримінального провадження потерпілим, якій заподіяно шкоду, може здійснити подачу цивільного позов тільки у тому випадку коли вона буде належним чином обізнана про спричинену їй шкоду кримінальним правопорушенням скрізь призму реалізації її прав у кримінальному провадженні.

Як встановлено судом, в рамках даного кримінального провадження органом досудового розслідування потерпілою стороною визнано Комітет з фізичного виховання та спорту МОН України (ЄДРПОУ - 03072626), якій і спричинено встановлену органом слідства шкоду, разом з тим згідно пояснень наданих в підготовчому засіданні представником потерпілого - ОСОБА_6 вказана юридична особа не виступала ініціатором звернення до органу слідства, зокрема прокуратури, про вчинення злочину та спричинення шкоди у будь - якому розмірі, крім того повідомлено, що на стадії слідства її права як потерпілого не було реалізовано, з матеріалами провадження належним чином не ознайомлено, що у свою чергу і унеможливело реалізувати свої права, зокрема, на подачу цивільного позову у разі встановлення дійсної необхідності.

З наявних матеріалів справи, зокрема витягу з ЄРДР, вбачається, що дане кримінальне провадження було розпочато на підставі інформації, що надійшла з відділу УЗЕ в Донецькій області ДЗЕ НП України до Краматорської прокуратури, при цьому будь - яких даних стосовно безпосереднього звернення самого комітету немає, як і не встановлено відповідного рішення про визнання його потерпілою стороною. Також наявними матеріалами не встановлено проведення процесуальних дій з потерпілою стороною, зокрема її представником, і вручення обвинувального акту, містяться лише відомості про повідомлення представнику потерпілого про завершення досудового розслідування.

З наведеного вбачається, що залучення в рамках даного кримінального провадження потерпілої сторони, а саме Комітету з фізичного виховання та спорту МОН України (ЄДРПОУ - 03072626) є сумнівним, як і подальша реалізація прав цієї особи у передбачений законом спосіб, що у свою чергу позбавляє суд та стороннього спостерігача упевнитися дійсності перебування такої особи у статусі потерпілого, та здійснити повний судовий розгляд даної справи і прийняти об`єктивне рішення.

За наявності встановлених судом порушень процесуального закону, які є достатніми для вирішення питання повернення обвинувального акту, надання оцінки іншим доводам учасників провадження є недоцільним.

Таким чином, даний обвинувальній акт і його додатки не містять належних відомостей стосовно процесуально передбаченого порядку залучення потерпілого і реалізації його прав на стадії досудового розслідування, що суперечить положенням ч. 2, 4 ст. 291 КПК України, та є підставою для його повернення, для усунення встановлених недоліків.

Керуючись ст.ст., 291, 314-316, 372 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42018051390000142, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 вересня 2018 року у відношенні ОСОБА_5 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України- повернути прокурору.

Ухвала підлягає оскарженню до Дніпровського апеляційного суду через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська протягом 7 днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя: ОСОБА_1