Рішення

від 16.01.2025 по справі 357/15258/24

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/15258/24

Провадження № 2/357/1495/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( ЗАОЧНЕ )

16 січня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді - Бондаренко О. В., за участю секретаря судового засідання - Каплічної Ж.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ»» до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди,

В С Т А Н О В И В :

18.10.2024 представник позивача, за довіреністю у справі - Котляр Світлана Олександрівна , звернулася до суду з вказаним позовом, шляхом направлення засобами поштового зв`язку, який зареєстрований судом 23.10.2024, мотивуючи тим, що 26.05.2021 між ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» та ОСОБА_3 був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту АС-016481, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов`язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом «Peugeot 2008», номер кузову НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 . 16.10.2021 на вул. Сквирське шосе в м. Біла Церква сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого ТЗ та транспортного засобу «Fiat Doblo», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_1 . Так, ОСОБА_1 керуючи забезпеченим ТЗ, допустив порушення ПДР України, внаслідок чого скоїв зіткнення із застрахованим ТЗ. По факту дорожньо-транспортної пригоди відносно ОСОБА_1 було складено адміністративний матеріал за ст. 124 КпАП України. Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05.11.2021 по справі № 357/12743/21 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП України. Саме винні дії ОСОБА_1 стали причиною скоєння ДТП, внаслідок якої було пошкоджено застрахований ТЗ. 27.10.2021 до ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» звернувся страхувальник ОСОБА_3 із заявою про виплату страхового відшкодування в зв`язку з ДТП, яка є страховим випадком відповідно до умов Договору страхування та 08.11.2021 ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» згідно з Договором страхування, на підставі зазначеної заяви та страхового акту № 11496 від 05.11.2021, виходячи з рахунку від 21.10.2021, здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 17562,59 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 5657 від 08.11.2021. Відповідно до ст. 108 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України до страховика (ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ»), який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки. Страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов`язаних із нею фактичних витрат. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «СК «ЄВРОІНС УКРАЇНА» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 005108950. За Полісом ПрАТ «СК «ЄВРОІНС УКРАЇНА» взяло на себе обов`язок здійснити відшкодування шкоди заподіяної третім особам внаслідок експлуатації ТЗ. Відповідно до п. 36.4. ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон) виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом «а» пункту 41.1. статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов`язані з відшкодуванням збитків. Відповідно до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону страхове відшкодування завжди зменшується на розмір франшизи. Полісом передбачено франшизу в розмірі 2 600,00 грн. Враховуючи зазначене, ПрАТ «СК «ЄВРОІНС УКРАЇНА» на користь ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» здійснило виплату страхового відшкодування за вирахуванням суми франшизи. Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Відповідно до п. 36.6. ст. 36 Закону особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування. Тобто, якщо цивільна відповідальність заподіювана шкоди була застрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, у тому числі й у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то у такому разі майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду, у загальному порядку. У зв`язку з вищевикладеним, маючи намір вирішити дане питання в досудовому порядку, 22.09.2023 представник позивача, листом № 15/04/8.2/0778-23 звернувся до відповідача з вимогою здійснити відшкодування шкоди, відповідно до якої просив сплатити на користь ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» 2 600,00 грн - франшиза, що передбачена Полісом, однак, вказаний лист хоч і був отриманий відповідачем, але це прохання було проігноровано. Тому, просила у судовому порядку стягнути з ОСОБА_1 , на користь Товариства з додатковою відповідальністю «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ»», у якості відшкодування завданої шкоди, кошти у розмірі 2600,00 грн та сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

23.10.2024 судом постановлено ухвалу, якою прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Представник позивача, за довіреністю у справі - Котляр Світлана Олександрівна, у судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, 28.10.2024 подала до суду письмову заяву, в якій просила розгляд справи проводити у її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач - ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності та відзив на позов до суду не подав.

За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України за умов неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі ст. 280 ЦПК України, суд постановив провести заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 16 жовтня 2021 року о 13 годині 30 хвилин, ОСОБА_1 , у м. Біла Церква по вул. Сквирське шосе, 64, керуючи транспортним засобом «FiatDoblo», д.р.н. НОМЕР_3 , не вибрав в установлених межах безпечну швидкість руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з транспортним засобом «Honda Civic», державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , який в свою чергу проїхав вперед та скоїв зіткнення з транспортним засобом «Peugeot», д.р.н. НОМЕР_2 , що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим порушив п. 2.3 б, 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху та вчинив

Зазначена дорожньо-транспортна пригода відбулась за участю автомобіля марки «FiatDoblo», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля марки «Peugeot», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , що також підтверджується схемою з місця ДТП (а.с. 31).

05.11.2021 постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі №357/12743/21, яка набрала законної сили 15.11.2021 (а.с. 32), ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і застосовано до нього стягнення у вигляді у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн.

З вказаної постанови вбачається, що ОСОБА_1 вину визнав, пояснив, що дійсно скоїв зіткнення з транспортним засобом «HondaCivic», який в свою чергу скоїв зіткнення з транспортним засобом «Peugeot», щиро розкаявся, просив суворо не карати.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Внаслідок ДТП, яка сталася 16.10.2021, автомобілю «Peugeot», д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_3 , завдано значних технічних пошкоджень, що підтверджується рахунком від 21.10.2021, нарядом-замовлення від 13.12.2021 та звітом про оцінку КТЗ №05-26/10 від 26.10.2021 (а.с. 9-10, 11, 12, 13-27), відповідно до якого вартість матеріальних збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу «Peugeot»,д.н.з. НОМЕР_2 , становить 18067,38 грн.

З матеріалів справи вбачається, що ДТП сталася з вини ОСОБА_1 постанова у справі про адміністративне правопорушення від 05.11.2021 набрала законної сили, а отже саме відповідач, відповідно до положень ст.1188 ЦК України, зобов`язаний відшкодувати збитки спричинені внаслідок вказаної ДТП.

Встановлено, що 26.05.2021 між ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» та ОСОБА_3 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №АС-016481(а.с. 5-8), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом «Peugeot 2008», д.н.з. НОМЕР_2 , та страхова сума визначена в розмірі 660 000,00 гривень.

18.10.2021 потерпілий - ОСОБА_3 повідомив страхову компанію ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» про дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася 16.10.2021 по вул. Сквирське шосе, 64 в м. Біла Церква, під час якої автомобіль «Peugeot», д.н.з. НОМЕР_2 , під його керуванням отримав механічні пошкодження та 27.10.2021 подав заяву про виплату страхового відшкодування згідно договору добровільного страхування наземного транспорту №АС-016481 від 26.05.2021, чинного на дату ДТП, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 29).

Таким чином, ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» визнало ДТП, що сталася 16.10.2021, страховим випадком і здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 17562,59 грн. потерпілій особі ОСОБА_3 на підставі заяви страхувальника від 27.10.2021, висновку щодо розміру заподіяної шкоди від 26.10.2021 та страхового акту № 11496 від 05.11.2021 за договором добровільного страхування наземного транспорту №АС-016481 від 26.05.2021 та підтверджується також копією платіжного доручення №5657 від 08.11.2021(а.с. 29, 30).

Встановлено, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована в ПрАТ «СК «ЄВРОІНС УКРАЇНА» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР/005108950 (а.с. 33), згідно якого було застраховано автомобіль «FiatDoblo», д.н.з. НОМЕР_3 , страхова сума визначена в розмірі 130 000,00 гривень, франшиза - 2600,00 гривень.

Також, встановлено, що відповідно до умов договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, ПрАТ «СК «ЄВРОІНС Україна» за страховим випадком, що стався 16.10.2021 згідно договору та страхового акту №44335/1/2021, здійснило виплату страхового відшкодування ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» за вирахуванням суми франшизи, що підтверджується листом №5309 від 13.01.2022 (а.с. 34).

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого порушеного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до положень ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Така підстава є юридичним фактом. Отже, завдання шкоди є підставою виникнення зобов`язання з відшкодування шкоди.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайнових правам фізичної або юридичної особа, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

За змістом вказаної норми, за загальним правилом: по-перше, в повному обсязі, а по-друге, особою, яка безпосередньо її завдала, шкода підлягає відшкодуванню.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відповідно до ч.1 ст. 1188 ЦК України, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється громадянин, що здійснює експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору, оренди, довіреності тощо).

Відповідно до ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічне положення міститься в ст. 27 Закону України «Про страхування».

Разом з тим, одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов`язково припиняє деліктне зобов`язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов`язаною. Так, після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц).

Відповідно до п. 1,2 ст. 9 Закону України «Про страхування» страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов`язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулює Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-ІV), який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Згідно зі ст. 3 Закону №1961-IV обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст. 5 Закону №1961-ІV об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого (стаття 6 Закону № 1961-ІV).

Відповідно до п.п. 9.1,9.2 ст. 9 Закону № 1961-IV страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Згідно з п. 22.1 ст. 22 Закону № 1961-ІV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 28 Закону № 1961-IV, шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Згідно зі ст. 29 Закону №1961-IV,у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до п. 33.1. ст. 33 Закону №1961-IV, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний, зокрема, невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу.

Відповідно до п. 35.1. ст. 35 Закону №1961-IV для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Як зазначено вище у рішенні, ОСОБА_3 , згідно ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» повідомив про ДТП, звернувся із заявою про виплату страхового відшкодування до ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ».

ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» визнало зазначене ДТП страховим випадком, виплатило кошти власнику пошкодженого автомобіля та відповідно до умов договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності заподіювача шкоди, звернулося до ПрАТ «СК «ЄВРОІНС Україна» в порядку суброгації з вимогами щодо відшкодування виплаченої суми страхового відшкодування в розмірі - 17562,59 грн.

В свою чергу, ПрАТ «СК «ЄВРОІНС Україна» за страховим випадком, що стався 16.10.2021 згідно договору та страхового акту №44335/1/2021, здійснило виплату страхового відшкодування ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» за вирахуванням суми франшизи у розмірі 2600,00 грн.

В силу ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

У п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року № 6, судам роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Також, ст. 9 Закону України «Про страхування» визначено, що франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Відповідно до п. 36.6 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Враховуючи, що вартість майнового збитку, завданого ОСОБА_3 пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, становить 17562,59 грн, ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 17562,59 грн та ПрАТ «СК «ЄВРОІНС Україна» здійснило виплату страхового відшкодування ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» за вирахуванням суми франшизи у розмірі 2600,00 грн, суд приходить до висновку, що вказана сума в розмірі 2600,00 грн за вимогами закону підлягає стягненню із ОСОБА_1 , як винуватця ДТП, на користь позивача.

Відповідно до змісту ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно із ч.2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 79, 80 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ч. 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Відповідач відзив з відповідними доказами із запереченнями проти позову та в спростування доводів позивача до суду не подав.

Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Позивач при подачі позову до суду сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн, згідно платіжної інструкції №3738 від 11.10.2024 (а.с. 4).

Згідно ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому, суд стягує з відповідача на користь позивача вказані судові витрати у розмірі 3028,00 грн.

Керуючись ст. 11, 15,16, 993, 1166, 1167, 1187, 1188 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Законом України «Про страхування», ст. 4, 12, 13, 76 - 82, 141, 223, 258, 259, 264 - 265, 268, 274-279, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з додатковою відповідальністю «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ»» (ІК: 35429675, місцезнаходження: вулиця Велика Кільцева, будинок 60-А, село Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область, 08131) до ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), про відшкодування шкоди, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Товариства з додатковою відповідальністю «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ»» кошти у якості відшкодування завданої шкоди у розмірі 2600,00 грн та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн, всього 5628,00 грн (п`ять тисяч шістсот двадцять вісім гривень 00 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Учасник справи, якому повний текст рішення не був вручений у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 20.01.2025.

Суддя: О. В. Бондаренко