Ухвала

від 20.01.2025 по справі 357/808/25

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/808/25

1-кс/357/113/25

У Х В А Л А

20 січня 2025 року слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах керівника ТОВ «Компанія Транссервіслогістик» ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

заявник - адвокат ОСОБА_3

У С Т А Н О В И В:

До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах керівника ТОВ «Компанія Транссервіслогістик» ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, за заявоюкерівника ТОВ «Компанія Транссервіслогістик» ОСОБА_4 .

З матеріалів скарги вбачається, що 13.01.2025 року керівник ТОВ «Компанія Транссервіслогістик» ОСОБА_4 звернувся до органів поліції із повідомленням про вчинене кримінальне правопорушення. З вказаної заяви вбачається, що 10.01.2025 року керівником ТОВ «Компанія Транссервіслогістик» ОСОБА_4 виявлено підробку офіційного документу, а саме товарно-транспортної накладної № 25/1 від 24.11.2024 року.

Зазначив, що на балансі ТОВ «Компанія Транссервіслогістик» транспортний засіб марки DAF/WIELTON, номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 станом на 24.11.2024 року не перебуває, жодних договорів між підприємством та ОСОБА_5 не укладалися. А тому наявні підстави вважати, що ОСОБА_5 підробив товарно-транспортну накладну та використав завідомо підроблений документ.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні, крім іншого, може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає, зокрема, у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Як на підставу звернення до суду зі скаргою, заявник посилається на положення ст. 303 КПК України та обґрунтовує її тим, що керівник ТОВ «Компанія Транссервіслогістик» ОСОБА_4 звернувся до Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення. Однак відомості в ЄРДР внесені не були.

В судове засідання представник Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області не з`явився, про день та час розгляду скарги повідомлявся належним чином.

Враховуючи положення ч. 3 ст. 306 КПК України, відсутність у судовому засіданні особи, бездіяльність якої оскаржується, не перешкоджає розгляду скарги, а тому слідчий суддя дійшов висновку про можливість розгляду даної скарги у його відсутність.

В судовому засіданні заявник - адвокат ОСОБА_3 підтримав подану скаргу, просив ї задовольнити, зобов`язати посадових осіб СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення та розпочати досудове розслідування за заявоюкерівник ТОВ «Компанія Транссервіслогістик» ОСОБА_4 .

Заслухавши пояснення заявника, дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Як вбачається зі змісту скарги та доданих до неї матеріалів керівник ТОВ «Компанія Транссервіслогістик» ОСОБА_4 13.01.2025 року звернувся до Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення.

Вказану заяву орган досудового розслідування отримав 13.01.2025 року. Однак, відомості в ЄРДР внесені не були.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР і яка для України набрала чинності 11 вересня 1997 року (далі - Конвенція), закріплено принцип доступу до правосуддя.

Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

При цьому, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (рішення від 04 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції» (Bellet v. France).

Реалізація такого права має здійснюватися заявником з урахуванням того, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Також, слідчий суддя ураховує те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2019 в справі № 818/15/18 зауважила, що у межах процедури за правилами п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia) від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania) від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають інтереси (рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy) сторін цих відносин, відповідно.

У цьому випадку, запроваджені внутрішні процедури щодо порядку та строків унесення даних до ЄРДР кореспондуються з норми наведеної ст. 214 КПК України.

Як наслідок, з вище зазначеної правової норми та запроваджених внутрішніх процедур випливає, що нормами кримінального процесуального законодавства України встановлюється імперативний обов`язок після отримання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення унесення за нею відомостей до ЄРДР так, як згідно ч. 1 ст. 25 КПК України, прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

При цьому, згаданий обов`язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки цими суб`єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Наведене підтверджується імперативними положеннями ст. 214 КПК України, з даного питання, так як дискредаційні повноваження суб`єкта оскарження, у цій ситуації, є обмеженими, а саме полягають у самому унесенні даних до ЄРДР за зверненням і все.

Адже, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але й не має права виходити за її межі.

У цьому випадку, суб`єкт оскарження фактично ухилився від реалізації своєї компетенції, шляхом виходу за її межі дискредаційних повноважень.

Слід також додати, що згідно з положеннями Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

З порушеного у зверненні питання суб`єкт оскарження нормами кримінального процесуального законодавства України обмежений свободою розсуду, бо, як орган позбавлений змоги обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

У такого роду правовідносинах останній має вчинити дію прямо визначену у КПК України.

Адже, на етапі прийняття та унесення даних за зверненням до ЄРДР, посилатися на положення ст. 2 КК України, яка визначає підставу кримінальної відповідальності, недоцільно, так як на цьому етапі розвитку правових відносин стосовно ймовірного вчинення діяння, відповідальність за яке встановлена КК України, може бути не достатньо об`єктивних відомостей навіть для попередньої констатації наявності або відсутності ознак складу злочину.

А тому, якщо зі звернення особи вбачається, що вона порушує перед органом досудового розслідування чи прокурором питання про вчинення кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК України, то навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу злочину, такі відомості мають бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК України.

Тобто, норми КПК України не передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а передбачають лише обов`язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.

Як зазначив ЄСПЛ справі "Устименко проти України", принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представити свою справу за таких умов, які не ставлять його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною.

У даному випадку встановлено, що суб`єктом оскарження було отримано від особи повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, але за нею, у строки визначені ст. 214 КПК України, відомості до ЄРДР внесено не було.

У рішеннях "Лелас проти Хорватії" і "Рисовський проти України" ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування" та пояснив його практичне значення, зокрема, зазначивши, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх порушень та уникати виконання своїх обов`язків, а у цій ситуації, суб`єкт оскарження не дотрималися власних внутрішніх правил та процедур, щодо умов унесення відомостей до ЄРДР, апріорі, вони удалися, до фактичного уникнення виконання своїх обов`язків.

Тим самим позбавили особу, яка подала заяву про злочин, як сторону, у взаємовідносинах, що склалися між ними з моменту подання такого звернення про злочин, розумної можливості представити свою справу за таких умов, які б не ставили його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною (суб`єктом оскарження).

Згідно з ч. 2 ст. 307 КПК України слідчий суддя за результатами розгляду скарги на рішення, дії та бездіяльність під час досудового розслідування може скасувати рішення слідчого чи прокурора, зобов`язати припинити дію, зобов`язати вчинити певну дію, відмовити у задоволенні скарги.

За таких умов, з урахуванням наведеного, слідчий суддя розглянувши скаргу, у межах наявних та поданих до суду доказів, на час її розгляду, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, вважає її обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, шляхом зобов`язання суб`єкта оскарження вчинити дії передбачені ст. 214 КПК України.

Керуючись ст. ст. 214, 303-307, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В :

Скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах керівника ТОВ «Компанія Транссервіслогістик» ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР- задовольнити.

Зобов`язати посадових осіб Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення та розпочати досудове розслідування за заявою керівника ТОВ «Компанія Транссервіслогістик» ОСОБА_4 від 13.01.2025 року про вчинення злочину.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддяОСОБА_1