Рішення

від 15.01.2025 по справі 392/1819/24

МАЛОВИСКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 392/1819/24

Провадження № 2/392/249/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого - судді Бадердінової А.В., секретар судового засідання Покуц І.С., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Мала Виска Кіровоградської області цивільну справу №392/1819/24 за позовом ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Беспалова Наталка Олександрівна до Смолінської селищної ради Новоукраїнського району Кіровоградської області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Беспалова Н.О. звернулася до суду з даним позовом в якому просить визначити додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

На обґрунтування позову зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 07.06.2024 року вона звернулася до Маловисківської державної нотаріальної контори Кіровоградської області з проханням видати свідоцтво про право на спадщину на спадкове майно, що належало ОСОБА_2 але нотаріусом їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки спадкоємець пропустив встановлений законом шестимісний строк для прийняття спадщини, а також не проживав та не був зареєстрований разом із спадкодавцем на день його смерті. Не зверталася раніше до нотаріальної контори, бо вважала, що у разі відсутності інших спадкоємців вона автоматично прийняла спадщину. Зазначила, що спадщина на даний час ніким не прийнята, інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 не має.

Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 29.10.2024 року відкрито загальне позовне провадження у вказаній справі, призначено підготовче судове засідання та задоволено клопотання про витребування доказів.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Беспалова Н.О. подала заяву, зареєстровану судом 15.01.2025 року за вх. № 437/25 про розгляд справи без її участі та участі позивача, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Представник відповідача Смолінської селищної ради адвокат Шевченко М.Л подав заяву, зареєстровану судом 02.12.2024 року за вх. №12524, в якій зазначив, що заперечень немає щодо визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Просив розглянути справу без участі представника Смолінської селищної ради.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.206 ЦПК України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч. 4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ст.247 ЦПК України у зв`язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

За наведених вище обставин, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних у суду матеріалів.

Дослідивши зібрані в справі письмові докази, суд вважає за можливе ухвалити рішення у справі в підготовчому засіданні, у зв`язку з існуванням визначених ч.3 ст.200 ЦПК України умов, та задовольнити позовні вимоги з огляду на наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.13 ЦПК України (диспозитивність цивільного судочинства), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У розумінні цивільно-процесуального закону предмет позову це матеріально-правова вимога позивача, стосовно якої він просить ухвалити рішення, у матеріальному розумінні це певна річ (об`єкт), щодо якої виник спір.

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, в той час як стаття 16 ЦК України визначає, що способами захисту цивільних прав та інтересів, серед інших, є визнання права.

Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За правилом ч. 2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис №73, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Смолінською селищною радою Маловисківського району Кіровоградської області від 26.10.2011 року (а.с.5).

Відповідно до копій свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 02.03.2024 року, актовий запис №5, виданого повторно відділом реєстрації актів цивільного стану Новоархангельського районного управління юстиції Кіровоградської області, позивач ОСОБА_3 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 . Матір`ю дитини в свідоцтві про народження зазначено ОСОБА_2 (а.с.6).

Отже, позивач ОСОБА_1 є дочкою померлої ОСОБА_2 .

Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 24.02.2007 року, актовий запис №77, встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєструвала шлюб із ОСОБА_4 . Після реєстрації шлюбу, дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_5 » (а.с.7).

Відповідно до довідки Смолінської селищної ради Новоукраїнського району Кіровоградської області №49 від 31.05.2024 року, ОСОБА_2 була зареєстрована в АДРЕСА_1 з 09.12.2009 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . На день смерті спадкодавця за вищевказаною адресою інформації по зареєстрованих немає. Заповіт від імені ОСОБА_2 в Смолінській селищній раді Маловисківського району Кіровоградської області не посвідчувався (а.с.8).

21.12.2010 року ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 26.10.2010 року №1-1015 Маловисківської районної державної нотаріальної контори видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №121848, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №01.10.374.00057 (а.с.9).

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) інформація щодо ОСОБА_2 відсутня (а.с.38).

Судом встановлено, що згідно копії спадкової справи Маловисківської районної державної нотаріальної контори №130/2024 щодо майна померлої ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 звернулася ОСОБА_1 . Інших спадкоємців, які б звернулися із заявою про прийняття спадщини не має (а.с.34-39).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч. 1ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ч.1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч.1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За нормами ст.1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Як вбачається із довідки виданої Смолінською селищною радою Новоукраїнського району Кіровоградської області позивач на час смерті матері не проживала разом з нею.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як роз`яснив Пленум ВСУ в абз.6 п.24 постанови від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно з правовою позицією ВСУ від 04.11.2015 р. (справа №6-1486цс15), відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити їй додатковий строк, достатній для подання нею заяви про прийняття спадщини. За змістом вищезазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Верховний Суд у Постанові від 17.03.2021 року у справі № 308/4272/19 зауважив, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

При вирішенні цивільно-правового спору суд враховує, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004.

Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд враховує, що такі причини визначаються поважними в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. У житі державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Таку позицію висловив Верховний Суд у постанові від 17.10.2018 р. при розгляді справи №681/203/17-ц.

Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 13 Конвенції визнається право на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Положеннями ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 р. зазначив, що при вирішенні питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 07.06.2024 року у №623/02-31 державним нотаріусом Маловисківської державної нотаріальної контори Ліпінською С.Г. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадщину, після ОСОБА_2 , через те, що нею пропущено встановлений законом шестимісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини, а також через те, що ОСОБА_1 не проживала і не була зареєстрована разом із спадкодавцем, на день його смерті (а.с.10).

Суд вважає, що факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення спадкоємця від спадкування.

На підставі вищевикладеного, суд виснує про необхідність забезпечення права позивача на спадкування, враховуючи відсутність при цьому порушень прав третіх осіб чи інтересів держави та враховуючи встановлені обставини, які свідчать про наявність поважних причин на час завершення строку прийняття спадщини та вважає за доцільне встановити позивачу додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини терміном три місяці з моменту набрання рішення законної сили.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст.4,12,258-259,263-265 ЦПК України, ст. ст.1269,1270,1272 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , додатковий строк, достатній для подання нею заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном три місяці з моменту вступу рішення у законну силу.

Судові витрати залишити фактично понесеними.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його складення до Кропивницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- відповідач: Смолінська селищна рада Новоукраїнський район Кіровоградської області, код ЄДРПОУ 05378818 місцезнаходження: вул. Казакова, буд.39, смт Смоліне, Новоукраїнського району Кіровоградської області.

Суддя Альона Володимирівна Бадердінова