Постанова

від 20.01.2025 по справі 712/14394/24

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Справа № 712/14394/24

Номер провадження 3/711/102/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2025 року м.Черкаси

Суддя Придніпровського районного суду м.Черкаси Олійник В.М., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Головного управління ДПС у Черкаській області Державної податкової служби України, про притягнення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , головного бухгалтера ТОВ «Філдз-Агро», проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-1 КУпАП,

ВСТАНОВИВ :

В провадженіПридніпровського районногосуду м.Черкасизнаходяться адміністративніматеріали,які надійшлиз Головногоуправління ДПСу Черкаськійобласті Державноїподаткової службиУкраїни,про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-1 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № №809/23-00-07-01-16 від 25.11.2024 - за результатами документальної планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Філдз-Агро» (код ЄДРПОУ 42616155) встановлено, що головний бухгалтер ОСОБА_1 порушила вимоги: п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134 ст.134, п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України, ст.1, ст.4, ч.1, ч.2 ст.9 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.1.2, пп.2.1, 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, п.3 розділу III Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73, п.5, п.7 П(С)БО №15 «Дохід» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, пп.6, 8 П(С)БО 14 «Оренда», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2000 №181, пп.20, 21 П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, п.5.5 Стандарту №25 «Спрощена фінансова звітність», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 №39, абзацу другого розділу І Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 №291, п.3.13 розд. III наказу Міністерства фінансів України від 28.03.2013 №433 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності», наказу Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28 квітня 2017 року № 467), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 463285,31 грн.: з них за 2019 рік на суму 4426,20 грн., за 2020 рік на суму 10224,00 грн., в тому числі за півріччя 2020 року на суму 3024,00 грн., за три квартали 2020 року на суму 3024,00 грн., за 2021 рік на суму 168917,31 грн., в тому числі за 1 квартал 2021 року на суму 95505,05 грн., за півріччя 2021 року на суму 95505,05 грн., за три квартали 2021 року на суму 95505,05 грн., за 2022 рік на суму 8079,66 грн, в тому числі за півріччя 2022 року на суму 8079,66 грн., за три квартали 2022 року на суму 8079,66 грн., за 2023 рік на суму 1205,45 грн., за півріччя 2024 року на суму 270432,69 грн., в тому числі за 2 квартал 2024 року на суму 270432,69 грн.; п.п.201.1, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну з податком на додану вартість в сумі 250400,64 грн.; п.51.1 ст.51, п.176.2 «б» ст.176 Податкового кодексу України, що призвело до подання не в повному обсязі та з недостовірними відомостями Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (форма №4-ДФ) за IV квартал 2021 року, чим вчинила адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.163-1 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася. До початку судового засідання надала заяву в якій просить суд проводити розгляд справи без її участі. Вину у вчиненні адміністративного праворушення не визнає в повному обсязі та просить суд провадження стосовно неї закрити. По суті пояснила, що 25.11.2024 головний державний інспектор відділу перевірок платників основних галузей економіки управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Черкаській області Швачка Я.Я. склав протокол № 809/23-00-07-01-16 про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.163-1 КУпАП стосовно головного бухгалтера ТОВ «ФІЛДЗ-АГРО» ОСОБА_1 . Вважає, що протокол не відповідає ст. 256 КУпАП, оскільки в ньому не зазначено дату вчинення адміністративного правопорушення. Натомість у графі протоколу «дата, час і місце вчинення порушення» зазначено, що «встановлено актом перевірки від 25.11.2024 № 14623/23-00-07-01-01/42616155 о 15 год. хв.». В той же час, у вступній частині і загальних положеннях акту зазначено, що перевірка ТОВ «ФІЛДЗ-АГРО» проводилась за період з 19.11.2018 по 30.06.2024. 25.11.2024 не є датою вчинення адміністративного правопорушення, оскільки не входить у період, що перевірявся. Крім того, у протоколі, не зазначено суть адміністративного правопорушення. В силу наведених норм, а також принципу правової визначеності (як одного з елементів принципу верховенства права) протокол має містити відомості про вчинені особою дії (допущену бездіяльність), які становлять склад адміністративного правопорушення. Проте, протокол таких відомостей не містить, а лише відсилає до висновків акту перевірки. При цьому, акт перевірки - це документ, який підтверджує факт проведення перевірки платника податків та відображає!!- результати (пункт 86.1 статті 86 ПК України). Однак, платником податку є не головний бухгалтер, а ТОВ «ФІЛДЗ-АГРО» (тобто - інша особа). В силу вимоги індивідуального характеру юридичної відповідальності (статті 61 Конституції України), висновки акту перевірки стосуються ТОВ «ФІЛДЗ-АГРО», а не головного бухгалтера. Виключення з цього правила можливе за наявності обставин певної винної протиправної діяльності головного бухгалтера. Проте, як зазначено вище, у протоколі такі обставини відсутні. Тобто, у протоколі, відомості про суть протиправної діяльності головного бухгалтера підміняються висновками про порушення, допущені (як стверджується) ТОВ «ФІЛДЗ-АГРО». Таким чином, у протоколі, всупереч нормі частини першої статті 256 КУпАП. не зазначено суть адміністративного правопорушення у діях головного бухгалтера. Всупереч нормі пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України, матеріали перевірки ТОВ «ФІЛДЗ-АГРО» (на які посилається протокол) не містять заперечень цього товариства до акту перевірки. Так, згідно зазначеної норми, матеріали перевірки - це: 1) акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід`ємною частиною; 2) заперечення, надані платником податків до акта (довідки) перевірки. 06.12.2024 ТОВ «ФІЛДЗ-АГРО» подало до Головного управління ДПС у Черкаській області заперечення до акту перевірки (додаються). Таким чином, всупереч вимогам п.86.1 ст.86 ПК України, ст.24, ч.1 ст.251 КУпАП протокол було складено за відсутності всіх даних, які стосуються стверджуваного правопорушення. Акт перевірки стосується платника податків (ТОВ «ФІЛДЗ-АГРО») та не є остаточним документом. Згідно п.86.8 ст.86 Податкового кодексу України, -«податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті». При цьому, п.56.1ст.56ПК України встановлено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. З наведених норм права вбачається, що притягнення головного бухгалтера до адміністративної відповідальності на підставі самого лише акту перевірки - є передчасним. Акт перевірки не є доказом, що (сам по собі) підтверджує наявність складу адміністративного правопорушення. Враховуючи викладене, просить суд закрити провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

До почату судового засідання надійшла заява представника особи, стосовно якої складено протокол про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 адвоката Залозного С.М., згідно якої останній просить суд проводити розгляд справи без їх участі. Водночас просить суд провадження стосовно його довірителя закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, оскільки акт перевірки, на підставі якого складено протокол про адміністративне праворушення, є неузгодженим та його оскаржено в термін до 10 робочих днів.

Дослідивши письмові матеріали справи, приходжу до наступного:

Згідностатті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення. Так, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозицією ч.1 ст.163-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 до протоколу про адміністративне правопорушення ГУ ДПС у Черкаській області Державної податкової служби України долучено витяг з акту документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Філдз-Агро» від 25.11.2024 за №14623/23-00-07-01-01/42616155.

Відповідно до заперечення ТОВ «Філдз-Агро» від 06.12.2024 акт перевірки №14623/23-00-07-01-01/42616155 від 25.11.2024 оскаржено од Головного Управління ДПС у Черкаській області.

Як вбачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення №809/23-00-07-01-16 від 25.11.2024 ґрунтується на Акті №14623/23-00-07-01-01/42616155 від 25.11.2024, складеному за результатами документальної планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Філдз-Агро» (код ЄДРПОУ 42616155).

Відповідно до правової позиції, зазначеної в постанові КАС ВС від 08 вересня 2020 року по справі № П/811/2893/14, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків. Податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб`єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов`язань, що приймаються на підставі такого акта, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень, а оцінка акта перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Згідно п.54.3. ст.54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку.

Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом (п. 54.5 ст. 54 ПК України).

Пунктом 58.1. статті 58 ПК України визначено, що у випадку, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно достатті 54цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

При цьому статтями 55-56 ПК України передбачене право адміністративного та судового оскарження такого податкового повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків, у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання.

Під час процедури адміністративного оскарження обов`язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган. Обов`язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого іншого рішення контролюючим органом у судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом (п. 56.4 ст. 56 ПК України).

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (п. 56.18 ст. 56 ПК України).

Із аналізу вказаних норм слідує, що якщо за результатами податкової перевірки складено акт, який містить висновки про встановлення факту завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V ПК України, контролюючим органом приймається повідомлення-рішення, у якому ним визначається сума грошового зобов`язання, яке платник податків має право оскаржити.

В ході судового розгляду встановлено, що матеріали адміністративної справи не містять доказів про наявність податкових повідомлень-рішень, прийнятих органом ДПС України на підставі акту перевірки ТОВ «ФІЛДЗ-АГРО» від 25.11.2024 №809/23-00-07-01-16.

Окремо слід зазначити, що в силу положень ст. 56.3 Податкового кодексу України, скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій або електронній формі засобами електронного зв`язку (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Тобто, в силу закону, в термін до 10 робочих днів ППР вважаються неузгодженим, навіть без початку процедури адміністративного чи судового оскарження, до закінчення терміну в 10 робочих днів для подачі скарги.

Відповідно до заперечення ТОВ «Філдз-Агро» від 06.12.2024 акт перевірки №14623/23-00-07-01-01/42616155 від 25.11.2024 оскаржено од Головного Управління ДПС у Черкаській області.

Відтак складення протоколу стосовно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-1 КУпАП, на підставі самого тільки акту документальної планової виїзної перевірки, є передчасним.

Дана позиція також зазначена в ухвалі Черкаського апеляційного суду № 711/6010/23 від 27.10.2023.

Зі змістустатті 62 Конституції Українивбачається, що ніхто не може бути підданий покаранню інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам Кобець проти України від 14.02.2008 року, Берктай проти Туреччини від 8 лютого 2001 року, Лавенте проти Латвії від 07.11.2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення за відсутності розумних підстав для сумніву, що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Також Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди уповноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.98 року, п. 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

З огляду на наведене, суддя приходить до висновку, що наявні в матеріалах справи докази не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-1 КУпАП.

Відповідно до вимог чинного адміністративного законодавства, а саме статей9, 33,245,252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, докази вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП відсутні, а відтак провадження в справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючисьч.1 ст.163-1,п.1 ч.1 ст. 247, ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.163-1 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м.Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: В. М. Олійник