Ухвала

від 16.01.2025 по справі 757/51704/24-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/51704/24-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2025 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Соколова О.М.,

при секретарі судового засідання - Колесник А.Є.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі судових засідань Печерського районного суду міста Києва заяву представника позивача Шаповалової І.В. про забезпечення позову у цивільній справі № 757/51704/24-ц за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАТУС КАПІТАЛ ПЛЮС»</a>, треті особи: Приватний нотаріус Русанюк Золтан Золтанович, ОСОБА_2 про скасування реєстрації речового права на нерухоме майно,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа № 757/51704/24-ц за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАТУС КАПІТАЛ ПЛЮС»</a>, треті особи: Приватний нотаріус Русанюк Золтан Золтанович, ОСОБА_2 про скасування реєстрації речового права на нерухоме майно.

Разом з позовною заявою представник позивача ОСОБА_3 подала заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2344453080000. В обґрунтування заяви вказано, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку відчуження спірної квартири.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20.11.2024 року у справі № 757/51704/24-ц відкрито провадження за правилами позовного (загального) провадження та призначено підготовче засідання.

15.01.2025 року на адресу суду від представника відповідача надійшли заперечення на клопотання про забезпечення позову.

Суд розглянув заяву у відсутність сторін в порядку ч. 1 ст. 153 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вказаної заяви з наступних підстав.

У відповідності до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Статтею 150 Цивільного процесуального кодексу України визначено перелік видів забезпечення позову, у пункті 1 частини 1 якої передбачено, що позов може забезпечуватись накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Частиною 3 ст. 150 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Також заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов`язана довести зв`язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового рішення.

Предметом спору у даній справі є вимога про скасування реєстрації речового права, права власності на нерухоме майно за Товариством з обмеженою відповідальністю «Статус капітал плюс», набутого в результаті звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку статті 37 Закону України «Про іпотеку».

У той же час заходи забезпечення позову, про які просить Позивач, стосуються арешту, на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2344453080000.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження №14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 19 лютого 2021 року у цивільній справі № 643/12369/19 зазначив, що арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Верховний Суд зауважує, що враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна обґрунтованою може бути визнана лише заборона відчуження такого нерухомого майна без позбавлення відповідача та інших осіб права користуватися ним.

Отже, заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2344453080000, про які просить позивач не підлягають задоволенню, з огляду на необґрунтованість такого заходу вимогам позивача у межах пред`явленого ним позову, а також, не врахування співвідношення права (інтересу), за захистом якого позивач звернувся до суду, та наслідків вжиття заходів забезпечення позову, а також відсутності доказів щодо вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Вимоги позивача про забезпечення позову, не є співмірними заявленим позовним вимогам.

Підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

Заява позивача про забезпечення позову містить тільки припущення позивача щодо здійснення відповідачем дій, спрямованих на відчуження нерухомого майна, що навпаки спростовується поданими позивачем документами.

Крім того, Пленум Верховного Суду України в своїй постанові «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, а саме п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

В заяві про забезпечення позову не наведено жодних доказів на підтвердження того, що невжиття таких заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз`яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 149,150 ЦПК України, суд ,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника позивача Шаповалової І.В. про забезпечення позову у цивільній справі № 757/51704/24-ц за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАТУС КАПІТАЛ ПЛЮС»</a>, треті особи: Приватний нотаріус Русанюк Золтан Золтанович, ОСОБА_2 про скасування реєстрації речового права на нерухоме майно - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя О.М.Соколов