Постанова

від 09.01.2025 по справі 914/956/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" січня 2025 р. Справа №914/956/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої суддіОрищин Г.В.

суддівГалушко Н.А.

Желіка М.Б.,

секретар судового засідання Хом`як Х.А.

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Добре житло»

на рішення Господарського суду Львівської області від 08.10.2024 (повний текст рішення складено 09.10.2024, суддя Іванчук С.В.)

у справі № 914/956/24

за позовом Пустомитівської окружної прокуратури, м. Пустомити, Львівської області в інтересах держави в особі

позивача Городоцької міської ради Львівської області, м. Городок, Львівської області;

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Добре житло», м. Львів;

про стягнення коштів в сумі 2064151,90грн

за участю представників:

прокурор Винницька Л.М.

від позивача не з`явились

від відповідача не з`явився

Пустомитівська окружна прокуратура 11.04.2024 звернулася до Господарського суду Львівської області в інтересах держави в особі Городоцької міської ради Львівської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Добре житло» 2064151,90 грн безпідставно збережених коштів, у зв`язку із невиконанням останнім обов`язку щодо сплати пайового внеску на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту в місті Городок Львівської області.

Господарський суд Львівської області в рішенні від 08.10.2024 позовні вимоги Пустомитівської окружної прокуратури задоволив та стягнув 2064151,90 грн з ТОВ «БК Добре житло» на користь Городоцької міської ради Львівської області, а також за рахунок відповідача відшкодував Львівської обласній прокуратурі судовий збір.

Задовільняючи позовні вимоги прокурора, місцевий господарський суд виходив з такого:

-між Городоцькою міською радою Львівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «БК Добре житло» договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту щодо будівництва багатоквартирного житлового будинку на вул. Чорновола, 22А в м. Городку не укладався;

-статтею 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» на забудовника покладався обов`язок взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту (пайова участь). На момент прийняття в експлуатацію спірного об`єкта відповідача (26.08.2021) статтю 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» було виключено на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» (з 01.01.2020). Однак, Верховний Суд у справі № 910/9548/21 дійшов висновку, що законодавець під час внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (шляхом виключення статті 40 вказаного Закону на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні») чітко визначив підстави та порядок пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури населеного пункту щодо об`єктів, будівництво яких було розпочато до внесення законодавчих змін. Отже, для об`єктів, будівництво яких розпочато раніше (однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію і якщо договори про сплату пайової участі до 01.01.2020 не були укладені) або будівництво яких розпочате у 2020 році, абзацом 2 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» визначено обов`язок (за винятком передбачених підпунктом 2 цього абзацу випадків) щодо перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету пайової участі (коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту) до прийняття такого об`єкта в експлуатацію;

-у випадку, якщо замовниками вищевказаних об`єктів будівництва не буде дотримано передбаченого прикінцевими та перехідними положеннями Закону №132-IX обов`язку щодо перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі) саме до дати прийняття таких об`єктів в експлуатацію, то належним та ефективним способом захисту буде звернення в подальшому органів місцевого самоврядування з позовом до замовників будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України;

-розмір (величину) пайової участі замовника будівництва прокуратурою визначено, виходячи із вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 та Положення про пайову участь (внесок) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Городок, затвердженого рішенням Городоцької міської ради Львівської області № 110 від 25.02.2016, а також виходячи із наявних у нього відомостей щодо загальної площі квартир, а саме, 7141,9 м2 й на підставі опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування для житлових будинків, яка становить 14451,00 грн за 1 м2. Таким чином, з огляду на загальну площу збудованого об`єкту, відповідач безпідставно зберіг кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту в загальному розмірі 2064151,90 грн.

Відповідач не погодився з ухваленим рішенням місцевого господарського суду, оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, що полягає в такому:

-відповідно до акта готовності об`єкта до експлуатації від 06.08.2021 будівництво здійснювалось на підставі документа виданого Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області №ЛВ112172570224 від 14.09.2017. Згідно з пунктом 5 акта будівельні роботи розпочато у вересні 2017 року та закінчено у квітні 2021 року. В пункті 6.1 акта зазначено, зокрема, загальну площу квартир за результатами технічної інвентаризації 7141,9 м2. У п.12 акта готовності вказано, що кошти пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту не сплачувались на підставі ст.13 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні»;

-відповідач, покликаючись на правову позицію Великої палати Верховного Суду у справі № 643/21744/19, зазначає, що касаційні суди дійшли висновку про те, що необхідною умовою для укладення договору за рішенням суду є наявність на час виникнення правовідносин відповідних положень закону про обов`язковість укладення договору. Однак, оскільки станом на час розгляду справи відсутнє положення закону, яке б зобов`язувало відповідача укласти з позивачем договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, суд не наділений повноваженнями визнати укладеним такий договір, обов`язковість якого для відповідача законом не передбачена;

-разом з тим, відповідач покликається на лист Міністерства розвитку громад та територій України від 12.02.2021 за №1/15.2/515-21, в якому сказано, що протягом 2020 року діяли перехідні положення, а з 01.01.2021 повністю скасовано обов`язок замовника будівництва щодо пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Таким чином, за змістом ст. 40 Закону України « Про регулювання містобудівної діяльності», сплата пайової участі (внеску) замовником повинна відбуватися, по-перше, на підставі договору про пайову участь, укладеного між замовником і органом місцевого самоврядування; по-друге, такий внесок повинен бути сплачений до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію. Зважаючи на те, що договір про пайову участь замовника у розвитку інфраструктури між Городоцькою міською радою та ТОВ «БК Добре житло» (щодо будівництва багатоквартирного житлового будинку за адресою: Львівська обл., Львівський р-н, Городоцька територіальна громада, м. Городок, вул. Чорновола, буд. 22А ) не укладався, об`єкт будівництва згідно з Декларацією про готовність об`єкта до експлуатації ЛВ № 122210812587 від 26.08.2021 здано в експлуатацію, відтак позовна вимога про стягнення пайового внеску задоволенню не підлягає;

-водночас, апелянт вважає, що позов у цій справі заявлено неналежним позивачем, оскільки замовником виступає Виконавчий комітет Городоцької міської ради, а не Городоцька міська рада від імені якої в інтересах держави пред`явлено позов Пустомитівською окружною прокуратурою.

Пустомитівська окружна прокуратура не погодилася з доводами апелянта та вважає їх помилковими, з огляду на таке:

-з внесенням Законом №132-ІХ змін, з 01.01.2020 у замовників будівництва відсутній обов`язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, проте наявний обов`язок звернутись до органу місцевого самоврядування для розрахунку пайового внеску і є обов`язок сплатити його до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію;

-у зв`язку із незверненням забудовника до органу місцевого самоврядування для укладення договору про пайову участь або із заявою про визначення розміру пайової участі, права органу місцевого самоврядування на отримання коштів на розвиток інфраструктури населеного пункту є порушеними і в органу місцевого самоврядування виникає право вимагати стягнення коштів, обов`язок сплати яких був встановлений законом. У такому разі суд має виходити з того, що замовник будівництва без достатньої правової підстави за рахунок органу місцевого самоврядування зберіг у себе кошти, які мав заплатити як пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту, а отже, зобов`язаний повернути ці кошти на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України. Таким чином, прокурором не ставиться питання у позові про необхідність укладення договору про пайову участь та не ставиться позовна вимога про зобов`язання відповідача укласти таку угоду (як він зазначає в апеляційній скарзі);

-щодо належності позивача, прокурор зазначає, що позов подано в інтересах Городоцької об`єднаної територіальної громади в інтересах якої, згідно ч.1 ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виступає саме Городоцька міська рада Львівської області.

Городоцька міська рада також скористалась своїм правом, наданим ст. 263 ГПК України, та подала відзив на апеляційну скаргу, який за змістом аналогічний доводам прокурора, наданих у його відзиві. Разом з тим, позивач акцентував на тому, що Верховний Суд, вирішуючи спори щодо участі замовника будівництва у створенні і розвитку інфраструктури населеного пункту, неодноразово зазначав, що відсутність укладеного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не усуває зобов`язання забудовника сплатити визначені суми, таке зобов`язання має бути виконано до прийняття новозбудованого об`єкта в експлуатацію і спір щодо сплати таких сум може виникнути лише щодо їх розміру.

Процесуальний хід розгляду апеляційної скарги відображено у відповідних ухвалах Західного апеляційного господарського суду.

В дане судове засідання прибула прокурор, яка підтримала доводи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу.

Позивач та відповідач участі уповноважених представників в дане судове засідання не забезпечили, однак представник відповідача подав суду клопотання про відкладення розгляду справи, покликаючись на його хворобу.

Розглянувши вказане клопотання представника апелянта, заслухавши заперечення прокурора проти задоволення такого клопотання, приймаючи до уваги строки розгляду апеляційної скарги, передбачені ст. 273 ГПК України, судова колегія не вбачає підстав для задоволення такого, позаяк означене клопотання відповідача документально не підтверджено.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази в сукупності з апеляційною скаргою та відзивами на неї, судова колегія встановила таке:

Сектором містобудування та архітектури Городоцької районної державної адміністрації 21.10.2016 було видано Товариству з обмеженою відповідальністю «БК Добре Житло» містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки за №32 м. Городок, вул. Чорновола, зем.діл. №22, Городоцького р-ну, Львівської області».

Пунктом 1-4 містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки за №32 від 21.10.2016 визначено об`єкт будівництва «Багатоквартирний житловий будинок у м. Городок, вул. Чорновола, зем.діл. №22, Городоцького р-ну, Львівської області; замовником визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «БК Добре Житло»; намірами забудови вказано - будівництво багатоквартирного житлового будинку за адресою: м. Городок, вул. Чорновола, зем. діл. №22, Городоцького р-ну, Львівської області.

Відповідно до п. 5, 6, 7 містобудівних умов документом, що підтверджує право власності або користування земельною ділянкою є витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та обтяжень №037928416 від 22.05.2015; площа земельної ділянки: 0,6323 га; цільове призначення земельної ділянки: для іншої житлової забудови, для будівництва та обслуговування житлового кварталу К-4.

Основні техніко-економічні показники об`єкта будівництва (орієнтовні): площа земельної ділянки - 0,6323 га; площа твердого покриття - 1280,0 м2; площа озеленення - 2814,34м2; площа забудови 1491,66м2; загальна площа будинку 8238,1м2; поверховість 7-8 (п. 10 містобудівних умов).

Відповідно до містобудівного розрахунку щодо багатоквартирного житлового будинку в м. Городок на вул. В. Чорновола, земельна ділянка 22, Городоцький р-н., Львівська обл., складеного ТОВ «Балмікс», на земельній ділянці пропонується будівництво багатоквартирного житлового будинку в м. Городок на вул. В. Чорновола земельна ділянка 22, Городоцький р-н, Львівська обл, що належить ТОВ «БК Добре Житло».

Пунктом 3.1 містобудівного розрахунку встановлено такі основні техніко-економічні показники об`єкта містобудування, які характеризують намір забудови для об`єктів цивільного призначення: вид об`єкта (житловий, дитячий дошкільний, навчальний, охорони здоров`я, спортивний тощо) - багатоквартирний житловий будинок; площа забудови -1491,66 м2; висота - 28,87 метрів; технічні характеристики об`єкта (кількість, структура та загальна площа квартир, робоча/торговельна площа, місткість/пропускна здатність або інша технічна характеристика громадських об`єктів, розрахункова чисельність населення, персоналу тощо) - проектований багатоквартирний житловий будинок із загальною площею 8238,1 м2 та загальною площею квартир 7162,2 м2; призначення вбудованих та прибудованих приміщень - громадське обслуговування.

За актом готовності об`єкта до експлуатації від 06.08.2021р. (реєстраційний номер в ЄДЕССБ: АС01:1567-6869-2836-9291) будівництво здійснювалось на підставі документа, виданого Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області №ЛВ112172570224 від 14.09.2017; будівельні роботи розпочато у вересні 2017 року та закінчено у квітні 2021 року; загальна площа квартир за результатами технічної інвентаризації 7141,9 м2 (п.4, 5, 6.1 акта).

В п.12 акта готовності зазначено, що кошти пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту не сплачувались на підставі ст.13 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні».

12.08.2021 ТОВ «БК Добре житло» через Єдиний державний вебпортал електронних послуг (Портал Дія) подано заяву про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта «Будівництво багатоквартирного житлового будинку в м. Городок, вул. Чорновола, зем діл. №22, Городоцького району Львівської області» та видачу сертифіката.

26.08.2021 Сектором державної архітектурно-будівельної інспекції Городоцької міської ради видано сертифікат за № ЛВ122210812587, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта (черги, окремого пускового комплексу) проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації: найменування об`єкта згідно з проектом - Будівництво багатоквартирного житлового будинку в м. Городок, вул. Чорновола, зем діл. №22, Городоцького району Львівської області; характер будівництва нове будівництво; місце розташування об`єкта згідно з документом, що дає право на виконання будівельних робіт - 81500, Львівська обл., Львівський район, Городоцька територіальна громада, м. Городок (станом на 01.01.2021р.), вулиця Чорновола В., б. 22а, а також зазначено: житлова площа приміщень 3858,1; поверх розташування 8; житлова площа двокімнатних квартир 3236,2; кількість поверхів 8; площа житлового будинку 9102,6; кількість двокімнатних квартир 97; кількість трикімнатних квартир 14; загальна площа двокімнатних квартир 6030,5; загальна площа 9102,6; загальна кількість квартир 111; площа вбудованих, вбудовано-прибудованих та прибудованих приміщень 1960,7; загальна площа трикімнатних квартир 1111,4; загальна площа будівлі 9102,6; загальна площа квартир 7141,9; житлова площа трикімнатних квартир 621,9; будівельний об`єм вище відм. 0.00 36270; будівельний об`єм нижче відм. 0.00 4600; загальний будівельний об`єм 40870.

З метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді 30.03.2023 Пустомитівська окружна прокуратура звернулася до Городоцької міської ради з листом за № 14.55/04-27-2149ВИХ-23, в якому просила надати належним чином завірені копії документів та інформацію про те, чи укладався між Городоцькою міською радою та ТОВ «БК Добре житло» договір пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, у зв`язку з будівництвом багатоквартирного житлового будинку на вул. Чорновола, 22а в м. Городку (надати його копію); якщо вказаний договір не укладався, чи вживалися міською радою заходи до його укладання (скеровувалися претензії, проекти договору тощо), в тому числі у судовому порядку (з наданням підтверджуючих документів); якщо вказані заходи не вживалися, то повідомити причини, особливо враховуючи, що будівництво було розпочато ще у 2017 році; чи звертався до міської ради забудовник з пропозицією укладання відповідного договору, результати розгляду; чи вживалися міською радою заходи до стягнення з ТОВ «БК Добре житло» безпідставно збережених грошових коштів пайової участі на підставі статті 1212 ЦК України з наданням підтверджуючих документів; надати розрахунок пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, яку мало б сплатити ТОВ «БК Добре житло» у зв`язку з будівництвом багатоквартирного житлового будинку на вул. Чорновола, 22а в м. Городок.

У відповідь на вказаний запит прокуратури, міська рада листом за №567/03-23 від 17.04.2023 повідомила про те, що 12.01.2017 з ТОВ «БК Добре житло» було укладено договір про пайову участь (внесок) замовника у створені та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Городка (будівництво багатоквартирного житлового будинку на вул. Чорновола, 22 в м. Городок, Львівської області) та надала прокуратурі копію договору про пайову участь від 12.01.2017, а також копію розрахунку розміру пайової участі та копію розрахунку величини пайової участі (внеску).

20.04.2023 Пустомитівська окружна прокуратура звернулася до Городоцької міської ради із листом № 14.55/04-27-2598ВИХ-23, в якому, з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді, просила міську раду надати прокуратурі належним чином завірені копії документів та інформацію про: положення про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту та рішення Городоцької міської ради про його затвердження; нормативи для одиниці створеної потужності об`єкту будівництва в м. Городок, рішення про їх затвердження; чи звертався до міської ради забудовник з пропозицією укладення відповідного договору, результати розгляду; чи вживалися міською радою заходи до стягнення з ТОВ «БК Добре житло» безпідставно збережених грошових коштів пайової участі на підставі статті 1212 ЦК України з наданням підтверджуючих документів; надати розрахунок пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, яку мало б сплатити ТОВ «БК Добре житло», у зв`язку з будівництвом багатоквартирного житлового будинку на вул. Чорновола, 22 а в м. Городок.

Городоцька міська рада в листі №669/03-23 від 03.05.2023 повідомила прокуратурі про те, що ТОВ «БК Добре житло» до Городоцької міської ради з питань укладання договору про пайову участь по вищезгаданому об`єкту будівництва не зверталось; заходів щодо стягнення з ТОВ «БК Добре житло» коштів пайової участі по зазначеному об`єкту будівництва міська рада не проводила. Розрахунок пайової участі (внеску) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Городок при будівництві багатоквартирного житлового будинку на вул. Чорновола, 22а в м. Городок не здійснювався у зв`язку з ненаданням забудовником вихідних документів для цього; за інформацією замовника (ТОВ «БК Добре житло») кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектно-кошторисною документацією становила 26499,598 тис.грн., вартість фондів, які приймаються в експлуатацію, про що зазначено в декларації про готовність об`єкта до експлуатації, становить 29809,626 тис. грн. Разом з тим, міська рада надала прокуратурі рішення V сесії Городоцької міської ради сьомого скликання за №110 від 25 02.2016 «Про затвердження «Положення про пайову участь (внесок) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Городок» з додатком.

30.08.2023 Пустомитівська окружна прокуратура, задля встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді, звернулася до Городоцької міської ради з листом за № 14.55/04-27-55888ВИХ-23, в якому просила надати інформацію та належним чином завірені копії таких документів: список всіх об`єктів нерухомості із зазначенням адреси, забудовника, реєстраційного номеру в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва будівництво яких розпочато (надано дозвіл на початок будівельних робіт, містобудівні умови та ін.) в місті Городок Львівської області в 2016-2020 році включно (до 01.01.2021р.); за кожним вищезазначеним об`єктом зазначити чи укладався договір про пайову участь, чи сплачені за ним кошти (в т.ч. за договором № 2 від 12.01.2017); чи ініціювались питання міською радою про укладення таких договорів, пред`являлись з цих питань позови. Надати копії вказаних договорів, додатків до них та, у разі несплати внеску, - докази претензійної роботи (листів, претензій, позовів); чітко зазначити які саме об`єкти нерухомості будувались (будуються) в м. Городок, на вул. Чорновола, зем. діл. № 22 (із зазначенням адреси в т.ч. секції, черги будівництва, реєстраційного номеру в ЄДЕССБ), по яких об`єктах укладались договори про пайову участь, а в яких - ні і з яких причин. У разі несплати (чи не повної сплати) пайових внесків за вказаними об`єктами надати інформацію і належним чином завірені копії переписки міської ради щодо необхідності сплати таких платежів.

У відповідь на вказаний лист прокуратури Городоцька міська рада листом за №3824-23 від 13.09.2023 повідомила, що в Єдиній Державній електронній системі у сфері будівництва зареєстровано дозвільний документ - дозвіл на виконання будівельних робіт реєстраційний номер ЛВ 112172570224 від 14.09.2017 на об`єкт «Будівництво багатоквартирного житлового будинку в м. Городок, на вул. Чорновола, зем. діл. № 22 Городоцького району Львівської області» (кадастровий номер земельної ділянки 4620910100:29:009:0147). Клас наслідків (відповідальності) об`єкта-СС2. Метод проектування - без черг та пускових комплексів. Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки видані сектором містобудування та архітектури Городоцької районної державної адміністрації № 32 від 21.10.2016 р. Місце розташування об`єкта: Львівська область, Львівський район, Городоцька територіальна громада, м. Городок, вулиця Чорновола, б 22 «а» (відповідно до наказу № 55 від 18.02.2021 виконавчого комітету Городоцької міської ради об`єкту нового будівництва присвоєно адресний номер вул. Чорновола, 22 а в м. Городок Львівської області). Сертифікат про готовність об`єкта до експлуатації зареєстровано за номером ЛВ 122210812587 від 26.08.2021р. Замовник будівництва ТОВ «БК Добре житло» до Городоцької міської ради не звертався із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Тому по даному об`єкту договір щодо пайової участі не укладався.

15.02.2024 Пустомитівська окружна прокуратура звернулася до Городоцької міської ради із запитом № 14.55/04-32-1046ВИХ-24, в якому, з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді, керуючись ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», просила скерувати до окружної прокуратури завірену копію містобудівних умов і обмежень, виданих сектором містобудування та архітектури Городоцької районної державної адміністрації за №32 від 21.10.2016; документи забудовника, що надавались в Городоцьку РДА для видачі таких містобудівних умов та обмежень; кошторисної документації вартості будівництва, тощо.

01.03.2024 Городоцька міська рада листом за №130-463/0/2-24 надала прокуратурі копію містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки в м. Городок, вул. Чорновола, зем діл. №22, Городоцького району Львівської області, назва об`єкта будівництва: «Багатоквартирний житловий будинок», замовник: ТзОВ «БК ДОБРЕ ЖИТЛО» від 21 жовтня 2016 року № 32 та містобудівний розрахунок багатоквартирного житлового будинку в м. Городок, вул. Чорновола, зем діл. №22, Городоцького району Львівської області (виконавець ТОВ «БАЛМІКС»).

13.03.2024 Пустомитівська окружна прокуратура звернулася до Городоцької міської ради із запитом за № 14.55/04-32-1663ВИХ-23, яким просила надати до Пустомитівської окружної прокуратури таку інформацію: чи подавало ТОВ «БК Добре житло» до міської ради заяву та відповідні кошторисні документи - для розрахунку пайового внеску на будівництво багатоквартирного житлового будинку в м.Городок, вул. Чорновола, буд. 22а; чи сплачено ТОВ «БК Добре житло» пайові внески за будівництво багатоквартирного житлового будинку в м. Городок, вул. Чорновола, буд. 22а; якщо такий внесок не сплачено зазначити чи вживались міською радою заходи щодо примусового їх стягнення в тому числі у судовому порядку.

Городоцька міська рада, у відповідь на запит прокуратури, листом за №638/03-24 від 10.03.2024 повідомила, що з метою правильного застосування законодавства, яке регулює відносини щодо сплати пайової участі у розвитку інфраструктури населених пунктів, на адресу Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України міською радою було скеровано лист за №640/03-23 від 27.04.2023, однак відповіді міська рада не отримала. Також повідомлено що ТОВ «БК Добре Житло» не зверталось до міської ради із заявами та кошторисними документами для визначення і укладення договору пайової участі в розвитку інфраструктури населеного пункту при будівництві багатоквартирного житлового будинку на вул. Чорновола, 22а в м. Городок; ТОВ «БК Добре Житло» не сплачувало внески пайової участі при будівництві багатоквартирного житлового будинку по вул. Чорновола, 22а в м. Городок; у зв`язку зі зміною законодавства, яке регулює пайову участь в розвитку інфраструктури населеного пункту, міською радою не вживались заходи щодо стягнення з ТОВ «БК Добре Житло» коштів за пайову участь, при будівництві багатоквартирного житлового будинку по вул. Чорновола, 22а в м. Городок.

01.04.2024 Пустомитівською окружною прокуратурою на адресу Городоцької міської ради було скеровано повідомлення за № 14.55/04-32-2024ВИХ-24 про звернення до суду, в якому йшлося про те, що Пустомитівською окружною прокуратурою встановлено достатні підстави для здійснення представництва інтересів держави в особі Городоцької міської ради у Львівській області, внаслідок чого підготовлено та найближчим часом буде подано до Господарського суду Львівської області позовну заяву до ТОВ «БК Добре Житло» про стягнення безпідставно збережених коштів пайових внесків на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту в сумі 2064151,9грн.

Вважаючи, що ТОВ «БК Добре Житло» порушило норми інвестиційного законодавства, що має наслідком ненадходження коштів зі сплати пайового внеску до місцевого бюджету, що, в свою чергу, перешкоджає належному функціонуванню органу місцевого самоврядування та порушує інтереси держави, прокурор звернувся до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Городоцької міської ради.

Заслухавши пояснення прокурора, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення, з огляду на таке:

Відповідно до абзацу першого та другого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до ч.3-5 ст.53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

В кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає, з посиланням на законодавство, підстави подання позову, вказує в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Однією із підстав для представництва є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Аналогічна правова позиція висловлена Великою палатою Верховного Суду України у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Як вбачається з матеріалів справи впродовж тривалого часу (з 30.03.2023 по 01.04.2024) між Пустомитівською окружною прокуратурою та Городоцькою міською радою тривало листування щодо встановлення підстав для представництва інтересів міської ради в суді, в ході якого з`ясовано, що міською радою не вживались заходи щодо стягнення з ТОВ «БК Добре Житло» коштів пайової участі та про відсутність наміру вжиття таких заходів (лист Городоцької міської ради за №638/03-24 від 10.03.2024). Отже, вказане свідчить про нездійснення органом місцевого самоврядування захисту інтересів держави в особі територіальної громади у встановленому законодавством порядку, що є підставою для застосування прокурором представницьких повноважень, на підставі ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», в інтересах держави в особі вказаного органу місцевого самоврядування в якості позивача.

Разом з тим, в апеляційній скарзі відповідач покликається на неналежність позивача, обґрунтовуючи свої доводи тим, що замовником будівництва є Виконавчий комітет Городоцької міської ради, однак, такі доводи апелянта відхиляються судом з огляду на таке:

Як на підставу для звернення до суду з даними позовними вимогами, прокурор покликається на порушення норм інвестиційного законодавства, що має наслідком ненадходження коштів зі сплати пайового внеску до місцевого бюджету та перешкоджає належному функціонуванню органу місцевого самоврядування, що порушує інтереси територіальної громади.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, що передбачено пунктом 2 статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, у відповідності до ч. 3 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Згідно з положеннями частини 1 вказаної статті органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Повноваження органів місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади, в галузі бюджету, фінансів і цін визначені у статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», зокрема, до відання виконавчих органів селищних рад належать залучення на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих на відповідній території, та коштів населення, а також бюджетних коштів на будівництво, розширення, ремонт і утримання на пайових засадах об`єктів соціальної і виробничої інфраструктури та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища.

Городоцька міська рада як розпорядник відповідного бюджету, є особою, уповноваженою на вжиття заходів щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним використанням коштів місцевого бюджету. Відтак, органом який уповноважено здійснювати захист інтересів держави щодо спірної земельної ділянки у даному випадку, є Городоцька міська рада Львівської області.

Таким чином, судова колегія вважає, що звертаючись до суду з даним позовом, прокурор дотримався вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», правильно визначив позивача, а також належним чином обґрунтував порушення інтересів держави та необхідність їх захисту.

Відповідач в апеляційній скарзі, також, зазначає про відсутність правової підстави для сплати коштів пайової участі за об`єктами будівництва, спорудження яких розпочато до 01.01.2020 та які підлягають прийняттю або прийняті в експлуатацію після 01.01.2021, з огляду на виключення ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яка встановлювала обов`язок пайової участі для забудовника. Разом з тим, покликаючись на правову позицію Верховного Суду, апелянт зазначає, що позовна вимога про визнання укладеним такого договору не є належним способом захисту. Розглянувши вказані доводи апелянта, судова колегія вважає їх хибними, оскільки:

Предметом позовних вимог у цій справі є вимога про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

На час отримання відповідачем містобудівних умов та обмежень та дозволу на виконання будівельних робіт, стаття 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачала, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті (частина 2). За змістом частини 3 зазначеної статті Закону Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, між Городоцькою міською радою Львівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «БК Добре житло» договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту стосовно будівництва спірного об`єкта нерухомості не укладався.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, зокрема, викладеної в постановах від 08.10.2019р. у справі № 911/594/18 і від 14.12.2021р. у справі №643/21744/19, перерахування замовником об`єкта будівництва, у передбачених законом випадках коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту до відповідного місцевого бюджету є обов`язком, а не правом забудовника і відсутність укладеного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не усуває зобов`язання забудовника сплатити визначені суми, таке зобов`язання повинне бути виконане до прийняття новозбудованого об`єкта в експлуатацію і спір у правовідносинах щодо сплати таких сум може виникнути лише щодо їх розміру.

Проте, на момент прийняття в експлуатацію спірного об`єкта відповідача (26.08.2021р.) статтю 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» було виключено на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» (з 01.01.2020).

За таких обставин Велика палата Верховного Суду вказала, що відповідні правовідносини врегульовано Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» в п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого передбачено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у такому розмірі та порядку, зокрема:

- розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом): для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта; для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування (підпункт 1 частини 2);

- замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва (підпункт 3 частини 2);

- пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію (підпункт 4 частини 2).

При цьому договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання (частина 1).

Таким чином, відповідно до внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» змін з 01.01.2020р. у замовників будівництва відсутній обов`язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. Дійсними та такими, що продовжують свою дію до моменту їх повного виконання, є лише договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року (ч. 1 п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні»).

Відповідно до статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Зовнішнім виразом зміни правового регулювання суспільних відносин є процес втрати чинності одними нормами та/або набуття чинності іншими.

При набранні чинності новою нормою права передбачається розповсюдження дії цієї норми на майбутні права і обов`язки, а також на правові наслідки, які хоча й випливають із юридичних фактів, що виникли під час чинності попередньої норми права, проте настають після набрання чинності новою нормою права.

Водночас зміна правових норм і врегульованих ними суспільних відносин не завжди збігаються. У певних випадках після скасування нормативного акта має місце його застосування компетентними органами до тих відносин, які виникли до втрати ним чинності та продовжують існувати у подальшому. Такі правовідносини є триваючими. При цьому триваючі правовідносини повинні виникнути під час дії норми права, що їх регулює, та існувати після втрати нею чинності.

У зв`язку з відмовою забудовника від укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту права органу місцевого самоврядування на отримання коштів на розвиток інфраструктури населеного пункту є порушеними і в органу місцевого самоврядування виникає право вимагати стягнення коштів, обов`язок сплати яких був встановлений законом. В такому разі суд має виходити з того, що замовник будівництва без достатньої правової підстави за рахунок органу місцевого самоврядування зберіг у себе кошти, які мав заплатити як пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту, а отже, зобов`язаний повернути ці кошти на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч. 2 ст. 1212 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання з боку замовника будівництва щодо участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту у правовідносинах, які виникли до внесення змін у законодавство щодо скасування обов`язку замовника будівництва укласти відповідний договір, орган місцевого самоврядування вправі звертатись з позовом до замовника будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів. Саме такий спосіб захисту буде ефективним та призведе до поновлення порушеного права органу місцевого самоврядування.

Передбачений Законом №132-IX порядок пайової участі замовника будівництва було впроваджено законодавцем для: (1) об`єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені; (2) об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.

Отож, у вказаних двох випадках, ураховуючи вимоги підпунктів 3, 4 абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-IX, замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об`єкта в експлуатацію.

Такі висновки Верховного Суду відповідають загальним принципам рівності та справедливості, є націленими на те, щоб замовник будівництва, який розпочав його до 01.01.2020 добросовісно виконав встановлений законом (статтею 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності») обов`язок щодо пайової участі, був у однакових ринкових умовах із забудовником, який аналогічно розпочав будівництво у попередні роки до 01.01.2020, але до цієї дати такого обов`язку не виконав, можливо навіть свідомо затягуючи процес здачі об`єкта будівництва в експлуатацію до 01.01.2020 з метою уникнення сплати пайової участі.

Разом з тим, у вказаній постанові Верховний Суд також наголосив, що у випадку, якщо замовниками вищевказаних об`єктів будівництва не буде дотримано передбаченого прикінцевими та перехідними положеннями Закону №132-IX обов`язку щодо перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі) саме до дати прийняття таких об`єктів в експлуатацію, то, враховуючи викладені у постанові від 14.12.2021 у справі №643/21744/19 висновки Великої Палати Верховного Суду, належним та ефективним способом захисту буде звернення в подальшому органів місцевого самоврядування з позовом до замовників будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України (постанови Верховного Суду від 13.12.2022 у справі № 910/21307/21 та від 20.08.2024 у справі № 910/7707/19).

Отже, відсутність обов`язку станом на 2021 рік укладення договору про пайову участь в розвитку інфраструктури населеного пункту, в зв`язку із зміною законодавства, не позбавляє відповідача обов`язку щодо сплати пайового внеску (постанова Верховного Суду від 20.08.2024р. у справі № 910/7707/19).

Як слідує з матеріалів справи, прокурор звернувся до господарського суду з позовом про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі замовника у розвитку населеного пункту на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України, тобто обрав належний спосіб захисту.

Рішенням Городоцької міської ради Львівської області № 110 від 25.02.2016р. «Про затвердження Положення про пайову участь (внесок) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Городок» затверджено Положення про пайову участь (внесок) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Городок.

Відповідно до п. 4. 6 положення форма договору про пайову участь (внесок) замовника у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Городок затверджується рішенням сесії Городоцької міської ради. Невід`ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі забудовників у розвиток інфраструктури м. Городок, який визначається у грошовому виразі відсоткового значення від загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами, а в разі його відсутності - звіту про експертну оцінку основних фондів, які вводяться в експлуатацію або іншого документа, у якому відображено кошторисну вартість будівництва об`єкта, визначену згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж, споруд та транспортних комунікацій.

За умовами п. 4.7 положення, у разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами, вона визначається на підставі прогнозних середньорічних показників опосередкованої вартості спорудження 1 м2 об`єктів житлового будівництва за регіонами України, затверджених Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України або на підставі експертної оцінки, проведеної у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 10.12.2003р. № 1891 «Про затвердження Методики оцінки майна», що множиться на загальну площу об`єкта будівництва станом на момент проведення розрахунку. У разі визначення вартості будівництва об`єкта на підставі експертної оцінки, оцінка проводиться за кошти замовника.

Розмір (величину) пайової участі замовника будівництва прокуратурою визначено, виходячи із вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019р. та Положення про пайову участь (внесок) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Городок, затвердженого рішенням Городоцької міської ради Львівської області № 110 від 25.02.2016, а також виходячи із наявних у нього відомостей щодо загальної площі квартир, а саме, 7141,9 м2 й на підставі опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування для житлових будинків (наказ Міністерства розвитку громад та територій України №230 від 10.09.2021р. «Про показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України»).

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України за №230 від 10.09.2021 для Львівської області визначено показник опосередкованої вартості спорудження житла в розмірі 14451,00 грн за 1 м2 загальної площі квартир у будинку (з урахуванням ПДВ).

Таким чином, відповідно до розрахунку прокуратури, враховуючи загальну площу збудованого об`єкта, відповідач безпідставно зберіг кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту в загальному розмірі 2064151,90 грн, які правомірно та обґрунтовано стягнуто місцевим господарським судом.

За змістом ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З врахуванням викладеного вище в сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм чинного законодавства, актуальних правових позицій Верховного Суду та встановлених обставин справи.

Арґументи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, не доводять порушення або неправильного застосування судом під час розгляду справи норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для зміни чи скасування ухваленого у цій справі рішення.

Судові витрати, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 129, 269, 273, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні вимог апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Добре житло» відмовити.

Рішення Господарського суду Львівської області від 08.10.2024 у справі № 914/956/24 залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Справу повернути в Господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови складено 17.01.2025

Головуюча суддяГ.В. Орищин

суддяН.А. Галушко

суддяМ.Б. Желік